Ухвала суду № 66129133, 20.04.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Гордійчук С.О., Шимківа С.С.

секретар судового засідання: Москалик Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 2 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Рівненської міської ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про скасування рішення Рівненської міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування його державної реєстрації,

заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки та її представника -ОСОБА_4, представників позивачки-ОСОБА_10., ОСОБА_5, третьої особи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 2 лютого 2017 року скасовано рішення Рівненської міської ради від 26 вересня 2013 року №3301 "Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1", а саме про передачу громадянці України ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, безоплатно у власність земельної ділянки площею 290 квадратних метрів на АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

Визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 6 грудня 2013 року, індексний номер: 14119951, а саме на земельну ділянку площею 0,029 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_2, з цільовим призначенням землі житлової забудови, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 189240356101, проведену реєстраційною службою Рівненського міського управління юстиції Рівненської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 7083132 від 23.10.2013 р.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

В поданій на вказане рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на його незаконність в зв'язку з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Вказує, що ухвала ВССУ від 21.01.2015 р. не має преюдиційного значення для вирішення даного спору, а наведені судом з неї цитати є доводами скарги ОСОБА_2, а не обставинами, встановленими судом.

Рішення суду від 29.12.2012 року не було підставою для прийняття спірного рішення Рівненської міської ради, так як такою підставою згідно із вимогами земельного законодавства був договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який ніким не оспорювався, є чинним та згідно п.1 якого ця квартира розташована на земельній ділянці площею 0,029 га з кадастровим номером НОМЕР_2.

Вважає, що із набуттям права власності на квартиру АДРЕСА_1 до неї перейшло і право на користування земельною ділянкою, на якій розташована ця квартира, оскільки така ділянка була сформована як об'єкт цивільних прав, обліковувалася за попереднім власником квартири - ОСОБА_6 і її кадастровий номер був вказаний у договорі купівлі-продажу квартири від 27.06.2012 року.

Крім того, оскільки кожна квартира трьохквартирного будинку на АДРЕСА_1 має окремі входи з вулиці, у ньому відсутні приміщення спільного користування та всі квартири є окремими ізольованими об'єктами, то у відповідності до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 вказаний будинок не являється багатоквартирним.

Під час ухвалення оскаржуваного рішення суд проігнорував правову позицію ВСУ, викладену у постанові від 13.04.2016 року у справі № 6-1280цс15 щодо застосування положень ст.ст. 42, 116, 118 ЗК України.

Зазначає, що оскільки, у житловому будинку на АДРЕСА_1 об'єднання співвласників не утворювалося та відповідно земельна ділянка об'єднанню співвласників (як юридичній особі) не надавалася, як не надавалася земельна ділянка позивачці - ОСОБА_2, а власники квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 мала у своєму користуванні земельну ділянку площею 0,029 га, яка на місцевості була визначена і закріплена в межах існуючої огорожі. Відтак погоджувати межі земельної ділянки із позивачкою ОСОБА_2 чи третьою особо ОСОБА_3, як такими, що не являться землекористувачами (чи землевласниками) потреби не було, так як це не передбачено земельним законодавством.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судове рішення, яке було підставою прийняття Рівненською міською радою оскаржуваного рішення скасовано, відповідачем ОСОБА_1 оформлено лише на своє ім'я землевпорядні документи на прибудинкову земельну ділянку та виконано кадастрову зйомку без погодження меж земельної ділянки з іншими власниками квартир в багатоквартирному житловому будинку, що призвело до позбавлення їх права на приватизацію прибудинкової земельної ділянки, то порушене відповідачами право позивача як землекористувача підлягає захисту в судовому порядку.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Судом установлено, що сторони та третя особа у справі є сусідами та проживають у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1.

Вказаний будинок збудований у 1933 році, є одноповерховим, складається із трьох жилих квартир та станом на лютий 1991року знаходився на балансі будинкоуправління №6.(а.с.51)

ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 14 листопада 2011 року.

Власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 27 червня 2012 року.

Із текстів вказаних договорів купівлі-продажу вбачається, що попереднім власникам квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 належали на підставі Свідоцтв про право власності, виданих у 1993році Фондом державного комунального майна міської ради народних депутатів, тобто вони були ними приватизовані.

ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є співвласниками квартири АДРЕСА_3, що належить їм та на праві спільної сумісної власності в порядку приватизації на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 9 листопада 1995 року.

Рішенням Рівненської міської ради від 26 вересня 2013 року №3301 "Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1" ОСОБА_1 було передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 290 квадратних метрів на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_2), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Вказану земельну ділянку було передано за рахунок земель житлової та громадської забудови, які згідно із земельно-обліковими документами міста Рівного обліковуються за громадянкою ОСОБА_6, яка надала письмову згоду - заяву на вилучення земельної ділянки.

Із вказаного рішення Рівненської міської ради вбачається, що воно прийняте на підставі договору купівлі-продажу від 27 червня 2012 року та рішення Рівненського міського суду від 29 листопада 2012 року.

Рішенням Рівненського міського суду від 29 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 3 жовтня 2014 року, у справі №1715/20307/12 встановлено факт переходу від ОСОБА_6 до ОСОБА_1 права користування присадибною земельною ділянкою площею 0,0290 га на АДРЕСА_1 з кадастровим номером НОМЕР_2.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2015 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 3 жовтня 2014 року скасовано, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Рівненська міська рада, залишено без розгляду.

На підставі рішення Рівненської міської ради від 26 вересня 2013 року ОСОБА_1 6 грудня 2013 року отримала в Реєстраційній службі Рівненського міського управління юстиції Рівненської області Свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер: 14119951, а саме земельну ділянку площею 0,029 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_2, з цільовим призначенням землі житлової забудови, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

До прийняття Рівненською міською радою оскаржуваного рішення від 26 вересня 2013 року територія навколо будинку по АДРЕСА_1 перебувала у комунальній власності Рівненської міської ради. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку мешканцями даного будинку не створювалося.

Відповідно до ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

З аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, та норм ст. 42 ЗК України випливає, що в разі приватизації громадянами квартир у такому будинку земельна ділянка як така, що входить до житлового комплексу, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об'єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. №1521 "Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

У такому разі земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання.

Нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок або її частини.

З огляду на викладене, оскільки квартири у багатоквартирному будинку були передані у власність в порядку приватизації, тому власники цих квартир мають право на користування прибудинковою територією, і, у разі порушення цього права, вони можуть вимагати його захисту.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки спірна земельна ділянка є частиною прибудинкової території багатоквартирного будинку і надання її у власність лише ОСОБА_1 суперечить нормам ч.ч. 2, 3 ст. 42 ЗК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала ВССУ від 21.01.2015 року не має преюдиційного значення для вирішення даного спору, не заслуговують на увагу, оскільки оскаржуване рішення суду висновків про преюдиційність вказаної ухвали не містить.

Безпідставними є твердження ОСОБА_1 про те, що рішення Рівненського міського суду від 29 листопада 2012 року не було підставою для прийняття спірного рішення Рівненської міської ради, так як у вказаному рішенні міської ради підставою його винесення, зазначено не лише договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, а й рішення суду.

Також, не ґрунтуються на законі і доводи ОСОБА_1 про набуття нею права користування спірною земельною ділянкою разом з набуттям права власності на квартиру, так як попередньому власнику квартири ОСОБА_6 земельна ділянка у встановленому законом порядку у користування не передавалась.

Покликання відповідача на те, що будинок по АДРЕСА_1 у відповідності до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 не являється багатоквартирним є необґрунтованими, оскільки згідно ДБН В.2.2-15-2005 та п.2.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. №127 багатоквартирний житловий будинок - житловий будинок, до складу якого входить більше ніж одна квартира.

Не можуть прийняті судом покликання на постанову ВСУ від 13.04.2016 року у справі № 6-1280цс15, так як вказана постанова не містить жодного правового висновку, щодо застосування положень законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319, 323-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 2 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

Гордійчук С.О.

Шимків С.С.