Рішення № 66114635, 13.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.04.2017 Справа № 904/2207/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР", м. Київ, вул. Куренівська 2-Б.

до Комунального підприємства "Організаційно-аналітична служба" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро, вул. Д. Яворницького 75, каб. 612.

про стягнення 152 243,40 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. № 226 від 07.03.2017 року

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за дов. № б/н від 12.04.2017 року.

ОСОБА_3 - представник за дов. № б/н від 12.04.2017 року.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Український папір звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства „Організаційно-аналітична служба Дніпропетровської міської ради про стягнення суми боргу в розмірі 150000,00 грн., пеню у розмірі 2027,03 грн., 3 % річних у сумі 216,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору про закупівлю товару від 05.12.2016 року за № 8/05.12.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №65 від 12.04.2017 року, в якому позовні вимоги визнає та зазначає, що у зв'язку з підписанням додаткової угоди про зміну казначейських розрахункових рахунків оплата заборгованості можлива на протязі 1(одного) місяця.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

05.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український папір» (постачальник) та Комунальним підприємством «Організаційно-аналітична служба» Дніпропетровської міської ради (замовник) укладено договір №8/05.12.

Відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується протягом строку, визначеному у п.5.1. Договору, поставити замовникові товар, а саме: «Пакет пакувальний брендований», а замовник зобов'язується прийняти товар та провести його оплату.

Згідно з п. 3.1. договору, ціна даного договору становить 150000,00 (Сто п'ятдесят тисяч) гривень з урахуванням ПДВ.

Пунктом 5.4. Договору визначено, що датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на товар.

Відповідно до п.5.6. договору, право власності на товар переходить до відповідача з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар.

Згідно з п.5.7. договору, видаткова накладна підписується сторонами після приймання товару в разі відсутності претензій до його кількості та якості.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав та поставив відповідачу товар на загальну вартість 150000,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №КБ-00455 від 13.12.2016 р. на суму 82500,00 грн. (а.с. 21) та видатковою накладною №КБ-00459 від 14.12.2016 р. на суму 67500,00 грн. (а.с. 25).

Згідно з п.4.1 договору, розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом оплати замовником рахунку постачальника після підписання сторонами видаткової накладної на товар.

Відповідно до п.4.2. договору, термін оплати за товар відбувається протягом 60 (шістдесяти) календарних днів після підписання сторонами видаткової накладної на товар (п.5.7. Договору). Датою оплати є дата перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідач не розрахувався за поставлений товар. Сума боргу склала 150000,00 грн., яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (ч. 2 ст. 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК).

Пунктом 7.3. договору передбачено, що за порушення строків оплати поставленого товару, замовник сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але в будь-якому випадку загальна пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позовні вимоги по стягненню пені з відповідача підлягають задоволенню частково у сумі 2019,44 грн. В решті позовних вимог відмовити.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Положеннями п 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань передбачено: сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки 3% річних, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 216,37 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно з п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 р. та у справі Бакалов проти України від 30.11.2004 р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446, від 15.05.2012 р. у справі № 3-28гс12 та Постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. у справі № 15/5027/715/2011.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Організаційно-аналітична служба" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Д. Яворницького 75, каб. 612, код ЄДРПОУ 38360501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ПАПІР" (04073, м. Київ, вул. Куренівська 2-Б, код ЄДРПОУ 25394112) заборгованості у розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн., пеню у розмірі 2019 (дві тисячі дев'ятнадцять) грн. 44 коп., 3% річних у розмірі 216 (двісті шістнадцять) грн. 37 коп., судовий збір у розмірі 2 283(дві тисячі двісті вісімдесят три) грн. 65 коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дн його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.04.2017

Суддя ОСОБА_4