Рішення № 66116861, 18.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2017№910/1689/15-г

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/1689/15-г

за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни, м. Київ,

до спільного українсько-англійського підприємства «Західна нафтова група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк Волинської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор», м. Луцьк Волинської області, та мале приватне підприємство «ВК Імпекс», м. Луцьк Волинської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Сантос Капітал», м. Київ,

про стягнення 43 258 652,42 дол. США,

за участю представників:

позивача - Гуцула А.Д. (довіреність від 01.06.2016 №10/00-77);

відповідача - Григор'євої Н.В. (довіреність від 28.12.2016 №б/н);

третьої особи-1 - не з'явився;

третьої особи-2 - не з'явився;

третьої особи-3 - Коваленка С.В. (довіреність від 31.03.2017 №2).

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірина Миколаївна (далі - Банк) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до спільного українсько-англійського підприємства «Західна нафтова група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Підприємство) про:

- звернення стягнення на предмет іпотеки, переданий Банку згідно з іпотечним договором від 06.06.2013 №1-0245/13/23-ІР, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н.А. та зареєстрованим в реєстрі за №1719 (далі - Іпотечний договір від 06.06.2013), а саме: нежилі приміщення /літера А/ загальною площею 6291,3 кв.м., розташовані за адресою: місто Київ, вулиця Заболотного Академіка, будинок 3, а саме: нежилі приміщення /літер А/ загальною площею 6291,3 кв. м. до складу яких входять приміщення: з №1 по №XV підвалу; з №1 по №20, № І, II (групи приміщень №1), №18 першого поверху; з №1 по №18, №1, II (групи приміщень №2) другого поверху; з №1 по №21, №1, II (групи приміщень №3) третього поверху; з №1 по №30, №1, II (групи приміщень №4) четвертого поверху; з №1 по №25, №1, II (групи приміщень №5) п'ятого поверху; з №1 по №30, №1, II (групи приміщень №6) шостого поверху; з №1 по №24, №1, II (групи приміщень №7) сьомого поверху; з №1 по №30, №1, II (групи приміщень №10) десятого поверху; з №1 по №25, №1, II (групи приміщень №11) одинадцятого поверху, з №1 по №27, №1, II (групи приміщень №12) дванадцятого поверху; з №1 по №27, №1, II (групи приміщень №13) тринадцятого поверху; з №1 по №12, №1, II (групи приміщень №14) чотирнадцятого поверху; з №1 по №12, №1, II (групи приміщень №15) п'ятнадцятого поверху; з №1 по №5, № II (групи приміщень №16) шістнадцятого поверху; №№1,2,3 № II (групи приміщень №17) сімнадцятого поверху (далі - нежилі приміщення №1); будівля адміністративно-побутового корпусу/літера Б/, розташована за адресою: місто Київ, вулиця Заболотного Академіка, будинок 3, загальною площею 3 815,3 кв. м., матеріал - стін - цегла (далі - нежилі приміщення №2), 43 258 652,42 доларів США заборгованості за кредитними договорами від 29.03.2013 №1-0020/13/30-KL (далі - Договір №1-0020/13/30-KL) та від 29.03.2013 №1-0021/13/30-KL (далі - Договір №1-0021/13/30-KL), яка складається з: 31 825 694,54 доларів США простроченої заборгованості за Договором №1-0020/13/30-KL; 974 661,90 доларів США простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 363 627,85 доларів США пені за простроченим кредитом та процентами; 584 337,06 доларів США простроченої заборгованості за Договором №1-0021/13/30-KL; 9 123 494,41 доларів США поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів; 230 695,82 доларів США простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 66 606,51 доларів США поточної суми заборгованості за нарахованими процентами; 89 534,33 доларів США пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України за простроченим кредитом та процентами;

- визначення способу реалізації предмета іпотеки - нежилих приміщень шляхом проведення прилюдних торгів;

- встановлення початкової ціни продажу предмета іпотеки - нежилих приміщень на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2015 порушено провадження у справі; залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» (далі - Товариство) та мале приватне підприємство «ВК Імпекс» (далі - Мале підприємство) як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2015 призначено у справі №910/1689/15-г судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - КНДІСЕ), та зупинено провадження у справі.

Матеріали справи №910/1689/15-г 24.11.2015 скеровано до КНДІСЕ для проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2015.

До господарського суду міста Києва 10.03.2017 надійшли матеріали справи №910/1689/15-г з висновком експерта від 28.02.2017 №22425/15-42/3802/17-42, в якому зазначено, що:

- ринкова вартість нежилих приміщень №1 станом на дату оцінки (27.02.2017) становить 72 783 514 грн. з урахуванням ПДВ;

- ринкова вартість нежилих приміщень №2 станом на дату оцінки (27.02.2017) становить 39 100 747 грн. з урахуванням ПДВ.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2017 поновлено провадження у справі №910/1689/15-г.

30.03.2017 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке:

- в підпункті 2.1.2.1 пункту 2.1 Іпотечного договору від 06.06.2013 визначено, що предмет іпотеки вже передано в іпотеку товариству з обмеженою відповідальністю «Сантос Капітал» (далі - ТОВ «Сантос Капітал») за договором іпотеки, посвідченим 29.12.2006 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк H.A. та зареєстрованим в реєстрі за №5510 (далі - Договір іпотеки від 29.12.2006; з урахуванням всіх укладених додаткових угод; договорів про внесення змін), та договором про відступлення прав вимоги за іпотеками №1, посвідченим 21.12.2011 Пелих Ю.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим за №3137 (далі - Договір №1), в забезпечення виконання зобов'язань Підприємства;

- про наявність згоди попереднього іпотекодержателя на укладення наступної іпотеки з Банком вказано в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 Іпотечного договору від 06.06.2013;

- іпотеки ТОВ «Сантос Капітал» на сьогоднішній день є дійсними та не знятими, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №83755489 та №83761080;

- іпотека з ТОВ «Сантос Капітал» стосується забезпечення вимог відповідача перед ТОВ «Сантос Капітал»; розмір грошових зобов'язань відповідача перед ТОВ «Сантос Капітал» визначено в розмірі 7 507 000 євро за основною сумою та 308 621,10 євро за відсотками;

- строк виконання зобов'язання перед попереднім іпотекодержателем (ТОВ «Сантос Капітал») встановлено до 31.12.2019, отже, строк звернення з вимогою попереднього іпотекодержателя ще не настав;

- відповідно до висновку судового експерта від 28.02.2017 №22425/15-42/3802/17-42 загальна вартість предмету іпотеки визначена в сумі 111 884 261 грн., що в еквіваленті становить 3 799 126 євро; таким чином, ринкова вартість предмету іпотеки не покриває в повному обсязі зобов'язання відповідача перед ТОВ «Сантос Капітал»;

- ТОВ «Сантос Капітал» має першочергове право на звернення з вимогами на предмет іпотеки, оскільки розмір зобов'язання перед ТОВ «Сантос Капітал» є більшим, ніж визначена вартість предмету іпотеки, звернення стягнення на користь наступного іпотекодержателя залишить без забезпечення вимоги попереднього іпотекодержателя та порушить його права;

- Банком невірно обрано спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки серед визначених в Іпотечному договорі від 06.06.2013;

- окремо застереження про задоволення вимог іпотекодержателя містяться в пунктах підпунктах 6.3.1 - 6.3.2 пункту 6.3 Іпотечного договору від 06.06.2013;

- Банк наділений можливістю вибрати будь-який із способів для звернення стягнення на предмет іпотеки, не порушуючи права попереднього іпотекодержателя; проте саме звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів за рішенням суду позбавить ТОВ «Сантос Капітал» можливості в подальшому звернути стягнення на предмет іпотеки;

- в силу вимог частини третьої статті 13 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки має бути припинено, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки не задовольнить в повному обсязі вимоги ТОВ «Сантос Капітал»; обраний позивачем спосіб звернення на предмет іпотеки позбавляє ТОВ «Сантос Капітал» гарантій звернути стягнення на предмет іпотеки, а тому в позові необхідно відмовити;

- рішенням господарського суду Рівненської області від 06.10.2015 у справі №918/1930/14 стягнуто з Товариства на користь Банка заборгованість з поверненням кредитних коштів в сумі 31 825 694,54 дол. США, що еквівалентно 500 003 971,04 грн. та нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 974 661,90 доларів США, що еквівалентно 15 312 621,69 грн. (стягнена заборгованість стосується Договору №1-0020/13/30-KL, забезпеченням за яким встановлювалася іпотека за Іпотечним договором від 06.06.2013, що є предметом стягнення за даним спором);

- ухвалою господарського суду Рівненської області від 13.02.2017 у справі №918/1930/14 розстрочено виконання судового рішення на 5 років у зв'язку добровільним виконанням даного рішення Товариством;

- рішенням господарського суду Рівненської області від 09.10.2015 у справі №918/1959/14, зміненого постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2015, стягнуто з Малого підприємства на користь Банка 9 707 831 долар США заборгованості за повернення кредитних коштів за Договором №1-0021/13/30-KL та 297 302 долари США простроченої заборгованості за нарахованими процентами, що разом еквівалентно 157 774 656,79 грн. (стягнена заборгованість стосується Договору №1-0021/13/30-KL, забезпеченням за яким встановлювалася іпотека за Іпотечним договором від 06.06.2013, що є предметом стягнення у даному спорі);

- ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.03.2017 у справі №918/1959/14 розстрочено виконання судового рішення на 5 років у зв'язку з добровільним виконанням даного рішення Малим підприємством;

- отже, наявність рішень та ухвал про розстрочки свідчить про виконання вказаних рішень боржниками, а тому звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним та призведе до подвійного стягнення суми заборгованості (з боржників та з іпотекодавця).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2017 залучено до участі у справі ТОВ «Сантос Капітал» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

ТОВ «Сантос Капітал» 18.04.2017 подало суду пояснення, в яких вказало, що:

- 21.12.2011 Банком і ТОВ «Сантос Капітал» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги №1, згідно з яким право вимоги повернення кредитних коштів за генеральним кредитним договором від 29.11.2006 №0041/06/22-KL (далі - Генеральний договір) перейшло до ТОВ «Сантос Капітал»;

- крім того, 21.12.2011 Банком як первісним іпотекодержателем і ТОВ «Сантос Капітал» як новим іпотекодержателем укладено Договір №1, відповідно до умов якого у зв'язку з продажем прав вимоги за кредитами новому іпотекодежателю у якості покупця відповідно до Договору №1 первісний іпотекодержатель передає права вимоги за Договором іпотеки від 29.12.2006 на користь нового іпотекодержателя;

- 02.12.2013 ТОВ «Сантос Капітал» та Підприємством укладено договір про встановлення порядку виконання грошових зобов'язань (далі - Договір від 02.12.2013), відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 якого сторони домовились, що боржник зобов'язаний повернути суму заборгованості в строк по 31.12.2019, погашення заборгованості має здійснюватись щоквартально починаючи з грудня 2013 року, відповідно до графіка, наведеного в додатку №1 до Договору від 02.12.2013;

- станом на 28.03.2017 - залишилися непогашеними за Генеральним договором такі суми: 1 739 222,67 дол. США, що станом на 28.03.2017 за курсом НБУ еквівалентно 47 226 064,51 грн., заборгованості за Генеральним договором; 7 815 621,10 євро, що станом на 28.03.2017 за курсом НБУ еквівалентно 222 008 720,03 грн. заборгованості за Генеральним договором;

- відповідно до висновку експерта від 28.02.2017 №22425/15-42/3802/17-42 загальна вартість предмета іпотеки становить 111 884 261 грн., що є недостатньою для задоволення вимог ТОВ «Сантос Капітал»;

- керуючись частиною третьою статті 13 Закону України «Про іпотеку» ТОВ «Сантос Капітал» вважає, що звернення стягнення на предмет іпотеки, ініційоване Банком у межах даної справи, має бути припинено, оскільки матиме наслідком неповне задоволення вимог попереднього іпотекодержателя ТОВ «Сантос Капітал» до Підприємства, а вимоги Банка підлягають задоволенню виключно після повного задоволення вимог ТОВ «Сантос Капітал», забезпечених іпотекою.

Представник позивача у судовому засіданні 18.04.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення у справі, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представник ТОВ «Сантос Капітал» підтримав доводи, викладені у поясненнях, поданих суду 18.04.2017 у письмовому вигляді, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представники Товариства і Малого підприємства у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2017 було надіслано Товариству (43010, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кременецька, буд. 38) і Малому підприємству (43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, буд. 1) на адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за юридичними адресами Товариства і Малого підприємства.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 18.04.2017 без участі представників Товариства і Малого підприємства за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.03.2013 Банком (кредитор) і Товариством (позичальник) укладено Договір №1-0020/13/30-KL, за умовами якого кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає останньому кредитні кошти окремими частинами, на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної Договором №1-0020/13/30-KL граничної суми коштів, а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених Договором №1-0020/13/30-KL (пункт 1.1 Договору №1-0020/13/30-KL в редакції додаткового договору від 23.05.2013).

29.03.2013 Банком (кредитор) і Малим підприємством (позичальник) укладено Договір №1-0021/13/30-KL, за умовами якого кредитор відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає останньому кредитні кошти окремими частинами, на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної Договором №1-0021/13/30-KL граничної суми коштів, а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених Договором №1-0021/13/30-KL (пункт 1.1 Договору №1-0021/13/30-KL в редакції додаткового договору від 23.05.2013).

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

06.06.2013 Банком (іпотекодержатель) і Підприємцем (іпотекодавець) в забезпечення виконання Товариством і Малим підприємством взятих на себе зобов'язань за вказаними договорами укладено Іпотечний договір від 06.06.2013, за умовами якого предметом іпотеки є нежилі приміщення №1 і №2.

Відповідно до статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

У статті 1 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Банк свої зобов'язання за Договорами №1-0020/13/30-KL і №1-0021/13/30-KL виконав, надав Товариству і Малому підприємству суми кредитів.

Проте треті особи-1,2 свої зобов'язання за Договорами №1-0020/13/30-KL і №1-0021/13/30-KL виконували неналежно, внаслідок чого у них утворилась перед Банком заборгованість.

У зв'язку з наявними у Товариства і Малого підприємства заборгованостями Банк звернувся до господарського суду Рівненської області із позовами до третіх осіб-1,2.

Так, рішенням господарського суду Рівненської області від 06.10.2015 у справі №918/1930/14 стягнуто з Товариства на користь Банка заборгованість з повернення кредитних коштів у сумі 31 825 694,54 дол. США, що еквівалентно 500 003 971,04 грн., та нараховані проценти за користування кредитом у сумі 974 661,90 доларів США, що еквівалентно 15 312 621,69 грн. (стягнена заборгованість стосується Договору №1-0020/13/30-KL, забезпеченням за яким встановлювалася іпотека за Іпотечним договором від 06.06.2013, що є предметом стягнення у даному спорі).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.10.2015 у справі №918/1959/14, зміненого постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2015, стягнуто з Малого підприємства на користь Банка 9 707 831 долар США заборгованості за повернення кредитних коштів за Договором №1-0021/13/30-KL та 297 302 долари США простроченої заборгованості за нарахованими процентами, що разом еквівалентно 157 774 656,79 грн. (стягнена заборгованість стосується Договору №1-0021/13/30-KL, забезпеченням за яким встановлювалася іпотека за Іпотечним договором від 06.06.2013, що є предметом стягнення за даним спором).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі №918/1930/14 скасовано ухвалу господарського суду Рівненської області від 13.02.2017 та прийнято нове рішення, яким задоволено клопотання Товариства про розстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 06.10.2015 на 5 років.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.03.2017 у справі №918/1959/14 розстрочено виконання рішення господарського суду Рівненської області від 09.10.2015 на 5 років.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі №918/1930/14 і ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.03.2017 у справі №918/1959/14 було встановлено, що Товариством і Малим підприємством вчиняються дії щодо належного виконання рішень господарського суду Рівненської області із названих справ.

Разом з тим, можливість звернути стягнення на предмет іпотеки настає у іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Проте, і Товариством, і Малим підприємством вживаються всі залежні від них дії для повного виконання зобов'язань за Договорами №1-0020/13/30-KL і №1-0021/13/30-KL; так, позивачем 18.04.2017 подано суду розрахунки заборгованості Товариства і Малого підприємства станом на 31.03.2017, з яких вбачається, що третіми особами-1,2 здійснюються щомісяця оплати за Договорами №1-0020/13/30-KL і №1-0021/13/30-KL.

Таким чином, позовні вимоги Банка щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасними.

Окрім вказаного, судом встановлено, що 21.12.2011 Банком і ТОВ «Сантос Капітал» укладено Договір №1, згідно з яким право вимоги повернення кредитних коштів за Генеральним договором, укладеним Банком і Підприємством, перейшло до ТОВ «Сантос Капітал».

21.12.2011 Банком як первісним іпотекодержателем і ТОВ «Сантос Капітал» як новим іпотекодержателем укладено Договір від 21.12.2011, відповідно до умов якого у зв'язку з продажем прав вимоги за кредитами новому іпотекодежателю у якості покупця відповідно до Договору №1, первісний іпотекодержатель передає права вимоги за Договором іпотеки від 29.12.2006 на користь нового іпотекодержателя.

ТОВ «Сантос Капітал» та Підприємством 02.12.2013 укладено Договір від 02.12.2013, відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 якого сторони домовились, що боржник зобов'язаний повернути суму заборгованості в строк по 31.12.2019, погашення заборгованості має здійснюватись щоквартально, починаючи з грудня 2013 року, відповідно до графіка, наведеного в додатку №1 до Договору від 02.12.2013.

Разом з тим, підпунктом 2.1.2.1 пункту 2.1 Іпотечного договору від 06.06.2013 встановлено, що предмет іпотеки вже передано в іпотеку ТОВ «Сантос Капітал» за Договором іпотеки від 29.12.2006 і Договором №1.

Станом на 28.03.2017 у Підприємства залишилися непогашеними за Генеральним договором такі суми: 1 739 222,67 дол. США, що станом на 28.03.2017 за курсом НБУ еквівалентно 47 226 064,51 грн., заборгованості за Генеральним договором; 7 815 621,10 євро, що станом на 28.03.2017 за курсом НБУ еквівалентно 222 008 720,03 грн., заборгованості за Генеральним договором.

Слід зазначити, що у зв'язку із необхідністю з'ясування питання про те, яка ринкова вартість нежилого приміщення №1 і нежилого приміщення №2, ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2015 призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до висновку експерта від 28.02.2017 №22425/15-42/3802/17-42:

- ринкова вартість нежилих приміщень №1 станом на дату оцінки (27.02.2017) становить 72 783 514 грн. з урахуванням ПДВ;

- ринкова вартість нежилих приміщень №2 станом на дату оцінки (27.02.2017) становить 39 100 747 грн. з урахуванням ПДВ.

Отже, вказаних сум не достатньо для задоволення вимог ТОВ «Сантос Капітал».

Частинами першою-третьою і п'ятою статті 13 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об'єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників усіх об'єктів нерухомого майна, переданих в спільну іпотеку.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки наступним іпотекодержателем попередній іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед попереднім іпотекодержателем ще не настав. Якщо попередній іпотекодержатель не скористався цим правом, попередня іпотека є дійсною до повного задоволення вимоги попереднього іпотекодержателя за основним зобов'язанням, а право власності на предмет іпотеки переходить до нового власника разом з обтяженням цього майна попередньою іпотекою.

Попередній іпотекодержатель має право на підставі письмової заяви припинити звернення стягнення на предмет іпотеки, ініційоване наступним іпотекодержателем, якщо таке стягнення матиме наслідком неповне задоволення вимог попереднього іпотекодержателя. У цьому разі вимоги наступного іпотекодержателя підлягають задоволенню після звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем і після повного задоволення його вимог, забезпечених іпотекою.

При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.

ТОВ «Сантос Капітал» у письмових поясненнях, поданих суду 18.04.2017, як попередній іпотекодержатель наполягало на припиненні звернення стягнення на предмет іпотеки, ініційованого наступним іпотекодержателем - Банком.

Відповідні письмові пояснення можна вважати заявою, передбаченою частиною третьою статті 13 Закону України «Про іпотеку». Право на підписання заяви надано представникові Коваленку С.В. довіреністю від 31.03.2017 №2, копія якої наявна в матеріалах справи.

Згідно з абзацом першим підпункту 4.3.9 пункту 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 №1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» статтею 588 ЦК України та статтею 18 Закону України «Про заставу» передбачено можливість наступної застави вже заставленого майна. У зв'язку з цим задоволення вимог заставодержателя, в якого право застави виникло пізніше, можливе лише після повного задоволення вимог попередніх заставодержателів, а також заставодержателів зареєстрованої застави рухомого майна.

Таким чином, враховуючи, що:

- вартість предмета іпотеки за висновком експерта від 28.02.2017 №22425/15-42/3802/17-42 становить 111 884 261 грн., що є сумою значно меншою, ніж Підприємство має сплатити ТОВ «Сантос Капітал»;

- строк оплати Підприємством ТОВ «Сантос Капітал» заборгованості згідно з умовами Договору від 02.12.2013 встановлений по 31.12.2019, а тому прострочення ще не настало;

- ТОВ «Сантос Капітал» як попередній іпотекодержатель наполягає на припиненні звернення стягнення на предмет іпотеки Банком (наступний іпотекодержатель);

- Товариством і Малим підприємством виконуються зобов'язання за Договорами №1-0020/13/30-KL і №1-0021/13/30-KL,

позовні вимоги Банка є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.2017.

Суддя О. Марченко