Рішення № 66116098, 19.04.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 квітня 2017 р. Справа № 918/166/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом: Управління поліції охорони в Рівненській області

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ-ЕТИЛ"

про стягнення в сумі 39 200 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1

від відповідача: представник не з"явився.

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Управління поліції охорони в Рівненській області звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Етил" про стягнення 39200 грн. боргу за надані охоронні послуги.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі Договору №5932/р про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку від 03.10.2016р., укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Рівне-Етил", Управління поліції охорони в Рівненській області надало послуги з охорони публічної безпеки та порядку, які останнім прийняті, однак їх вартість в повному обсязі не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимог підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.Просив позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, відзиву на позов не надав, до господарського суду повернулися ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, які направлялися на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, з відміткою поштового відділення "За закінченням терміну зберігання".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 09.03.2017 року вбачається, що місцезнаходження Відповідача є - 35365, Рівненська область, Рівненський район, село Малий Шпаків, вул. Шевченка, буд. 10 (а.с. 22-25).

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору та можливість здійснювати розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представника позивача, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

03.10.2016 року між Управлінням поліції охорони в Рівненській області (Охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівне-Етил" (Замовник) укладено Договір №5932/р про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку, за умовами якого Охорона зобов"язується надати Замовнику послуги з охорони публічної безпеки і порядку на території (об"єкті) Замовника, що розташований за адресою:Рівненський район, с.Шпанів, вул.Заводська,1, що вказана в дислокації-розрахунку(додаток 1,2), (пункт 1.1 Договору).

Вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками субєктів господарювання.

Відповідно до пункту 2.3. Договору, оплата охоронних послуг здійснюється Замовником на умовах попередньої 100% оплати шляхом перерахування плати встановленої п.2.1 цього Договору на рахунок Охорони до початку виконання охоронних заходів. У подальшому до 10 числа поточного місяця за послуги, які будуть надані в наступному місяці.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору № 5932/р позивач виконав роботи в повному обсязі, що підтверджується ОСОБА_1 №505-045258 прийому-здачі наданих послуг за грудень 2016 року на суму 39600 гривень, який підписаний та скріплений печатками сторін.

Відповідно до ОСОБА_1 звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2016 року по 09.02.2017 року, який підписаний та скріплений печатками сторін, заборгованість Відповідача складає 39200 гривень.

Всього за Договором №5932/р від 03.10.2016 року Позивач надав Відповідачу послуги на суму 191620,00 (сто дев"яносто одна тисяча шістьсот двадцять) грн. і виконав свої зобов"язання перед Відповідачем у повному обсязі.

Однак, в порушення п.2.3 Договору, оплату даних послуг Відповідачем було здійснено не в повному обсязі. Загальна сума оплачених Відповідачем послуг за Договором становить 152420,00 грн.

У зв'язку з порушенням умов Договору щодо оплати за надані послуги-охорони, Позивачем було направлено Відповідачу ОСОБА_2 про оплату боргу № 138/43/37/01-2017 від 23.01.2017 року на суму 39200 грн.Однак, Відповідач ніяким чином не відреагував, борг не оплатив.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, коли факт виконання позивачем робіт згідно Договору підтверджується зібраними у справі доказами, то за відсутності доказів сплати їх вартості у встановлений в договорі строк, позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 39200 грн. 00 коп., судом визнаються обґрунтованими.

На підставі ст. 49 ГПК України на Відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Етил" (35362, вул. Шевченка,10, с.Малий Шпаків, Рівненський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 40181768) на користь Управління поліції охорони в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м.Рівне, вул. С.Бандери, 58, код ЄДРПОУ 40108908) 39200 (тридцять дев"ять тисяч двісті) грн. боргу та 1600 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 21 квітня 2017 року

Суддя Марач В.В.