Постанова № 66116400, 06.04.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2017 р. Справа№ 910/13003/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Разіної Т.І.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Соловей А.Б. (дов. від 14.12.2016), Мельник В.А.,

від відповідача та третьої особи-1 - Фокін С.О.

розглянувши апеляційну скаргу Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2016

у справі № 910/13003/15 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" в інтересах:

1) компанії Broadcast Music Ink. (ВМІ),

2) компанії Performing Right Society Limited (PRC)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1",

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Іноземне підприємство "1+1 Продакшн",

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна",

3) Приватне підприємство "Світова музика",

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзік"

про стягнення компенсації та штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 за результатами нового розгляду справи № 910/13003/15 в задоволенні позову Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" в інтересах компанії Broadcast Music Ink. (ВМІ) та компанії Performing Right Society Limited (PRC) відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 1096,20 судового збору за подання касаційної скарги.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі №910/13003/15, прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачу чи третій особі-1 не належать майнові авторські права на спірні музичні твори, ліцензійні договори не є належними доказами набуття майнових авторських прав на публічне сповіщення музичних творів при відсутності договорів з авторами на використання музичних творів. Таким чином, має бути стягнута компенсація за порушення майнових авторських прав, оскільки відповідач та третя особа-1 не набули повноважень ліцензувати публічне сповіщення спірних музичних творів, оскільки таке повноваження є лише у ДО УААСП; на території України відповідач може отримати дозвіл на публічне сповіщення музичних творів у вигляді ліцензійного договору лише у ДО УААСП.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ від 14.12.2016 для розгляду справи №910/13003/15 сформовано колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Руденко М.А., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 26.01.2017.

13.01.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав клопотання про дослідження та надання судом апеляційної інстанції оцінки укладеним договорам між ТОВ «Студія 1+1» та ІП «1+1 Продакшн» від 01.09.2014 про виробництво аудіовізуального твору та передачу майнових прав, ліцензійних договорів між ІП «1+1 Продакшн» та ПП «Світова музика», ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна» та ТОВ «Умиг Мьюзік». Визнати договір між ТОВ «Студія 1+1» та ІП «1+1 Продакшн» від 01.09.2014 про виробництво аудіовізуального твору та передачу майнових прав повністю недійсним, як такий, що не відповідає вимогам законодавства та погіршує правове становище суб'єктів авторського права BMI, PRS.

17.01.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача та третьої особи-1 надав відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 продовжено розгляд справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 09.02.2017.

Згідно протоколу повторного автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.02.2017 для розгляду справи №910/13003/15 сформовано колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Доманська М.Л., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 апеляційну скаргу позивача прийнято до розгляду колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Доманська М.Л., Руденко М.А.

Згідно протоколу повторного автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.02.2017 для розгляду справи №910/13003/15 сформовано колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Руденко М.А., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2017 апеляційну скаргу позивача прийнято до розгляду колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Руденко М.А., Разіна Т.І. Розгляд скарги призначено на 21.03.2017.

16.02.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача та третьої особи-1 надав додаток до відзиву на апеляційну скаргу.

20.03.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача та третьої особи-1 надав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 відкладено розгляд справи на 06.04.2017.

У судовому засіданні 06.04.2017 представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2016, прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача та третьої особи-1 заперечили доводи апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2016, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2004 між Broadcast Music, Inc. (далі - ВМІ) та Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - ДО УААСП, Агенство) укладено договір про взаємне представництво інтересів, відповідно до якого ВМІ передає Агентству виключне право на території України видавати дозволи на будь-яке виконання - публічне виконання, публічне сповіщення (в тому числі ретрансляція) та публічний показ творів - музичні композиції з текстом або без тексту (в тому числі рингтони), але сюди не включаються драматичні права, право на виконання музично-драматичних творів, право представляти індивідуальні твори в драматичних постановках або право використовувати музику, на яку є дозвіл відповідно до даного договору, у будь-якому іншому контексті, що може являти собою використання "великих прав" за даним договором.

Вказаний договір підтверджує повноваження ДО УААСП на колективне управління виключними майновими авторськими правами ВМІ способом публічного виконання спірних музичних творів.

Відповідно до п. 10 статті ІІІ, в редакції додаткової угоди від 11.03.2013 до договору, Агентство з метою ідентифікації музичних творів з репертуару іншої сторони даного договору може використовувати інформацію з CIS-Net (мережа баз даних (також званих вузлами) побудованих на основі Стандартів CIS, а також із WID (база даних інформації про музичні твори) та IPI (база даних, що містить інформацію про зацікавлених осіб, їх імена (включаючи сценічні), їх права).

Також, на підтвердження повноважень ДО УААСП на колективне управління виключними майновими авторськими правами Компанії Performing Right Society Limited (далі - PRS) способом публічного виконання спірних музичних творів свідчить укладений між сторонами договір про взаємне представництво інтересів, умовами якого передбачено, що згідно з даним договором PRS надає ДО УААСП невиключне право видавати на території, на якій діє остання, необхідні дозволи на всі види публічного виконання музичних творів з текстом або без тексту, що охороняються згідно з національним законодавством, двосторонніми угодами та багатосторонніми міжнародними конвенціями в галузі авторського права (копірайт, інтелектуальна власність і т.п.) як тих, що діють нині, так і таких, що будуть прийняті і наберуть чинності під час дії даного договору.

За умовами даного договору термін "публічне виконання" включає будь-які звукові супроводи та виконання, доступні для слухового сприйняття публіки в будь-якому місці на території, на якій діє кожне з договірних товариств, якими б засобами і яким би чином це не досягалось, включаючи як засоби вже відомі і такі, що використовуються, так і ті, що можуть бути винайдені і почати використовуватись в період чинності даного договору. Термін "публічне виконання" включає в себе, зокрема: живе виконання за допомогою інструментів чи голосу; виконання за допомогою інструментів чи голосу; виконання за допомогою механічних засобів, таких як фонографічні записи, магнітні стрічки, магнітні плівки та звукові доріжки (магнітні та інші); таке, що передається засобами проекції (звукові фільми), в передачах організацій мовлення (такі, як радіо і телебачення, передані напряму або ретрансльовані, та ін.), а також за допомогою засобів бездротового прийому (радіо- і телеприймачів, та телепоглинаючих засобів тощо та аналогічних засобів та обладнання і т. ін.)

Відповідно до ст. 2 договору, невиключне право видавати дозволи на виконання, як це передбачено ст. 1, уповноважує кожне товариство в обсязі його повноважень, які випливають з даного договору, а також з його власного статуту та правил, а також національного законодавства країни або країн, у яких діє товариство, зокрема: - дозволяти або забороняти як від свого імені, так і від імені зацікавленого власника авторського права, публічні виконання творів з репертуару іншого товариства, а також надавати усі необхідні дозволи на такі виконання;- пред'являти та підтримувати від свого імені, так і від імені зацікавленого власника авторського права будь-які судові позови проти будь-яких фізичних або юридичних осіб, органів виконавчої влади або інших органів, що несуть відповідальність за неправомірне виконання відповідних творів; вести справи, укладати мирові угоди, передавати спори на арбітражний розгляд, звертатися до суду, спеціального чи адміністративного трибуналу.

Даний договір вступає в силу з 01.06.2006 та відповідно до положень ст.14, діє до 31.12.2007, якщо тільки його не буде припинено будь-якою із сторін повідомленням рекомендованим листом до закінчення цього періоду (п.1 ст. 13 договору).

Також, до договору про взаємне представництво інтересів укладено додаток І, додаток ІІ, додаткові угоди від 30.12.2006, від 01.11.2007, від 07.07.2010, від 28.04.2012 та від 20.03.2013.

