Рішення № 66106362, 04.04.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/24147/16-ц

Провадження № 2/127/387/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

04 квітня 2017 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Гриневича В.С.,

при секретарі: Тронт М.О.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/24147/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 89014,04 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між сторонами 25.05.2006 року був укладений кредитний договір №б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 1050,00 дол. США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір.

Позивач свій обовязок по кредитному договору щодо надання відповідачу кредиту виконав. Однак, відповідач не виконує належним чином взятих на себе зобов'язань, а тому станом на 30.09.2016 року виникла заборгованість у розмірі 3435,26 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом 785,26 дол. США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом 2650,00 дол. США, в силу чого позивач змушений звернутись до суду та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.05.2006 року у розмірі 3435,26 дол. США, що за курсом 25,91 відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.09.2016 року складає 89014,04 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у ній, щодо розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечувала.

В судові засідання, призначені на 12.12.2016р., 16.01.2017р., 02.02.2017р., 20.02.2017р., 13.03.2017р. та 04.04.2017р. відповідач не зявився, конверти з повісткою про виклик в судове засідання повернулися на адресу суду з відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 29-29-а, 35-36, 44-45, 61-62, 75-76), що розцінюється судом, як належне повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

При цьому, як вбачається з частини девятої статті 74 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Оголошення про виклик відповідача в судове засідання призначене на 04.04.2017р. було опубліковано в газеті «Вінниччина», випуск № 23 від 24.03.2017 року, а також в газеті «Урядовий Курєр», випуск № 56 від 24.03.2017 року, проте відповідач в судове засідання, призначене на 04.04.2017р. не зявився в черговий раз.

Відповідно до частини першої статті 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Таким чином, з урахуванням приписів статей 169, 224 ЦПК України суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до статей 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

25.05.2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №б/н, відповідно до умов якого, банк зобовязався надати ОСОБА_3 кредит у розмірі 1050,00 дол. США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Зі змісту Анкети-Заяви позичальника про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 25.05.2006 року вбачається, що позичальник ОСОБА_3 ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку; він згідний, що ця Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Вказані письмові документи містять усі істотні умови договору про надання фінансових послуг, передбачені ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а тому в силу положень ст. 638 ЦК України, даний договір вважається укладеним.

При укладенні вищевказаного договору сторони керувались частиною першою статті 634 ЦК України, відповідно до якої договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

На виконання умов договору банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 1050,00 дол. США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,00% на рік.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором б/н від 25.05.2006р., ОСОБА_3 користуючись кредитними коштами починаючи з 25.05.2006р., зобовязання щодо їх повернення не виконував.

Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем умов договору щодо повернення кредитних коштів та беручи до уваги розрахунок заборгованості за договором №б/н від 25.05.2006 року, суд дійшов висновку, що заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 30.09.2016 року складає 3435,26 дол. США, з яких: 785,26 дол. США - заборгованість за кредитом, 2650,00 гдол. США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Згідно зі саттею 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частини першої статті 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вказане, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення 785,26 дол. США заборгованості за кредитом, 2650,00 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

При цьому, згідно з абз. 2 п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 N14 у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Станом на день ухвалення рішення суду, згідно з офіційним курсом НБУ 3435,26 доларів США еквівалентно 92820,73 грн. (3435,36*27,02).

Разом з тим, слід зазначити, що в позовній заяві позивач просив стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 3435,26 доларів США в еквіваленті до національної валюти України за офіційним курсом НБУ станом на 30.09.2016р.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, згідно з офіційним курсом НБУ, станом на 30.09.2016р. 3435,26 дол. США еквівалентно 89007,59 грн. (3435,26 х 25,91 = 89007,59), а тому, суд вважає необхідним зазначити в резолютивній частині рішення суду суму заборгованості в еквіваленті до національної валюти України саме станом на 30.09.2016р.

Згідно з частиною першою статті 88 ЦПК України, якщо позов задоволено, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1378,00 грн. витрат повязаних зі сплатою судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610-611, 625, 629, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії АА № 492273, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299) заборгованість за Кредитним договором № б/н від 25.05.2006 року у розмірі 3435,26 доларів США (три тисячі чотириста тридцять пять доларів двадцять шість центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 30.09.2016 року еквівалентно 89007,59 грн. (вісімдесят девять тисяч сім гривень п'ятдесят девєять копійок), з яких: 785,26 доларів США. - заборгованість за кредитом, 2650,00 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, а також 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн.) витрат повязаних зі сплатою судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не Були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя