Ухвала суду № 66107561, 19.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1419/17

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представника апелянта ОСОБА_1,

представника вiдповiдача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2017 року про залишення без розгляду адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до приватного підприємства "АГРОВИНТРЕЙД" про прийняття постанови про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області звернулось до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «АГРОВИНТРЕЙД» про прийняття постанови про підтвердження обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ПП «АГРОВИНТРЕЙД» згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 28.02.2017 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2017 року адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишено без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою місцевого суду, Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом порушено норми процесуального права. На думку апелянта, судом порушено вимоги ст. 107 КАС України, що є підставою для скасування ухвали про залишення без розгляду адміністративного позову з направленням справи до суду першої інстанції для відкриття провадження по справі та подальшого розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2017 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято наказ № 219 про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «АГРОВИНТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 35154135), який з повідомленням № 23/15-32 від 10.02.2011 року було направлено на адресу платника податків, про що свідчить витяг з реєстру відправи кореспонденції поштовим відділенням № 44 та поштова квитанція від 14.02.2017 року (о 10:05 год.).

З метою виконання даного наказу: головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області - ОСОБА_3, головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області - ОСОБА_4.

27.02.2017р. о 12:00 з метою проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «АГРОВИНТРЕЙД», дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., та з метою пред'явлення направлені на проведення перевірки від 23.02.2017 №337/14-01, №336/14-01, здійснено вихід за податковою адресою ПП «АГРОВИНТРЕЙД».

Представником за довіреністю від 04.01.2016 №04-01/17 ПП «АГРОВИНТРЕЙД», код було відмовлено посадовим особам ГУ ДФС в Одеські області в ознайомлені з направленнями на проведення перевірки від 23.02.2017 №337/14-01 №336/14-01 та відмовлено посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області у допуску з проведення планової виїзної документальної перевірки підприємства.

Також, представником ПП «АГРОВИНТРЕЙД», надано письмове пояснення щодо відмови у допуску до проведення перевірки.

Посадовими особами складено акт про відмову у допуску посадових осіб ГУ ДФС в Одеській області до проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «АГРОВИНТРЕЙД», № 47/15-32-14-01/35154135 від 27.02.2017 року та акт про неознайомлення з направленнями на проведення документальної планової виїзної перевірки ПІ «АГРОВИНТРЕЙД», №57/15-32-14-01 від 27.02.2017 року.

28.02.2017 року о 12 год. 30 хв. в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

На підставі цього, 01.03.2017 року ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до ст. 17, 18, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 94 Податкового кодексу України звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна ПП «АГРОВИНТРЕЙД».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року по справі №815/1212/17 року у відкритті провадження за поданням було відмовлено у зв'язку з наявністю спора про право, оскільки 27.02.2017 року до суду надійшов позов ПП «АГРОВИНТРЕЙД» про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС в Одеській області від 10.02.2017 рок №219 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки».

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 183-3 КАС України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті норм, що передбачені ст. 183-3 КАС України має місце, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав до застосування спеціальних заходів перелічених в цій статті.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що слугувало підставою для виникнення обставин із внесення відповідного подання. Платник податків може заперечувати законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

Таким чином судом було встановлено, що у даному випадку наявний спір про право, а тому заявлена податковим органом у поданні вимога підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

Виходячи з положень ч.6 ст.183-3 КАС України відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Однак заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Таким чином діючим законодавством визначена можливість розгляду цих категорій спорів як за поданням органу державної податкової служби про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна, на підставі пункту 1 частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, із додержанням відповідних особливостей розгляду цієї категорії звернень податкових органів, так і відповідно до ч.6 ст.183-6 КАС України в загальному порядку позовного провадження, до якого визначені загальні строки звернення до суду, передбачені ст. 99 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи 28.02.2017 року в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, ухвала Одеського окружного адміністративного суду про відмову у прийнятті подання ГУ ДФС в Одеській області прийнята 01.03.2017р., а з зазначеним позовом ГУ ДФС в Одеській звернулося до суду 16.03.2017р.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі посилається на норми ст.94 Податкового кодексу України, якою встановлені підстави та порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, зокрема на п.94.10 ст.92 ПК України яка передбачає термін 96 годин в продовж якого суд повинен перевірити обґрунтованість арешту за поданням ДПІ, з огляду на що судом першої інстанції зроблено висновок, що за відсутності підтвердження судом обґрунтованості подання про обґрунтованість адміністративного арешту майна протягом 96 годин з часу прийняття рішення про його застосування, адміністративний арешт припиняється, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що строки та наслідки сплину цього 96 годинного терміну встановлені для органа владних повноважень, який застосовує адміністративний арешт. Оскільки КАС передбачено у даному випадку право ДПІ на звернення у загальному порядку з позовними вимогами до суду, обставини повязані з припиненням дії адміністративного арешту майна повинні б були досліджуватися судом під час розгляду справи по суті і за результатами розгляду справи суд мав можливість надати цим обставинам свою оцінку у рішенні по суті спору, а зазначення цих обставини як підстави залишення позову без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду на стадії відкриття провадження у справі на думку судової колегії є помилковим трактуванням норм процесуального законодавства.

З огляду на зазначене судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області після постановлення ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року по справі №815/1212/17 року про відмову у відкритті провадження за поданням у зв'язку з наявністю спора про право відповідно до вимог ч.6 ст.183-3 КАС України мало право на звернення до суду з тими самими вимогами в порядку позовного провадження, таким чином в даному випадку строки звернення до суду з цим позовом є загальними, які не пропущені позивачем, а тому підстави для залишення без розгляду позовних вимог у суду першої інстанції були відсутні.

Оскільки при винесенні ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції, відповідно до п. 4 ст. 204 КАС України, приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2017 року скасувати.

Направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальшого розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя Л.Є.Зуєва

суддя О.А.Шевчук

суддя А.Г.Федусик