Ухвала суду № 66127918, 24.04.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

№ 1-КП/359/26/2017

359/8406/15-к

УХВАЛА

24 квітня 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Туманової К.Л.,

судді Журавського В.В.,

судді Криворучка І.В.,

за участю прокурора Горбаня В. В.,

за участю обвинуваченого ОСОБА_1,

за участю захисника ОСОБА_2,

при секретарі судового засідання Поліщук А.О.

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції питання щодо можливості зміни запобіжного заходу у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч.2 ст. 153, ч.5 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває вказане кримінальне провадження на стадії судового розгляду.

Державною установою "Київський слідчий ізолятор" до Бориспільського міськрайонного суду було направлено клопотання від обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Дане клопотання було передано головуючому судді під розпис канцелярією суду 18.04.2017 року. Судом було призначено розгляд даного клопотання на 20.04.2017 р. на 14 год.00 хв. В звязку з перебуванням судді Криворучко І.В. в нарадчій кімнаті, справу знято, та призначено на найближчу можливу дату на 24.04.2017 р.

Як вбачається з мотивувальної частини клопотання обвинувачений ОСОБА_1 просить змінити тримання під вартою на домашній арешт чи особисту поруку.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове та судове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу.

Згідно з ч.4 ст.201 КПК України, суд зобовязаний розглянути клопотання обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до п. 1 ч.3 ст. 201 КПК України до клопотання мають бути додані: копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання. Разом з цим, жодних матеріалів в обґрунтування заявленого клопотання суду надано не було.

Обвинувачений ОСОБА_1 мотивує заявлене клопотання виключно позитивними даними про свою особу, у своєму клопотанні зазначає, що вважає за можливе застосувати до нього ч.2 ст. 336 КПК України та проводити розгляд заявленого клопотання в режимі відео конференції. З тексту клопотання також вбачається, що обвинувачений ознайомлений з ст.177, 194 КПК України, та не планує порушувати ч.1 ст. 177 КПК України. У разі задоволення судом його клопотання він зобовязується проживати за адресою своїх батьків ОСОБА_3 20.01.1958 р. та ОСОБА_4 29.11.1959р., а саме: Київська обл. Баришівського району с. Селичівка, вул. Набережна 31, які потребують його допомоги. Крім того, посилається на загальні норми Європейської конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та Конституцію України. Також, посилається на рішення Європейського суду з прав людини.

Захисник ОСОБА_2 не мотивує заявлене клопотання, вважає, що дане клопотання є передвчасним. Разом з цим підтримує думку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час судового розгляду повністю підтримав заявлене клопотання, та просив його задовольнити, та за можливості застосувати до нього домашній арешт чи особисте зобовязання.

Прокурор вважає, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, як домашній арешт, чи особиста порука. Вважає домашній арешт не припустимим, а також звертає увагу, що ОСОБА_1 є мешканцем іншого регіону, що може ускладнити судове слідство, а також ризик, переховування від судового слідства продовжує існувати. Приєднав копії відповідних документів, які підтверджують, що останній перебував у розшуку. Щодо особистого зобов'язання, така міра запобіжного заходу не є достатньою у даному випадку, окрім того відсутні особи які мають бажання взяти на себе зобовязання та виступити поручителями за обвинуваченого.

Просить суд залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків які не зникли і дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені п.1 п.3 ч.1 ст.177 КПК України. Данні про неможливість перебування ОСОБА_1 в СІЗО за станом здоров'я відсутні.

Суд заслухавши думку всіх учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.201 КПК України окрім клопотання додаються матеріали якими воно обґрунтовується. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України до клопотання мають бути додані копії матеріалів якими обвинувачений чи його захисник обґрунтовує доводи клопотання.

Разом з тим у тексті клопотання нових обставин які судом раніш не досліджувались, та не оцінювались, обвинувачений ОСОБА_1 не наводить. Доводи свого клопотання іншими матеріалами не підтвердив. Посилання на рішення Європейських судів, що на його думку є аналогічними з його справою, ні чим не обґрунтовано, та ні чим не підтверджується, посилання на висновки ВССУ, взагалі не відповідають ситуації обвинуваченого. Посилання обвинуваченого на те, що суд під час судового розгляду при продовженні строків тримання під вартою, чи розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу має враховувати ст. 178 КПК України взагалі не відповідає чинному законодавству. Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання виключно про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя або суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини передбачені ст. 178 КПК України. Зараз, суд вирішує питання про зміну запобіжного заходу, та не повинен керуватися ст. 178 КПК України, як зазначено в клопотанні обвинуваченого.

Жодних нових документів що не оцінювались до цього судом, до клопотання не додано. Обвинувачений не обґрунтовує чому його батьки з якими він планує проживати, та які ще не є особами пенсійного віку, так як ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2, потребують саме його допомоги. Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не зрозуміло у який спосіб він планує допомогти своїм батькам. Також, він не єдиний син у родині, та має двох братів, які у разі необхідності можуть приглянути за батьками. Обвинувачений не зазначає, хото окрім прокуратура буде контролювати його особисто, враховуючи його схильність переховуватись від судового слідства.

Важливим є також те, що судове слідство триває і не завершено. Епізоди за якими обвинувачується ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 152, ч.2 ст. 153 КК України, ще не досліджувались судом, свідки та потерпіла по вказаним епізодам не допитувались.

Встановлено, що ОСОБА_1, обвинувачуються у вчиненні двох особливо тяжких злочинах, якими передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. Також він обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину за який передбачено покарання строком до 7 років позбавлення волі.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад пять років.

Крім того, ОСОБА_5 було оголошено в розшук у зв'язку з переховуванням від органів слідства та суду. Так, як відповідно до постанови Переяслов-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11.04.2012 року суд виділив матеріали справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 152, ч.2 ст. 153 КК України , та оголосив розшук підсудного ОСОБА_1 оскільки він навмисно ухилявся від суду, а розгляд справи без його участі був неможливий і зупинив провадження по справі. 04.09. 2013 р. Переяслов-Хмельницьким міськрайонним судом справу направлено на додаткове розслідування. 24.04.2015 р. слідчий СВ Баришівського РВ УМВС України Київської області звернулась із клопотанням погодженим з прокурором до слідчого судді Баришівського районного суду Київської області про дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Дане клопотання 24.04. 2015 р. було задоволено судом в повному обсягу. Отже, останній схильний до переховування від судового слідства, з метою уникнення від покарання.

Тому, суд вважає що ризики які існували не зменшились та продовжують існувати.

ОСОБА_1 обвинувачується у злочинах проти власності та злочинах проти статевої свободи та статевої недоторканості. Встановлено, що одним з злочинів за якими обвинувачується ОСОБА_1 це у вчиненні зґвалтування потерпілої, групою осіб їз застосуванням фізичного насильства. Даний злочин є суспільно небезпечним діянням, що порушує встановлений в суспільстві порядок статевих відносин, і основні принципи статевої моральності, які виражаються в посяганні на статеву свободу та статеву недоторканість особи, та характеризується виключно аморальністю та цинічністю дій особи.

Ці обставини в сукупності свідчать про наявність ризиків, що під впливом тяжкості покарань, які загрожують обвинуваченому, він може переховуватись від судового слідства, може незаконно впливати на недопитаних свідків та потерпілу, враховуючи, що обвинувачений раніше переховувався від судового слідства суд не виключає ризик того, що обвинувачений може переховуватись і зараз у разі зміни йому запобіжного заходу, та у такий спосіб перешкоджатиме розгляду даного кримінального провадження.

Тому, на момент розгляду заявленого обвинуваченим клопотання жоден із більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду під тяжкістю покарання яке йому загрожує, та впливати на недопитаних потерпілу та свідків, тому клопотання не підлягає задоволенню.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги схильність до переховування обвинуваченого, покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, вагомість наявних доказів, а також ту обставину, що обвинувачений вину визнає частково, ризики і підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, на даний момент не відпали, докази по даному кримінальному провадженню не перевірені в повному обсязі, не всі свідки та потерпіла допитані.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 331, 201, 180,181, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання обвинуваченого - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, про зміну відносно нього запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобовязання або домашній арешт, чи будь-який інший альтернативний запобіжний захід - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: К.Л.Туманова

Судді: В.В. Журавський

ОСОБА_6