Рішення № 66116170, 19.04.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 квітня 2017 р. Справа № 918/141/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Дедал"

про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 (договір № 7 від 09.03.2017р.);

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Дедал" про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів.

24 лютого 2017 року ухвалою суду порушено провадження по справі, розгляд якої призначено на 09 березня 2017 року.

09 березня 2017 року представник позивача подав заяву в які просить суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб які не заявляються самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Згідно статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Разом з тим, позивачем не зазначено, яким чином може вплинути на права або законом охоронювані інтереси осіб, які він просить залучити в якості третіх осіб.

Оскільки заява невмотивована, суд в її задоволенні відмовляє.

09 березня 2017 року ухвалою суду розгляд справи відкладено на 20 березня 2017 року.

20 березня 2017 року ухвалою суду розгляд справи відкладено на 03 квітня 2017 року.

03 квітня 2017 року ухвалою суду розгляд справи відкладено на 19 квітня 2017 року.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: 33024, місто Рівне, вулиця Івана Сошенка, будинок 16, вищезазначена адреса зазначена у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте, поштові відправлення було повернуті підприємством поштового зв'язку з посиланням "за не запитом".

Отже, за змістом вищезазначеної норми, відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Аналогічна правова позиція міститься в пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яким роз'яснено, що за змістом цієї норми (статті 64 ГПК України), зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, крім того подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення передбачених статті 69 ГПК України строків розгляду спору, тому відповідно до статті 75 ГПК України суд здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "ДЕДАЛ" (надалі - товариство) від 28 жовтня 2016 року, оформленого протоколом №01-10/16, в складі присутніх учасників ОСОБА_4 (володіє 25% статутного капіталу Товариства), ОСОБА_5 (володіє 30% статутного капіталу Товариства), за участю запрошеної ОСОБА_7, вирішено:

1. Обрати ОСОБА_7 головою зборів та ОСОБА_4 - секретарем;

2. Звільнити ОСОБА_3 від виконання обов'язків директора Товариства;

3. Призначити директором Товариства ОСОБА_6 з 28 жовтня 2016 року з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с. 12).

Також з матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів учасників Товариства від 01 листопада 2016 року, оформленого протоколом без номера, в складі присутніх учасників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, за участю запрошеного ОСОБА_8, вирішено:

1. Обрати головою зборів ОСОБА_4, секретарем ОСОБА_5;

2. Погодити договір дарування частки в статутному капіталі між ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

3. У зв'язку з погодженням договору дарування визначити наступний розподіл часток в статутному капіталі:

- ОСОБА_3 - 30%;

- ОСОБА_1 - 15%;

- ОСОБА_4 - 25%;

- ОСОБА_6 - 30%.

4. Перейти та здійснювати діяльність на підставі модельного статуту затвердженого Кабінетом Міністрів України;

5. Уповноважити директора Товариства ОСОБА_6 на здійснення дій пов'язаних з державною реєстрацією.

Позивач вважає, що вищезазначені рішення є незаконними, такими які прийняті з порушеннями статуту Товариства та норм діючого законодавства України, а тому мають бути визнані недійсними.

З матеріалів справи суд вбачає, що ОСОБА_9 був присутній на зборах учасників від 01 листопада 2016 року.

Водночас, з позовної заяви та з пояснень самого позивача вбачається, що останній не брав участь у зборах.

Крім того, матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про скликання зборів та про їх порядок денний.

Згідно частини "а" пункту 6.4 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "Дедал" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин, зареєстрованого 7 жовтня 2010 року у подальшому - Статут) учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами Товариства в порядку, визначеному в установчому документі (Статуті), за винятком випадків, передбачених діючим законодавством України.

У ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно положень п. 7.4 статуту Товариства про проведення Загальних зборів Учасники повідомляються рекомендованим листом, телеграмою, кур'єром. Отримання такого повідомлення Учасником повинно бути підтверджено відповідними підприємствами зв'язку або самим Учасником. У повідомленні про проведення Загальних зборів має бути зазначено час і місце їх проведення та порядок денний. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання Загальних зборів. Будь-хто з Учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на Загальних зборах за умови, що воно було ним поставлено та отримано Головою Товариства не пізніше як за 25 днів до початку Загальних зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання Загальних зборів Учасникам Товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного Загальних зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх Учасників, присутніх на Загальних зборах.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів повідомлення громадянина ОСОБА_1 про проведення загальних зборів учасників.

Отже, Товариством було порушено визначену процедури скликання та проведення загальних зборів учасників.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Згідно ч. 2 п. 7.1.2 Статуту визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як 60-ма відсотками голосів.

Водночас, суд з протоколу від 28 жовтня 2016 року вбачає, що на зборах були присутні учасники, які володіють у сукупності 55 відсотками голосів.

Отже, на зборах від 28 жовтня 2016 року не було повноважень для прийняття рішень, внесених до порядку денного загальних зборів учасників.

Також судом враховано роз'яснення, які містяться в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24 грудня 2008 року №13, зокрема, при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону, зокрема, є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону "Про господарські товариства").

Предметом доказування у даній справі є встановлення факту дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до п. 21 вказаної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Крім того, щодо погодження договору дарування частки у статутному капіталі Товариства від 31 жовтня 2016 року суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

У п. 6.7 Статуту передбачено право учасника відступити свою частку (частину частки) у статутному капіталі одному або кільком учасникам Товариства. Учасник Товариства може зі згоди інших учасників відступити свою частку (частину частки) також і третім особам.

Учасник, що бажає передати свою частку, повинен подати письмове повідомлення про свій намір іншим учасникам (п. 6.10 Статуту).

У випадку, якщо інші учасники бажають придбати запропоновану частку, вони можуть скористатися своїм правом на переважне придбання частки пропорційно до розмірів своїх часток (п.6.11 Статуту).

Водночас з позовної заяви та матеріалів справи суд вбачає, що учасник Товариства ОСОБА_5 не повідомляв позивача як співучасника Товариства про свій намір відчужити належну йому частку у статутному капіталі Товариства.

В сукупності з усього вище зазначеного суд вбачає, що прийняті рішення про погодження договору дарування та перерозподіл часток в статутному капіталі порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

Статтею 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Згідно із ч. 1 ст. З Закону засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 114 ЦК України учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту.

За приписами ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про господарські товариства» законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Згідно зі ст. 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю.

За приписами ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди): вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

За таких обставин, наявність оскаржуваних рішень від 28 жовтня 2016 року та01 листопада 2016 року, прийнятих з порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства, порушує корпоративні права та охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, враховуючи усе зазначене вище, надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, яке базується на нормах чинного законодавства України та на всебічному і повному з'ясуванні усіх обставин справи в їх сукупності, які зазначалися вище по тексту, суд позов задовольняє в повному обсязі та визнає недійсними рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕДАЛ", оформлені протоколом від 28 жовтня 2016 року №01-10/16 та рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕДАЛ", оформлені протоколом від 1 листопада 2016 року без номера.

Згідно статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, судовий збір в сумі 3 200, 00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 49, 81 - 1, 82 - 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕДАЛ", оформлені протоколом від 28 жовтня 2016 року №01-10/16.

3. Визнати недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕДАЛ", оформлені протоколом від 1 листопада 2016 року без номера.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Дедал" ()33024, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Івана Сошенка, будинок 16, ідентифікаційний код: 13976702) на користь ОСОБА_1 (33000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено "21" квітня 2017 року

Суддя Войтюк В.Р.