Ухвала суду № 66113933, 19.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 року м. Київ К/800/26941/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (судді-доповідача),

Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 в своїх та інтересах малолітнього ОСОБА_4 до прокуратури Львівської області, Служби автомобільних доріг у Львівській області, третя особа - ОСОБА_5, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 в своїх та інтересах малолітнього ОСОБА_4 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 в своїх та інтересах малолітнього ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про: визнання протиправною бездіяльності прокуратури Львівської області щодо незвернення до Турківського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_5 та ТОВ «Таор Карпати» про усунення перешкод в користуванні автомобільною дорогою місцевого значення загального користування С141909 Ясениця - Новий Кропивник; зобов'язання прокуратури Львівської області звернутись до Турківського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_5 та ТОВ «Таор Карпати» про усунення перешкод в користуванні автомобільною дорогою місцевого значення загального користування С141909 Ясениця - Новий Кропивник шляхом знесення (демонтажу) перешкод (металевих воріт), демонтажу влаштованої бруківки, демонтажу самовільно влаштованої гравійно-щебеневої об'їзної дороги, у зв'язку із незаконним перекриттям існуючої автомобільної дороги загального користуванні місцевого значення, розміром 800 метрів, шляхом демонтажу гравійно-щебеневого покриття; визнання протиправною бездіяльності Служби автомобільних доріг у Львівській області щодо незвернення до Турківського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_5 та ТОВ «Таор Карпати» про усунення перешкоди в користуванні автомобільною дорогою місцевого значення загального користування С141909 Ясениця - Новий Кропивник; зобов'язання Служби автомобільних доріг у Львівській області звернутись до Турківського районного суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_5 та ТОВ «Таор Карпати» про усунення перешкоди в користуванні автомобільною дорогою місцевого значення загального користування С141909 Ясениця - Новий Кропивник шляхом знесення (демонтажу) перешкод (металевих воріт), демонтажу влаштованої бруківки, демонтажу самовільно влаштованої гравійно-щебеневої об'їзної дороги, у зв'язку із незаконним перекриттям існуючої автомобільної дороги загального користуванні місцевого значення, розміром 800 метрів, шляхом демонтажу гравійно-щебеневого покриття.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Служби автомобільних доріг у Львівській області щодо невжиття заходів по відновленню руху автомобільною дорогою місцевого значення загального користування С141909 Ясениця - Новий Кропивник. Зобов'язано Службу автомобільних доріг у Львівській області вжити заходів по відновленню руху автомобільною дорогою місцевого значення загального користування С141909 Ясениця - Новий Кропивник. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року, прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 в своїх та інтересах малолітнього ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 та його малолітній син ОСОБА_4 є власниками земельних ділянок, розташованих в с. Коритище Турківського району Львівської області, через яке проходить автомобільна дорога місцевого значення С141909 Ясениця - Новий Кропивник.

Позивач вважає, що частина цієї дороги була захоплена для будівництва і обслуговування готельно-відпочинкового комплексу «Таор», чим порушено права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4

Оскільки відповідачі є органами державної влади, які зобов'язані контролювати дотримання законодавства в цій сфері, є підстави для визнання протиправною їх бездіяльності щодо незвернення до суду із відповідними позовами та зобов'язання подати такі позови про усунення перешкод у користуванні дорогою.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно положень частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Аналіз наведених норм статей свідчить про те, що об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є право (свобода, законний інтерес) особи, порушене суб'єктом владних повноважень (за винятком справ за зверненнями суб'єкта владних повноважень).

Згідно зі статтями 7, 8 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності та поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення. Автомобільні дороги місцевого значення поділяються на обласні та районні.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про автомобільні дороги» державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Судами встановлено, що частина районної автомобільної дороги місцевого значення загального користування С141909 Ясениця - Новий Кропивник довжиною 400 м (від км 11+000 до 11+400) знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Львівській області.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема, розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або органи, уповноважені ними здійснювати експлуатаційне утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мають право вимагати від користувачів дотримання чинних законодавчих і нормативних актів стосовно дорожнього руху, правил ремонту і утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування дорогами і дорожніми спорудами та їх охорони.

Згідно Положення про Службу автомобільних доріг у Львівській області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України 2 листопада 2011 року №12 метою діяльності Служби автомобільних доріг у Львівській області є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується. Предметом діяльності Служби автомобільних доріг у Львівській області є технічний нагляд за станом автомобільних доріг загального користування, мостів та інших споруд, організація виконання положень Закону України «Про дорожній рух» та правил в частині охорони автодоріг, мостів та інших штучних споруд. Служба автомобільних доріг у Львівській області зобов'язана організовувати належне утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування, що обліковуються на її балансі, та підтримувати безпечні та безперебійні умови руху на них.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) прокурор має рівні права з іншими учасниками процесу.

Підстави для вступу у справу, а також обсяг і межі повноважень прокурора у судовому процесі визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

Згідно зі статтею 36 вказаного Закону представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Принцип законності дозволяє покласти на відповідача лише той обов'язок і лише із тієї підстави, які передбачені законом.

Частинами 2, 3 статті 6 КАС України передбачено, що у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Згідно із ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Із зазначених правових норм та змісту розділу XI Конституції України вбачається, що звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів є невід'ємним та гарантованим державою правом, а не обов'язком відповідних суб'єктів.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про те, що Служба автомобільних доріг у Львівській області та прокуратура Львівської області вправі самостійно визначати наявність чи відсутність порушення іншими суб'єктами норм чинного законодавства і в разі встановлення такого обирати спосіб захисту прав та інтересів громадян і держави в межах своїх дискреційних повноважень.

Адміністративний суд в межах своєї компетенції не вправі підміняти ці органи і при розгляді адміністративного спору визначати, чи є підстави для звернення цих суб'єктів до суду в порядку іншого судочинства.

З огляду на це нікого не може бути зобов'язано скористатися своїм правом звернутися до суду для захисту своїх або державних інтересів.

Отже, жодних підстав для визнання в судовому порядку протиправою безпідяльності, яка полягала у неподанні позовів до суду щодо усунення перешкод у користуванні дорогою, та зобов'язання відповідачів подати такі позови немає.

Також, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив про те, що згідно з доводами позивача, право його та його малолітнього сина на користування дорогою порушено не відповідачами, а ОСОБА_5 та ТОВ «Таор Карпати». Отже, позивач вправі самостійно звернутися до вказаних осіб з позовом про усунення перешкод.

Вимога про скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року задоволенню не підлягає, оскільки вказане судове рішення скасовано постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року.

З урахуванням зазначених обставин та норм права, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування його судового рішення немає.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 в своїх та інтересах малолітнього ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

М.М. Олексієнко

І.В.Штульман