Постанова № 66105635, 06.04.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2017 рокусправа № 804/6345/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (паспорт),

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 15 лютого 2017 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року

у справі №804/6345/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест»

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» звернулося в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 липня 2016 року №0003251401, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на 2258211 гривень, у тому числі за основним платежем на 1824820 гривень, штрафними санкціями 433391 гривень та №0003261401, яким збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість на 195820 гривень, у тому числі за основним платежем на156 656 гривень, штрафними санкціями на 39164 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповноту встановлення обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» у судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2016 року, за результатами якої складено акт від 14 червня 2016 року №279/04-36-14-01-07-30443407 (т. 1 а.с.9-54).

Згідно з висновками акту перевірки, товариством з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест», зокрема, порушено:

підпункт 134.1.1 пункту134.1 статті134, пункти 138.2, 138.8 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статтв139 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1824820 гривень, у тому числі за 2013 рік на 1468964 гривень, за 2014 рік на 264600 гривень, за 2015 рік на 91256 гривень;

пункти 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 240268 гривень, у тому числі у 2013 році: за січень 11565 гривень; лютий 7919 гривень; березень 25245 гривень; квітень 33785 гривень; травень 5098 гривень; червень 12395 гривень; липень 829 гривень; серпень 5220 гривень; вересень 6309 гривень; жовтень 8113 гривень; листопад 8113 гривень; грудень 10829 гривень; у 2014 році: січень 3317 гривень; лютий 17242 гривень; березень 15001 гривень; квітень 13254 гривень; травень 9922 гривень; червень 20117 гривень.

Контролюючий орган повязує вказані порушення податкового законодавства з формуванням позивачем даних податкового обліку та зобовязань по відносинам з товариствами з обмеженою відповідальністю «Ферро-Сервіс», «Антарекс-Плюс», «Сієра-Дніпро» та «Арсенал ТС».

За виявленими порушеннями та з урахуванням розгляду заперечення товариства з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест», відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 01 липня 2016 року №0003251401, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на 2258211 гривень, у тому числі за основним платежем на 1824820 гривень, штрафними санкціями 433391 гривень та №0003261401, яким збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість на 195820 гривень, у тому числі за основним платежем на 156656 гривень, штрафними санкціями на 39164 гривень (т. 1 а.с.62, 63).

За доводами товариства з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест», контролюючим органом зроблені безпідставні висновки щодо нереальності здійснення господарських операцій, в акті не наведено об'єктивних доводів, не викладено належних доказів наявності в діях позивача ознак протиправної діяльності, під час перевірки надані всі необхідні первинні документи.

Відповідач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті протиправно, у звязку з підтвердженням реальності проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами щодо поставки брухту та лому чорних металів, металопрокату, дизельного пального.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ Податкового кодексу (пункт 177.4 статті 177 Податкового кодексу України).

Так, згідно з пунктом 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що до витрат операційної діяльності включаються витрати, які визначаються пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пункту 138.11 цієї статті.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Собівартість виготовлених і реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пункт 138.8 статті 138 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, господарські операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або лише за умови сплати грошових коштів.

За період охоплений перевіркою контролюючого органу, товариством з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» подані документи по взаємовідносинам з товариствами з обмеженою відповідальністю «Ферро-Сервіс», «Антарекс-Плюс», «Сієра-Дніпро» та «Арсенал ТС».

Відповідно до частин 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Досліджуючи фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Ферро-Сервіс» суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Так, позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Ферро-Сервіс» укладено договір поставки від 01 січня 2011 року №010111-01 (т. 1 а.с. 201-203).

Предметом договору є передача постачальником у власність покупцю лому та відходів чорних металів.

Номенклатура, розміри, плановані кількість та строки поставок, ціни та додаткові умови зазначаються у специфікаціях, які є невідємною частиною договору.

За умовами договору, зокрема, постачальник постачає покупцеві товар партіями; доставка товару здійснюється автомобільним або залізничним транспортом на умовах DDU склад вантажоотримувача (пункт призначення) за певними відвантажувальними реквізитами згідно зі специфікацією, витрати по завантаженню, перевезенню, ризикам несе постачальник; якість товару має відповідати вимогам ДСТУ 4121-2002.

