Постанова № 66123957, 24.04.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 488/339/17 24.04.2017 24.04.2017 24.04.2017

Номер провадження: 33/784/164/17

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/784/164/17 Головуючий у місцевому суді: Коротков Т.В. Категорія: ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Маркова Т.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

Головуючого судді Маркової Т.О.,

за участю:

секретаря Клімової Л.В.

особи, притягнутої до

адміністративної відповідальності ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2017 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Миколаєва, громадянина України, непрацюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

- визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП, та, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

в с т а н о в и в:

Постановою судді встановлено, що 08.01.2017 року приблизно о 09:20 годині водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21099, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проспекту Богоявленському в районі будинку № 440 в місті Миколаєві з ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, млява мова та хитка хода, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти аналіз за допомогою газоаналізатору „Драгер" на місці та медичний огляду в установленому законом порядку в медичному закладі. ОСОБА_3 категорично відмовився від проходження медичного огляду в установленому законом порядку в присутності двох свідків.

Окрім цього, ОСОБА_3, керуючи вищевказаним транспортним засобом по проспекту Богоявленському в районі будинку № 554 в місті Миколаєві, на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою світлового жезлу, не зупинився та був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі біля будинку № 440 по проспекту Богоявленському в місті Миколаєві.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить провадження відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що постанова Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15.03.2017 р. винесена за неповного з'ясуванням судом всіх фактичних обставин справи, а в основу звинувачення судом взято незаконний та складений з численними порушеннями вимог КУпАП протокол про адміністративне правопорушення від 08.01.2017 р.

Вказує про порушення суддею вимог ст. 268 КУпАП та недотримання приписів п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14, так як справа була розглянута за його відсутності, не зважаючи на те, що ним 13 березня 2017 року було подано клопотання про перенесення розгляду справи.

Зазначає про грубе порушення працівниками поліції ст. 268 КУпАП, яке полягає в тому, що йому жодного із документів за вказані правопорушення не було надано та не надіслано на його адресу.

Стверджує про незрозумілість показів свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо не зупинення ним автомобіля на вимогу працівника поліції та про наявність протирічь між ними.

Вказує, що судом свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не були викликані та не допитані, що в свою чергу, на його переконання, ставить під сумів законність як адміністративних протоколів так і зазначеної постанови.

Зазначає, що суд не мав права відбирати пояснення в якості свідків у працівників патрульної поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та приймати їх до уваги, так як це, на його думку, є неприпустимим та грубим порушенням законодавства, оскільки вказані особи були відсутні при складанні протоколу та вони є заінтересованими особами

На думку апелянта, протоколи про адміністративні правопорушення були сфабриковані відносно нього, оскільки, на його переконання, неможливо у разі відсутності у нього відповідних документів, за що був складений відносно нього протокол за ч. 1 ст. 126 КУпАП, складати протокол за ст. 122-2 та ст. 130 КУпАП та зазначати вид порушень Правил дорожнього руху.

Вказує, що всупереч положенням КУпАП, свідки не були присутні при складанні самого адміністративного протоколу, а підписали його вже коли він був заповнений та надали свої пояснення саме до заповненого протоколу.

Додатково вказує, що йому працівники поліції не пропонували пройти відповідний огляд у ближньому медичному закладі.

Заслухавши пояснення особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 вимог закону, передбачених ст.ст. 245,289 КУпАП дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та 122-2 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.

Згідно протоколів про адміністративне правопорушення від 08 січня 2017 року, які, враховуючи положення ст. 251 КУпАП, є доказом, 08.01.2017 року о 09 год. 20 хв. в м. Миколаїв, по проспекту Богоявленський, 440 ОСОБА_3 керував автомобілем ВАЗ-21099, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП., крім того, ОСОБА_3 на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою світлового жезлу, не зупинився. Був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі, н.з. НОМЕР_2, по проспекту Богоявленський, 440, чим порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-2 КУпАП.

Вказані протоколи складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 296 КУпАП, а також «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Порушень співробітниками поліції при оформленні відносно ОСОБА_3 матеріалів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 та ст. 122-2 КУпАП положень вказаної інструкції судом апеляційної інстанції не виявлено.

