Ухвала суду № 66128428, 20.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/2747/16-ц Головуючий у І інстанції Сердинський В. С.Провадження № 22-ц/780/2445/17 Доповідач у 2 інстанції Савченко С. І.Категорія 58 20.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

20 квітня 2017 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів: Білоконь О.В., Верланова С.М.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії, бездіяльність та постанови державних виконавців Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на дії, бездіяльність та рішення начальника і державних виконавців Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області.

Скаргу мотивував тим, щоу 2010 році він подав до Дніпровського районного суду м.Києва позов до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики. Рішенням суду від 24 березня 2011 року позов задоволено і стягнуто із ОСОБА_4 на його користь кошти в розмірі 1981820 грн. та судові витрати.

Під час розгляду цієї справи ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 3 лютого 2011 року було забезпечено його позов і накладено арешт на рухоме і нерухоме майно ОСОБА_4 в межах позовних вимог в розмірі 1980000 грн., в тому числі на майновий комплекс і земельну ділянку площею 1,9335 га, розташовані по АДРЕСА_1 Дана ухвала судувиконана Броварським ВДВС, який своєю постановою від 9 лютого 2011 року наклав арешт на вказане майно.

Після набрання рішенням законної сили Дніпровським районним судом м.Києва видано виконавчий лист № 2-200/1-11 від 11 травня 2012 року, на підставі якого за його заявою відділом ДВС Броварського МРУЮ 15 травня 2013 року відкрито виконавче провадження № 37910897. Однак, після відкриття провадження начальник Броварського ВДВС повідомив його, що майно, на яке було накладено арешт в порядку забезпечення позову, ще до відкриття провадження за результатами проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна передано іншому кредитору ОСОБА_2 згідно постанови Броварського ВДВС та акту від 17 квітня 2013 року. Після подання ним скарги начальник Броварського ВДВС своєю постановою від 20 травня 2013 року скасував постанову і акт від 17 квітня 2013 року щодо передачі майна ОСОБА_2 і законність таких дій підтверджена судом, який відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_2 Незважаючи на це державний виконавець Броварського ВДВС Федяніна Ю.В. 18 квітня 2016 року повторно винесла постанову ВП № 26561627 про передачу майна стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу за результатами прилюдних торгів трирічної давності. Вважає такі дії неправомірними.

Крім того, посилався, що він дізнався, що боржник ОСОБА_4 працює та отримує доходи у вигляді заробітної плати в ТОВ «Ентерпрайз ЛТД», однак державним виконавцем не вжито заходів для звернення стягнення на заробітну плату, чим завдано йому шкоди. Вважає таку бездіяльність державних виконавція, які вели його провадження, неправомірною.

У зв'язку із наведеним просив: - визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського МРУЮ Рамазанова М.Р. в ході підготовки і організації прилюдних торгів 08 січня 2013 року, 22 лютого 2013 року та 3 квітня 2013 року з реалізації арештованого нерухомого майна, належного ОСОБА_4 а саме: земельної ділянки площею 1,9335 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та майнового комплексу, розташованого по АДРЕСА_2 неправомірними; - визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського МРУЮ Федяніної Ю.В. неправомірними та скасувати постанову ВП № 28561627 від 18 квітня 2016 року про передачу стягувачу ОСОБА_2 майна боржника ОСОБА_4; - визнати дії начальника відділу державної виконавчої служби Броварського МРУЮ Вовнянко В.В. при здійсненні контролю за діями державного виконавця Федяніної Ю.В. щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-200/1-11 від 11 травня 2012 року ВП № 37910897 неправомірними та скасувати постанову ВП №37910897 від 06 травня 2016 року; - визнати бездіяльність державних виконавців відділу державної виконавчої служби Броварського МРУЮ Лобко О.С. і Федяніної Ю.В. з приводу невжиття заходів для звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_4

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2017 року скарга ОСОБА_3 задоволена у повному обсязі. Поновлено заявнику строк на оскарження дій і бездіяльності державних виконавців, визнано неправомірними оскаржувані заявником дії та бездіяльність державних виконавців і скасовано оскаржувані ним постанови.

Не погоджуючись із ухвалою, заінтересована особа ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі,посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Скаргу мотивує тим, що він набув права власності на майно боржника ОСОБА_4 за результатами проведення прилюдних торгів, які на даний час не визнані недійсними, а тому відсутні підстави для скасування постанови державного виконавця про передачу йому майна. Крім того, суд не врахував, що заявник не є стороною виконавчого провадження № 28561627, а отже не має права оскаржувати у цьому провадження дії державного виконавця.

Посилався, що суд не досліджував виконавчі провадження № 28561627 та № 337910897, що потягло неповне з'ясування обставин справи. Зокрема, суд не врахував, що виконавче провадження № 28561627 постановою від 25 квітня 2016 року закінчене, а відтак скасовувати окремі рішення в цьому провадженні без оспорення правомірності його закінчення неможливо. Також, суд не врахував, що інше виконавче провадження № 337910897 у Броварському ВДВС закінчено і передано на виконання до іншого ВДВС. Поновлюючи строки оскарження дій та безіяльності державних виконавців, суд не звернув уваги, що заявник про це не просив, а також не вказав в ухвалі щодо яких дій чи бездіяльності він повнолює строк.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 подану апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити та скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області як незаконну.

ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність і обгрунтованість судової ухвали та відсутність підстав для її скасування.

Представник Броварського ВДВС в суді апеляційної інстанції подану ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, вказав, що ухвала Броварського міськрайонного суду Київської області підлягає скасуванню як незакона.

ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст.386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.

Отже за правилами, встановленими цивільним процесуальним законом, суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби і відповідно саме за участю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС має розглядатися скарга сторони виконавчого провадження (п.п.5,17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 7 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»).

Як вбачається з матеріалів справи, стягувач ОСОБА_3 оскаржує дії, бездіяльність та постанови державних виконавців Броварського МВДВС Федяніної Ю.В. і Лобко О.С., а також начальника цього відділу Вовнянко В.В., однакв якості суб'єктів оскарження боржник зазначив не державних виконавців і начальника ВДВС Броварського МРУЮ, а лише відділ державної виконавчої служби, що не відповідає вимогам закону та роз'ясненням вищевказаної постанови Пленуму ВССУ.

Розглядаючи скаргу, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відділ Державної виконавчої служби Броварського МРУЮу Київській області не може бути суб'єктом оскарження при розгляді скарг, поданих у порядку ст.383 ЦПК України, не вирішив питання про залучення посадових осіб державної виконавчої служби, дії та рішення яких оскаржуються, до участі у справі, як того вимагає закон.

Крім того, згідно ст.385 ЦПК скаргу нарішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до роз'яснень п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 7 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», згідно якого встановлені ст.385 ЦПК України строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Отже, суд застосовує встановлений процесуальним законом строк оскарження дій державного виконавця в обов'язковому порядку і вирішує питання про його поновлення лише у випадку наявності відповідного клопотання заявника. За відсутності такого клопотання скарга залишається без розгляду.

Поновлюючи ОСОБА_3 строк на оскарження дій та бездіяльності державних виконавців ВДВС Броварського МРУЮ, суд першої інстанції не звернув уваги, що заявник клопотання про поновлення строку не подавав, а відтак, за відсутності такого клопотання, суд неправомірно вирішив питання про поновлення строку, а, поновлюючи строк, суд не вказав у відношенні яких саме дій чи бездіяльності, коли і ким вчинених він поновлює строк.

В матерілах справи міститься лише клопотання заявника про поновлення строку щодо оскарження дій державного виконавця Броварського МРУЮ Рамазанова М.Р. в ході підготовки і організації прилюдних торгів у січні-квітні 2013 року (а.с.71), від оскарження яких заявник пізніше відмовився (а.с.171) і скарга в цій частині судом не розглядалися.

При вирішенні скарги має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спір за участю ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які є стягувачами у відношенні боржника ОСОБА_4, існує тривалий час. У Броварському МВДВС наявні два виконавчих провадження - № 28561627 та № 337910897, де ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є стягувачами, які судом взагалі не досліджувалися і які згідно пояснень сторін були спочатку об'єднані, однак пізніше роз'єднані, а надалі одне приєднане до іншого.

Дослідження вказаних обставин має значення з огляду на те, що за змістом ст.383 ЦПК України право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якими згідно ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (діяв на час подачі скарги) є стягувач і боржник. Інші особи мають право оскаржити дії державного виконавця шляхом подачі адміністративного позову ( п.п. 4,6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»).

Відкриваючи провадження та розглядаючи скаргу ОСОБА_3 щодо оскарження дій та постанови державного виконавця Федяніної Ю.В. у виконавчому провадженні № 28561627, суд першої інстанції не звернув уваги, що заявник оскаржує дії державного виконавця Федяніної Ю.В. у виконавчому провадженні № 26561627, стороною якого він не є і не виріши питання чи підлягає розгляду скарга в цій частині в порядку цивільного судочинства чи адміністративного.

Дослідження виконавчих проваджень необхідно також з урахуванням доводів ОСОБА_2 про те, що виконавче провадження № 28561627 постановою від 25 квітня 2016 року закінчене, а відтак скасовувати окремі рішення в цьому провадженні без оспорення правомірності його закінчення неможливо. Як і доводів про те, що інше виконавче провадження № 337910897 у Броварському ВДВС закінчено і передано на виконання до іншого ВДВС.

Також, відповідно до ст.387 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державну виконавчу службу задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Постановлюючи ухвалу про «визнання бездіяльності» державних виконавців відділу державної виконавчої служби Броварського МРУЮ Лобко О.С. і Федяніної Ю.В. з приводу невжиття заходів для звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_4, суд залишив поза увагою, що «визнання бездіяльності» не є передбаченим ст.387 ЦПК України способом захисту прав сторони виконавчого провадження і не вирішив питання про визнання такої бездіяльності неправомірною.

Вирішуючи скаргу в частині визнання бездіяльності державних виконавців відділу державної виконавчої служби Броварського МРУЮ Лобко О.С. і Федяніної Ю.В. з приводу невжиття заходів для звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_4, суд не з'ясував, як дотримання заявником ОСОБА_3 десятиденного строку оскарження бездіяльності, так і те чи було відомо державним виконавця що боржник працює і чи вживали вони заходів для накладенння стягнення на заробіток, якщо ні, то чому.

Крім того, відкриваючи провадження і розглядаючи скаргу, суд порушив правила підсудності, визначені ч.2 ст.384 ЦПК України, згідно якої скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

З матеріалів справи вбачається, що у п.п.3-4 скарги заявник оскаржує дії начальника відділу Вовнянко В.В. та бездіяльність державних виконавців Лобко О.С. і Федяніної Ю.В. у виконавчому провадженні № 37910897, в якому він є стягувачем. Проте виконавчий лист № 2-200/1-11 від 11 травня 2012 року, за яким відкритевиконавче провадження, виданий Дніпровським районним судом м.Києва. Отже судом, якому підвідомча дана скарга (п.п.3-4) є Дніпровський районний суд м.Києва, у зв'язку з цим суддя мав повернути скаргу заявникові на підставі п.4 ч.3 ст.121 ЦПК України (п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»).

Зазначені вище порушення, неповне з'ясування обставин справи, відсутність належної оцінки доводам та запереченням учасників та не залучення до розгляду скарги посадових осіб державної виконавчої служби, свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що у свою чергу призвело до невірного вирішення справи.

Згідно п.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Ухвала суду першої інстанції підлягає до скасування, а питання передається на новий розгляд у зв'язку із порушенням судом вимог закону щодо законності і обгрунтованості судового рішення.

Апеляційний суд позбавлений можливості усунути вказані недоліки, поскільки не має процесуальних повноважень щодо залучення до участі у справі осіб, в даному випадку посадових осіб державної виконавчої служби, дії яких оскаржуються, а також вирішення питання про дотримання і поновлення строків оскарження.

При новому розгляді суду необхідно вирішити питання про дотримання правил підсудності згідно положень ст.116 ЦПК України (п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 7 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»), залучити до розгляду скарги посадових осіб державної виконавчої служби, дії та рішення яких оскаржуються, вирішити питання про дотримання заявником строків оскарження, а за наявності клопотання та поважних причин, їх поновленнязгідно приписів закону, з'ясувати в повному обсязі обставини, що мають значення для справи та дати належну оцінки доводам і запереченням учасників.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволитичастково.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2017 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: