Ухвала суду № 66115019, 19.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.04.2017 Справа № 904/1478/15За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія-"АЛЬЯНС", м. Дніпропетровськ

про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.15

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія - "АЛЬЯНС", м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область про зобов'язання виконати умови мирової угоди

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 04.01.2017;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015 року, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2016 року, задоволено позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія - «Альянс», зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат імені ОСОБА_2» виконати умови мирової угоди, укладеної 12.04.2002 року у справі № 16/290-6/162, шляхом здійснення поставки на користь Позивача за вказаними ним реквізитами готової продукції: заготовки квадратної ГОСТ 380-94 СТ 5 ПС/СП 125х125х11700 у кількості 6181,17 тонн, та стягнуто з Відповідача 73080,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

01.08.2016 року на виконання судового рішення видано накази.

Позивач по справі звернувся до суду із заявою в порядку ст. 121 ГПК України про зміну способу виконання судового рішення шляхом стягнення з Відповідача, назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат», 94 571 901,00 грн. вартості 6181,17 тонн заготовки квадратної ГОСТ 380-94 СТ 5 ПС/СП 125х125х11700 мм.

Необхідність зміни способу виконання рішення, Позивач обґрунтовує тим, що за повідомленням самого Відповідача, яке здійснено ним на адресу державної виконавчої служби, що здійснювала примусове виконання рішення суду, підприємство Відповідача не виробляє квадратну заготовку з перетином 125х125 мм через реконструкцію сталеплавильного виробництва, у зв'язку із чим, відсутня можливість здійснити поставку на користь позивача 6 181,17 тонн квадратної заготовки ГОСТ 380-94 СТ 5 ПС/СП 125х125х11700 на виконання рішення суду у даній справі.

Крім того, за змістом поданої суду заяви, Позивач просить суд вжити заходи до забезпечення виконання ухвали про зміну способу виконання судового рішення шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача.

Зважаючи на відсутність можливості виконання рішення суду у визначений в ньому спосіб, Позивач просить суд звернути стягнення на кошти Відповідача. При цьому, враховуючи те, що в рішенні суду не була визначена вартість спірного майна, Позивач просить визначити її виходячи з ринкової вартості аналогічного майна, за даними Дніпропетровської торгово-промислової палати станом на 28.12.2016 року (15 300,00 грн./тн.).

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, заперечень з приводу поданої заяви суду не подав, про розгляд даної заяви повідомлявся належним чином, що підтверджується відміткою канцелярії суду про направлення на його адресу ухвали від 06.04.2017 року (том 4, а.с. 140-141).

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України унормовано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Приписами ч. 2 ст. 121 ГПК України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Згідно з п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Пунктом 7.1.3 вказаної постанови пленуму розяснено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.

Згідно з п. 7.4. наведеної вище постанови пленуму, за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Положеннями ст.ст. 179, 184 ЦК України встановлено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Таким чином, індивідуально визначеною річчю є річ єдина у своєму роді, яка вирізняється від інших своїми неповторними ознаками та виділена із загальної маси речей даного роду, а родовими називаються речі, яким належать єдині родові ознаки, і вони вимірюються числом.

Рішенням господарського суду у справі № 904/1478/15 від 29.12.2015 року, Відповідача зобов'язано здійснити поставку майна, що визначено родовими ознаками, в натурі, а саме: зобов'язано поставити позивачу квадратну заготовку ГОСТ 380-94 СТ 5 ПС/СП 125х125х11700 мм у кількості 6 181,17 тонн.

Наділення присудженого до передачі за рішенням суду майна лише родовими ознаками, з урахуванням правової позиції Вищого господарського суду України, яка наведена в п. 7.1.3 постанови пленуму № 9 від 17.10.2012, не виключає можливість застосування судом механізму зміни способу та порядку виконання рішення суду шляхом стягнення вартості такого майна.

Як визнається сторони у даній справі (том 3, а.с. 172, том. 4 а.с. 27), і зазначені обставини можуть не доказуватися перед судом в силу приписів ч. 1 ст. 35 ГПК України, на даний час підприємство Відповідача не виробляє квадратну заготовку з перетином 125х125 мм через реконструкцію сталеплавильного виробництва, в зв'язку із чим, поставка на користь Позивача 6 181,17 тонн квадратної заготовки ГОСТ 380-94 СТ 5 ПС/СП 125х125х11700 є неможливою.

Зважаючи на те, що передача присудженого за рішенням суду майна, а отже, і виконання рішення суду у визначений в ньому спосіб, є об'єктивно неможливим з огляду на відсутність у боржника майна, що має бути передано стягувачу в натурі, суд убачає підстави для зміни способу виконання рішення шляхом стягнення з боржника вартості цього майна у розмірі, що визначений виходячи з ринкової вартості аналогічного майна, за даними Дніпропетровської торгово-промислової палати станом на 28.12.2016 року (том 4, а.с. 61).

Вважаючи можливим застосувати саме ринкову вартість присудженого майна, а не вартість яка визначена в рішенні суду, як то рекомендовано п. 7.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12, суд виходить з наступного.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ч. 1 ст. 116 ГПК України). Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається, зокрема, резолютивна частина рішення.

Вимоги до вимог ст. 84 ГПК України, резолютивна частина рішення господарського суду має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення). При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна).

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що вартості майна, що витребовується, може зазначатися у резолютивній частині рішення, але не є її обов'язковим реквізитом, а отже, суд повинен виходити з цієї вартості лише, якщо вона дійсно зазначена у резолютивній частині рішення, але якщо вартість не була визначена, - суд не має підстав для відмови у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання з майнової на грошову. За вказаних обставин, вартість майна визначається за загальними правилами з дотриманням принципу змагальності сторін (ст. ст. 43, 32, 33 ГПК України)

Згідно доданої у справу відповіді Дніпропетровської торгово-промислової палати від 28.12.2016 року (том 4, а.с. 61), яка надана на запит ТОВ ФК «Альянс», рівень цін на металопродукцію - квадратна заготовка ГОСТ 380-94 СТ 5 ПС/СП 125х125х11700, станом на кінець листопада початок грудня 2016 року, становить 14580,00 15300,00 грн./т.

Виходячи з максимального розміру підтвердженої належним чином ціни (15300,00 грн./т.), Позивачем у поданій заяві визначено суму, що підлягає стягненню з боржника.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Боржник, не спростував вартість майна, що визначена стягувачем, не надав жодні докази, які б підтверджували, що така вартість є іншою, що свідчить про відсутність порушення його прав при визначенні судом суми стягнення в обраний спосіб.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що вимога Позивача про зміну способу та порядку виконання рішення підлягає задоволенню в повному обсязі.

Задовольняючи заяву про видозмінення форми виконання судового рішення з майнової на грошову, суд констатує, що обрання такого способу не порушує прав інших осіб, та гарантує ефективне виконання судового рішення, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд не вбачає підстав для задоволення заяви Позивача про вжиття заходів забезпечення виконання ухвали суду шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача, адже, заявлене клопотання в зазначеній частині не містить обґрунтування необхідності вжиття судом таких заходів, та не містить доказів існування достатньо обґрунтованих припущень, що грошові кошти, які наявні у відповідача, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Керуючись ст.ст. 4, 43, 45, 32, 33, 35, 66, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альянс» про зміну способу та порядку виконання рішення - задовольнити

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1478/15 від 29.12.2015 року в частині зобов'язання Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат імені ОСОБА_2» виконати умови мирової угоди, укладеної 12.04.2002 року у справі № 16/290-6/162, шляхом здійснення поставки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альянс» за вказаними ним реквізитами готової продукції: заготовки квадратної ГОСТ 380-94 СТ 5 ПС/СП 125х125х11700 у кількості 6181,17 тонн, шляхом звернення стягнення на грошові кошти в сумі 94 571 901,00 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» (51925, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альянс" (49000, м. Дніпро, вул. Чкалова, 11, код ЄДРПОУ 37452617) 94 571 901,00грн. вартість 6181,17 тонн заготовки квадратної ГОСТ 380-94 СТ 5 ПС/СП 125х125х11700.

Видати наказ.

В задоволенні заяви в частині вжиття заходів до забезпечення виконання ухвали суду про зміну способу та порядку виконання рішення відмовити.

Суддя ОСОБА_3