Ухвала суду № 66106310, 20.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/1639/17

Суддя доповідач Губська О.А.

У Х В А Л А

20 квітня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.06.2015 №4586-17, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік у розмірі 25 000,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2017 року позов задоволено.

На вказане судове рішення відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить його скасувати та прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши зазначену скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки всупереч ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС) апелянтом не додано документа про сплату судового збору.

Разом із апеляційною скаргою скаржником подано клопотання, у якому скаржник просив відстрочити або звільнити його від сплати судового збору, надавши копію листа Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі міста Києва від 21.03.2017 № 02-18/295.

На думку суду, наведені у зазначеному листі відомості не підтверджують наявності правових підстав для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Зокрема у ньому йдеться про те, що управління Казначейства, у зв'язку із неможливістю самостійно визначити коди програмної класифікації видатків, економічної класифікації та рахунки, просить ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві надати інформацію, пов'язану з виконанням рішення про стягнення коштів у строк, який не перевищує 5 днів з дати надходження запиту. На період встановлення вищевказаних даних управлінням Казначейства не будуть проводитися платежі за платіжними дорученнями боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, відстрочення сплати судового збору передбачає перенесення строків його сплати на інший час та не звільняє від такого обов'язку в цілому.

За змістом наведеної процесуальної норми права, підставою для відстрочення сплати судового збору можуть бути випадки, за яких особа має змогу оплатити судовий збір, однак, внаслідок певних обставин, не може зробити це одночасно із поданням заяви або скарги до суду.

При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про точний або орієнтовний час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів і вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Лише у такому випадку суд матиме змогу надати оцінку зазначеним у клопотанні доводам з урахуванням строку, необхідного скаржникові для оплати судового збору.

Звільненню ж від сплати судового збору підлягають особи, які в силу незалежних від них обставин взагалі позбавлені можливості оплатити такий.

Відповідачем не обґрунтовано наявності обставин, які взагалі унеможливлюють сплату ним судового збору.

З цього приводу варто наголосити на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки це може розцінюватися, як надання таким учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими, що є неприпустимим, з огляду на положення ст. 129 Конституції України, а також у п. 3 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 49 КАС України, якими унормовано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, як однієї із ключових засад судочинства.

Враховуючи наведене, не вбачаю підстав для задоволення клопотання відповідача щодо відстрочення або звільнення від сплати судового збору з огляду на необґрунтованість такої вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції на час подання скарги) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Положеннями цієї ж норми у редакції на час подання позовної заяви (30.01.2017) передбачено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..

Враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 грн., то сума, яка підлягала сплаті при поданні позову становить: 1600 х 0,4 = 640 (грн.).

Позивач виконав свій обов'язок, сплативши судовий збір у належному розмірі (а.с. 2).

З урахуванням викладеного, судовий збір, який належить сплатити за подання апеляційної скарги складає: 640 х 110% = 704 (грн.).

Згідно з приписами ч. 3 ст. 189 КАС до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.

Оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС, а вимоги скаржника про звільнення або відстрочення сплати судового збору визнані судом необґрунтованими, вважаю, що її слід залишити без руху та надати скаржникові строк для усунення недоліків.

Недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 704 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО) 820019; Рахунок отримувача 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

На підставі наведеного та керуючись статтями 108, 186, 187, 189 КАС України, суддя

У Х В А Л И В

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про звільнення або відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати апелянту п'ятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

Роз'яснити скаржникові, що у разі неусунення недоліків у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернена особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя О.А. Губська