Ухвала суду № 66113230, 06.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2017 року м.Київ К/800/32203/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Донець О.Є.,

Мороз В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області на постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 травня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» до Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сідвін», Об'єднання співвласників багатокімнатного будинку «Берег», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про визнання незаконними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» звернулося з позовом до Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, в якому просило визнати незаконними та скасувати рішення 42-ї сесії 6-ого скликання Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 23 жовтня 2015 року №480 «Про припинення права користування земельною ділянкою та визнання такого, що втратив чинність державного акту на право користування землею» та №481 «Про розроблення детального плану території бази відпочинку «Дружба» по вул.Таврійська в селі Більшовик, Голопристанського району Херсонської області».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про прийняття відповідачем оскаржуваних рішень з перевищенням наданих йому чинним законодавством повноважень, порушення прав товариства як землекористувача та власника нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, протиправність припинення права користування земельною ділянкою без надання товариством згоди на її вилучення.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 14 квітня 2016 року до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Сідвін», Об'єднання співвласників багатокімнатного будинку «Берег», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9. 29 червня 2016 року Одеським апеляційним адміністративним судом до участі у справі в якості третіх осіб залучено ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Круглоозерська сільська рада Голопристанського району Херсонської області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що сільська рада, приймаючи оскаржувані рішення, діяла на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказує, що судами надана невірна правова оцінка компетенції відповідача при винесенні ним оскаржуваний рішень, правових підстав їх прийняття та необхідності додержання ним судового порядку припинення права користування земельною ділянкою. Звертає увагу на помилковість висновків судів про правонаступництво позивачем прав та обов'язків Херсонського територіально-виробничого об'єднання «Херсонавтотранс».

ОСОБА_10 у поданих поясненнях підтримує вимоги касаційної скарги Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, просить її задовольнити, скасувати постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 травня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, наказом Міністерства транспорту УРСР від 27 липня 1988 року №3 (додаток №22) створено Державне підприємство «Херсонське територіально-виробниче об'єднання автомобільного транспорту», якому розпорядженням Голови Ради Міністрів УРСР від 26 липня 1990 року №301-р надано в постійне користування земельну ділянку площею 5,2 га під будівництво пансіонату на 400 місць в оздоровчій зоні «Каркініт» (с.Більшовик Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області); вказана земельна ділянка виділена в натурі і на місцевості, що підтверджується актами від 26 квітня 1988 року, 16 листопада 1988 року, висновками про відвід земельної ділянки; у 1990 році виконавчим комітетом Голопристанської райради народних депутатів на вказану земельну ділянку видано державний акт на право постійного користування землею серії Б №065660, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за №3.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області від 28 травня 1996 року №635 надано дозвіл на приватизацію Херсонського територіально-виробничого об'єднання «Херсонавтотранс», в результаті якої підприємство реорганізовано у Відкрите акціонерне товариство «Херсонавтотранс», до якого, як правонаступника, перейшло право власності на все майно об'єднання (трансформаторну підстанцію, артсвердловину, водопровід, п/цистерну, мусорозбірник, їдальню, бетонну огорожу, туалет, будинки та інш.), базу відпочинку «Дружба» (с.Більшовик Голопристанського району Херсонської області, є відокремленим підрозділом без права юридичної особи), об'єкти незавершеного будівництва, які знаходилися на даній базі загальною вартістю 192920 грн.

Відповідно до Статуту та витягу з ЄДР 27 травня 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Херсонавтотранс» перетворено шляхом реорганізації у Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс».

Отже, позивач ТОВ «Херсонавтотранс» є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Херсонавтотранс», та, в свою чергу, Херсонського територіально-виробничого об'єднання «Херсонавтотранс», в тому числі й щодо права постійного користування земельною ділянкою площею 5,2 га.

Вказана земельна ділянка, згідно витягу з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру від 18 червня 2009 року, зареєстрована за ВАТ «Херсонавтотранс» на підставі державного акта на право користування землею серії Б №065660, їй присвоєно кадастровий номер 6522383500:02:002:0126 із цільовим призначенням 1.17 землі рекреаційного призначення. Згідно листа Відділу Держгеокадастру у Голопристанському районі Херсонської області від 11 квітня 2016 року №18-2111-0.2-744/2-16 земельна ділянка бази відпочинку «Дружба» кадастровий номер 6522383500:02:002:0126 зареєстрована та внесено відомості до АС ДЗК Державним підприємством «Центр ДЗК» до 2013 року, так як відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 02 липня 2003 року №174, адміністратором державного реєстру земель був на той час Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, який забезпечував створення та функціонування державного реєстру земель, відповідав за достовірність і збереження даних, захист від несанкціонованого доступу та руйнування бази даних АС ДЗК, мав повний прямий доступ до бази даних АС ДЗК.

Рішенням Круглоозерської сільської ради Голопристанського району від 23 жовтня 2015 року №480 «Про припинення права користування земельною ділянкою та визнання такого, що втратив чинність державного акту на право користування землею» сільська рада, розглянувши заяви громадян, власників нерухомого майна, розміщеного на базі відпочинку «Дружба», згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02 жовтня 2015 року №21275302 у з в'язку з припиненням діяльності Херсонського територіально-виробничого об'єднання «Херсонавтотранс» та набуття іншими особами права власності на жилі будинки, будівлі та споруди, які розташовані на земельній ділянці під розміщення бази відпочинку «Дружба», вирішила припинити право користування земельною ділянкою 5,2 га Херсонського територіально-виробничого об'єднання «Херсонавтотранс» для будівництва пансіонату в селі Більшовик Голопристанського району Херсонської області та визнано таким, що втратив чинність Державний акт на право користування землею серія Б №065660 від 1990 року.

Також, рішенням Круглоозерської сільської ради Голопристанського району від 23 жовтня 2015 року №481 «Про розроблення детального плану території бази відпочинку «Дружба» по вул.Таврійська в с.Більшовик Голопристанського району Херсонської області» рада, розглянувши заяви громадян, власників нерухомого майна розміщеного на базі відпочинку «Дружба» про розробку детального плану території бази відпочинку «Дружба», вирішила розробити детальне планування території бази відпочинку «Дружба» по вул.Таврійська в с.Більшовик Голопристанського району Херсонської області (кадастровий номер земельної ділянки - 6522383500:02:002:0126) у відповідності з містобудівною документацією «Генеральний план села Більшовик, Голопристанського району Херсонської області».

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.10, ст.25, п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради

Відповідно д ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Питання припинення прав на землю врегульовані главою 22 Земельного кодексу України. Відповідно до п.«в» ч.1 ст.141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Верховним Судом України у постанові від 21 лютого 2011 року у справі №21-3а11 сформовано правову позицію, відповідно до якої приписи п.«в» ч.1 ст.141 Земельного кодексу України слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво. Отже, Верховним Судом України був зроблений висновок, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою може бути виключно ліквідація юридичної особи, а не її реорганізація.

При цьому, як вірно відзначено судами попередніх інстанцій, чинним законодавством України не наділено сільську раду повноваженнями самостійно приймати рішення щодо припинення права користування земельною ділянкою на підставі п.«в» ч.1 ст.141 Земельного кодексу України. Зокрема, положення ч.4 ст.142 Земельного кодексу передбачають можливість прийняття власником земельної ділянки рішення про припинення права користування земельною ділянкою лише на підставі заяви землекористувача про добровільну відмову від права власності або права постійного користування земельною ділянкою; стаття 143 Кодексу до підстав примусового припинення прав на земельну ділянку реорганізацію землекористувача не відносить.

Відповідно до ч.2 ст.120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 1 ст.377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З урахуванням вищенаведених обставин та положень закону, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного рішення відповідача щодо припинення, за відсутності згоди позивача як правонаступника всіх прав та обов'язків ВАТ «Херсонавтотранс», та, відповідно Херсонського територіально-виробничого об'єднання «Херсонавтотранс», права постійного користування спірною земельною ділянкою, яке, у разі наявності відповідних для цього підстав, може бути здійснено виключно в судовому порядку.

При цьому, є обґрунтованим відхилення судами доводів відповідача щодо не оформлення ТОВ «Херсонавтотранс» прав на земельну ділянку, в тому числі з урахуванням визнання неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 положень п.6 розділу X Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди, а також набуття позивачем прав нерухоме майно та, відповідно, на земельну ділянку до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень».

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, яким керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Зокрема, відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вказані критерії, хоча і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Оскаржувані рішення сільради вищезазначеним вимогам, зокрема щодо їх прийняття у межах наданих повноважень та у встановлений законом спосіб, обґрунтованості, розсудливості, пропорційності, дотримання прав та інтересів усіх осіб, не відповідають.

За вказаним обставинами суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання незаконними та скасування оскаржуваних рішень Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 23 жовтня 2015 року №480 та №481.

За викладеного, виходячи з визначених ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України меж перегляду судових рішень, за якими суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, у судової колегії відсутні підстави для спростування встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, тоді як доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області відхилити.

Постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 травня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді