Ухвала суду № 66112346, 11.04.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/6223/16 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.

Провадження № 22-ц/783/1535/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 М. М.

Категорія: 24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Шандри М.М.

суддів: Ванівського О.М., Струс Л.Б.

секретаря: Бадівської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» Дрогобицький РВ про визнання неправомірною нарахованої заборгованості за використання природного газу, зобов»язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості по оплаті за користування природнім газом та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 вересня 2016 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» Дрогобицький РВ вчиняти будь-які дії по виконанню припису (вимоги), які викладені в повідомленні про припинення газопостачання та погашення простроченої заборгованості № 9 від 13.09.2016 року до вирішення справи по суті.

Ухвалу суду оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут».

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що заборона ТзОВ «Львівгаз збут» припиняти газопостачання позивачу є перешкодою у здійсненні господарської діяльності та порушенням законних прав, закріплених Правилами постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.11.2015р. № 2496. Крім цього в оскаржуваній ухвалі суд першої інтонації не зазначив в чому полягає реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову позивача. Вказує, що вид забезпечення позову, застосований судом, не відповідає позовним вимогам. Просить ухвалу суду скасувати.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не зявились, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання (а.с. 50-51), тому відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи, який згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що заявником не вказані та не долучені докази, які підтверджують, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення виконання рішення суду, у звязку з чим не наведено достатніх підстав для необхідності застосування заходів забезпечення позову, шляхом заборони заборони ТзОВ «Львівгаз збут» Дрогобицький РВ вчиняти будь-які дії по виконанню припису (вимоги), які викладені в повідомленні про припинення газопостачання та погашення простроченої заборгованості № 9 від 13.09.2016 року до вирішення справи по суті.

Таким чином, з'ясувавши обсяг позовних вимог на відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, судова колегія приходить висновку про те, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись п.2 ч.2 ст. 307, п.6 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» задовольнити.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 вересня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді: