Рішення № 66115319, 30.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2017Справа №910/17906/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-А»

До відповідача публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватне акціонерне товариство «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн»

Про стягнення 20985653,50 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від позивача не прибув

від відповідача Перцев Д.П. (за дов.)

від третьої особи не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Проект-А» до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про стягнення 18597583,44 грн..

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача, як власника адміністративно-побутової будівлі загальною площею 18405 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи, 12, Літера С (далі - нерухоме майно), обов'язку відшкодувати вартість поліпшень даного майна, здійснених позивачем, як добросовісним набувачем, з 2010 року по лютий 2013 року. Обґрунтовуючи добросовісність набуття права власності на нерухоме майно позивач посилається на інвестиційно-підрядний договір, який укладено 26.09.2008 ним з акціонерним товариством закритого типу «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн». За умовами даного договору позивач здійснив інвестування будівництва об'єкту, яким був адміністративно-побутовий комплекс за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи, 12, за результатами чого отримав у власність будівлю загальною площею 18405 кв.м.. Право власності на нерухомий об'єкт було посвідчено свідоцтвом серії САС за № 922050 про право власності на адміністративно-побутову будівлю загальною площею 18405, кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи, 12, Літера С, яке видано 24.02.2010 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

ТОВ «Проект-А», як єдиний власник нерухомого майна, від свого імені уклало та із власних коштів сплатило виконання договорів, предметом яких було обладнання цього нерухомого майна. Загальна сума коштів, сплачена ТОВ «Проект-А» на виконання вказаних договорів склала 18597583,44 грн..

Однак, позивач дізнався, що адміністративно-побутовий комплекс, до складу якого, серед іншого, входить нерухоме майно позивача, право власності на яке останній набув та зареєстрував у встановленому законом порядку, є предметом іпотеки - засобом забезпечення у зобов'язанні перед ПАТ «Укрсоцбанк».

Так, рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-66/7999-2012 від 10.09.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 та Вищого господарського суду України від 26.02.2013, за ПАТ «Укрсоцбанк» в рахунок часткового погашення заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 18/062-КН від 13.06.2007, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ПрАТ «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн», звернуто стягнення на предмет іпотеки за двома іпотечними договорами від 13.06.2007 та від 24.01.2008 та визнано право власності, серед іншого, на нежитловий будинок загальною площею 18405,00 кв., розташований за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи, 12, Літера С.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-14/7961-2012 від 07.09.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013, задоволено позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсним інвестиційно-підрядного договору від 26.09.2008.

Оскільки інформація щодо обтяження нерухомого майна була відсутня у Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек, позивач вважає, що у нього, як добросовісного набувача, виникло право на відшкодування здійснених ним витрат у сумі 18597583,44 грн. за період з 24.02.2010 по 28.02.2013.

Нормативно обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на приписи ч. 4 ст. 390 ЦК України.

Ухвалою суду від 15.07.2015 порушено провадження у справі № 910/17906/15.

Від позивача надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позову (18597583,44грн.) на кошти відповідача.

30.07.2015 суд своєю ухвалою вжив заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах суми позову у розмірі 18597583 (вісімнадцять мільйонів п'ятсот дев'яносто сім тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 44 коп., які належать публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк».

30.07.2015 суд призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив товариству з обмеженою відповідальністю «Український центр судових експертиз», з метою з'ясування належності виконаних робіт до полішень, їх вартості, та можливості відокремлення результатів робіт від майна.

У зв'язку з призначенням експертизи, суд своєю ухвалою від 30.07.2015 зупинив провадження у справі.

До прийняття рішення по справі позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог до 20985653,50 грн., яка прийнята судом до розгляду.

16.11.2015 суд зупинив провадження у справі № 910/17906/15 до вирішення справи № 826/23219/15.

01.06.2016 господарський суд міста Києва поновив провадження у справі № 910/17906/15, оскільки усунено обставини, що стали підставою для його зупинення.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю. Зокрема, за твердженням публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», оскільки на час здійснення поліпшень майна він не був його власником, а набув дане право у зв'язку зі зверненням на нього стягнення як на предмет іпотеки за рішенням суду, і дане право набуте на все майно, включаючи поліпшення, у позивача відсутнє право на відшкодування здійснених ним витрат.

Крім того, на думку публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», враховуючи ту обставину, що право власності виникає з моменту реєстрації, і даною датою є 21.05.2012, здійснені позивачем поліпшення в період з 24.02.2010 по 21.05.2012 не можуть бути розцінені, як полішення добросовісного набувача.

Під час розгляду справи публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» було подано суду ряд клопотань, які відхилені судом, зокрема:

клопотання про заміну первісного відповідача - публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», належним відповідачем - приватним акціонерним товариством «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн», або залучення останнього як іншим відповідачем. Клопотання обґрунтовано тим, що у спірний період законним власником нерухомо майна було приватне акціонерне товариство «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн». Клопотання судом відхилено, оскільки видача позивачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно мало місце за результатами завершення будівництва і розподілу часток за інвестиційно-підрядним договором від 26.09.2008, укладеним з акціонерним товариством закритого типу «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн». Водночас, 30.07.2015 суд своєю ухвалою залучив приватне акціонерне товариство «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн» як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору;

клопотання про повернення без розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Клопотання судом відхилено як необґрунтоване, оскільки відповідні докази сплати судового збору подані позивачем.

Приватне акціонерне товариство «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн» про день та час судових засідань повідомлено належним чином, участь свого представника у судових засіданнях не забезпечило, у зв'язку з чим суд, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

26 вересня 2008 року між акціонерним товариством закритого типу «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн» та закритим акціонерним товариством «Проект-А» було укладено інвестиційно-підрядний договір (далі - Договір), за яким останнє зобов'язалось інвестувати грошові кошти для здійснення реконструкції частини комплексу нежитлових будівель зі знесенням ветхого ангару та будівництва адміністративно-побутового комплексу (І-а черга) за адресою: вул. Амосова, 12. Інвестиції включали у себе будь-які витрати акціонерного товариства закритого типу «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн», як замовника реконструкції та будівництва, на здійснення будівництва об'єкта інвестування, введення його в експлуатацію, і визначені у розмірі 363912012,84 грн..

Наслідком діяльності за Договором стало право закритого акціонерного товариства «Проект-А» отримати об'єкт інвестування у власність площею 18405 кв.м. після введення його в експлуатацію.

24.02.2010 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу № 146-В від 24.02.2010 видано свідоцтво про право власності, яким посвідчено, що будівля адміністративно-побутового комплексу площею 18405 кв.м, яка розташована в м. Києві по вул. Амосова Миколи, № 12 (літера С), належить товариству з обмеженою відповідальністю «Проект-А». 21.05.2012 дане право власності було зареєстроване в електронному реєстрі.

Набуття товариством з обмеженою відповідальністю «Проект-А» права власності на будівлю адміністративно-побутового комплексу площею 18405 кв.м, розташовану в м. Києві по вул. Амосова Миколи, № 12 (літера С) (далі - Об'єкт) мало місце внаслідок створення (будівництва) даного нерухомого майна, тобто є таким юридичним фактом, з яким пов'язано виникнення права власності вперше.

Протягом березня 2010 року - 2012 року позивачем, як замовником, були укладені договори на виконання робіт на Об'єкті, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану та/або якісних характеристик об'єкту нерухомості. Вартість фактично виконаних робіт по поліпшенню нерухомого майна адміністративно-побутової будівлі загальною площею 18405 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи, № 12, літера С, і є невід'ємними поліпшеннями, становить 20985653,5 грн., що встановлено висновком експерта № 1-30/09 від 30.09.20105.

10.09.2012 Господарський суд міста Києва виніс рішення у справі № 5011-66/7999-2012, яке у подальшому залишено без змін Київським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України, звернувши стягнення на нежитловий будинок загальною площею 18405,0 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи, 12 (Літера С), як на майно, що перебуває в іпотеці у публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», і визнав за останнім право власності на дане майно.

01 квітня 2013 року право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна було зареєстровано за публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Даним рішенням встановлено, що 13.06.2007 між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та акціонерним товариством закритого типу «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн» було укладено договір про надання невідновлюваної кредитної лінії № 18/062-КН. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та акціонерним товариством закритого типу «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн» було укладено іпотечний договір від 24.01.2008, згідно з умовами якого в іпотеку банку передано право оренди земельної ділянки площею 1,8374 га, кадастровий номер 8000000000:72:214:0008, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4 (нині вул. Амосова, 12) у Солом'янському районі м. Києва з цільовим призначенням: для експлуатації та обслуговування комплексу нежитлових будівель виробничої бази з подальшою реконструкцією, та адміністративно-побутовий комплекс, що стане власністю іпотекодавця в майбутньому.

Позичальником - акціонерним товариством закритого типу «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн», було порушено взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим у акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, за іпотечним договором від 24.01.2008 - адміністративно-побутовий комплекс, який в результаті проведення будівництва складався з: будівля загальною площею 18405,0 кв.м., нежитловий будинок загальною площею 20 372,9 кв.м. нежитловий будинок загальною площею 3388,4 кв.м., що збудовані на земельній ділянці площею 1,8374 га, кадастровий номер 8000000000:72:214:0008 за адресою: м. Київ, вул. Амосова, 12. Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Проект-А» набуло право власності на предмет іпотеки, воно набуло статусу іпотекодавця цього майна.

Дані обставини, в силу ч. 4 ст. 35 ГПК України, не потребують доказування.

Іпотека, відповідно до ст. 1 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV «Про іпотеку», вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки визначені ст. 33 Закону України «Про іпотеку», якими є невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, в силу даної норми, є одним із способів задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною 4 статті 390 Цивільного кодексу України передбачено, що добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

В розумінні ст. 388 ЦК України добросовісним набувачем є особа, яка придбала річ у особи, яке не мала права її відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати. Тобто, добросовісність набувача у даному випадку характеризує його суб'єктивне ставлення до обставин вибуття майна із володіння власника та правомірності його придбання.

Водночас, публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» в період здійснення позивачем (березень 2010 року - 2012 рік) поліпшень нерухомого майна адміністративно-побутової будівлі загальною площею 18405 кв.м, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи, № 12, літера С, не було володільцем майна, а набуло статусу власника майна виключно за рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2012 у справі № 5011-66/7999-2012, що набрало законної сили 14.11.2012. Визнання права власності публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на спірне майно за рішенням суду № 5011-66/7999-2012 не пов'язано з захистом порушеного права власника від дій третіх осіб, а є способом задоволення його вимог за рахунок майна за кредитним договором.

Отже, на спірні правовідносини не поширюється дія приписів ст. 390 ЦК України, що свідчить про відсутність у відповідача обов'язку відшкодування позивачу витрат, понесених на поліпшення майна.

Наведені обставини є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Вжиті ухвалою суду від 30.07.2015 заходи забезпечення позову підлягають скасуванню в порядку ст. 68 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 68, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Скасувати вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2015 заходи до забезпечення позову.

Повний текст рішення складено 20.04.2017

Суддя С. А. Ковтун