Також, постачальник зобовязується надати покупцеві: товарно-транспортну накладну або залізничну квитанцію, сертифікат якості, посвідчення про вибухобезпеку вантажу, сертифікат про радіаційну безпеку, акт походження металобрухту, податкову накладну.

Позивачем подані копії: приймально-передавальних актів №30/1 від 31 січня 2013 року на 214,2 тонн лому металобрухту вартістю 677300,40 гривень (пункт призначення Кримський титан); №30 від 31 січня 2013 року на 359,180 тонн металобрухту вартістю 876412,11 гривень (пункт призначення Дніпропетровський Втормет), №29 від 31 січня 2013 року на 798,01 тонн металобрухту вартістю 1853162,47 гривень (пункт призначення ПЗЦ Керамет); №33/2 від 07 лютого 2013 року на 124,45 тонн металобрухту вартістю 304748,95 гривень (пункт призначення ДМК); №38/3 від 12 лютого 2013 року на 72,32 тонн металобрухту вартістю 228892,80 гривень (пункт призначення Кримський титан) РЕЕСТР; №47/1 від 20 лютого 2013 року на 387,81 тонн металобрухту вартістю 955951,65 гривень (пункт призначення Дніпропетровський втормет); №47 від 20 лютого 2013 року на 949,65 тонн металобрухту вартістю 1974446,70 гривень (пункт призначення ПЗЦ Керамет), (т. 1 а.с. 181-198) та податкових накладних від 20 лютого 2013 року на 3464040,10 гривень та від 31 січня 2013 року на 3558120,20 гривень (т. 1 а.с. 199-200).

При цьому графи приймально-передавальних актів: свідоцтво з радіаційної безпеки, посвідчення з вибухобезпеки лому та відходів чорних металів, акт походження лому чорних металів є незаповненими; акт №33/2 від 07 лютого 2013 року не підписаний стороною постачальника, а містить лише зображення печатки товариства.

Позивачем до перевірки, матеріалів справи сертифікат якості, посвідчення про вибухобезпеку вантажу, сертифікат про радіаційну безпеку, акт походження металобрухту не подані.

Також, позивачем надані копії специфікацій на поставку лому та металобрухту: №73 від 13 січня 2013 року, №79/1 та №79/2 від 01 лютого 2013 року, №81 від 09 лютого 2013 року, №83 від 20 лютого 2013 року (пункт призначення Дніпропетровський втормет; доставка здійснюється залізничним та автомобільним транспортом постачальника); №74 від 14 січня 2013 року, №79 від 01 лютого 2013 року, №84 від 21 лютого 2013 року (пункт призначення Керамет, доставка здійснюється залізничним та автомобільним транспортом постачальника), № 80 від 06 лютого 2013 року, №85 від 22 лютого 2013 року (пункт призначення ДМК, доставка товару здійснюється покупцем залізничним транспортом); № 82 від 11 лютого 2013 року, №86 від 28 лютого 2013 року (пункт призначення Кримський титан, доставка товару здійснюється залізничним та автомобільним транспортом постачальника), (т. 1 а.с. 204 -215).

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що в усіх специфікаціях відсутня планована кількість поставки товару; специфікації №№79, 79/1,79/2, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86 не містять підпису сторони договору - постачальника, а лише зображення печатки товариства.

Позивачем вартість лому, металобрухту 7022160 гривень віднесено до складу витрат за 2013 рік.

Відповідно до акту перевірки, товариством з обмеженою відповідальністю «Ферро-Сервіс» декларацію з податку на прибуток за 2013 рік не подано, податок не сплачено, основні засоби, складські приміщення, власні чи орендовані земельні ділянки, оборотні кошти, транспортні засоби, відсутні; за січень-лютий 2013 року відсутні задекларовані обсяги придбання товарів, звільнених від оподаткування; податковий кредит за січень-лютий 2013 року не формувався за рахунок операцій з позивачем; декларувалися операції з третіми особами з придбання автозапчастин, електрообладнання, металопрокату, побутових приладів; паливно-мастильних матеріалів, навантажувальні та розвантажувальні послуги не придбавалися.

Крім того, перевіркою на підставі товарно-транспортних накладних та залізничних квитанції встановлено, що пункт навантаження металобрухтом, розташований за адресою: Дніпропетровська область, с. Партизанське, вул. Леніна, 12, від якого відбувалося транспортування металобрухту до приватного акціонерного товариства «Керамет», публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет», на праві власності чи іншого користування товариству з обмеженою відповідальністю «Ферро-Сервіс» не належить; складські приміщення та площадки для розміщення металобрухту, що розташовані в пунктах навантаження, від яких відбувалося транспортування металобрухту до публічних акціонерних товариств «Кримський Титан» та «Дніпровський металургійний комбінат» орендуються товариством з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест».

При цьому, за умовами специфікацій, доставка товару до пункту призначення публічного акціонерного товариства «Кримський Титан», здійснюється залізничним та автомобільним транспортом постачальника, а фактично, перевізником виступив приватний підприємець Невінчаний, за замовленням товариства з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест».

Отже, рух металобрухту, лому від товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро-Сервіс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» чи приватного акціонерного товариства «Керамет», публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет», публічних акціонерних товариств «Кримський Титан» та «Дніпровський металургійний комбінат» не підтверджується документально.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» фактично не придбавало у товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро-Сервіс» лом та відходи металобрухту, внаслідок чого неправомірно віднесло до складу витрат вартість цього товару.

Досліджуючи фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Антарекс-Плюс» суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Позивачем (покупцем) з товариством з обмеженою відповідальністю «Антарекс-Плюс» (постачальником) укладено договір поставки товару №030512/01 від 03 травня 2012 року (т. 1 а.с. 87-88).

За умовами договору, зокрема, номенклатура, кількість та ціна товару зазначаються у видаткових документах на товар; постачальник зобовязується надати покупцеві видаткову та податкову накладну, акт приймання-передачі товару.

Позивачем подані копії 11 специфікацій (т. 1 а.с. 89-99) та:

- акту від 04 січня 2013 року №040113/1 приймання-передачі товару: милиць шляхових на загальну суму 4972,32 гривень, у тому числі податок на додану вартість 828,72 гривень (т. 1 а.с. 72);

- акту від 10 січня 2013 року №100113/1 приймання-передачі товару: накладок Р65, Р50, підкладок Д50, Д65 на загальну суму 19762,17 гривень, у тому числі податок на додану вартість 3293,70 гривень (т. 1 а.с. 73);

- акту від 30 січня 2013 року №300113/1 приймання-передачі товару: накладок ТВ, Р50, милиць шляхових на загальну суму 19900,82 гривень, у тому числі податок на додану вартість 3316,80 гривень (т. 1 а.с. 74);

- акту від 05 лютого 2013 року №050213/1 приймання-передачі товару: накладок Р65, підкладок Д50, Д65, милиць шляхових на загальну суму 29856,50 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4976,08 гривень (т. 1 а.с. 68);

- акту від 08 лютого 2013 року №080213/1 приймання-передачі товару: накладок ТВ, електрозєднувачів на загальну суму 19930,05 гривень, у тому числі податок на додану вартість 3321,67 гривень (т. 1 а.с. 69);

- акту від 18 лютого 2013 року №180213/1 приймання-передачі товару: шпал деревяних, муфт, розпорів, пера стрілочного переводу, милиць шляхових на загальну суму 23766,90 гривень, у тому числі податок на додану вартість 3961,15 гривень (т. 1 а.с. 70);

- акту від 21 лютого 2013 року №210213/1 приймання-передачі товару: підкладок Д50, Д65, накладок ТВ, Р50, милиць шляхових на загальну суму 29896,65 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4982,78 гривень (т. 1 а.с. 71);

- акту від 12 березня 2013 року №120313/1 приймання-передачі товару: шпал деревяних, підкладок Д65, накладок ТВ, болтів на загальну суму 29838,41 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4973,07 гривень (т. 1 а.с. 67);

- акту від 21 березня 2013 року №210313/1 приймання-передачі товару: підкладок Д50, Д65, накладок ТВ, милиць шляхових на загальну суму 29884,82 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4980,80 гривень (т. 1 а.с. 66);

