Ухвала суду № 66118699, 18.04.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

18 квітня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Кривенда О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

про скасування постанови про повернення виконавчого документа, видачу дубліката виконавчого листа, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2017 року, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року.

Ухвалою Верховного Суду України від 13 березня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про недоліки заяви та надано строк для їх усунення до 13 квітня 2017 року.

В ухвалі йшлося про те, що: не вказано з яких підстав подано заяву, не наведено обґрунтування цих підстав; до заяви не додано копії судових рішень, зазначених у пунктах 3-5 частини першої статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), залежно від того, з яких підстав вона подається; не додано документа про сплату судового збору у розмірі, передбаченому Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», чи документа, що надає право на звільнення від сплати судового збору відповідно до статті 5 цього Закону.

На виконання цієї ухвали до Верховного Суду України надійшла уточнююча заява ОСОБА_1, в якій він вказує, що заява подається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС.

Проте посилання в заяві на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права є формальним, без зазначення які саме норми права є неоднаково застосованими та в чому полягають розбіжності у їх застосуванні. Крім того не долучено копії різних за змістом судових рішень на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (якщо заява подається з цих підстав).

Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали, не усунув вказані недоліки заяви в повному обсязі.

Оскільки заяву подано без додержання вимог статей 239, 2391 КАС і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку, то заява відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 2392 цього Кодексу <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1> підлягає поверненню заявнику.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 239, 2391 , 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови про повернення виконавчого документа, видачу дубліката виконавчого листа, зобов'язання вчинити певні дії повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України О.В. Кривенда