Ухвала суду № 66111734, 18.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/3332/16-ц Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.Провадження № 22-ц/780/1901/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 33 18.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

18 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Олійника В.І.,

суддів Березовенко Р.В., Матвієнко Ю.О..

при секретарі Волошину В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, який обґрунтовував тим, що 14 лютого 2016 року ОСОБА_2, керуючи власним технічно справним автомобілем Suzuki (державний номер НОМЕР_1), на стоянці супермаркету «Фора», яка розташована по вулиці Чорновола, 26-б у м.Вишневе Київської області, під час виїзду заднім ходом автомобіля з місця стоянки не був уважним та не врахував габаритів автомобілів, у результаті чого завдав технічних ушкоджень припаркованому на стоянці автомобілю марки SSANG Yong Korando (державний номер НОМЕР_2), яким керувала ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_3В є власником SSANG Yong Korando (державний номер AA 9252 ОІ), що підтверджується технічним паспортом.

15 лютого 2916 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «СК «Скайд» з повідомленням про ДТП.

Позивач звернувся до ПАТ «СК «Скайд» 19.02.2016 року з повідомленням про ДТП, але 09.03.2016 року отримав відмову у виплаті страхового відшкодування.

Зазначав, що ОСОБА_2, як власник джерела підвищеної небезпеки - автомобіля Suzuki (державний номер НОМЕР_3) своїми протиправними діями спричинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої майну позивача - автомобілю марки SSANG Yong Korando (державний номер НОМЕР_2) завдано технічної шкоди і враховуючи положення ЦК України він зобовязаний відшкодувати завдані ним збитки у повному обсязі.

Вина водія ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді підтверджується європротоколом, в якому чітко визначені завдані пошкодження автомобілю SSANG Yong Korando (державний номер НОМЕР_2), схема ДТП, місце та час вчинення ДТП, а також контактні дані відповідача. Зазначений прокол добровільно підписаний обома сторонами.

Автомобіль марки SSANG Yong Korando(державний номер НОМЕР_4) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зазнав технічних ушкоджень та втратив товарний вигляд.

Так як ОСОБА_2 спочатку обіцяв, а потім взагалі відмовився відшкодовувати завдані ним збитки автомобілю SSANG Yong Korando, то позивач звернувся до суду за відновленням порушеного права.

Для визначення вартості матеріального збитку, завданого автомобілю SSANG Yong Korando позивач звернувся до субєкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5

26 березня 2016 року було складено звіт про визначення вартості матеріального збитку за вихідним №1265 і на підставі виконаних досліджень зроблений висновок, що вартість матеріального збитку заподіяного позивачу станом на 14 лютого 2016 року становить 26086 грн. 48 коп.

Тому до суми відшкодування позивач додав витрати на здійснення оцінки та проведення товарознавчого дослідження автомобіля SSANG Yong Korando, які склали 1000 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №1265 від 26.03.2016 року, і сума загального відшкодування збитків склала 27086 грн. 48 коп.

Крім того, внаслідок даного ДТП позивач отримав емоційний стрес, він також хвилювався через те, що був пошкоджений автомобіль, був порушений звичайний та усталений для ОСОБА_3 спосіб життя. Він змушений був змінити свій життєвий графік, адже з моменту ДТП, в ньому з'явилися нові для нього труднощі: звернення за допомогою до рідних та друзів. Він хвилювався стосовно наслідків ДТП з приводу проблем матеріального характеру, що виникли внаслідок ДТП. Потрібно було збирати кошти для проведення оцінки завданого відповідачем матеріального збитку та для подачі позовної заяви. Події ДТП суттєво змінили нормальний, звичайний для позивача спосіб життя, душевний стан.

З урахуванням викладеного, виходячи з вини відповідача, глибини моральних страждань, які міг перенести позивач, суттєвих негативних змін, які відбулися у особистому житті позивача, виходячи з принципів розумності та справедливості, він (позивач) просив суд стягнути з відповідача 1500 грн. моральної шкоди.

Крім того, на тривалий час після ДТП ОСОБА_3 довелося пересісти на громадський транспорт, що викликало суттєві незручності у пересуванні. Багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування автотранспортом, йому довелося відкласти, а від деяких з них він взагалі змушений був відмовитись, що спричинило певні труднощі.

Також протягом тривалого часу у звязку з пошкодженням автомобіля позивачу довелося самостійно шукати гроші для проведення оцінки завданого відповідачем матеріального збитку, через що він тривалий час не міг вночі спокійно спати. І до того суворий сімейний бюджет позивача довелося спрямувати на відновлення порушених прав, а саме: проведення оцінки про визначення вартості матеріального збитку, завданого під час ДТП. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого позивач почав до всього нервово відноситися, і це був улюблений його автомобіль. Від такого стану та нецільового використання сімейних грошей постраждали крім самого позивача і члени його родини, родичі, що призвело до тимчасового розладу стосунків у родині позивача.

Вважав, що розмір заподіяної йому моральної шкоди визначити важко, але він має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести йому та його родині, та витрати, повязані з відновленням його психічного стану, відпочинком від усього що сталося з ним (позивачем0 та членами його родини. Розмір душевних страждань позивача і страждань його родини було оцінено позивачем в 1500 грн. Ціна враховує в себе усі страждання, які довелося перенести позивачу зокрема: порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоровя, а також моральних страждань, повязаних з дорожньо-транспортною пригодою.

Враховуючи вищенаведене просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його (ОСОБА_3В.) користь 27086 грн. 48 коп. в рахунок відшкодування завданих збитків та моральну шкоду у розмірі 1500 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2016 року позов задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 27086 грн. 48 коп., 1500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та витрати по сплаті судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що з вини відповідача було пошкоджено транспортний засіб позивача, тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 27086 грн. 48 коп. та 1500 грн. моральної шкоди.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За змістом ч.3 ст.10 та ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що вина водія ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді підтверджується європротоколом, в якому чітко визначені завдані пошкодження автомобілю SSANG Yong Korando (державний номер НОМЕР_2), схема ДТП, місце та час вчинення ДТП, а також контактні дані відповідача. Зазначений прокол добровільно підписаний обома сторонами.

Для визначення вартості матеріального збитку, завданого автомобілю SSANG Yong Korando (державний номер НОМЕР_4) позивач звернувся до субєкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 26 березня 2016 року було складено звіт про визначення вартості матеріального збитку за вихідним №1265 і на підставі виконаних досліджень зроблений висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу станом на 14 лютого 2016 року становить 26086 грн. 48 коп.

Згідно ст.22 ЦК України Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв?язку зізнищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв?язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розглядами судами цивільних справ про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1997 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

У Постанові від 20.01.2016 року по справі №6-2808цс15 Верховний суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого «право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути обмежено або припинено наявністю у останнього Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Тобто винуватець Дорожньо-транспортної пригоди в подальшому несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, завдану потерпілому, своїми неправомірними діями.

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобовязання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обовязок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобовязання згідно з договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобовязанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобовязання не виключають одне одного. Деліктне зобовязання - первісне, основне зобовязання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обовязково припиняє деліктне зобовязання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобовязаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобовязаний виконати обовязок зі здійснення страхового відшкодування.

Згідно з ч.1 ст.360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно- правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Виходячи з наведеного, суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_2, як власник джерела підвищеної небезпеки - автомобіля Suzuki (державний номер НОМЕР_1) своїми протиправними діями спричинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої майну Позивача - автомобілю марки SSANG Yong Korando (державний номер АА 9252ОІ) завдано технічної шкоди та, враховуючи положення Цивільного кодексу, зобовязаний відшкодувати завдані ним позивачу збитки у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За п.1 ч.1ст.1188 ЦК Українишкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст.1192 ЦК Українирозмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За таких обставин суд дійшов вірного висновку, що з вини ОСОБА_2 було пошкоджено транспортний засіб ОСОБА_3, а тому наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 27086 грн. 48 коп. та 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.І. Олійник

Судді: Р.В. Березовенко

ОСОБА_6