Ухвала суду № 66115396, 19.04.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр. Науки, 5

_______________

У Х В А Л А

19.04.2017р. №905/1688/15 Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Кротінової О.В., судді Попова О.В., судді Чорненької І.К., розглянувши матеріали за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м.Дружківка Донецької області, №б/н від 18.04.2017р. про визнання припиненим договору поруки №РХ029031.180464.001 від 04.10.2013р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку”, м.Київ,

до відповідача, Приватного акціонерного товариства “Корум Україна”, м.Донецьк,

про стягнення 289 178 324,98 грн.,

та за зустрічною позовною заявою Приватного акціонерного товариства “Корум Україна”, м.Донецьк,

до Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку”, м.Київ,

про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р., -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку”, м.Київ, до Приватного акціонерного товариства “Корум Україна”, м.Донецьк, про стягнення 289 178 324,98 грн. та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства “Корум Україна”, м.Донецьк, до Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку”, м.Київ, про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р.

19.04.2017р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м.Дружківка Донецької області, №б/н від 18.04.2017р. до Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку”, м.Київ, за участю третьої особи, Приватного акціонерного товариства “Корум Україна”, м.Донецьк, про залучення Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" до участі у справі у якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та визнання припиненими зобов'язання за договором поруки №РХ029031.180464.001 від 04.10.2013р., укладеним між Публічним акціонерним товариством “Всеукраїнський банк розвитку” та Публічним акціонерним товариством "Дружківський машинобудівний завод".

Підставою звернення Публічне акціонерне товариство "Дружківський машинобудівний завод" визначає забезпечення виконання зобов'язань Приватного акціонерного товариства “Корум Україна” перед Публічним акціонерним товариством “Всеукраїнський банк розвитку” за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р. порукою, на підставі укладеного між ним та позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічною позовною заявою) договору №РХ029031.180464.001 від 04.10.2013р.; оскільки у зустрічному позові ПАТ "Корум України" заявлені вимоги щодо змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р. в частині терміну користування кредитом та дати закінчення строку дії ліміту, шляхом продовження терміну користування кредитом, строків (термінів) нарахованих за ним процентів та дати закінчення строку ліміту до дати втрати чинності Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", то в даному випадку мова йде про збільшення відповідальності поручителя, оскільки продовження терміну користування кредитом може призвести до нарахування додаткових відсотків; таким чином, якщо зустрічні позовні вимоги буде задоволено, то відповідно до приписів ч.1 ст.599 Цивільного кодексу України, порука за договором №РХ029031.180464.001 від 04.10.2013р. має бути визнана припиненою, оскільки будуть внесені зміни до основного зобов'язання, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, без згоди поручителя.

Нормативно право подання даної заяви обґрунтовано ст.ст.599 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 26 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Інститут третіх осіб у господарському процесі породжується багатосуб'єктністю матеріальних правовідносин і необхідністю участі у справі різних суб'єктів з метою захисту їх прав і законних інтересів.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - це ймовірні суб'єкти спірних матеріальних правовідносин, які вступають у чужий процес із метою захисту своїх суб'єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів.

У процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. У контексті ст.26 Господарського процесуального кодексу України під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову.

Відповідно до частини 1 наведеної статті третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, може вступити у справу до ухвалення судом рішення, тобто вступ у справу цієї особи на стадії апеляції чи касації не допускається.

Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу.

З метою вступу у справу третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, повинна подати позов до однієї чи двох сторін. У п.1.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р.зазначається, що вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54-57 ГПК, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 ГПК). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61-63 ГПК.

Отже, позовна заява третьої особи має бути оформлена і подана згідно із загальними правилами подання позову (включаючи сплату судового збору, надіслання копії позову сторонам, надання документів, що підтверджують обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги).

Приймаючи до уваги викладене, господарський суд вирішує питання про прийняття позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами за загальними правилами прийняття позову до розгляду, тобто має право у випадках, передбачених ст.62 Господарського процесуального кодексу України, відмовити у прийнятті позовної заяви або на підставі ст.63 цього Кодексу повернути позовну заяву.

Вимогами за первісним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р., а саме простроченої заборгованості по тілу кредиту, за процентами та пені.

За зустрічним позовом предметом є внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р.

Врахував викладене, слідує висновок про те, що вимоги Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м.Дружківка Донецької області, не є тотожними вимогами ані за первісним позовом, ані за зустрічним, вони за своїм змістом та походженням є різними, такими, що повинні бути предметом самостійних, незалежних одне від одного позовних проваджень.

