Ухвала суду № 66109962, 18.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

18 квітня 2017 року м. Київ К/800/12298/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Єлизаветської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області на постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Єлизаветської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, третя особа - приватне підприємство "ВСК", про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання виплатити кошти,

встановив:

Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області щодо невиплати ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати з дня її звільнення до дня працевлаштування та зобов'язано Єлизаветівську сільську раду Петриківського району Дніпропетровської області вчинити дії щодо виплати ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" в розмірі 19850,04 грн.

Судами встановлено, що згідно з записами трудової книжки та довідки ПП "ВСК" від 18.11.2015 р. №172 ОСОБА_1 з 03.01.2008 р. по 10.11.2010 р. працювала начальником виробничо-технічного відділу та звільнена по переводу на виборну посаду.

10.11.2010 р. позивач обрана депутатом та секретарем Єлизаветівської сільської ради VI скликання.

16.11.2015 р. вона звільнена з посади секретаря ради у зв'язку з закінченням строку повноважень ради.

17.11.2015 р. ОСОБА_1 звернулась до Єлизаветівської сільської ради про виплату середньомісячної заробітної плати на час працевлаштування, але не більше шести місяців. До листа додані довідки ПП "ВСК" про неможливість надати попередню посаду або рівноцінну роботу. В подальшому, надавались довідки про скорочення посади начальника виробничо-технічного відділу та штатний розпис третьої особи.

Аналогічні звернення позивач подавала 15.12.2015 р., 21.12.2015 р., 20.01.2016 р., 25.02.2016 р., 17.03.2016 р.

17.03.2016 р. ОСОБА_1 працевлаштувалась на посаду головного спеціаліста відділу культури, туризму, національностей і релігій, інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Петриківської районної державної адміністрації.

Судові рішення мотивовані тим, що оскільки позивач звільнена з посади начальника виробничо-технічного відділу ПП "ВСК" у зв'язку з переходом на постійну роботу у відповідну раду, як того вимагають положення статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", а після закінчення повноважень ради їй не була надана попередня робота, тому наявні підстави для виплати позивачу середньої заробітної плати у зв'язку з неможливістю подальшого працевлаштування після закінчення виборних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. В разі неможливості надання роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з місцевого бюджету. В разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, в зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Доводи відповідача про нікчемність довідок ПП "ВСК" про неможливість поновлення на попередній посаді жодними доказами не підтверджені, а посилання на відсутність офіційного звернення позивачки для поновлення на попередній роботі є безпідставними, оскільки спростовуються наданими позивачем довідками та поясненнями директора ПП "ВСК". Також Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" не передбачено обов'язку позивача доводити правомірність відмови попереднього роботодавця щодо працевлаштування. Посилання на дати, зазначені в довідках, які є пізнішими за дату звернення позивачем безпосередньо до сільської ради, є опискою, про що також повідомив і представник ПП "ВСК". Крім того, господарська діяльність ПП "ВСК" в частині ведення штатного розпису, затвердження окладів чи скорочення посад виходить за межі позовних вимог та не є предметом спору в даній справі.

У касаційній скарзі Єлизаветська сільська рада Петриківського району Дніпропетровської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що надані позивачем довідки ПП "ВСК" про неможливість надати попередню посаду або рівноцінну роботу не є належними доказами звернення позивача до колишнього роботодавця для працевлаштування.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Єлизаветської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області на постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Єлизаветської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, третя особа - приватне підприємство "ВСК", про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання виплатити кошти.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак