Рішення № 66119424, 19.04.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2078/17

Провадження 2/201/1175/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 квітня 2017 року Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого: судді - Ходаківського М.П.,

за участі: секретаря судового засідання Максимової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. В обґрунтування позову посилається на те, що 12 березня 2015 року з вини відповідача, який керував автомобілем «Фольксваген», д/н НОМЕР_1, була скоєна дорожньо-транспортна пригода. В результаті вищезазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Фольксваген», д/н НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_2 Вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2015 року. На час скоєння ДТП цивільно правова відповідальність ОСОБА_1 не була забезпечена жодним чиним полісом обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

ОСОБА_2 22 червня 2015 року звернулась до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, внаслідок чого позивач виплатив їй 9901,39 грн.

З метою досудового врегулювання питання про відшкодування збитків позивач звернувся до відповідача із вимогою про добровільне відшкодування збитків, проте сума відповідачем не була сплачена.

Представником позивача надано до суду заяву, в якій позовні вимоги він підтримав у повному обсязі, проти заочного порядку вирішення справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і постановити заочне рішення суду за правилами ст. 169, ч. 1 ст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 12 березня 2015 року з вини відповідача, який керував автомобілем «Фольксваген», д/н НОМЕР_1, була скоєна дорожньо-транспортна пригода. В результаті вищезазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Фольксваген», д/н НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_2

Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 квітня 2015 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 5).

Згідно до вимог ч. 4ст. 61 ЦПК Українивирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду в справі про адміністратвине правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із висновком № 63/15 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 01 квітня 2015 року вартість матеріального збитку, спричиненого володільцю автомобіля «Фольксваген», д/н НОМЕР_2, складає 11161,67 грн. (а.с. 8-16).

На час скоєння ДТП цивільно правова відповідальність ОСОБА_1 не була забезпечена жодним чинним полісом обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

ОСОБА_2 12 березня 2015 року звернулась до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 5), внаслідок чого їй виплачено 9901,39 грн. (а.с. 22).

З метою досудового врегулювання відшкодування збитків позивач звернувся до відповідача із вимогою про добровільне відшкодування збитків, проте сума відповідачем не була сплачена (а.с. 23).

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191ЦК), а також статтею 38Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27Закону України «Про страхування»встановлено особливий правовий режим.

При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не має права вимагати від завдавача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику у зв'язку з порушенням умов договору страхування.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не мав чинного договору обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників транспортних засобів, дані спірні правовідносини регулюються загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191ЦК), а також статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому суд вважає, що виплачена сума страхового відшкодування підлягає стягненню з ОСОБА_1 в порядку регресу.

Відповідно до вимог чинного законодавства на суд як на державний орган покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, у зв'язку із чим суд має право й зобов'язаний визначити характер спірних правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, встановити склад осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно дост. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зст. 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, ..., що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. «а» ч. 41.1ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до положень п. 35.1 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно дост. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зіст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 38.2.1ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, позивач має право вимагати сплати страхового відшкодування як від власника, так і від водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Згідноіз ст. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно дост. 57 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідност. 58 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставіст. 88 ЦПК Українита приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3,10,11,57,58,60,61,209,212-215,224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення збитків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Бульвар Русанівський, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131) суму страхового відшкодування в розмірі 9901,39 грн. (девять тисяч девятсот одну грн. 39 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Бульвар Русанівський, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131) сплачений судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченомуст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя М.П. Ходаківскьий