Постанова № 66119919, 14.04.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/177/17 Головуючий у першій інстанції: Гончаров О.В.

Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Головуючий у другій інстанції: Іванченко О.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2017 року суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро, за участю: правопорушника ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2016 року в справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Дніпропетровська, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2016 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Судом першої інстанції було встановлено, що 04.10.2016 року о 23-10 годині водій ОСОБА_3, рухаючись по вул. Князя Володимира Великого у м. Дніпро, керував автомобілем «Nissan Maxima» д/н НОМЕР_2 з наявними ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а «а» ПДР України. Згідно тестування на алкоголь до протоколу у ОСОБА_3 виявлено 0,41% проміле алкоголю, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а справу закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вважає, що постанова суду є незаконною та такою, що спростовується матеріалам та обставинам справи.

При цьому вказує, що обставини викладені у протоколі та в постанові суду не відповідають обставинам справи.

Так зазначає, що він не вчиняв данне правопорушення та взагалі не був присутнім на місці його вчинення, та не мав жодних відомостей про факт складання данного протоколу.

В судовому засідання у суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 просили апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити та справу відносно нього по страві закрити.

При здійсненні апеляціного розгляду свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що 04.10.2016 року о 23-10 годині саме він керував автомобілем «Nissan Maxima» д/н НОМЕР_2 з наявними ознаками алкогольного сп'яніння, а не ОСОБА_3 я зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, проте жодних доказів на підтвердження зазначеного суду не надав.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані.

Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду незаконна є безпідставними.

Висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Дані вимоги Правил дорожнього руху України ОСОБА_6 порушив.

Однак не визнання вини ОСОБА_6. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовується матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 1); письмовими поясненнями ОСОБА_7, та ОСОБА_8(а.с. 2,3).

Тобто суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в діях ОСОБА_6 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки згідно тестування на алкоголь у ОСОБА_3 виявлено 0,41% проміле алкоголю, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги апелянта проте, що він не керував данним автомобілем та взагалі не був присутнім при складання протоколу спростовуються матеріалами справи.

Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

При розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.

Порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови місцевого суду - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2016 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області О.Ю. Іванченко

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