Ухвала суду № 66106502, 11.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1/17 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

11 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської міської ради до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року адміністративний позов Чернігівської міської ради задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20 грудня 2016 року №28/2660.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивач відмовився від підписання та отримання відповідних документів, не надав пояснень та не висловив зауважень щодо проведення перевірки, що повністю підтверджує вину позивача у вчиненні правопорушення, за яке його притягнуто до передбаченої законом відповідальності.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 05 грудня 2016 року по 06 грудня 2016 року на підставі звернення громадянина ОСОБА_2 відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Чернігівською міською радою на об'єкті будівництва: капітальний ремонт адміністративної будівлі Чернігівської міської ради по вул.Магістратській, 7 у м.Чернігів.

За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №648 від 06 грудня 2016 року, в якому зафіксовано, що в адміністративній будівлі Чернігівської міської ради проводяться роботи з капітального ремонту шляхом фарбування фасадів будівлі, часткової заміни дерев'яних віконних полотен на металопластикові, заміна покрівлі, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (об'єкт віднесено до III категорії складності), чим порушено вимоги п.2 ч.1 ст.34 та ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Внаслідок виявленого порушення головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Фесенком І.П. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 грудня 2016 року, яким зафіксовано порушення вимог п.1 ч.2 ст.34 та ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за встановлені правопорушення передбачена пп.3 п.4 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а також винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 06 грудня 2016 року №150 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06 грудня 2016 року №151 з вимогами зупинити виконання робіт з капітального ремонту адміністративної будівлі Чернігівської міської ради до моменту реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт з 02 грудня 2016 року та усунути виявлене правопорушення шляхом реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, або шляхом приведення до попереднього стану в термін до 02 січня 2017 року.

20 грудня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу з контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Фесенком І.П. винесено постанову №28/2660 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано Чернігівську міську раду винною у вчиненні правопорушення, передбаченого пп.3 п.4 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 144000,00 грн. у зв'язку з виконанням робіт з капітального ремонту шляхом фарбування фасадів будівлі, часткової заміни дерев'яних віконних полотен на металопластикові, заміни покрівлі, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (об'єкт віднесено до III категорії складності), чим порушено вимоги п.2 ч.1 ст.34 та ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскільки Чернігівська міська рада не була замовником будівництва у відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», то остання і не може вважатись суб'єктом правопорушення, передбаченого абз.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», а виконання будівельних робіт проводилось виконавчим комітетом Чернігівської міської ради на підставі зареєстрованої у визначеному чинним законодавством України порядку декларації про початок виконання будівельних робіт від 30 листопада 2016 року за №083163350955.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», який встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.4 ст.41 вищезазначеного Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 2 наведеного Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.п.7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно п.п.11, 13, 14 Порядку посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.17 Порядку).

Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244, передбачено, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених ст.7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; 3) Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому - четвертому пункту 2, мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Згідно п.3 наведеного Порядку штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В силу вимог п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Частиною 1 ст.36 наведеного Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до абз.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

З аналізу наведених норм вбачається, що саме суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів, несуть відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що замовником капітального ремонту фасадів адміністративної будівлі Чернігівської міської ради по вул.Магістратська, 7 в м.Чернігові є не Чернігівська міська рада, а виконавчий комітет Чернігівської міської ради.

Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: договору підряду №26 на капітальний ремонт від 13 жовтня 2016 року, укладеному між виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (замовник) та ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» (підрядник), договірної ціни на будівництво «Капітальний ремонт фасадів адміністративної будівлі Чернігівської міської ради по вул.Магістратська, 7 в м.Чернігові», що здійснюється у 2016 році, декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області від 30 листопада 2016 року №ЧГ 083163350955, акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2016 року, платіжного доручення від 22 грудня 2016 року №15/С, рахунку-фактури від 19 грудня 2016 року №СФ-0000421.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.

Згідно ст.11 наведеного Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

З наявних в матеріалах справи копій свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №104429 та серії А00 №104313 вбачається, що Чернігівська міська рада зареєстрована в якості юридичної особи 11 червня 1937 року за номером 10641200000004030 та має ідентифікаційний код юридичної особи 34339125, в той час, як виконавчий комітет Чернігівської міської ради зареєстрований в якості юридичної особи 16 квітня 1998 року за номером 10641200000003893 та має ідентифікаційний код юридичної особи 04062015.

Таким чином, Чернігівська міська рада та виконавчий комітет Чернігівської міської ради являються різними юридичними особами і мають різні повноваження та функції.

За таких обставин, враховуючи, що суб'єктом містобудування, який є замовником капітального ремонту фасадів адміністративної будівлі Чернігівської міської ради по вул.Магістратська, 7 в м.Чернігові та може нести відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, є саме виконавчий комітет Чернігівської міської ради, а тому позивач, який не суб'єктом містобудування та не є замовником відповідного будівництва, не може бути суб'єктом правопорушення, передбаченого абз.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Крім того, з наявної в матеріалах справи копії декларації про початок виконання будівельних робіт з капітального ремонту фасадів адміністративної будівлі Чернігівської міської ради вбачається, що її було подано замовником - виконавчим комітетом Чернігівської міської ради до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області, та декларація зареєстрована останнім 30 листопада 2016 року за №ЧГ 083163350955.

Таким чином, висновки контролюючого органу, що в адміністративній будівлі Чернігівської міської ради проводяться роботи з капітального ремонту шляхом фарбування фасадів будівлі, часткової заміни дерев'яних віконних полотен на металопластикові, заміни покрівлі, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (об'єкт віднесено до III категорії складності), що є порушенням вимог п.2 ч.1 ст.34 та ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно п.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним в ч.3 ст.2 КАС України вимогам.

В силу вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки Чернігівська міська рада не була замовником будівництва у відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тому не може вважатись суб'єктом правопорушення, передбаченого абз.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», а виконання будівельних робіт проводилось виконавчим комітетом Чернігівської міської ради на підставі зареєстрованої у визначеному чинним законодавством України порядку декларації про початок виконання будівельних робіт від 30 листопада 2016 року за №083163350955.

Таким чином, приймаючи постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №28/2660 від 20 грудня 2016 року відповідач діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не дослідивши питання, що замовником будівництва є не позивач, а виконавчий комітет Чернігівської міської ради, та будівельні роботи з капітального ремонту фасадів адміністративної будівлі Чернігівської міської ради здійснюються за наявності зареєстрованої в передбаченому порядку декларації про початок виконання будівельних робіт, у зв'язку з чим постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №28/2660 від 20 грудня 2016 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 144000,00 грн., є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Разом з тим, згідно ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Приймаючи до уваги, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року апелянту відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 2376,00 грн. підлягає стягненню з апелянта.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31215206781007, отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) судовий збір у розмірі 2376,00 грн. (дві тисячі триста сімдесят шість грн. 00 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 18 квітня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.