Ухвала суду № 66110657, 18.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

18 квітня 2017 року К/800/1235/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Голубєва Г.К., розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 р. у справі № 804/15692/15 за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 р., позов задоволено.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, слід погодитись із наступними висновками судів.

Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2011 року, від 29.03.2012 року, від 30.10.2012 року, від 14.01.2013 року порушено провадження про банкрутство Комунального підприємства "Дніпроводоканал" та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до абзацу 24 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції до 18.01.2013 року, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції до 18.01.2013 року, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи те, що зобовязання зі сплати ренти за спеціальне використання води виникли за розрахунками №9014379586 від 25.01.2012 року, №9023559849 від 03.05.2012 року, №9067500561 від 31.10.2012 року, тобто, до прийняття останньої ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2013 року про відкриття провадження про банкрутство КП "Дніпроводоканал" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, суди обґрунтовано визнали протиправними спірні податкові повідомлення-рішення, які прийняті після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство", за змістом статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

При цьому, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 3 грудня 2003 року у справі "Рябих проти Росії" зазначено, що повноваження вищих судів щодо перегляду судових рішень мають використовуватись задля виправлення судових помилок.

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи з урахуванням специфіки спірних правовідносин та повноти встановлення судами фактичних обставин справи. Заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 р.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.К. Голубєва