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться працівником поліції у присутності 2 свідків з використанням спеціальних технічних засобів. В разі незгоди водія на такий порядок, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Згідно з порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому є безпідставними посилання апелянта на те, що зазначені у протоколі дані не встановлюють стан сп'яніння особи, а тільки вказують на відмову від проходження тесту на алкотестері «Драгер» та від медичного огляду.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що 08.01.2017 року приблизно о 9.40 год. за адресою пр. Богоявленський, 440 невідомий громадянин від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» та від проходження огляду в медичному закладі відмовився, при цьому перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Також від підписів відмовився.

Допитаний в суді першої інстанції інспектор патрульної поліції ОСОБА_8 пояснив, що 08.01.2017 року він знаходився на блок посту в кінці селища Балабанівка. Йому зателефонував заступник командира та повідомив, що зі сторони села Галіцинове в їх бік рухається автомобіль ВАЗ 21099 без номерного знаку. Коли вони побачили вказаний автомобіль, який був також без бампера, він хотів його зупинити за допомогою жезла, однак ОСОБА_3 збільшив швидкість та проїхав мимо них, і тому вони почали його переслідувати, а коли наздогнали, то встановили у нього ознаки алкогольного сп'яніння. Спочатку ОСОБА_3 пояснив, що він трохи випив. А коли йому запропонували продути алкотестер, то відмовився це робити в присутності двох свідків. Після чого йому запропонували проїхати до медичного закладу для проходження огляду, однак він також відмовився.

Такі ж пояснення дали в суді першої інстанції інспектори патрульної поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Вказані докази свідчать, що водій ОСОБА_3 не виконав вимог поліцейського про зупинку та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестера «Драгер» та в медичному закладі, а тому посилання апелянта щодо не пропонування йому пройти відповідний огляд у медичному закладі є безпідставними.

Місцевий суд дійшов до вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 122-2 КУпАП.

З переглянутого відеозапису з нагрудної камери інспектора патрульної поліції ОСОБА_8, що міститься в матеріалах даної справи, вбачається, що водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, н.з. ВЕ 5352 АВ, з ознаками алкогольного сп'яніння, не зупинився на вимогу поліцейського, а після зупинки відмовився від пропозиції працівників поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків, вказавши, що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, тому сенсу проходити медичний огляд не вбачає.

Так, відповідно до зазначеного відеозапису, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також працівники поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були присутніми при відмові ОСОБА_3 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а тому посилання ОСОБА_3 про відсутність зазначених осіб при складанні протоколу відносно нього є такими, що не заслуговують на увагу, так як нормами КУпАП обов'язковість присутності свідків при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення не передбачена.

Судом апеляційної інстанції не встановлено протирічь у показах даних свідків, про що вказує апелянт.

Посилання апелянта на те, що судом свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не були викликані та допитані є таким, що не заслуговує на увагу, оскільки, згідно реєстру на відправлення простої кореспонденції за 27.02.2017 року (а.с. 46) свідкам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надсилались повістки про виклик до суду.

Як слідує із даних протоколів про адміністративні правопорушення, серія БР № 143042 та серія БР №143053 від 8 січня 2017 року, інспектором поліції роз'яснені ОСОБА_3 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, тому і в даній частині посилання апелянта є безпідставними.

Посилання апелянта на порушення суддею вимог ст. 268 КУпАП та недотримання приписів п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14, так як справа була розглянута за його відсутності, не зважаючи на те, що ним 13 березня 2017 року було подано клопотання про перенесення розгляду справи, є слушними, але, на думку суду апеляційної інстанції, не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки, не стосуються суті правопорушення, не впливають на встановлення та доведеність вини правопорушника.

Окрім цього, виходячи з протоколу судового засідання суду першої інстанції, ОСОБА_3 був присутній в судовому засіданні 2 березня 2017 року та надавав суду пояснення.

Суд 1 інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративні правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував обставини, що підлягали з'ясуванню при розгляді справи про адміністративні правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 122-2 КУпАП.

Тому підстав для скасування постанови Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 та ст. 122-2 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2017 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Т.О.Маркова