Рішення № 66114682, 18.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.2017 Справа № 904/2266/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс", м. Синельникове, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Котовка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область

про стягнення 5487,42 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Маслов Ю.В., довіреність № 53/16Д від 15.12.16р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 3939,00 грн. - заборгованості, 799,23 грн. - пені, 420,31 грн. - 15 % річних, 328,88 грн. - інфляційних втрат та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару по Договору № 1958 ОП/ДН від 10.03.2016 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 р. по справі № 904/2266/17 порушено провадження, розгляд справи призначено у судове засідання на 18.04.2017 р.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 р. надіслана на адресу відповідача, що зазначена у Витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію Господарського суду Дніпропетровської області. Згідно з довідкою поштової установи поштові відправлення на адресу відповідача повернуті до суду з позначкою: "за закінченням терміну зберігання".

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.04.2017 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладений Договір поставки № 1958 ОП/ДН (далі - Договір), за умовами п. 1.1. постачальник зобов'язується у зумовлені строки передавати (поставляти) у власність покупця алкогольну продукцію (надалі - товар) відповідно до узгоджених (прийнятих до виконання) постачальником замовлень покупця, а покупець зобов'язується приймати вказаний товар у власність і сплачувати за нього зумовлену даним Договором грошову суму.

Найменування та асортимент товару, який поставляється за даним договором, визначається Специфікацією (Додаток 1) п. 1.2. Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору ціна товару, що поставляється за кожною окремою поставкою, узгоджується сторонами додатково. Узгодження здійснюється шляхом направлення постачальником покупцю на виконання процедури узгодження замовлення покупця, видаткової накладної в електронному вигляді із зазначенням ціни товарів що постачаються, та подальшим погодженням покупцем зазначеної ціни, або відмови від її погодження.

Згідно п. 7.1. Договору покупець зобов'язаний оплатити поставлений постачальником товар протягом 21 календарних днів з моменту передання товару покупцю.

На виконання умов Договору позивач здійснив поставку відповідачу товару, а відповідач прийняв товар на суму 4539,00 грн.

Факт поставки товару відповідачу підтверджується видатковою накладною № 6133 від 14.05.2016 р., копія якої долучена до матеріалів справи (а.с. 30).

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати товару на суму 3939,00 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 3939,00 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 9.3. Договору у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалася пеня, за кожен день прострочення платежу та 15 % річних у випадку прострочення оплати поставленого товару на 10 і більше календарних днів.

На підставі п. 9.3 Договору позивачем відповідачу нараховано: пеню в розмірі 799,23 грн. (за період з 20.06.2016 р. по 03.03.2017 р.), 15 % річних в розмірі 420,31 грн. (за період з 19.06.2016 р. по 03.03.2016 р).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру пені та 15 % річних, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано (за період з 12.08.2016 р. - по 03.03.2017 р.) до сплати відповідачу суму 328,88 грн. - інфляційних втрат. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, його таким, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 3939,00 грн. - заборгованості, 799,23 грн. - пені, 420,31 грн. - 15 % річних, 328,88 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 75 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1; код ЄДРПОУ 30012937) 3939,00 грн. (три тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять грн. 00 коп.) - заборгованості, 799,23 грн. (сімсот дев'яносто дев'ять грн. 23 коп.) - пені, 420,31 грн. (чотириста двадцять грн. 31 коп.) - 15 % річних, 328,88 грн. (триста двадцять вісім грн. 88 коп.) - інфляційних втрат, 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "20 " квітня 2017 р.

Повне рішення складено 18.04.2017