Ухвала суду № 66114059, 06.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2017 року м. Київ К/800/37847/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Донця О.Є.

Голяшкіна О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року у справі за позовом приватного підприємства "Арматерм" до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Приватне підприємство «Арматерм» звернулось з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000092210 від 26.02.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів в загальному розмірі 28 398,95 грн., в тому числі за основним платежем - 22 719,16 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 679,79 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000102210 від 26.02.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за ввізне мито на товари, що ввозяться на територію України, на 141 994,73 грн., в тому числі за основним платежем - 113 595,78 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28 398,95 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000092210, № 0000102210 від 26.02.2014 року.

Рішення судів мотивовано тим, що позивач для митного оформлення товару надав митниці документи, зміст яких не давав підстав для висновку, що при виготовленні цього товару були використані матеріали іноземного походження, тобто такі, що не походять з території держав - учасниць Угоди, що підтверджується і вищевказаним висновком митного органу країни походження товару. Визначення позивачем товарної групи за кодом УКТЗЕД 2523 у митних деклараціях надало підстави для використання преференцій (пільг) зі сплати ввізного мита як для товарів, що ввозяться згідно з міжнародними угодами України з країнами СНД.

Не погоджуючись з прийнятими судами попередніх інстанцій рішеннями митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання ПП "Арматерм" вимог законодавства України при митному оформленні товарів. За результатами перевірки складено акт № Н04/14/35896597 від 12 лютого 2014 року, в якому зазначено, що при здійсненні митного оформлення товару "портландцемент", код УКТЗЕД 2523290000 за митними деклараціями, перелік яких зазначено у акті, ПП "Арматерм" використовувало пільгу із сплати ввізного мита як для товарів, що ввозяться згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД. Портландцемент товарної позиції 2523 за УКТЗЕД набуває статусу походження з країн СНД за умови виготовлення з матеріалів будь-яких позицій в умовах спеціалізованого виробництва відповідно до технології обробки (переробки): збагачення вугіллям, очищення, помел твердих кристалів, обрізання, кальцинування. З метою перевірки достатності підстав для застосування пільги зі сплати ввізного мита, Дніпропетровською митницею було витребувано з Митної служби Республіки Молдова документи, на підставі яких визначався критерій походження товару. Згідно з наданих на запит документів, в процесі виготовлення товару "портландцемент" не були дотримані всі технологічні та виробничі операції, а саме: збагачення вугіллям, обрізання та кальцинування, за умови виконання яких товар вважається таким, що походить з країни - учасниці угоди. У зв'язку з чим, на думку податкового органу, у ПП "Арматерм" були відсутні підстави для застосування пільги із сплати ввізного мита при митному оформленні зазначеного товару, що спричинило невірне визначення податкового зобов'язання підприємства, як суб'єкта податкової відповідальності при митному оформленні товару "портландцемент" за митними деклараціями. На підставі чого, податковим органом за результатами перевірки донараховано позивачу податкові зобов'язання з ввізного мита та податку на додану вартість на суму 136 314,94 грн., та фінансові санкції у розмірі 34 078,74 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки № Н04/14/35896597 від 12.02.2014 року, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000092210 від 26.02.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів в загальному розмірі 28 398,95 грн., з яких 22 719,16 грн. - основний платіж, 5 679,79 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); а також податкове повідомлення-рішення № 0000102210 від 26.02.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в загальному розмірі 141 994,73 грн., з яких: 113 595,78 грн. - основний платіж, 28 398,95 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Питання визначення країни походження товару врегульовано ст. 36 МК України. Так, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару. Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Приписами ст. 43 МК України визначені документи, що підтверджують країну походження товару: документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями. Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару. Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару. Відповідно до ст.44 МК України у разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов'язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково: 1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України; 2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", "Про зовнішньоекономічну діяльність"; 3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Слід зазначити, що крім наведених законодавчих положень, питання визначення країни походження товарів унормовано Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, підписаною Урядами Азербайджанської Республіки, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Таджикистан, Республіки Вірменія, Туркменістану, Республіки Казахстан, Республіки Узбекистан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, України, ратифікованою Законом України від 06.07.2011 р. № 3592-VI.

Відповідно до Розділу І вказаних Правил, "країна походження товару" - країна, у якій товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил. Відповідно до п.6.1. Правил, для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару. Під час вивезення товарів з держав - учасниць Угоди сертифікат про походження товару форми СТ-1 видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства (далі - уповноважений орган). За приписами п.6.6 Правил, у разі надання сертифіката, що містить у графі 9 відомості про товарну позицію, у якій класифікується кінцевий товар, відмінні від відомостей, що містяться в митній декларації, питання про можливість надання режиму вільної торгівлі вирішується митним органом країни ввезення після надання імпортером (вантажоодержувачем) висновку про походження товару або акта експертизи, який виданий уповноваженим органом або іншими організаціями відповідно до національного законодавства держави - учасниці Угоди та який однозначно свідчить про те, що товар піддавався достатній обробці (переробці) в державі - учасниці Угоди. У разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до уповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення (п.6.7 Правил).

Вимоги та порядок заповнення сертифіката про походження товару форми СТ-1 визначені розділом 7 Правил. Так, в графі 9 - "Критерій походження" зазначаються такі критерії походження товарів: "П" - товар, цілком вироблений в державі - учасниці Угоди; "Д1905" - товар, підданий достатній обробці (переробці), із зазначенням перших чотирьох цифр коду товарної позиції за ТН ЗЕД кінцевої продукції, наприклад - 1905; "К" - товар, країна походження якого визначена на основі кумулятивного принципу.

Положеннями п.2.1 Примітки 2 до Переліку умов, який є Додатком 1 до Правил, чітко визначено, що умови й операції, зазначені в графі 3 цього Переліку (Умови, виробничі й технологічні операції, необхідні для надання товару статусу походження під час використання у виробництві товару третіх країн), повинні здійснюватися лише стосовно використовуваних для виготовлення продукту матеріалів іноземного походження. Обмеження, визначені умовами й операціями в графі третій, також поширюються лише стосовно використовуваних для виготовлення продукту матеріалів іноземного походження.

Відповідно до Розділу 1 Правил, матеріал іноземного походження - це матеріал, що не походить з територій держав - учасниць Угоди, або матеріал, походження якого не встановлено. Згідно п.2.3 Правил, за відсутності сертифіката (сертифікатів) форми СТ-1 про походження матеріалів з інших держав - учасниць Угоди визначення країни походження кінцевого товару здійснюється на підставі критерію достатньої обробки (переробки), які визначені пп. "а", "б", "в" п.2.4 цих Правил), котрими визначено, що критерій достатньої обробки (переробки) може виражатися виконанням таких умов: а) зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків, що сталася в результаті обробки (переробки); б) виконання необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої ці операції мали місце; в) правило адвалорної частки, коли вартість використовуваних матеріалів іноземного походження досягає фіксованої процентної частки в ціні кінцевої продукції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП "Арматерм" під час митного оформлення товарів, поставлених за контрактом № 07/2-54-12 від 27.08.2012 року, укладеним між ЗАО Рибницький цементний комбінат (республіка Молдова) та ПП "Арматерм" (Україна) за митними деклараціями надано документи, якими було підтверджено пільгу зі сплати ввізного мита як для товарів, що ввозяться згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД.

Позивачем при митному оформленні товару - портландцементу ПЦ 500-Д0. 19.07.13 - були надані, в тому числі, Сертифікати про походження товару форми СТ-1 № А 033326 від 12.11.2012, № А 020171 від 04.10.2012, № А 025646 від 21.09.2012, № А 025607 від 05.09.2012, № А 025608 від 05.09.2012, № А020203 від 19.10.2012, №А020155 від 27.09.2012, №А033315 від 06.11.2012, №А034953 від 15.11.2012, № А 033320 від 08.11.2012, № А 033289 від 23.10.2012, № А 034961 від 22.11.2012, № А 034970 від 23.11.2012, видані Митною службою Республіки Молдова на товар "портландцемент". Згідно акта експертизи походження товару № 0319102 від 29.06.2012 року, складеного Торгово-промисловою палатою Республіки Молдова та наданого позивачем до митної декларації на підтвердження походження товару, що імпортувався на територію України, вбачається, що походженням товару є Республіка Молдова, та визначено код товарної позиції 2523 за УКТЗЕД.

За приписами п.6.7 Правил, у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до уповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення. Також, у разі якщо відомості, зазначені в сертифікаті, не відповідають декларованим або не дозволяють провести однозначної ідентифікації товару стосовно декларованого, такий сертифікат може бути не визнаний митними органами країни ввезення для цілей надання товарам режиму вільної торгівлі (п.9.1 Правил).

Дніпропетровською митницею, на виконання наведених вимог, у зв'язку з наявністю сумнівів щодо правильності митного оформлення даного товару, направлено на адресу Митної служби Республіки Молдова запит щодо підтвердження надання сертифікатів країни походженні товару "портландцемент" від 17.12.2012 р. за № 17-10-2/11000. Згідно листа Митної служби Республіки Молдови № 28/19-1417 від 05.02.2013 р., зазначені вище сертифікати були дійсно видані митницею м. Кишиневу для підприємства "Рибницький цементний комбінат" на товар "портландцемент".

Згідно наданим документам та в результаті проведеного додаткового дослідження наявності технологічного процесу виробництва товару, встановлено, що для виробництва товару "портландцемент" (товарна позиція 2523 за УКТЗЕД) були використані товари різних товарних позицій з підтвердженням країни походження (Республіка Молдова, Україна та Російська Федерація), виключення складає гранульований шлак, що імпортується з України без належного підтвердження походження. У зв'язку з цим, визначення країни походження остаточного товару здійснювалось за критерієм достатньої переробки, відповідно до пункту 2.4 б) Правил. Умовами достатньої переробки є виготовлення з матеріалів будь-яких позицій в умовах спеціалізованого виробництва у відповідності з технологією обробки/переробки, збагачення вугіллям, очищення, помел твердих кристалів, обрізання, кальцинування. При цьому, митна служба Республіки Молдова стверджує, що перелік виробничих та технологічних операцій, при виконанні яких товар вважається похідним з країни, у якій такі процеси мали місце, для групи 25 викладено неоднозначно, оскільки, за думкою технологів-спеціалістів, в процесі виробництва цементу деякі з перерахованих операцій не виконуються ні за яких умов. В цілому, митною службою зроблено теоретичний висновок про те, що група 25 УКТЗЕД включає тридцять дуже різноманітних товарних позицій, процес виробництва яких не може складатись з одного і того самого набору технологічних операцій.

Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач задля митного оформлення товару - портландцементу ПЦ 500-Д0 - надав митниці документи, зміст яких не дає підстав для висновку, що при виготовленні цього товару були використані матеріали іноземного походження, тобто такі, що не походять з території держав - учасниць Угоди, що підтверджується і вищевказаним висновком митного органу країни походження товару.

Отже, віднесення позивачем товару за кодом УКТЗЕД 2523 у митних деклараціях, що давало підстави для використання преференцій (пільг) зі сплати ввізного мита як для товарів, що ввозяться згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД є правильним. Натомість, висновки податкового органу про необхідність донарахування позивачу суми податкових зобов'язань з огляду на відсутність підстав для застосування пільги із сплати ввізного мита при митному оформленні даного товару, є необґрунтованими.

Доводи касаційної скарги висновки судів попередніх інстанцій не спростовують та не свідчать про допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до закону можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. 220, 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

О.В. Голяшкін

О.Є Донець