Ухвала суду № 66106451, 20.04.2017, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ:

Справа № 139/115/17 Провадження № 22-ц/772/1262/2017Головуючий в суді першої інстанції Тучинська Н. В.Категорія 27Доповідач Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Медяного В.М., Сопруна В.В.

При секретарі: Сніжко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»

на ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20 березня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20 березня 2017 року зупинено провадження по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості до набрання законної сили рішенням у кримінальному провадженні № 12017020230000044.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати ухвалу суду і направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Зазначив, що ухвалу суду вважає незаконною, оскільки вона винесена з порушенням норм процесуального права.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі і просить її задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися і не подали письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України до набрання законної сили рішенням у кримінальному провадженні № 12017020230000044, суд першої інстанції послався на те, що відповідач ОСОБА_3 в заперечення будь-якої своєї участі у кредитному договорі, звернулася за захистом своїх інтересів до правоохоронного органу, який розпочав досудове слідство у кримінальному провадженні за її заявою про злочин.

Суд першої інстанції прийшов до переконання, що прийняття рішення у цій цивільній справі не можливе без кінцевого рішення у кримінальному провадженні, яким може бути підтверджено або спростовано участь відповідача ОСОБА_3 у кредитних правовідносинах між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_2

У заяві про злочин, надісланій до Мурованокуриловецького відділення поліції Могилів-Подільського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області 14.03.2017 року ОСОБА_3 вказала, що вона є поручителем перед кредитором ПАТ КБ «Приватбанк» за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором від 19.07.2007 року, згідно якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 82 241,12 гр., однак вона жодного договору поруки не підписувала (а. с. 82).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

За правилами пункту 3 частини 1 статті 203 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 4 ч. 1 ст. 201 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України наданих у пункті 33 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених статтею 201 ЦПК.

Визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

При неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства, підставою для зупинення провадження у цивільній справі може бути лише наявність кримінальної справи на розгляді в суді.

Оскільки матеріали цивільної справи не містять відомостей про наявність на розгляді у суді кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про зупинення провадження у цивільній справі є невірним.

Отже, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме пункту 4 частини 1 статті 201 ЦПК України, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а це відповідно до пункту 4 частини 1 статті 311 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому слід врахувати вимоги статті 1 ЦПК України, яка визначає завдання цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно правил згаданої статті відповідач за захистом свого порушеного права може звернутися і в порядку цивільного судочинства.

При розгляді даної цивільної справи слід врахувати положення статей 10, 60 ЦПК України, згідно яких сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема статтею 61. Докази подаються сторонами. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції має виконати вимоги частини 4 статті 10 ЦПК України, яка зобов'язує суд сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попередити про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Такими діями, зокрема, можуть бути заяви та клопотання сторін, у тому числі подача зустрічного позову (стаття 123 ЦПК України), об'єднання і роз'єднання позовів (стаття 126 ЦПК України) тощо.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити.

Ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 20 березня 2017 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська

Судді: /підпис/ В.М. Медяний

/підпис/ В.В. Сопрун

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду М.В.Матківська