Постанова № 6613059, 07.10.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-4589/09/1370

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Костіва М.В.

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників:

від позивача: Червонюк С.Л., Коваль П.І. - представники;

від відповідача: не зявилися;

від третіх осіб: не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Хімтранс”, м. Львів, до Управління Держкомзему у м. Львові, м. Львів, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів, Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради, м. Львів, про визнання незаконними дій (бездіяльності),

встановив:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління земельних ресурсів у місті Львові (правонаступником якого є Управління Держкомзему у місті Львів), вважаючи протиправною вимогу відповідача здійснити процедуру зміни цільового призначення земельних ділянок по вул. Драгоманова, 48, 48а для реконструкції та будівництва на них адміністративно-готельного комплексу. Зокрема, вказує, що у своєму висновку №40/01-15/472 від 02.02.2009р. відповідач погодив Містобудівне обґрунтування реконструкції та будівництва адміністративно-готельного комплексу по вул. Драгоманова, 48-48а у м. Львові, при цьому зазначивши у висновку про зміну цільового призначення земельних ділянок. На неодноразові звернення позивача щодо погодження і реєстрацію технічного завдання на виготовлення технічної документації, відповідач своїми листами №40/01-15/1372 від 13.03.2009р. та №40/01-15/2074 від 15.04.2009р. відмовив у видачі технічного завдання та ствердив, що межі земельної ділянки по вул. Драгоманова, 48 не встановлені, у звязку з чим, а також враховуючи зміну в даному випадку цільового призначення обох земельних ділянок, їх надання на думку відповідача повинно здійснюватись за проектом відведення в порядку ст. 123 ЗК України на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, спрямованими на порушення прав позивача шляхом безпідставного штучного затягування процедури оформлення землекористування та намаганням відповідача безпідставно схилити позивача до значних матеріальних витрат. Зазначає, що твердження відповідача спростовуються Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2007р. та Окремою ухвалою господарського суду Львівської області від 28.04.2009р., якими встановлено, зокрема, що межі земельної ділянки по вул. Драгоманова, 48 встановлені в натурі існуючою огорожею і периметром будинку та погоджені землекористувачами у встановленому порядку, її цільове призначення не змінювалося.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, зазначивши, що згідно із ч. 1 ст. 19 ЗК України склад категорій земель України за основним цільовим призначенням є вичерпним, а у відповідності до ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Однак в даному випадку не йдеться про зміну категорії землі, а отже немає потреби змінювати цільове призначення земельних ділянок, оскільки реконструкція та будівництво адміністративно-готельного комплексу підпадає під визначення земель житлової та громадської забудови згідно ст. 38 ЗК України. Таким чином, використання земельних ділянок по вул. Драгоманова, 48-48а з цією метою повністю відповідає їх встановленому цільовому призначенню - для житлової та громадської забудови. Вважає, що в даному випадку може відбуватися лише зміна функції використання земельних ділянок, що впливатиме виключно на значення коефіцієнту для розрахунку земельного податку або орендної ставки. У звязку з тим, що своїми протиправними діями відповідач обумовлює відповідну поведінку третіх осіб, які також задіяні в процедурі оформлення землекористування, рішення з даного адміністративного спору може вплинути на їх права та обовязки щодо позивача. Просить позов задоволити, визнати протиправними дії відповідача щодо вимагання від ТзОВ «Хімтранс» для здійснення проектування, реконструкції та будівництва адміністративно-готельного комплексу по вул. Драгоманова, 48-48а у м. Львові оформити зміну цільового призначення даних земельних ділянок, зокрема, площею 0,0781 га по вул. Драгоманова, 48; площею 0,1059 га по вул. Драгоманова, 48а.

Відповідач уповноваженого представник а в судове засідання не направив, не повідомив про причини неявки, проти позову не заперечив.

Ухвалою суду від 23.09.2009р. до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Управління архітектури департаменту містобудування та виконавчий комітет Львівської міської ради.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та третіх осіб, суд приходить до переконання про необхідність задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Згідно Державного акту від 07.10.2003р. на право власності на земельну ділянку позивач є власником земельної ділянки площею 0,1059 га по вул. Драгоманова, 48а у м. Львові. У відповідності з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.02.2007р. позивачу належить на праві власності нежитловий будинок, розташований по вул. Драгоманова, 48 у м. Львові на земельній ділянці площею 0,0781 га. Зазначеним, зокрема, планом земельної ділянки у Державному акті, а також іншими матеріалами справи спростовуються твердження відповідача та третіх осіб щодо невизначення меж даної земельної ділянки в натурі (на місцевості) та необхідність їх нового погодження.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи судових рішень по справі №1/78-26/36, що набули законної сили, зокрема, постанови господарського суду Львівської області від 21.05.2007р., постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2007р. та окремої ухвали господарського суду Львівської області від 28.04.2009р. ще 31.10.2006р. позивач звернувся до Львівської міської ради з клопотанням про передачу йому в користування на умовах оренди без зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,0781га по вул. Драгоманова, 48, на якій розташоване належне позивачу на праві власності нерухоме майно і межі якої визначено в натурі (на місцевості). При цьому до клопотання було долучено виготовлені ліцензованою організацією згідно ст. 198 ЗК України план земельної ділянки, кадастрове знімання, кадастровий план земельної ділянки з зазначенням обмежень (обтяжень) у її використанні, встановлені сервітути та інші документи. Згідно ст. 1 Закону України «Про землеустрій» план земельної ділянки графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення обєктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці. Отже подані позивачем з клопотанням від 31.10.2006р. додатки відображали зовнішні межі земельної ділянки, тобто посилання відповідача і третіх осіб на їх невстановленість є хибними.

У відповідності з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Як встановлено судами, цільове призначення земельної ділянки позивача площею 0,0781 га по вул. Драгоманова, 48 не змінювалось впродовж декількох десятиліть, її межі встановлено в натурі (на місцевості), вони визначені існуючою огорожею і периметром будинку та погоджені з суміжними землекористувачами у встановленому порядку. Відповідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій» у разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо) межові знаки можуть не встановлюватися, що і має місце в даному випадку.

Судом встановлено, що заявою №74 від 29.10.2008р. позивач звернувся до відповідача з проханням розглянути та погодити «Містобудівне обґрунтування реконструкції та будівництва адміністративно-готельного комплексу по вул. Драгоманова, 48-48а у м. Львові». Відповідач своїм висновком №40/01-15/472 від 02.02.2009р. погодив дане обгрунтування, водночас вказавши на необхідність зміни цільового призначення земельних ділянок. З заявою №35 від 22.01.2009р. позивач звернувся до відповідача з проханням погодження та реєстрації технічного завдання на виготовлення технічної документації на земельну ділянку по вул. Драгоманова, 48, на якій знаходиться нерухоме майно позивача. Своїми листами №40/01-15/1372 від 13.03.2009р., №40/01-15/2074 від 15.04.2009р. відповідач відмовив позивачу, мотивуючи свої дії необхідністю зміни цільового призначення земельних ділянок по вул. Драгоманова в порядку ст. 123 ЗК України.

Однак така відмова та вимоги, які послужили підставою для відмови, не відповідають законодавству. Зокрема, у відповідності із ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на девять окремих категорій, причому їх перелік є вичерпним. Глави 5 13 ЗК України містять визначення, правовий режим, мету і особливості використання та можливий склад земель кожної категорії. У відповідності із ч.ч. 1-3 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, зміна цільового призначення земель може провадиться ними тоді, коли вони приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення обєктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. З зазначених норм випливає, що зміна цільового призначення земельної ділянки за рішеннями органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у зміні категорії землі за основним цільовим призначенням в разі невідповідності мети використання земельної ділянки попередній категорії землі згідно глав 5 13 ЗК України. Таким чином, зміна цільового призначення земельної ділянки і віднесення землі до певної категорії земель за основним цільовим призначенням є тотожними поняттями.

Земельне законодавство не вимагає застосування ст. 20 ЗК України в кожному випадку зміни мети використання земельної ділянки в межах однієї категорії землі за основним цільовим призначенням. Тільки в разі невідповідності використання земельної ділянки певній категорії землі за основним цільовим призначенням згідно глав 5 13 Земельного кодексу України застосовується процедура віднесення даної земельної ділянки до іншої категорії землі, однієї із вичерпного переліку, передбаченого ч. 1 ст. 19 ЗК України, тобто зміна цільового призначення даної земельної ділянки.

Разом з тим, законодавство не передбачає наявності в Україні будь-яких інших категорій земель за цільовим призначенням, окрім визначених переліком в ч. 1 ст. 19 ЗК України. Цим спростовуються посилання відповідача і третіх осіб на інші можливі, на їх погляд, варіанти цільового призначення даних земельних ділянок, зокрема, «обслуговування закладів науки і освіти», «обслуговування будівель», «реконструкція та будівництво адміністративно-готельного комплексу» тощо. В даному випадку йдеться про конкретну мету використання земельної ділянки (вид діяльності) в межах однієї категорії землі за основним цільовим призначенням - категорії землі житлової та громадської забудови. Різна мета (функція) використання земельної ділянки в межах однієї категорії землі впливають тільки на значення коефіцієнта Кф, який, ураховуючи відносну прибутковість видів економічної діяльності, характеризує функціональне використання земельної ділянки і слугує для обрахування нормативної грошової оцінки земельних ділянок (Наказ Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбуду та УААН №18/15/21/11 від 27.01.2006р «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів»).

Як вбачається із змісту ст. 38 ЗК України, до категорії земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд та інших обєктів загального користування. Розміщення адміністративних, готельних комплексів (відповідно їх реконструкція, будівництво) на земельних ділянках, віднесених до категорії земель житлової та громадської забудови цілком відповідає даному цільовому призначенню землі. Згідно листа відповідача №40/01-15/2074 від 15.04.2009р. обидві земельні ділянки по вул. Драгоманова, 48, 48а відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови. Отже в разі реконструкції та будівництва адміністративно-готельного комплексу на земельних ділянках по вул. Драгоманова, 48, Драгоманова, 48а у м. Львові змінювати їх цільове призначення немає потреби і є неможливим з огляду на суперечність цієї мети їх використання будь-якій іншій категорії земель за основним цільовим призначенням.

Помилковими є твердження відповідача та третіх осіб і щодо неможливості затвердження містобудівного обгрунтування та видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок по вул. Драгоманова, 48-48а у м. Львові, оскільки на їх думку відсутні належно оформлені документи на користування земельною ділянкою по вул. Драгоманова, 48. Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату розгляду справи Львівська міська рада всупереч рішенням суду не виконала свого обовязку та не передала дану земельну ділянку в оренду позивачу. В той же час судовими рішеннями встановлений факт переходу до позивача у встановленому порядку права користування даною земельною ділянкою на підставі ст. 377 ЦК України. Згідно із ст. 255 КАС України постанови або ухвали суду, що набрали законної сили, є обовязковими для всіх органів, підприємств, установ та організацій і підлягають виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов судів тягне за собою встановлену відповідальність. Відтак, неврахування відповідачем та третіми особами змісту зазначених рішень суду, у тому числі тих, які протиправно не були виконані, при наданні позивачу відмови у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, є протиправним та суперечить законодавству.

Отже, посилання в листі Управління архітектури №2-9281/2401 від 03.08.2009р. на нечинну на даний час редакцію ст. 125 ЗК України як на підставу відмови позивачу у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок є протиправним. Управління архітектури департаменту містобудування та виконавчий комітет Львівської міської ради зобовязані на підставі клопотання позивача №80/1 від 28.07.2009р. та доданих до нього документів розглянути їх по суті та видати позивачу містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок по вул. Драгоманова, 48-48а у м. Львові та у встановленому порядку затвердити містобудівне обгрунтування реконструкції та будівництва адміністративно-готельного комплексу по вул. Драгоманова, 48-48а у м. Львові.

Водночас, позивач, право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0781га по вул. Драгоманова, 48, та площею 0,1059 га по вул. Драгоманова, 48а якого встановлено судовими рішеннями, не позбавлений права звернутися в центр державного земельного кадастру стосовно державної реєстрації земельної ділянки по вул. Драгоманова, 48 та права користування нею у відповідності з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» на підставі вказаних рішень судів. Посилання на виникнення права постійного користування або оренди земельних ділянок лише з моменту державної реєстрації цих прав, як це передбачено новою редакцією ст. 125 ЗК України, суперечить законодавству та не розповсюджується на даний випадок, оскільки право користування земельною ділянкою по вул. Драгоманова, 48 перейшло до позивача до набрання чинності ст. 125 ЗК України у вказаній редакції, а згідно із ст. 58 Конституції України, закони не мають зворотної дії в часі. Відтак, зазначена обставина не може служити підставою для відмови позивачу у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, обмеження інших його правомочностей, як належного користувача земельної ділянки по вул. Драгоманова, 48 у м. Львові.

Частина 2 ст. 71 КАС України покладає обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності на відповідача, однак під час судового розгляду відповідач та треті особи не навели переконливих доказів, які б спростовували твердження позивача і підтверджували б законність вимог відповідача до ТзОВ «Хімтранс». Частина 1 ст. 3 ЗК України передбачає, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Оскільки з ст.ст. 18-20 ЗК України випливає факт тотожності понять зміни цільового призначення земельної ділянки і віднесення землі до певної категорії земель за основним цільовим призначенням, відповідачем неправильно застосовано земельне законодавство в частині вимог до позивача щодо зміни цільового призначення земельних ділянок по вул. Драгоманова, 48, 48а у м. Львові. Зазначене додатково підтверджується і позицією Держкомзему України, відображеною у листах №14-17-7/9942 від 27.12.2006 р., №14-17-12/3361 від 03.04.2008р.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пункт «з» ст. 15 ЗК України відносить до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, територіальним підрозділом якого є відповідач, вирішення питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. Оскільки по відношенню до позивача відповідач в сфері земельних відносин є субєктом владних повноважень, а його дії щодо вимог до позивача стосовно необхідності для реконструкції та будівництва адміністративно-готельного комплексу змінити цільове призначення земельних ділянок по вул. Драгоманова, 48, 48а суперечать ст.ст. 18-20 ЗК України, суд приходить до висновку про підставність позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Суд також вправі прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень. При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо та своєчасно і з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 143, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Управління Держкомзему у місті Львів щодо вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтранс» оформити зміну цільового призначення земельних ділянок, зокрема, площею 0,0781 га по вул. Драгоманова, 48; площею 0,1059 га по вул. Драгоманова, 48а для здійснення проектування, реконструкції та будівництва адміністративно-готельного комплексу по вул. Драгоманова, 48-48а у м. Львові.

3. Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтранс» (79068, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, 4/128, ЄДРПОУ 32261403) 3 грн. 40 коп. судового збору.

4. Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя Костів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 12.10.2009 року.