Згідно роз'яснень абз.2 п.1.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. суд, дійшовши висновку про те, що у відповідній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога третьої особи, та/або доказів, що підтверджують ці обставини, суд повертає заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 названого Кодексу. Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Крім того, відповідно до ст.57 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись до господарського суду з позовом, позивачем додаються до позовної заяви документи, які підтверджують сплату судового збору у відповідному порядку (за встановленими реквізитами для перерахування судового збору по заяві, які розглядаються господарським судом Донецької області) та розмірі.

Як встановлено судом, документів, які підтверджують сплату судового збору позивачем до позовної заяви не надано.

Одночасно, до позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м.Дружківка Донецької області, №б/н від 18.04.2017р. додано клопотання №б/н б/д про звільнення від сплати судового збору, у якому зазначено, що місцем державної реєстрації та місцем фактичного розташування є м.Дружківка Донецької області, де проводиться антитерористична операція і по теперішній час, через що у підприємства відсутня можливість вести господарську діяльність з 2014р. та отримувати прибутки; наведене ставить підприємство у дуже скрутне матеріальне становище.

В пункті 1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, зазначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як вбачається зі змісту позовної заяви №б/н від 18.04.2017р., заявлені вимоги немайнового характеру – визнання припиненими зобов'язання за договором поруки.

Пунктом 2.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, встановлена наступна ставка судового збору для звернення до господарського суду, з позовом немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” станом на 01.01.2017 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць складає 1600,00 грн.

Таким чином, за висновками суду, з урахуванням ціни позову судовий збір за подання даної позовної заяви підлягає сплаті у розмірі 1600,00 грн.

Виходячи з вищезазначеного обов’язок сплати судового збору при звернення до суду з позовом покладено саме на позивача (третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору).

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено право суду, враховуючи майновий стан сторони, ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на зазначеній підставі.

Проте, у супереч приписів Господарського процесуального кодексу України заявником не подано жодного доказу на підтвердження наявності обставин, за яких можливе звільнення від сплати судового збору у розумінні наведеної норми означеного Закону. Отже, суд не вбачає наявності підстави для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод".

За змістом п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Згідно п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви, зокрема, додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

За приписами ст.56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Отже, як документ, що підтверджує направлення позовної заяви відповідачу, судом може бути прийнятий до уваги касовий чек (фіскальний чек) про сплату поштових послуг або повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому відображається адреса та назва особи, якій кореспонденція направляється разом із описом вкладення, на якому міститься відповідний штамп поштового відділення.

В якості доказів направлення копії позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, №б/н від 18.04.2017р. з додатками Публічному акціонерному товариству “Всеукраїнський банк розвитку”, Публічним акціонерним товариством "Дружківський машинобудівний завод", м.Дружківка Донецької області, до матеріалів позову долучено фіскальний чек КМД ПАТ "Укрпошта" Київ 15 №б/н від 12.04.2017р. та опис вкладення у цінний лист, який містить штамп поштового відділення датований 12.04.2017р.

Проте, дані документи не можуть бути прийняті у якості належних доказів направлення копії означеної позовної заяви разом з додатками до неї Публічному акціонерному товариству “Всеукраїнський банк розвитку”, оскільки, як вбачається з опису вкладення - поштове відправлення на його адресу направлене 12.04.2017р., у той час як датою складання позовної заяви є 18.04.2017р., – звертаємо увагу Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м.Дружківка Донецької області, що дата відправлення позовної заяви сторонам не може передувати даті її складення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, за висновками суду належних доказів надсилання на адресу Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку”, м.Київ, копії позовної заяви №б/н від 18.04.2017р. та доданих до неї документів не надано.

Виходячи зі змісту п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Окрім того, суд звертає увагу Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" на те, що копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. №55 (далі - Стандарт), а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Відповідно до вимог вказаного пункту Стандарту, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 - підпис.

Але, як встановлено судом, копії доданих до позовної заяви документів належним чином не засвідчені, що порушує вимоги ст.36 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

У відповідності до пункту 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., у разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

На підставі викладеного, враховуючи, що Публічним акціонерним товариством "Дружківський машинобудівний завод", м.Дружківка Донецької області, не виконані вимоги господарського процесуального законодавства, позов підлягає поверненню.

За викладених обставин, керуючись п.4, п.5, п.6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, №б/н від 18.04.2017р. та додані до неї документи Публічному акціонерному товариству "Дружківський машинобудівний завод", м.Дружківка Донецької області, без розгляду.

Додаток на адресу Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод": позовна заява №б/н від 18.04.2017р. з додатками на 15 аркушах.

Головуючий суддя О.В. Кротінова

Суддя О.В. Попов

Суддя І.К. Чорненька