Ухвала суду № 66109683, 19.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 р.Справа № 816/2327/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Цибуковської А.П. за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2017р. по справі № 816/2327/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

до Одеської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

20 грудня 2016 року публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії і з урахуванням уточнень позовних вимог просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення № КТ-500060705-0007-2016 про визначення коду товару від 16 грудня 2016 року, яке прийняте Одеською митницею ДФС, митним постом "Одеса-порт";

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів № 500060705/2016/00017 від 09 грудня 2016 року, яка оформлена Одеською митницею ДФС, митним постом "Одеса-порт";

- визнати протиправною та скасувати картку відмови № 500060705/2016/00019 від 09 грудня 2016 року, яка оформлена Одеською митницею ДФС, митним постом "Одеса-порт";

- визнати протиправною та скасувати картку відмови № 500060705/2016/00027 від19 грудня 2016 року, яка оформлена Одеською митницею ДФС, митним постом "Одеса-порт";

- визнати протиправним та скасувати рішення № КТ-500060705-0009-2016 про визначення коду товару від 19 грудня 2016 року, яке прийняте Одеською митницею ДФС, митним постом "Одеса-порт";

- визнати протиправним та скасувати рішення № КТ-500060705-0010-2016 про визначення коду товару від 19 грудня 2016 року, яке прийняте Одеською митницею ДФС, митним постом "Одеса-порт";

- визнати протиправним та скасувати рішення № КТ-500060705-0012-2016 про визначення коду товару від 29 грудня 2016 року, яке прийняте Одеською митницею ДФС, митним постом "Одеса-порт";

- зобов'язати Одеську митницю ДФС, митний пост "Одеса-порт" здійснити митне оформлення товару за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1, вказаному у графі 33 митних декларацій № 500060705/2016/000451 від 08 листопада 2016 року, № 500060705/2016/000516 від 09 грудня 2016 року, № 500060705/2016/000520 від 09 грудня 2016 року, № 500060705/2016/000540 від 19 грудня 2016 року, № 500060705/2016/000458 від 11 листопада 2016 року, № 500060705/2016/000461 від 14 листопада 2016 року, №500060705/2016/000474 від 22 листопада 2016 року та з описом товару, наведеним у графі 31 зазначених митних декларацій.

03 січня 2017 року позивач подав до суду першої інстанції клопотання про забезпечення позову, в якому просив суд зупинити дію рішення № КТ-500060705-0012-2016 про визначення коду товару від 29 грудня 2016 року, яке прийняте Одеською митницею ДФС, митним постом "Одеса-порт" на час розгляду судової справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2017р. задоволено клопотання публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про забезпечення позову.

Забезпечено адміністративний позов шляхом зупинення дії рішення Одеської митниці ДФС, митного посту "Одеса-порт" про визначення коду товару № КТ-500060705-0012-2016 від 29 грудня 2016 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в які просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову, оскільки вказана ухвала прийнята в порушення вимог Податкового кодексу України, Митного кодексу України, КАС України та Конституції України.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає про очевидну, на його думку, протиправність прийнятих відповідачем рішень, що, як наслідок, призведе до порушення майнових інтересів позивача. Так, позивач зазначає, що на даний час на товар оформлено тимчасові митні декларації відповідно до частини першої статті 260 Митного кодексу України. Проте 13 січня 2017 року публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" зобовязано подати остаточні митні декларації на товар. Крім того, позивач звертає увагу на те, що на даний час рішення Одеської митниці про визначення коду товару є чинними і обовязковими до виконання, саме тому позивач зобовязаний декларувати товар за кодом УКТЗЕД НОМЕР_2 нафтопродукт (середній дистилят), який визначений митним органом з необхідністю сплати акцизного податку. У разі скасування рішень митного органу, враховуючи те, що процедура повернення надмірно сплачених до бюджету коштів є досить тривалою та ускладненою, позивач зазначає, що для відновлення його прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення адміністративного суду щодо захисту прав, свобод та інтересів позивача, а також враховуючи те, що для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 117 КАС України встановлено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частиною 3 цієї статті визначено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: це зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються та заборона вчиняти певні дії. Цей перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд аналізує обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявність зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Таким чином, із змісту ст. 117 КАС України вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, а також необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Частиною четвертою статті 69 Митного кодексу України визначено право митного органу самостійно класифікувати такі товари у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів.

Відповідно до частини сьомої статті 69 Митного кодексу України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими.

Частиною сьомою статті 25 Митного кодексу України передбачено, що виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу.

Таким чином, законодавець передбачив можливість призупинення дії рішення митного органу на час його оскарження з метою недопущення настання негативних наслідків.

Правомірність оскаржуваного рішення підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що невжиття змінених заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення адміністративного суду щодо захисту прав, свобод та інтересів позивача, а також враховуючи те, що для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

За приписами п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06 червня 2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

На думку судової колегії, у даному випадку, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір позивача захистити свої порушені права та інтереси в даному судовому провадженні неможливо буде реалізувати у випадку подальшого виконання оскаржуваного рішення .

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки позивачем наведено реальні обставини та обґрунтування щодо наявності підстав для вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення в даній адміністративній справі.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2017р. по справі № 816/2327/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі з 21.04.2017 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5