Ухвала суду № 66111690, 18.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3098/16-ц Головуючий у І інстанції Мора О. М.Провадження № 22-ц/780/1978/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 18.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

18 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Олійника В.І.,

суддів Березовенко Р.В., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Волошину В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2016 року позивач ТОВ «Кредитні ініціативи» звернувся до ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №621019487 від 22.05.2012 року в розмірі 19467 грн. 59 коп.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 21 червня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні інціативи» укладено договір факторингу.

Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу від 21.06.2016 року доповнено перелік кредитних договорів, що відступаються.

Згідно з п.п.1.1., 1.3. Договору факторингу - Фактор (ТОВ «Кредитні ініціативи») зобовязався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ПАТ «Альфа- Банк») за плату, а Клієнт зобовязався відступити Фактору свої Права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами. Право грошової вимоги вважається відступленим Фактору в день отримання Клієнтом грошових коштів від Фактора.

Відповідно до Договору факторингу та чинного законодавства Фактор набув усі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, включаючи сплату суми основного боргу, відсотків, комісій, нарахованих штрафних санкцій.

Вважав, що внаслідок укладення вказаних договорів 21.06.2016 року відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора (стягувача), в тому числі за договором від 22.05.2012 року, позичальником згідно якого є ОСОБА_2

22 травня 2012 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб шляхом акцептування Клієнтом публічної пропозиції Банку на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Банк свої зобовязання за договором виконав, відкривши відповідачу картковий рахунок у валюті гривня та випустив міжнародну платіжну картку Electron строком дії 2 (два) роки з моменту її випуску, встановивши ліміт відновлюваної кредитної лінії (сума Кредиту) 10000 грн. Проте, позичальник умови договору не виконав і загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить на 19.10.2016 року 19467 грн. 59 коп.

Так як боржник ОСОБА_2 не виконав свої зобовязання за договором, то позивач просив суд стягнути з відповідача вказану вище суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2017 рокупозов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 19467 грн. 59 коп., що включає в себе заборгованість за кредитом18036 грн. 51 коп., заборгованість по пені 1431 грн. 08 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач порушив зобов'язання, встановлені кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка ним не погашена.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За змістом ч.3 ст.10 та ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що 22.05.2012 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб шляхом акцептування Клієнтом публічної пропозиції Банку на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Банк свої зобовязання за договором виконав, відкривши відповідачу картковий рахунок у валюті гривня та випустив міжнародну платіжну картку Electron строком дії 2 (два) роки з моменту її випуску, встановивши ліміт відновлюваної кредитної лінії (сума Кредиту) 10000 грн.

Відповідно до умов договору відповідач зобовязався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та Додатком №1 до нього- Графіком погашення кредиту.

21 червня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні інціативи» укладено Договір факторингу №1 . Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу від 21.06.2016 року доповнено перелік кредитних договорів, що відступаються.

Згідно з п.п.1.1.,1.3 Договору факторингу - Фактор (ТОВ «Кредитні ініціативи») зобовязався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ПАТ «Альфа- Банк») за плату, а Клієнт зобовязався відступити Факторові свої Права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами. Право грошової вимоги вважається відступленим Фактору в день отримання Клієнтом грошових коштів від Фактора.

Відповідно до Договору факторингу та чинного законодавства Фактор набув усі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами включаючи сплату суми основного боргу, відсотків, комісій, нарахованих штрафних санкцій. Таким чином, внаслідок укладення вказаних договорів 21.06.2016 року відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора (стягувача) в тому числі за договором від 22.05.2012 року позичальником згідно якого є ОСОБА_2

Відповідно до cт.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У порушення умов Договору відповідач свої зобовязання належним чином не виконував, в результаті чого станом на 19.10.2016 року має заборгованість за кредитом в сумі 18036 грн. 51коп., що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Відповідно доч.1 ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно дост.549 ЦК Українита умов Кредитного договору у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами Кредитного договору відповідач зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Зач.1 ст.550 ЦК Україниправо на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У зв'язку з порушенням боржником своїх обов'язків зі сплати кредиту позивачем нараховано неустойку (штраф) в розмірі 1431 грн. 08 коп. за останні 12 місяців перед зверненням до суду.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Судом встановлено, що ПАТ «Альфа-Банк» було відступлено право грошової вимоги за кредитним Договором №621019487 від 22.05.2012 року ТОВ «Кредитні ініціативи».

07.11.2016 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось з досудовою вимогою про необхідність погашення заборгованості, але докази виконання даної вимоги відповідачем в матеріалах справи відсутні.

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач порушив зобов'язання, встановлені кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка ним не погашена.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.І. Олійник

Судді: Р.В. Березовенко

ОСОБА_3