Вирок № 66128528, 24.04.2017, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2346/16-к

Провадження № 1-кп/524/32/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючої - судді Пальчик О.О.,

при секретарі Тараненко А.А.,

з участю:

прокурора Гнатенка С.О.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170090004738 від 25.12.2015 року про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, раніше не судимого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 81, кв. 11, обвинувачується у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2015 року приблизно о 09 годині, в світлий час доби, по сухому асфальтобетонному покриттю середньої смуги по вул. Київській в м. Кременчуці Полтавської області, зі сторони проїзду 40-річчя ДАІ в напрямку до вул. Московської, керуючи автомобілем «DAEWOO - MATIZ», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався водій ОСОБА_3.

Крім нього в салоні автомобіля на передньому пасажирському сидінні знаходилася ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, на задньому пасажирському сидінні ліворуч - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, по середині ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 та праворуч - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8 Рухаючись у вказаному напрямку, водій ОСОБА_3, в районі перехрестя вул. Київської та проїзду Ярославського, перед зміною напрямку руху не переконався в безпеці виконання маневру, перелаштувався з середньої смуги руху в праву, та продовжуючи рухатися по ній і маючи технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, порушуючи п.п. 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, допустив наїзд на нерухомий транспортний засіб, а саме на причіп-самоскид «BODEX KIS 3WS» реєстраційний номер НОМЕР_2 з автомобілем «DAF XF 95.480» реєстраційний номер НОМЕР_3, тим самим порушив вимоги п.п. 10.1, 12.3 «Правил дорожнього руху України».

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир заднього сидіння ОСОБА_1, отримала такі тілесні ушкодження: забій мяких тканин, множинні рани та садна правої половини обличчя з явищами невралгії II III гілок трійчастого нерву, крововилив в білкову оболонку правого ока; обширна гематома мяких тканин лівої гомілки; синець та садна правої гомілки. Тілесні ушкодження на обличчі та лівій гомілці викликали розлад здоровя більш ніж 21 день і по цьому критерію відносяться до середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоровя. Шрами на обличчі, що є у потерпілої, нанесені значною кількістю невеликих травмуючих предметів, а тому такі ушкодження, надають обличчю такий вигляд, що відштовхує та спричиняє потерпілій велику психічну травму. Таким чином, згідно п. 2.1.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затв. Наказом МОЗ № 6 від 17.01.1995 року, шрами на обличчі потерпілої суд розцінює як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою невиправного знівечення обличчя.

Допитаний в судовому засіданні по суті обвинувачення ОСОБА_3. свою вину у вчиненні злочину визнав та по суті події пояснив, що 24 грудня 2015 року він керував транспортним засобом «DAEWOO - MATIZ», д.н.з. НОМЕР_1. Крім нього в салоні автомобіля на передньому пасажирському сидінні знаходилася ОСОБА_5, на задньому пасажирському сидінні ліворуч - ОСОБА_6, по середині ОСОБА_7, та праворуч - ОСОБА_1 Обвинувачений погодився з тим, що він відволікся від керування транспортним засобом, порушив п.п. 10.1; 12.3 Правил дорожнього руху України і це стало причиною дорожньо-транспортної події.

Крім визнання своєї вини обвинуваченим, його вина повністю підтверджується наступними доказами дослідженими та перевіреними судом.

Показаннями потерпілої, яка показала про те, що 24.12.2015 року вона їхала в автомобілі під керуванням її знайомого ОСОБА_3 Крім неї в салоні автомобіля перебували також ОСОБА_5, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, на задньому пасажирському сидінні ліворуч - ОСОБА_6, по середині ОСОБА_7 донька потерпілої. Коли їхали по вул. Київській, водій ОСОБА_3 перелаштувався з середньої смуги руху в праву та допустив зіткнення з фурою. Потерпіла вважає, що водій заснув за кермом або розгубився. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла отримала тілесні ушкодження та шрами на обличчі, які спричиняють потерпілій моральну шкоду. Моральну шкоду потерпіла оцінює в сто тисяч гривень.

Показаннями свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що 24.12.2015 року приблизно в 9 год. ранку вона, її чоловік ОСОБА_3 і знайома ОСОБА_1 з дітьми виїхали до дитячого садка. За кермом сидів ОСОБА_3, свідок ОСОБА_5 сиділа на передньому пасажирському сидінні, позаду свідка ОСОБА_1, посередині на задньому сидінні сиділа ОСОБА_7, а за водієм сиділа ОСОБА_6. Їхали по вул. Київській і приблизно через сто метрів після світлофора, водій ОСОБА_3 для уникнення зіткнення з вантажним автомобілем, перелаштувався із середньої в праву смугу руху. Після цього, відбулося зіткнення з фурою.

Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.12.2015 року, схеми та фототаблиць до даного протоколу, зафіксовано ділянку місцевості на місці ДТП, погодні умови і стан дорожнього покриття, а також напрямок руху і розташування транспортних засобів після ДТП ( а.с. 161-169).

Згідно висновку лікаря-нарколога Кременчуцького обласного наркологічного диспансеру, обвинувачений ОСОБА_3 24.12.2015 року в 14 год. 10 хв. не перебував у стані спяніння ( а.с. 170).

Згідно протоколу огляду та перегляду відеозапису, який також переглядався в судовому засіданні, судом переглянуто відеозапис дорожньо-транспорної пригоди та встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 порушив п.п. 10.1, 12.3 «Правил дорожнього руху України» (а.с. 175-184).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1291 від 30.12.2015 року, при судово-медичній експертизі у потерпілої ОСОБА_1 виявлені такі тілесні ушкодження: травма правої половини обличчя та правого ока з крововиливом під зєднувальну оболонку правого очного яблука та ранами на верхній і нижній повіці правого ока, з синцем, саднами та ранами на правій половині обличчя, яка ускладнилась після травматичною невропатією ІІ-ІІІ гілок трійчастого нерва справа. Дані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя.

Синець на лівій гомілці, синець з саднами на правій гомілці, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Тілесні ушкодження у виді синців та саден утворилися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі деталі автомобіля.

Тілесні ушкодження у виді ран могли утворитися від дії предметів з ріжучими властивостями, якими могли бути осколки розбитого скла.

Всі виявлені тілесну ушкодження могли утворитися в короткий проміжок часу (майже одномоментно), незадовго до госпіталізації потерпілої в стаціонар та не протирічать строку і вказаним у постанові обставинам. (а.с. 84-86).

Судово-медичний експерт ОСОБА_8, який був викликаний до суду для розяснення свого висновку та допитаний у порядку ст. 356 КПК України, пояснив суду, що він проводив судово-медичну експертизу потерпілої ОСОБА_1 та виявив у неї тілесні ушкодження, вказані у висновку експерта. Рубці на обличчі потерпілої можливо не виправляться з часом під дією не хірургічних засобів.

Згідно фототаблиць наданих суду представником потерпілої, на цих фототаблицях зображені детальні знімки обличчя потерпілої до та після дорожньо-транспортної події. З наданих фототаблиць вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної події, яка сталася з вини водія ОСОБА_3, у потерпілої на обличчі утворилися множинні шрами, які надають обличчю такий вигляд, що відштовхує, і тому спричиняють потерпілій велику психічну травму. (а.с. 200-205). На думку суду, наявність вказаних шрамів на обличчі потерпілої ОСОБА_1В, згідно п. 2.1.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затв. Наказом МОЗ № 6 від 17.01.1995 року, дає підстави для кваліфікації виявлених у неї на обличчі ушкоджень, як тяжких тілесних ушкоджень за ознакою невиправного знівечення обличчя.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 162 від 02.12.2016 року, у потерпілої ОСОБА_1 виявлено такі тілесні ушкодження:

а) забій мяких тканин, множинні рани та садна правої половини обличчя з явищами невралгії ІІ-ІІІ гілок трійчастого нерву, крововилив в білкову оболонку правого ока;

б) обширна гематома мяких тканин лівої гомілки;

в) синець та садна правої гомілки.

Дані тілесні ушкодження утворилися в результаті взаємодії указаних анатомічних ділянок з тупими предметами, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля під час ДТП 24.12.2015 року, при цьому рани на обличчі утворилися від дії предметів із скошеним краєм уламків скла (які було видалено під час оперативного лікування).

Тілесні ушкодження на обличчі та лівій гомілці викликали розлад здоровя більше ніж на 21 день і за цим критерієм відносяться до середнього ступеню тяжкості.

Синці та садна правої гомілки це легкі тілесні ушкодження.

При огляді членами експертної комісії на правій половині обличчя ОСОБА_1 було виявлено множинні шрами, які є наслідком загоєння ран та глибоких саден, отриманих нею під час ДТП. З плином часу ці шрами стануть менш помітними але повністю не зникнуть. Дані шрами потребують хірургічного лікування і є невиправними. Шрами на обличчі за умови, що будуть визнані судом такими, що знівечили обличчя, можуть бути розцінені, як тяжкі тілесні ушкодження ( а.с. 148-159).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 82 від 25.03.2016 року, в умовах даної події водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_3 мав технічну можливість попередити ДТП, шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

В умовах даної події в діях водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_3 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному звязку з виникненням даної пригоди.

Технічна можливість запобігання даній пригоді не залежала від односторонніх дій водія вантажного автомобіля, а цілком визначалась діями водія автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_3, що не прийняв завчасно мір безпечного керування автомобілем. ( а.с. 185-188).

Таким чином, заслухавши справу на засадах змагальності і диспозитивності в межах предявленого обвинувачення, оцінивши сукупність досліджених доказів керуючись законом та за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними і достатніми для визнання обвинуваченого ОСОБА_3. винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілій.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, форму вини, всі обставини справи в їх сукупності, тяжкість наслідків, що наступили від злочину, дані про особу обвинуваченого, який є особою раніше не судимою, за місцем проживання характеризується позитивно і має на утриманні малолітню дитину. Враховується також вік та стан здоровя обвинуваченого.

Обставин, які помякшують або обтяжують покарання суд не знаходить.

Враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину та його особу, який є раніше не судимим, має сімю, на утриманні має малолітню дитину, суд призначаючи ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі дійшов висновку про можливість його виправлення без реального відбуття покарання в місцях виконання даного виду покарань, а тому, вважає за можливе на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши обвинуваченого від покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Враховуючи тяжкість наслідків, що настали від злочину. А також фактичні обставини справи, допущені обвинуваченим грубі порушення вимог Правил дорожнього руху України, суд дійшов висновку про необхідність призначення йому додаткової міри покарання у вид позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки він визнається обвинуваченим та підтверджується наявними в справі доказами ( а.с. 189).

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, суд враховує суть заявлених позовних вимог, характер та обставини заподіяння моральної шкоди, повязаної зі знівеченням обличчя, тривалість лікування і наслідки завданої травми, а також сімейно-майновий стан обвинуваченого, як заподіювача шкоди. Одночасно з цим, при вирішенні цих позовних вимог, суд виходить також із засад розумності, виваженості та справедливості і вважає, що в рахунок відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої тридцять пять тисяч гривень.

Речовий доказ - автомобіля НОМЕР_4 необхідно залишити у власності законного володільця, а компакт-диск із відеозаписом події залишити в матеріалах справи.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_3 процесуальні витрати на проведення судової автотехнічної експертизи.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_9 від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку на два роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_10 обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області в місцевий бюджет м. Кременчука ( р/р 31414544700008 ГУДК України в Полтавській області, код ЄДРПОУ 34698778, код платежу 24060300) одна тисяча двісті двадцять дві гривні вісімдесят одну копійку в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої тридцять пять тисяч гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Речові докази: автомобіля НОМЕР_4 необхідно залишити у власності законного володільця; компакт-диск із відеозаписом події залишити в матеріалах справи.

Процесуальні витрати на проведення судової автотехнічної експертизи, що складають 351 грн. 81 коп., стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України. (а.с. 185).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя