Ухвала суду № 66114586, 20.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/782/16

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І.О.

суддів Стас Л.В., Косцової І.П.

за участі секретаря Скоріної Т.С.

представника апелянта Судді О.М.;

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Генерального штабу Збройних Сил України в особі Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування пункту 4 наказу про накладення дисциплінарного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України в особі Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу №31 від 22 січня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким на нього накладено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що в його діях відсутній склад дисциплінарного порушення і відповідно відсутні підстави для притягнення до відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував пункт 4 наказу Генерального штабу Збройних Сил України в особі Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України №31 від 22 січня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», а саме в частині накладення дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідність» на заступника начальника Південного територіального відділу пожежної безпеки підполковника ОСОБА_1.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Генеральний штаб Збройних Сил України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

У суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав свої доводи та наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Позивач проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив просив рішення суду залишити без змін.

Зясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена на наступних підставах.

Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що позивач проходить службу у Збройних Силах України з 01 серпня 1993 року.

Відповідно до наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 08 жовтня 2012 року № 528 ОСОБА_1 призначено заступником начальника Південного територіального відділу пожежної безпеки Збройних Сил України.

07 грудня 2015 року о другій годині ночі на території польового табору військової частини пп В2970 в с. Улянівка, Миколаївського району, Миколаївської області відбулася пожежа у наметах, внаслідок чого постраждали чотири військовослужбовці, знищено 14 наметів, пошкоджено військове майно.

На виконання наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 09 грудня 2015 року № 485 «Про призначення службового розслідування» комісією Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України проведено службове розслідування з метою встановлення причин та умов, що призвели до виникнення пожежі на Міжвидовому центрі підготовки військових частин та підрозділів у розташуванні підрозділів військової частини польова пошта В 2970 табором (у наметах) та з метою встановлення ступеня вини посадових осіб (т.2 а.с.4).

Як встановлено проведеним службовим розслідуванням, на виконання завдання першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 11 вересня 2015 року підрозділами в/ч в/п В2970 у Центрі підготовки в період з 05 листопада 2015 року по 25 листопада 2015 року проводилися заняття з бойової підготовки (т.2 а.с.7-12).

Для цього було створено наметове містечко польового табору та визначені відповідальні за протипожежний стан табірного збору в особі заступника командира в/ч п/п В2970 підполковника ОСОБА_2 підрозділах командирів підрозділів.

Контроль за виконанням покладений на заступника командира в/ч п/п В2970.

Утім, як встановлено актом службового розслідування, в порушення вимог Методичних рекомендацій щодо заходів пожежної безпеки під час формування, пересування та розташування військ табірним збором (затверджені першим заступником начальником Генерального штабу ЗС України від 06.06.2014 року) ряди наметів не були обладнані іскрогасниками.

Крім того, наметове містечко польового табору було встановлено та обладнано з порушенням зазначених Методичних рекомендацій та статті 34 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Дані порушення складалися в наступному:

-дорога загального користування перетинає фронт табору та проходить через весь табір;

-намети військової частини встановлені на відстані меншій ніж 3 м;

-в наметовому містечку відсутні пожежні щити, засоби пожежогасіння, графіки опалювачів;

-у чергового відсутні Інструкція щодо пожежної безпеки; відсутні іскрогасники на 70% труб печей опалювання наметів;

-добовий наряд службу на передній лінійці не несе;

-пожежний наряд наказом по військовій частині не призначається;

-електрична мережа наметового містечка обладнана в порушення керівних документів;

-в наметах, які згоріли знайдені залишки не облікованих набоїв до стрілецької зброї та боєприпаси.

До того ж, актом службового розслідування від 21 грудня 2015 року встановлено, що в період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року посадовими особами Південного територіального відділу пожежної безпеки Збройних Сил України перевірки дотримання заходів пожежної безпеки у Центрі підготовки (військова частина п/п В3416) проводились лише в стаціонарному містечку, польові розташування військових частин на території Центру підготовки (військової частин п/п В3416) не перевірялися.

Із пояснень підполковника ОСОБА_1 та підполковника ОСОБА_3, наданих у ході службового розслідування, вбачається, що польовий табір в/ч п/п В2970 ними особисто не перевірявся, оскільки таке завдання перед ними не ставилося вищестоящим керівництвом. Робота проводилася лише в межах затвердженого Переліку заходів повсякденної діяльності Південного територіального відділу пожежної безпеки Збройних Сил України у 2015 році.

У звязку з чим, комісією, що проводила службове розслідування, зроблено висновок про неналежну організацію контролю стану пожежної безпеки військових частин, які проходять навчання у Центрі підготовки та про порушення, у тому числі, з боку заступника начальника Південного територіального відділу пожежної безпеки підполковника ОСОБА_1 вимог п. 3 Положення про Південний територіальний відділ пожежної безпеки Збройних Сил України, затвердженого наказом начальника Відділу пожежної безпеки ЗС України від 30.12.2014 року ( далі Положення) та статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України.

На підставі виявлених порушень, комісією запропоновано накласти на заступника начальника Південного територіального відділу пожежної безпеки підполковника ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді «попередження про неповну службову відповідність».

Також запропоновано отримати аркуші бесід з начальником Південного територіального відділу пожежної безпеки полковником ОСОБА_4 та заступником начальника Південного територіального відділу пожежної безпеки підполковником ОСОБА_1

21 січня 2016 року з підполковником ОСОБА_1 проведено співбесіду, в ході якої він пояснив, що причиною виникнення та розповсюдження пожежі в розташуванні в/ч пп В2970 у наметах стало занесення джерела запалювання ззовні невстановленою особою, а не погодні умови.

Окрім того, він зазначив, що територіальний відділ пожежної безпеки потребує збільшення штату, адже на цей відділ покладається обовязок проводити перевірку більше ніж 100 обєктів.

Спростовуючи свою провину у скоєнні дисциплінарного правопорушення, ОСОБА_1 зазначив, що виконував свої службові обовязки відповідно до керівних документів, обовязки начальника виконував лише з 07 грудня 2015 року по 05 січня 2016 року і це, на його думку, свідчить про те, що ступінь його провини не відповідає обраному дисциплінарному стягненню.

За ствердженням позивача, в акті службового розслідування вказані недостовірні дані стосовно погоди на час виникнення пожежі та про кількість постраждалих, а тому для ретельного, всебічного проведення розслідування фактів виникнення пожежі слід затратити більше часу ніж півтори доби, за які було проведено вказане розслідування.

Пунктом 4 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 22 січня 2016 року за №31 за неналежне виконання службових обовязків, доручених за посадою та порушення вимог пунктів 3, 4 Положення та статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України в частині виконання службових обовязків визначених керівними документами, на заступника начальника Південного територіального відділу пожежної безпеки підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність» (т.1 а.с.12).

Задовольняючи позовні вимоги та вважаючи, що з боку позивача відсутні ознаки невиконання чи неналежного виконання службових обов'язків, суд першої інстанції виходив із декілька підстав.

Так, суд вважав, що позивач, згідно своїх функціональних обовязків, діяв відповідно до затвердженого керівництвом плану роботи Південного територіального відділу пожежної безпеки на січень грудень 2015 року, який не передбачав проведення перевірок військових частин на території Миколаївської області.

Окрім того, суд зауважив, що відповідачем не надано доказів про попередження Південного територіального відділу пожежної безпеки щодо розташування на учбовому полігоні військової частини В2970.

До того ж, на думку суду першої інстанції, аналіз норм Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України свідчить про те, що контроль за додержання заходів пожежної безпеки у військовій частині покладений на командира військової частини.

Суд апеляційної інстанції, проводячи аналіз судового рішення та доводів апеляційної скарги, дійшов наступних висновків.

Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV був затверджений Дисциплінарний статут Збройних Сил України.

Цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Апелянт, не погоджуючись з правовою позицією суду першої інстанції, наполягає на тому, що позивачем порушена ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, яка зобовязує кожного військовослужбовця виконувати службові обовязки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Посилаючись на Положення про Південний територіальний відділ пожежної безпеки, яке затверджено 30 грудня 2014 року наказом начальника Відділу пожежної безпеки Збройних Сил України за №104, на функціональні обовязки позивача як заступника начальника Південного територіального відділу пожежної безпеки, що затверджені його керівником 30 грудня 2014 року, апелянт стверджує, що в порушення цих положень та інструкцій, позивач в період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року не здійснював перевірок дотримання заходів пожежної безпеки у польових розташуваннях військових частин на території Центру підготовки військової частини п/п В3416.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості даного доводу, колегія суддів бажає зазначити наступне.

У звязку тим, що начальник Південного територіального відділу пожежної безпеки полковник ОСОБА_4 вибув у щорічну відпустку, з 07 грудня по 05 січня 2016 року тимчасове виконання обовязків начальника Південного територіального відділу пожежної безпеки покладено на підполковника ОСОБА_1 заступника начальника Південного територіального відділу пожежної безпеки.

26 жовтня 2015 року на адресу начальника Південного територіального відділу пожежної безпеки полковника ОСОБА_4 надійшло розпорядження тимчасово виконуючого обовязки начальника відділу пожежної безпеки Збройних Сил України ОСОБА_5 «Про перевірку протипожежного стану військ (сил) Збройних Сил України».

Відповідно до цього розпорядження начальникам територіальних відділів було доручено в період з 22 жовтня по 29 жовтня 2015 року організувати перевірки місць розташування особового складу в наметових містечках (базових таборах) місця тимчасового зберігання військово-технічного майна, автомобільної та бронетехніки, зброї та боєзапасу підпорядкованими підрозділами та окремих військових частин (т.2 а.с.248).

До цього розпорядження наданий Додаток, де визначений графік перевірки військових частин з найменуванням військових частин та посадових осіб відповідальних за проведення перевірки (т.2 а.с.249).

Із вказаного Додатку вбачається, що позивачу була доручена перевірка військових частин у м. Одесі та смт. Чорноморськ.

ОСОБА_3 який виконував обовязки начальника служби Відділу пожежної безпеки Південного територіального відділу пожежної безпеки, було доручено перевірку військової частини А1890 у с. Улянівка Миколаївського району, Миколаївської області.

Отже, ані позивачу, ані ОСОБА_3 не надавалося доручення щодо перевірки пожежного стану військової частини В2970 у міжвидовому учбовому центрі с. Улянівка.

Відповідно до Положення про Південний територіальний відділ пожежної безпеки (т.2 а.с.326-334), на цю установу покладено завдання забезпечити пожежну безпеку, здійснювати контроль за дотриманням правил пожежної безпеки на об'єктах Міністерства оборони України і Збройних Сил України, розташованих у зоні діяльності даного відділу, а також здійснювати керівництво безпосередньо підпорядкованими службами пожежної безпеки (пункт 3 Положення).

Пунктом 4 цього Положення на Південний територіальний відділ пожежної безпеки покладений обовязок перевіряти додержання (виконання) законодавства у сфері пожежної безпеки у військових частинах, удосконалювати та організовувати розробку комплексних заходів щодо поліпшення пожежної безпеки, аналізувати пожежну безпеку у військових частинах, розробляти заходи запобігання пожежам.

Так, згідно рапорту заступника начальника Південного територіального відділу пожежної безпеки підполковника ОСОБА_1 від 08 грудня 2015 року, перевірка стану пожежної безпеки здійснюється відповідно до планів роботи на місяць, які затверджуються вищестоящим командуванням.

Оскільки інформація щодо прибуття та вибуття військових підрозділів до наметових містечок на територію 235 загальновідомого центру до Південного територіального відділу пожежної безпеки не доводилася, перевірка здійснювалася відповідно до планів роботи.

Згідно наявних в матеріалах справи актів проведення позапланових перевірок щодо додержання законодавства у сфері пожежної безпеки військової частини пп В3416, підполковником ОСОБА_3 проводилися позапланові перевірки у лютому, квітні, травні, жовтні 2015 року.

До того ж, на виконання вимог розпорядження начальника Відділу пожежної безпеки Збройних Сил України від 21 жовтня 2015 року підполковником ОСОБА_3 26 жовтня 2015 року була проведена позапланова перевірка, яка встановила ряд порушень у військовій частині та запропоновані заходи їх усунення.

Апелянт наполягає на тому, що посадові особи Південного територіального відділу пожежної безпеки, проводячи перевірки пожежної безпеки на території військової частини А1890 (пп В3416 с. Ульянівка Миколаївської області) протягом 2015 року не відображали реального стану пожежної безпеки, порушення вимог нормативно-правових актів з пожежної безпеки.

Так, відповідно до акту проведення позапланової перевірки щодо додержання законодавства у сфері пожежної безпеки військової частини ПП В3416 с. Ульянівка, Миколаївської області від 26 жовтня 2015 року, начальником служби пожежної безпеки Південного територіального відділу пожежної безпеки ОСОБА_3 встановлено ряд порушень, але порушення щодо недотримання відстаней між наметами не встановлено та про нього не зазначалося.

У той же час, позивач, який тимчасово виконував обовязки начальника Південного територіального відділу пожежної безпеки, надаючи 26 жовтня 2015 року відповідь щодо цього приводу, не надав пропозицій щодо дотримання безпечних відстаней між наметами, розташованих на території військової частини.

Колегія суддів не може прийняти дані аргументи до уваги, вважаючи наступне.

Приписами п. п. 13, 16, 26, 28, 29, 30, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання.

Оскільки, перед позивачем як заступником Південного територіального відділу пожежної безпеки такі завдання не ставилися, не можна вважати, що в результаті неналежного виконання ним своїх функціональних обовязків, відбулася пожежа.

У звязку з викладеним, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що спірний наказ в частині накладення дисциплінарного стягнення «попередження про неповну службову відповідність» на заступника начальника Південного територіального відділу пожежної безпеки підполковника ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції на підставі аналізу доказів, що містяться в матеріалах справи встановлено, що планами роботи Південного територіального відділу пожежної безпеки не передбачено проведення ОСОБА_1 перевірок військових частин на території Миколаївської області.

З огляду на викладене судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що позивач виконував свої обовязки згідно функціональних обовязків заступника начальника Південного територіального відділу пожежної безпеки, затверджених начальником Південного територіального відділу пожежної безпеки 30 грудня 2014 року, що підтверджується планами роботи Південного територіального відділу пожежної безпеки на січень-грудень 2015 року.

До того ж, слід погодитися з правовою позицією суду першої інстанції щодо відсутності доказів про попередження Південного територіального відділу пожежної безпеки щодо розташування на учбовому полігоні військової частини, в якій 07 грудня 2015 року сталася пожежа, а тому, позивач, згідно Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, не може за власною ініціативою з'ясовувати обставини дислокації на підпорядкованому йому окрузі військових частин та без доручення свого керівника здійснювати будь-які перевірки.

Окрім того, як правильно зауважив суд першої інстанції, згідно аналізу норм Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України контроль за додержання заходів пожежної безпеки у військовій частині покладений саме на командира військової частини.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Генерального штабу Збройних Сил України в особі Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування пункту 4 наказу про накладення дисциплінарного стягнення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту отримання повного тесту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова