Постанова № 66123781, 24.04.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 488/675/17 24.04.2017 24.04.2017 24.04.2017

Номер провадження: 33/784/168/17

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/784/168/17 Категорія: ст. 130 ч.1 КУпАП

Головуюча суду першої інстанції: Кутурланова О.В. Головуючий апеляційної інстанції Міняйло М.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області Міняйло М.П., при секретарі Белоруковій І.В., за участі, захисника Павлова К.О. в інтересах ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу останнього на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15.03.2017р. якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Миколаєва, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн.

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 11 лютого 2017 року близько 11 години 50 хвилин водій ОСОБА_4 рухався по а/д М14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ на 116 км., керуючи транспортним засобом - автомобіль «КIА Cerato», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову та закрити провадження, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стверджує, що при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки правопорушення.

Наголошує на тому, що він не скоював зазначеного правопорушення.

Звертає увагу на те, що працівниками поліції при складанні протоколу були порушені вимоги ч.1 ст. 266 КУпАП та п.10 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А саме, зауважує, що ними не було складено акту огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні підписи свідків.

Вказує, що в протоколі відсутні записи щодо відсторонення водія, а в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, якій особі було передано керування транспортним засобом.

Окрім того, наголошує, що працівники поліції не надали доказів у вигляді фото- або відео- зйомки правопорушення.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, проглянувши відеозапис подій зафіксовані на нагрудну камеру поліцейського, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 вказаних вимог закону дотримався та в повному обсязі, з'ясував всі обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, дослідив і належним чином оцінив докази.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 11.02.2017р. № 143290, цього ж дня близько 11 години 50 хвилин водій ОСОБА_4 рухався по а/д М14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ на 116 км., керуючи транспортним засобом - автомобіль «КIА Cerato», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя (а.с. 1).

У вказаному протоколі, правопорушник ОСОБА_4 власноручно вказав про те, що він вживав алкоголь.

В суді першої інстанції він повністю визнав свою провину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та вказав, що 10.02.2017р. у вечірній час вживав алкогольні напої (а.с. 13).

Факт проходження ОСОБА_4 огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується роздруківкою тестування алкотестеру «Драгер-6810» від 11.02.2017р., відповідно до якої правопорушник у зазначений в протоколі час та місці продув аналізатор парів спирту. Зміст алкоголю в ОСОБА_4 у видихаємому повітрі становив 0,46 проміле (а.п.1) .

Згідно медичного висновку Миколаївського обласного наркологічного диспансеру № 153 від 11.02.2017р., ОСОБА_4 цього ж дня близько 12 години 35 хвилин перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 2).

В судовому засіданні апеляційного суду було досліджено відеозапис подій зафіксованих на нагрудній камері поліцейського, із якого вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу у водія ОСОБА_4 була виявлена концентрація алкоголю у видихаємому повітрі - 0,46 проміле, а під час проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я така концентрація становила - 0,42 проміле.

Вищенаведене спростовує твердження апелянта про те, що він не вчиняв зазначеного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Як вбачається з матеріалів справи, огляд на стан сп'яніння правопорушника ОСОБА_4 на місці зупинки і в медичному закладі проводився з додержанням вимог вищезазначених нормативних актів. А тому, доводи ОСОБА_4 відносно того, що медичний огляд на стан сп'яніння проводився з порушенням чинного законодавства не є слушними.

Відповідно до ч.2 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Аналогічна вимога міститься в п. 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015р. № 1376. Тобто, зазначена норма стосовно підпису в протоколі свідків є альтернативною, а не імперативною як це вважає апелянт.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол працівниками поліції складався у присутності двох свідків. Їх письмові пояснення по суті вчиненого ОСОБА_4 правопорушення відповідно до п. 15 вищевказаної Інструкції, долучені до матеріалів справи. У зазначених поясненнях свідків містяться їх підписи.

Окрім того, матеріали справи свідчать про те, що після вчинення ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, останній був відсторонений від керування автомобілем. Його автомобіль був переданий громадянину ОСОБА_5 (а.с.5).

Ті порушення які на думку апелянта були допущені працівниками поліції при складанні протоколу (відсутність: підпису свідків в протоколі, акту огляду на стан сп'яніння, посилання щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом та інші) не є значними та не впливають та суть вчиненого ОСОБА_4 правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.

З огляду на наведене, підстав для скасування постанови суду, як просить апелянт, відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП Апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2017 року відносно ОСОБА_4 - без зміни.

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Миколаївської області М.П.Міняйло