- акту від 28 березня 2013 року №280313/1 приймання-передачі товару: накладок ТВ, милиць шляхових на загальну суму 9978,01 гривень, у тому числі податок на додану вартість 1663 гривень (т. 1 а.с. 65);

- акту від 29 березня 2013 року №290313/1 приймання-передачі товару: підкладок Д50, Д65, накладок Р50, милиць шляхових на загальну суму 14884,37 гривень, у тому числі податок на додану вартість 2480,73 гривень (т. 1 а.с. 64);

При цьому, в актах №№№290313/1, №280313/1, №210313/1, 120313/1, 050213/1, 080213/1, 180213/1, 210213/1 відсутній підпис особи від товариства з обмеженою відповідальністю «Антарекс Плюс», містися лише зображення печатки товариства.

Також, позивачем подані копії податкових накладних №616 від 04 січня 2013 року; №617 від 10 січня 2013 року, № 618 від 30 січня 2013 року; №569 від 08 лютого 2013 року; №570 від 18 лютого 2013 року, №568 від 05 лютого 2013 року; №571 від 21 лютого 2013 року (т. 1 а.с. 75-81).

Копії податкових накладних від 12, 21, 28, 29 березня 2013 року позивачем до суду не надано, проте ці накладні охоплені перевіркою позивача.

Також, позивачем (покупцем) з товариством з обмеженою відповідальністю «Антарекс-Плюс» (постачальником) укладено договір поставки товару №280113/01 від 28 січня 2013 року (т. 1 а.с. 103-104).

За умовами договору, зокрема, постачальник передає у власність покупця дизельне паливо; постачальник зобовязується надати покупцеві видаткову та податкову накладну; сторони підписують акт приймання-передавання, що містить кінцевий обсяг, ціну та загальну вартість товару.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест», подано копії специфікації та накладної від 01 лютого 2013 року на поставку 1100 літрів дизельного пального на суму 10824 гривень, у тому числі податок на додану вартість 1804 гривень (т. 1 а.с. 102, 105).

При цьому, акт приймання-передачі дизельного пального позивачем не надано.

Крім того, жодними документами не підтверджується транспортування, якість чи походження товару.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» товар від товариства з обмеженою відповідальністю «Антарекс-Плюс» віднесено в податковому обліку до складу витрат за 2013 рік в сумі 239165 гривень (за податковими накладними наданими до перевірки лише 202912,50 гривень), до складу податкового кредиту віднесено: 40582,49 гривень за податковими накладними виписаними у 2013 році та 114773 гривень за рахунок податкових накладних виписаних у 2012 році.

Згідно з відомостями журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» сума витрат складає 239165 гривень, на час перевірки заборгованість відсутня.

Разом з цим, до перевірки, матеріалів справи, податкові накладні, акти-приймання-передачі виписані у 2012 році не подано.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області під час перевірки встановило, що товариство з обмеженою відповідальністю «Антарекс-Плюс» податкові накладні виписані товариству з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» не реєструвало; придбання підкладок, накладок, шпал, костилів муфт, дизельного палива, паливно-мастильних матеріалів не здійснювало; податковий кредит сформувало за рахунок третіх осіб; податок на прибуток не сплачувало.

Також, у товариства з обмеженою відповідальністю «Антарекс-Плюс» відсутні управлінський та технічний персонал; оборотні кошти; виробничі активи та складські приміщення; транспортні засоби; придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності.

Отже, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області дійшло обґрунтованого висновку про відсутність обєктів оподаткування між товариством з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» та товариством з обмеженою відповідальністю «Антарекс-Плюс».

Щодо формування позивачем податкових зобовязань по відносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Сієра Дніпро».

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Сієра Дніпро» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» укладений договір поставки №301213 від 30 грудня 2013 року (т. 1 а.с. 113-115).

Предметом договору є передача постачальником у власність покупцю лому та відходів чорних металів.

Номенклатура, розміри, плановані кількість та строки поставок, ціни та додаткові умови зазначаються у специфікаціях, які є невідємною частиною договору.

За умовами договору, зокрема, постачальник постачає покупцеві товар партіями; доставка товару здійснюється автомобільним або залізничним транспортом на умовах DDU склад вантажоотримувача за певними відвантажувальними реквізитами згідно зі специфікацією, витрати по завантаженню, перевезенню, ризикам несе постачальник; якість товару має відповідати вимогам ДСТУ 4121-2002.

Також, постачальник зобовязується надати покупцеві: товарно-транспортну накладну або залізничну квитанцію, сертифікат якості, посвідчення про вибухобезпеку вантажу, сертифікат про радіаційну безпеку, акт походження металобрухту, податкову накладну.

Позивачем подані копії: приймально-передавальних актів №57 від 28 лютого 2014 року на 148,22 тонн лому металобрухту вартістю 330000 гривень та №65 від 13 квітня 2014 року на 73,65 тонн металобрухту вартістю 150000 гривень, податкові накладні від 28 лютого 2014 року на 330000 гривень, від 07 березня 2014 року на 100000 гривень, від 07 березня 2014 року на 50000 гривень (т. 1 а.с. 106-112).

При цьому графи приймально-передавальних актів: свідоцтво з радіаційної безпеки, посвідчення з вибухобезпеки лому та відходів чорних металів, акт походження лому чорних металів є незаповненими.

Позивачем до перевірки, матеріалів справи такі документи не подані.

Також, позивачем подані копії специфікацій на поставку лому стального, пункт призначення «ПЗЦ Керамет» - №1 від 06 лютого 2014 року, №2 від 24 лютого 2014 року, №3 від 03 березня 2014 року (т. 1 а.с. 116-118).

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що в специфікаціях відсутня планована кількість поставки товару; специфікації не містять підпису сторін договору, а лише зображення печаток товариств.

Транспортування, приймання товару від товариства з обмеженою відповідальністю «Сієра Дніпро» документально не підтверджується.

Крім того, між товариством з обмеженою відповідальністю «Сієра Дніпро» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» укладений договір №250313/1 від 25 березня 2013 року поставки товару (т. 1 а.с. 162-163).

Позивачем подані копії:

- акту від 09 квітня 2013 року №090413/1 приймання-передачі товару: накладок Р50, ТВ, підкладок Д50, Д65, милиць шляхових на загальну суму 39838,30 гривень, у тому числі податок на додану вартість 6639,72 гривень; податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 120, 142, 179);

- акту від 18 квітня 2013 року №180413/1 приймання-передачі товару: шпал деревяних, щебеню, накладок Р50, ТВ, рейок на загальну суму 39685,02 гривень, у тому числі податок на додану вартість 6614,17 гривень; податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 119, 143, 178);

- акту від 23 квітня 2013 року №230413/1 приймання-передачі товару: накладок Р50, ТВ, підкладок Д50, Д65, милиць шляхових, електрозєднувачів на загальну суму 59669,98 гривень, у тому числі податок на додану вартість 9945 гривень; податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 138, 156, 164);

- акту від 26 квітня 2013 року №260413/1 приймання-передачі товару: електрозєднувачів, замикачів, пера стрілочного переводу на загальну суму 14701,06 гривень, у тому числі податок на додану вартість 2450,18 гривень; податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 137, 157, 165);

- акту від 28 травня 2013 року №280513/1 приймання-передачі товару: накладок, милиць шляхових, шпал деревяних, щебеню, підкладок Д65, Д50 на загальну суму 29667,62 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4944,60 гривень; податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 135, 145, 166);

- акту від 28 травня 2013 року №280513/2 приймання-передачі товару: накладок, милиць шляхових, шпал деревяних, підкладок Д65, Д50 на загальну суму 29866,38 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4977,73 гривень; податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 136, 144, 167);

- акту від 13 червня 2013 року №130613/1 приймання-передачі товару: накладок Р50, ТВ, милиць шляхових на загальну суму 27558,10 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4593,02 гривень; податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 139, 146, 168);

- акту від 13 червня 2013 року №130613/2 приймання-передачі товару: накладок Р50, ТВ, підкладок Д50, Д65, милиць шляхових, шпал деревяних, муфт на загальну суму 33065,72 гривень, у тому числі податок на додану вартість 5510,95 гривень; податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 132, 148, 175);

- акту від 27 червня 2013 року №270613/1 приймання-передачі товару: накладок Р50, ТВ, милиць шляхових, шпал деревяних, муфт на загальну суму 29371 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4895,17 гривень; податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 133, 147, 176);

- акту від 27 червня 2013 року №270613/2 приймання-передачі товару: накладок Р50, ТВ, милиць шляхових, підкладок на загальну суму 30704,52 гривень, у тому числі податок на додану вартість 5117,42 гривень; податкової накладної (т. 1 а.с. 134, 149);

- акту від 22 липня 2013 року №220713/2 приймання-передачі товару: підкладок, милиць шляхових, болтів, шайб, щебеню на загальну суму 29778,94 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4963,16 гривень; податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 131, 150, 172);

- акту від 20 серпня 2013 року №200813/1 приймання-передачі товару: накладок, підкладок, милиць шляхових, розпорів, муфт на загальну суму 29784,11 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4964,02 гривень; податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 130, 151, 169);

- акту від 06 вересня 2013 року №060913/1 приймання-передачі товару: накладок Р50, ТВ, підкладок, милиць шляхових, шпал деревяних на загальну суму 29828,45 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4971,41 гривень; податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 128, 152, 171);

- акту від 18 вересня 2013 року №180913/1 приймання-передачі товару: підкладок, милиць шляхових на загальну суму 4963,68 гривень, у тому числі податок на додану вартість 827,28 гривень; податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 129, 141, 170);

- акту від 08 жовтня 2013 року №081013/1 приймання-передачі товару: підкладок на загальну суму 1970,96 гривень, у тому числі податок на додану вартість 328,49 гривень, податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 126, 154, 174);

- акту від 14 жовтня 2013 року №141013/1 приймання-передачі товару: накладок Р50, ТВ, милиць шляхових, шпал деревяних, болтів на загальну суму 29825,82 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4970,97 гривень; податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 127, 153, 173);

- акту від 01 листопада 2013 року №011113/1 приймання-передачі товару: накладок ТВ, милиць шляхових, підкладок Д50, Д65, щебеню на загальну суму 29758,43 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4959,74 гривень; податкової накладної (т. 1 а.с. 123, 159);

- акту від 01 листопада 2013 року №011113/2 приймання-передачі товару: шпал деревяних, накладок Р50, ТВ, підкладок на загальну суму 29810,15 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4968,36 гривень; податкової накладної (т. 1 а.с. 125, 160, 161);

- акту від 01 листопада 2013 року №011113/3 приймання-передачі товару: милиць шляхових на загальну суму 3974,24 гривень, у тому числі податок на додану вартість 662,37 гривень; податкової накладної (т. 1 а.с. 124, 158);

- акту від 12 грудня 2013 року №121213/1 приймання-передачі товару: шпал деревяних, на загальну суму 10432,80 гривень, у тому числі податок на додану вартість 1738,80 гривень; податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 121, 140, 177);

- акту від 30 грудня 2013 року №301213/1 приймання-передачі товару: шпал деревяних, накладок Р50, ТВ, підкладок, милиць шляхових на загальну суму 29822,70 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4970,45 гривень; податкової накладної, специфікації (т. 1 а.с. 122, 155, 180).

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області під час перевірки встановило, що товариство з обмеженою відповідальністю «Сієра Дніпро» податкові накладні виписані товариству з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» не реєструвало; придбання підкладок, накладок, шпал, костилів муфт, дизельного палива, паливно-мастильних матеріалів не здійснювало; податковий кредит сформувало за рахунок третіх осіб; податок на прибуток не сплачувало.

Також, у товариства з обмеженою відповідальністю «Сієра Дніпро» відсутні управлінський та технічний персонал; оборотні кошти; виробничі активи та складські приміщення; транспортні засоби; придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності.

Отже, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області дійшло обґрунтованого висновку про відсутність обєктів оподаткування між товариством з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» та товариством з обмеженою відповідальністю «Сієра Дніпро», що призвело до завищення витрат позивачем.

Досліджуючи фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал ТС» суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до копії опису речей і документів, які вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 27 травня 2015 року, у товариства з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» вилучені оригінали документів по відносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал ТС»: договір №110814/1 від 11 серпня 2014 року, та складені до цього договору специфікації, приймально-передавальні акти, податкові накладні, платіжні доручення; з приватним акціонерним товариством «Керамет»: приймально-передавальні акти, податкові накладні (т. 2 а.с. 3-5).

За змістом акту перевірки, товариством з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» (покупцем) укладено договір поставки з товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал ТС» №110814/1 від 11 серпня 2014 року.

Предметом договору є передача постачальником у власність покупцю лому та відходів чорних металів (товару).

Номенклатура, розміри, плановані кількість та строки поставок, ціни та додаткові умови зазначаються у специфікаціях, які є невідємною частиною договору.

За умовами договору, зокрема, постачальник постачає покупцеві товар партіями; доставка товару здійснюється автомобільним або залізничним транспортом на умовах DDU склад вантажоотримувача за певними відвантажувальними реквізитами згідно зі специфікацією, витрати по завантаженню, перевезенню, ризикам несе постачальник; якість товару має відповідати вимогам ДСТУ 4121-2002.

Також, постачальник зобовязується надати покупцеві: товарно-транспортну накладну або залізничну квитанцію, сертифікат якості, посвідчення про вибухобезпеку вантажу, сертифікат про радіаційну безпеку, акт походження металобрухту, податкову накладну.

За поданими до перевірки приймально-передавальними актами та податковими накладними від 23 вересня 2014 року, 27 жовтня 2014 року, 31 грудня 2014 року, 31 січня 2015 року вартість поставленого товару складає 3457817,28 гривень.

Придбаний товар, віднесено позивачем до складу витрат за 2014 рік у сумі 990000 гривень, за 2015 рік 506976 гривень.

Згідно з журналом-ордером по бухгалтерському рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» заборгованість позивача по розрахункам з товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал ТС» складає 797817,28 гривень.

Позивачем до перевірки та до матеріалів справи не подавалися документи на транспортування товару, сертифікат якості, посвідчення про вибухобезпеку вантажу, сертифікат про радіаційну безпеку, акт походження металобрухту.

Відповідачем, під час перевірки використані відомості інформаційних баз даних ДФС України та аналіз податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал ТС» та зазначено, зокрема, що товариством не зареєстровані податкові накладні виписані товариству з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» у 2014 році; податкові накладні на придбання лому чорних металів; у товариства відсутні управлінський та технічний персонал, оборотні кошти, виробничі активи та складські приміщення, транспортні засоби, придбання товарів (послуг) необхідних для ведення господарської діяльності; податок на прибуток не сплачувався.

Згідно з протоколом протокол допиту свідка від 25 лютого 2015 року в рамках розслідування кримінального провадження №32014040000000104 від 02 вересня 2014 року ОСОБА_3, засновник товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал ТС», засвідчила, що підприємство зареєстроване без мети здійснення підприємницької діяльності; заперечила свою участь у фінансово-господарській діяльності товариства й підписання нею документів (т. 2 а.с. 47-51).

Суд першої інстанції безпідставно, без наведення мотивів, відхилив обставини, викладені у протоколі допиту свідка ОСОБА_3, натомість необґрунтовано надав перевагу нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_3 від 07 листопада 2016 року (т. 2 а.с. 14).

Відповідно до копії цієї заяви ОСОБА_3 вказує, що ніяких свідчень в будь-яких кримінальних справах щодо непричетності до взаємовідносин з позивачем не давала; у період з липня 2014 року по лютий 2015 року дійсно була директором товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал ТС» та виконувала адміністративно-розпорядчі функції управління господарською діяльністю підприємства. Товариство здійснювало господарську діяльність за її участі, нею особисто укладались та підписували договори, специфікації, первинна бухгалтерська документація щодо господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест».

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з частинами 3,4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до статті 141 Кодексу адміністративного судочинства України у разі допиту свідка, суд попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань, приводить свідка до присяги.

Перед допитом у якості свідка ОСОБА_3 попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, що підтверджується змістом протоколу.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що нотаріально посвідчена заява не спростовує свідчення ОСОБА_3, надані нею під час допиту у якості свідка.

У постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2016 року (провадження № 21-3270а15) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (провадження № 21-421а11).

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал ТС».

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням обставин, необхідних для прийняття рішень, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному зясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяІ.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим