Ухвала суду № 66126016, 09.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3541/17

Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В.

Доповідач Гайворонський С. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.03.2017 року м. Одеса

Суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області Гайворонський С.П., розглянувши цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за об'єднаним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності, за об'єднаним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про витребування майна та усунення перешкод у користуванні та розпорядження майном за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2017 року,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про витребування майна та усунення перешкод у користуванні та розпорядження майном.

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності.

ОСОБА_2 у своєму уточненому та зменшеному позові про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя посилається на те, що 26.02.1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18.06.2009 року шлюб розірвано. У період шлюбу подружжям придбане майно, яке згідно зі ст. 22 КпШС України, що діяв на час придбання майна, є спільною сумісною власністю подружжя. Приміщення павільйону-бару за адресою: м. Одеса, Дніпропетровська дорога, 90 загальною площею - 66,0 кв.м. придбано подружжям ОСОБА_3 за сумісні грошові кошти відповідно до договору купівлі-продажу від 04.12.2003 року, укладеному між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_3, реєстровий №5748. Відповідно до висновку №150/2015 судової будівельно-технічної експертизи від 23.11.2015 року вартість павільйону-бару на час придбання складає 48 774 доларів США. За час знаходження у шлюбі подружжям ОСОБА_3 проведено реконструкцію павільйону-бару. Після перебудови площа та вартість спірного майна суттєво збільшені. Спірний об'єкт на теперішній час має назву кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» та загальну площу 768,5 кв.м. Відповідно до висновку №150/2015 судової будівельно-технічної експертизи від 23.11.2015 року вартість кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» складає 1 783 689 доларів США. Кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» придбано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за сумісні грошові кошти, сумісними зусиллями, збільшено площу та вартість за час шлюбу, у зв'язку із чим він є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу. В процесі реконструкції ОСОБА_3 павільйону-бару, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 66,0 кв.м., у кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 768,5 кв.м., ніяких договорів про дольову участь між подружжям укладено не було. Частини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спірному майні є рівними. Відповідачка ОСОБА_3 не визнає право власності ОСОБА_2 на спірне майно, яке оформлено на її ім'я, але є їх спільною сумісною власністю, тому позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2017 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності задоволено частково.

Визнано недійсним Свідоцтво про право власності на об'єкт - будівлю кафе - бару, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, серія НОМЕР_2, видане 15 вересня 2011 року виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім'я ОСОБА_3.

В інший частині позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності - відмовлено.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя задоволено.

Поділено будівлю кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка в цілому складається з літера «А» загальною площею 768, 5 кв.м., між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину нежитлової будівлі кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка в цілому складається з літ. «А» загальною площею 768, 5 кв.м.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину нежитлової будівлі кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка в цілому складається з літ.«А» загальною площею 768, 5 кв.м.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 10 000 грн. витрат по оплаті експертизи.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору в сумі 1973,60 грн.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про витребування майна та усунення перешкод у користуванні та розпорядження майном - залишено без задоволення.

Не погодившись з вищевказаним рішенням ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.

Судом встановлено, що апеляційна скарга апелянта не відповідає вимогам ч. 2 ст. 295 ЦПК України:

- в апеляційній скарзі має бути зазначено в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість судового рішення (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);

- в апеляційній скарзі має бути зазначені нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

- в апеляційній скарзі відсутні посилання на норми Цивільно-процесуального кодексу України.

Також, як вбачається з матеріалів справи та опису документів у справі, що по апеляційній скарзі відсутні дані про оплату судового збору.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Так, відповідно до Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року (нова редакція, яка діє з 01.01.2017 року), судовий збір за розгляд апеляційної скарги справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, при поданні позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір судового збору повинен становити 2171 гривня.

Тому, ОСОБА_3 слід доплатити судовий збір у сумі 2171 гривнюна розрахунковий рахунок: Отримувач: УК у м. Одесі/Малиновськ. р-н/22030001; Код ЄДРПОУ: 38016923; МФО 828011; Банк отримувач: ГУ ДКУ в Одеській області; Р/р 31214206780007; Код класифікації доходів бюджету: 22030001.

Згідно ст. 82 ЦПК України, суд не вбачає підстав апелянту для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ст. ст. 121, 297 ЦПК України суддя встановивши, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення апеляційної скарги без руху, про що повідомляє апелянта і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання апелянтом ухвали.

Якщо апелянт у встановлений строк не виконає вимоги закону, апеляційна скарга буде вважитися неподаною та повернута апелянтові.

За таких обставин відповідно до ст. 295 ЦПК України вказана апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає залишенню без руху для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі наведеного, керуючись ст. 297 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2017 року- залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_9 про необхідність усунення вказаних недоліків у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання апелянтом ухвали,та пояснити, що у разі невиконання даної ухвали, скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Суддя апеляційного суду

Одеської області С.П. Гайворонський