Постанова № 66106284, 17.04.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/5710/17

Провадження № 2-а/127/392/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 квітня 2017 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гуменюк К.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій субєкта владних повноважень протиправними ат зобовязання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними та зобовязання вчинити перерахунок раніш призначеної пенсії. Свої вимоги мотивувала тим, що 22 квітня 2015 року звільнена з військової служби в запас за станом здоровя, та її призначено пенсію за вислугу років відповідно до положень ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з врахуванням отримуваного грошового забезпечення, а саме посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Позивачка звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена Постановою КМ України № 889 від 22 вересня 2010 року, суми матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги. Листом від 24 лютого 2017 року позивачці відмовлено у здійсненні такого перерахунку, яку остання вважає незаконною. За наведеного просила визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні протиправними, зобовязати відповідача здійснити перерахунок пенсії з врахуванням вищенаведених виплат та виплатити недоплачену частину.

Відповідач надіслав до суду письмові заперечення на адміністративний позов від 07 квітня 2017 року в яких зазначив, що матеріальні допомоги не входять до складу грошового забезпечення з яких обчислюється пенсія, а тому просив відмовити в задоволенні позову. В частині позовних вимог щодо врахування для перерахунку пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації та одноразової допомоги при звільненні свою думку не висловив.

Крім того, в вищезазначених письмових запереченнях відповідач просив призначити справу до розгляду на загальних підставах.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суд вважає, що повідомлені позивачем обставини та обставини викладені в письмових запереченнях відповідача є достатніми для ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання, а тому розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст. 183-2 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивачка проходила військову службу старшим солдатом за контрактом на посаді механіка диспетчерської групи батальйону забезпечення. Наказом командира військової частини А 0549 від 22 квітня 2015 року № 22-РС звільнена з військової служби у відставку за пунктом «в» ч. 6 (за віком) ст. 26 ЗУ «Про військовий обовязок і військову службу» (а. с. 9).

Позивачка перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та її призначена пенсія відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Пенсія нарахована з розміру грошового забезпечення, а саме з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.

Позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, натомість листом від 24 лютого 2017 року відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку, адже вважає, що відсутні підстави для його проведення. Таке рішення мотивоване тим, що для обчислення пенсії враховуються лише додаткові види грошового забезпечення, до яких належать лише щомісячні надбавки, доплати, підвищення та премії (а. с. 10).

Відповідно до п. 6 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», постанова, прийнята у скороченому провадженні, може містити тільки вступну частину, мотивувальну частину, в якій є посилання на положення закону, яким суд керувався і на підставі яких задоволено позов, та резолютивну частину.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови КМ України № 393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Військовослужбовцям у звязку з особливим характером військової служби, яка повязана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою КМ України № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої повязана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою КМ України № 1294 та Інструкцією. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року, справа № 21-70а-15.

За наведеного суд вважає, що позовна вимога в частині визнання рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні підлягає задоволенню. Так само підлягає задоволенню позов і в частині зобовязання відповідача здійснити перерахунок з врахуванням вищезазначених виплат.

Суд звертає увагу на те, що звертаючись до відповідача із заявою про перерахунок пенсії позивачка просила провести такий перерахунок і з врахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Натомість зі змісту позовних вимог адміністративного позову вбачається, що така вимога позивачем не ставилась, а тому, суд враховуючи принцип диспозитивності розглянув позов лише в частині заявлених вимог.

Щодо вимоги про визнання рішення відповідача протиправним в частині відмови у перерахунку пенсії з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою КМ України від 22 вересня 2010 року № 889 та зобовязання відповідача провести перерахунок пенсії з врахуванням такої винагороди, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

У постанові Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пп.2 п.1 постанови КМ України від 22 вересня 2010 року № 889, установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Граничні розміри, порядок та умови виплати цієї винагороди визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 зазначеної постанови).

Відповідно до п. 5 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям ЗС України, затвердженої наказом МО України від 24 жовтня 2016 року № 550 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин щодо перерахунку пенсії), винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Ураховуючи наведене, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою № 889 та Інструкцією, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника), залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсійного забезпечення. За наведеного, позов в зазначеній частині задоволенню не підлягає.

Позовна вимога про зобовязання відповідача виплатити позивачці недоплачену частину розміру пенсії задоволенню не підлягає, адже є передчасно заявленою з врахуванням того, що відсутнє рішення відповідача із зазначеного приводу.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до частини першої ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи наведене суд зазначає, що адміністративній позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що позов задоволено частково, відповідно до ст. 95 КАС України, з відповідача на користь позивача слід стягнути здійснені документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 640 грн. 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановами Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Постановою КМ України № 889 від 22 вересня 2010 року, 2, 5-11, 69-72, 158-163, 183-2 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні.

В решті вимог відмовити.

За рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_2