Зокрема, додатковою угодою від 01.11.2007, сторони внесли зміни до статті 13 договору та виклали її в наступній редакції: «За умовами дотримання положень статті 14 даний договір продовжує діяти до тих пір, поки його не буде припинено яким-небудь із товариств шляхом надсилання письмового повідомлення не менше ніж за три місяці. Будь-яке з товариств матиме можливість обмежити припинення умов правом на виконання стосовно лише однієї або кількох наступних форм використання; онлайнове та мобільне використання, супутникове сповіщення, кабельна ретрансляція програм, сповіщуваних через супутників.»

Крім того, Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" є постійним і повноважним членом міжнародної неурядової організації - Міжнародна конфедерація авторських та композиторських товариств (CISAC), заснованої у 1926 році з метою забезпечення захисту творців духовних цінностей і координації технічної діяльності між товариствами авторів та композиторів. Зазначене підтверджується, зокрема, листом Міжнародної конфедерації авторських та композиторських товариств (CISAC) від 02.04.2013, в якому зазначено, що ДП УААСП (правонаступником якого є ДО УААСП) є визнаним членом CISAC з 15.12.2000 та зобов'язане діяти згідно з правилами CISAC. Кожне товариство має повну детальну інформацію щодо кожного члена та кожного твору створеного його членами. Інформація про твори, надана членами кожного товариства також надається кожному товариству-партнеру. Товариства можуть отримати дані за допомогою юридично дійсних та аутентичних електронних баз даних, які складають частину мережевого проекту Загальна Інформаційна Система CISAC ("CIS-net"), наприклад: товариство до якого належить певний композитор, автор або видавець, може бути визначене, якщо звернутися до так званого каталогу Зацікавлених Сторін (більш відома як "ІРІ"). Управління ІРІ було передано швейцарському товариству SUISA. ІРІ - електронна база даних, яка вміщує інформацію про композиторів, авторів та видавців творів, які захищені авторським правом, і яка надається товариством SUISA для всіх товариств світу у електронному вигляді.

Також, між SUISA Швейцарським товариством з прав авторів на музичні твори, як власником і менеджером ІРІ Системи, та ДП УААСП (правонаступником якого є ДО УААСП), як користувачем, була укладена Угода користувачів ІРІ, відповідно до якої користувачу надано доступ до системи ІРІ.

З виписок із системи ІРІ вбачається, що авторські майнові права на твори "ІНФОРМАЦІЯ_1" (власник: ОСОБА_10), "ІНФОРМАЦІЯ_2" (власник: ОСОБА_11), "ІНФОРМАЦІЯ_3" (власник: ОСОБА_12), знаходяться в управлінні іноземних організацій колективного управління - Performing Right Society Limited та BROADCAST MUSIC, INC (BMI). Відповідно до договорів про взаємне представництво інтересів укладених між вище зазначеними іноземними організаціями колективного управління та ДО УААСП, на території України авторськими майновими правами щодо перелічених творів управляє ДО УААСП.

Наведені вище обставини свідчать про те, що ДО УААСП здійснює колективне управління виключними майновими авторським правами Компаній Performing Right Society Limited та BROADCAST MUSIC, INC (BMI) на перелічені вище музичні твори.

Відповідно до ст..440 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом (ст..441 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

В пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 зазначено, що використанням твору в силу ст. 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

На виконання ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", наказом ДО УААСП від 27.03.2015 №Ф/12/15 "Про проведення фіксації", з метою здійснення фіксації порушення авторських прав під час публічного сповіщення творів з репертуару ДО УААСП, ІНФОРМАЦІЯ_4 о 20 год. 55 хв. направлено начальника відділу моніторингу та фіксації правопорушень авторського права управління зборів авторської винагороди ДО УААСП ОСОБА_9 на фіксацію на матеріальні носії (аудіо та/або відео) факту публічного сповіщення творів в прямому ефірі телеканалу «1+1» (Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія «1+1» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю). Результати фіксації оформити у вигляді "Акта".

Актом фіксації публічного сповіщення творів від 08.02.2015 та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру зафіксовано, що в ефірі телеканалу "1+1" ІНФОРМАЦІЯ_4 з 21 год. 01 хв. до 21 год. 59 хв. здійснено публічне сповіщення музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" (власник: ОСОБА_10), "ІНФОРМАЦІЯ_2" (власник: ОСОБА_11), "ІНФОРМАЦІЯ_3" (власник: ОСОБА_12).

Позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі вказує, що використання відповідачем вищевказаних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. "а" ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Згідно ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Пунктом 3 ст. 426 ЦК України встановлено, що використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

У пункті 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 зазначено, що враховуючи приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

На підтвердження факту використання відповідачем творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" (власник: ОСОБА_10), "ІНФОРМАЦІЯ_2" (власник: ОСОБА_11), "ІНФОРМАЦІЯ_3" (власник: ОСОБА_12) в ефірі телеканалу " 1+1" з 21 год. 01 хв. до 21 год. 59 хв. позивачем надано відеозапис публічного сповіщення та акт фіксації від ІНФОРМАЦІЯ_4.

З відеозапису вбачається, що публічне сповіщення музичних творів відбулося на телеканалі "1+1" ІНФОРМАЦІЯ_4 у складі передачі "ІНФОРМАЦІЯ_5" у період з 21 год. 01 хв. до 21 год. 59 хв.

На підтвердження правомірності використання вказаних вище об'єктів відповідач зазначає, що твори під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1" (власник: ОСОБА_10), "ІНФОРМАЦІЯ_2" (власник: ОСОБА_11), "ІНФОРМАЦІЯ_3" (власник: ОСОБА_12) могли демонструватися лише у складі цілісного аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_5", при цьому, відповідач набув права на публічне сповіщення аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_5" на підставі договору від 01.09.2014 про виробництво творів до передачі (уступки) майнових прав.

Так, 01.09.2014 між ІП "1+1 Продакшн" (далі - виробник) та ТОВ Телерадіокомпанія "Студія "1+1" (далі - замовник) укладено договір про виробництво творів до передачі (уступки) майнових прав, за умовами якого передбачено, що замовник доручає, а виробник бере на себе зобов'язання з виробництва телепередачі на основі формату "ІНФОРМАЦІЯ_6" та подальшої передачі (уступки) виключних майнових авторських прав на телепередачу.

На умовах і в порядку, передбачених договором, замовник доручає, а виробник бере на себе зобов'язання з виробництва рекламних фото-, аудіо- та/або відеоматеріалах, призначених для популяризації передачі, її просування і демонстрації та подальшої передачі (уступки) виключних майнових авторських прав на їх використання (п. 2.2 договору);

Відповідно до п. 3.1 договору від 01.09.2014 ціна договору включає в себе вартість виробництва телепередачі (включаючи вартість виключних майнових прав на телепередачу) та вартість виробництва рекламних матеріалів (включаючи вартість виключних майнових прав на рекламні матеріали) и визначається сторонами в додатку до договору, який є його невід'ємною частиною і підписується сторонами одночасно з договором.

Договір від 01.09.2014 набирає чинності з дати його підписання, вказаної на першій сторінці договору та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором, а частині реалізації замовником виключних майнових прав на телепередачу та рекламні матеріали - протягом всього строку охорони таких майнових прав (п. 10.1 договору від 01.09.2014).

31.03.2015 між ІП "1+1 Продакшн" та ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія "1+1" підписано акт, яким підтверджується, що протягом березня місяця 2015 року виробник передав, а замовник прийняв твори та виключні майнові права на них, а саме: виробництво передачі "ІНФОРМАЦІЯ_5", включаючи вартість виключних майнових прав на передачу, випуск 1-4, вартість послуг з ПДВ становить 8250000,00 грн.

Аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими (ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що передача "ІНФОРМАЦІЯ_5" є аудіовізуальним твором, права на який були передані за договором від 31.03.2015 відповідачу.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.17 Закону України "Про авторське право і суміжні права", якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.

Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

11.02.2015 між ІП "1+1 Продакшн" (далі - компанія) та ПП "Світова музика" (далі - правовласник) укладено ліцензійний договір №11/02/15, за умовами якого правовласник надає компанії на умовах, визначених ліцензійним договором, дозвіл на використання творів з каталогу правовласника у передачах, а компанія зобов'язується виплатити винагороду (роялті) правовласнику за надання дозволу на використання творів відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.2. договору від 11.02.2015, термін дії дозволу на використання творів з каталогу правовласника компанією встановлений сторонами відповідно до п. 1.4., тобто з 01.01.2015 по 31.12.2015 (обидві дати включно).

Керуючись п. 3 ст. 631 ЦК України, сторони домовились, що положення даного договору застосовуються до відносин сторін, що виникли раніше, а саме з 01.01.2015.

Ліцензійний договір набирає чинності з 01.01.2015 і діє до 31.12.2015 (пункт 5.1 ліцензійного договору).

Відповідно до звіту до Ліцензійного договору від 11.02.2015 № 11/02/15 на підставі вказаного договору Іноземним підприємством "1+1 Продакшн" та ПП "Світова музика" було погоджено перелік творів для використання, зокрема твір "ІНФОРМАЦІЯ_1", авторами якого є ОСОБА_10; доля правовласника - 25 %.

01.04.2015 між Іноземним підприємством "1+1 Продакшн" (далі - ліцензіат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - ліцензіар) укладено ліцензійний договір № WMU-010415, за умовами якого, ліцензіар передає ліцензіату невиключні права (авторські та/або суміжні) на використання музичних творів (твори) та/або фонограм, які зазначені в додатку до ліцензійного договору, який є невід'ємною його частиною, способами, вказаними в пункті 1.2 ліцензійного договору та в об'ємі, вказаному в пункті 1.3 ліцензійного договору (ліцензійні права), а ліцензіат зобов'язується використовувати твори/фонограми відповідно до умов ліцензійного договору та виплачувати ліцензіару винагороду за використання ліцензійними правами в розмірі вказаному в ліцензійному договорі та додатку до нього. Ліцензійні права, вказаних в ліцензійному договорі надаються ліцензіаром ліцензіату без передачі права власності, володіння, відчуження або будь-якого іншого розпорядження такими творами/фонограмами.

Відповідно до п. 1.5. ліцензійного договору, ліцензіат має право передавати (субліцензувати) ліцензійне право на використання творів/фонограм, отриманих за ліцензійним договором, третім особам, які здійснюють виробництво телепередач для наступного включення в ефір телевізійних каналів "ТЕТ", "2+2", "1+1", "Плюс Плюс", "Бигуди", "УНИАН".

Даний договір набирає чинності з моменту підписання представниками та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2015, але не може бути припинений раніше виконання сторонами своїх зобов'язань за ліцензійним договором. Керуючись п. 3 ст. 631 ЦК України, сторони домовились, що положення даного договору поширюються на взаємовідносини сторін, які виникли раніше, а саме з 01.01.2015.

Продовження строку дії даного договору оформлюються додатковою угодою до нього або окремим договором та підписується сторонами (пункт 11.1 ліцензійного договору).

Відповідно до додатку №2 до ліцензійного договору № WMU-010415 від 01.04.2015 на підставі вказаного договору ліцензіар передав ліцензіату невиключні авторські та суміжні права на твори/фонограми для використання в телепередачі під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_5", а саме:

- твір "ІНФОРМАЦІЯ_1", авторами якого є ОСОБА_10; доля авторських прав на музику твору - 37,5 %; доля авторських прав на текст твору - 37,50%; строк дії ліцензійного права з 01.01.2015 по 31.12.2015;

- твір "ІНФОРМАЦІЯ_2", автором якого є ОСОБА_11; доля авторських прав на музику твору - 100 %; доля авторських прав на текст твору - 100 %; строк дії ліцензійного права з 01.01.2015 по 31.12.2015;

- твір "ІНФОРМАЦІЯ_3", автором якого є ОСОБА_12; доля авторських прав на музику твору - 100 %; доля авторських прав на текст твору - 100 %; строк дії ліцензійного права з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Також, 03.04.2015 між Іноземним підприємством "1+1 Продакшн" (далі - ліцензіат) та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - ліцензіар) підписано акт № 2 до ліцензійного договору від 01.04.2015 № WMU-010415.

Крім того, 03.06.2015 між Іноземним підприємством "1+1 Продакшн" (далі - компанія) та ТОВ "УМИГ Мьюзік" (далі - правовласник) укладено ліцензійний договір №LCTV/A-24, за умовами якого правовласник надає компанії в користування невиключні авторські та/або суміжні права на використання творів та/або фонограм (права), перелік яких зазначено в додатку до Ліцензійного договору від 03.06.2015, для створення передач; компанія не має права передавати (субліцензувати) ліцензійне право на використання творів та/або фонограм, отриманих за Ліцензійним договором від 03.06.2015, третім особам, які здійснюють виробництво аудіовізуальних творів, а саме передач "ІНФОРМАЦІЯ_5" для наступного включення в ефір телевізійних каналів "ТЕТ", " 2+2", " 1+1", "Плюс Плюс", "Бигуди", "УНИАН".

Відповідно до п. 1.4. договору, керуючись п. 3 ст. 631 ЦК України, сторони домовились, що положення даного договору поширюються на відносини сторін, які виникли раніше. Строк дії прав зазначених у п.п. 1.1. та 1.2. даного договору починається з 01.01.2015 та закінчується 31.12.2015 (включно).

Ліцензійний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та засвідчення їх печатками та припиняє свою дію до повного виконання сторонами своїх обов'язків за даним договором (п. 8.1. договору).

Відповідно до додатку № 1 до Ліцензійного договору від 03.06.2015 № LCTV/A-24 на підставі вказаного договору ІП " 1+1 Продакшн" та ТОВ "УМИГ Мьюзік" було погоджено перелік творів для використання в телепередачі під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_5": твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець за каталогом: ОСОБА_13; композитор/автор тексту (фізична особа): ОСОБА_10); доля авторських прав на публічне сповіщення - 18,75%; доля авторських прав на синхронізацію - 37,5 %.

Відповідно до ч. 1 статті 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.

Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.

У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.

Якщо в ліцензійному договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору. Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є нікчемними.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що умови та положення ліцензійного договору від 01.04.2015 № WMU-010415 розповсюджуються на відносини сторін, які виникли раніше, а саме, з 01.01.2015, у той час як публічне сповіщення музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3" у складі аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_5" відбулось ІНФОРМАЦІЯ_4.

Так, частиною 3 статті 631 ЦК України встановлено, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Приписи ст.1109 ЦК України не містить обмежень щодо застосування у договорах про відчуження майнових прав та ліцензійних договорах положень ч.3 ст. 631 ЦК України.

За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно відхилив доводи позивача щодо незаконного використання відповідачем музичних творів.

Спеціальні способи захисту авторського права і (або) суміжних прав передбачені ст..432 ЦК України та ст..52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», зокрема, стягнення компенсації як окремий спосіб такого захисту.

Компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а також за умов неправомірного використання відповідачем твору.

Як встановлено під час розгляду справи, відповідач надав достатні докази на підтвердження правомірного використання спірних творів на підставі договору, у зв'язку з чим підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати компенсації, передбаченої ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», відсутні.

Крім того, позивач до Київського апеляційного господарського суду подав клопотання від 12.01.2017 №04.02/51, в якому просить, зокрема, визнати договір між ТОВ «Студія 1+1» та ІП «1+1 Продакшн» від 01.09.2014 про виробництво аудіовізуального твору та передачу майнових прав повністю недійсним, як такий, що не відповідає вимогам законодавства та погіршує правове становище суб'єктів авторського права BMI, PRS.

Колегія суддів залишає клопотання в цій частині без розгляду, оскільки в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі №910/13003/15 - без змін.

2. Матеріали справи №910/13003/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання постанови апеляційного суду законної сили.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Т.І. Разіна

М.А. Руденко