Постанова № 66105430, 20.04.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 квітня 2017 року письмове провадження № 826/19356/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів: Кузьменка В.А., Огурцова О.П. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Державної пенітенціарної служби України простягнення заборгованості в розмірі 2175827,99грн.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Державної пенітенціарної служби України (далі по тексту - відповідач) про стягнення податкового боргу ДП «Дослідно - експерементальне підприємство управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» у розмірі 2175827,99грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за ДП «Дослідно - експерементальне підприємство управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» обліковується податкова заборгованість у розмірі 2175827,99грн. проте вжиті позивачем заходи з погашення податкового боргу не призвели до його погашення.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивачем не виконано обов'язкової умови звернення стягнення податкового боргу підприємства з органу, в управлінні якого знаходиться підприємство, а саме не було вжито всіх вичерпних заходів з погашення податкового боргу підприємства за рахунок його коштів та майна.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Дослідно - експерементальне підприємство управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» (код ЄДРПОУ 08562944) зареєстроване як юридична особа та взяте на облік в Дніпродзержинській ОДПІ як платник податків.

Станом на момент подання адміністративного позову за ДП «Дослідно - експерементальне підприємство управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» рахується податковий борг у розмірі 2175827,99грн.:

- податок на прибуток підприємств у розмірі 2059,00грн.;

- податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 10776,51грн.;

- податок на додану вартість у розмірі 232073,68грн.;

- земельний податок з юридичних осіб у розмірі 1929898,96грн.;

- частина чистого прибутку господарських організацій у розмірі 1019,84грн.

Податкова заборгованість підприємства у розмірі 2175827,99грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: довідкою контролюючого органу; корінцями податкової вимоги, судовими рішеннями та є узгодженою у розмінні ПК України.

Так з метою погашення наявного податкового боргу ДП «Дослідно - експерементальне підприємство управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» надіслано податкові вимоги №1/56 від 19.11.2001р., №2/35 від 22.01.2002р.

Як зазначає позивач, вжиті ним та органами державної виконавчої служби заходи стягнення не призвели до істотного погашення податкового боргу ДП «Дослідно - експерементальне підприємство управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області». Листами від 31.03.2011р. №11906/10/24-123, від 01.04.2013р. №11861/10/19.1-19, від 13.08.2014р. №18591-18592/04-03-25-01, від 10.02.2015р. №2457/10/04-03-23-18 позивач звертався до відповідача з вимогами надати відповідну компенсацію з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платників податків ДП «Дослідно - експерементальне підприємство управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області»; досудову санацію підприємства за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Листом від 26.04.2013р. №7/1/4-446-7.01/40-13 відповідач повідомив про намір прийняття рішення про ліквідацію підприємства у зв'язку з відсутністю діяльності, звільненням робітників, накладенням арешту на рахунки в установах банків, відсутністю джерел погашення податкового боргу.

Листом від 26.08.2014р. №15/20-1433 Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області повідомило про прискорення погашення податкової заборгованості підприємства.

Листом від 17.03.2015р. №15/2-96/163-15 відповідач повідомив про призупинення діяльності підприємства та розгляд питання про його ліквідацію.

Як зазначає позивач, станом на момент звернення до суду з адміністративним позовом, жодне рішення відповідно до п. 96.1 статті 96 ПК України Державним департаментом України з питань покарань не прийнято.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Положеннями п. 89.3 ст. 89 цього Кодексу визначено, що до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до положень ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Водночас особливості погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації визначені в ст. 96 ПК України.

Так, п. 96.2 ст. 96 ПК України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

96.2.1. надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

96.2.2. досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

96.2.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

96.2.4. виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до пункту 96.3 тієї ж статті ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Тобто, ст. 96 ПК України зобов'язує контролюючий орган звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство у тому випадку, якщо:

а) не отримано відповіді органу виконавчої влади протягом 30 календарних днів з дня направлення відповідного подання контролюючого органу;

б) отримано відповідь про відмову у задоволенні його вимог.

Аналіз зазначених вище норм також дає підстави вважати, що обов'язковою умовою для звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків-боржник, з поданням щодо прийняття рішення, є неможливість погашення податкового боргу з суми коштів, отриманої від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації.

Більш того звернення з позовом про стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство, можливе за умови, якщо таке підприємство не підлягає приватизації. Наведене також відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалах цього суду від 02.07.2013 № К/800/20895/13 та від 26.01.2015 № К/800/51898/13.

Суд встановив, що у відповідності до затвердженого Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999 № 847-XIV Переліку, ДП «Дослідно - експерементальне підприємство управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» не належить до об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Водночас, приписами норм ст.ст. 13, 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV визначено, що підприємства установ виконання покарань є державними підприємствами, які здійснюють господарську діяльність та професійно-технічне навчання засуджених. Підприємства установ виконання покарань проводять свою діяльність відповідно до законодавства з урахуванням певних особливостей, зокрема: засновником підприємств установ виконання покарань є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, який затверджує їх статути; створення, реорганізація і ліквідація підприємств установ виконання покарань, розпорядження їх майном здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань; підприємства установ виконання покарань не можуть бути засновниками (учасниками) суб'єктів господарювання, щодо них не може бути порушено провадження у справі про банкрутство.

Майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань.

Майно органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, належить їм на правах оперативного управління або повного господарського відання і не може бути об'єктом застави.

Звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається.

ДП «Дослідно - експерементальне підприємство управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» діє на підставі статуту, затвердженого Державної пенітенціарної служби України від 13.08.2012 № 562 (копія такого статуту наявна у матеріалах справи). Цим статутом закріплено, що Підприємство засноване на державній власності і належить до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, яка є його засновником.

Згідно ст. 6 Статуту Підприємства, майно Підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, а саме матеріальні та фінансові ресурси, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства. Майно Підприємства є державною власністю, закріплюється за ним на праві оперативного управління і не може бути об'єктом застави. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству України та цьому Статуту. Звернення стягнення на майно Підприємства не допускається.

Списання з балансу та відчуження майна, що відповідно до законодавства визначається основними фондами Підприємства і закріплене за ним на праві оперативного управління, здійснюється Підприємством за погодженням з ДПтС України в порядку, встановленому законодавством України. Одержані в результаті списання та відчуження зазначеного майна кошти є державною власністю і спрямовуються на потреби Підприємства.

Таким чином, враховуючи наведені норми Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», п. 87.2 ст. 87 ПК України та положення Статуту ДП «Дослідно - експерементальне підприємство управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області», суд погоджується з доводами позивача про неможливість реалізації контролюючим органом без погодження з Державною пенітенціарною службою України майна боржника (державного підприємства).

Разом з тим, суд враховує наступне. Нормами ПК України визначено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств.

Згідно із цією нормою порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України.

Наказом Фонду державного майна України від 29.12.2010 № 1954, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.01.2011 за № 109/18847, затверджено Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства (далі - Положення № 1954), яким передбачено складання підприємством та затвердження органом, уповноваженим управляти державним майном, переліку майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Між тим, за загальними правилами, викладеними у п. 87.5 ст. 87 і п. 95.22 ст. 95 ПК України, у разі, якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи.

Контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Сума коштів, що надходить у результаті стягнення дебіторської заборгованості, в повному обсязі (але в межах суми податкового боргу) зараховується до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. Сума дебіторської заборгованості, що стягнута понад суму податкового боргу, передається у розпорядження платника податку.

Відтак, для цілей звернення контролюючого органу (позивача) до відповідача з поданням та стягнення з нього сум податкового боргу, податковий орган має довести вжиття ним всіх вичерпних заходів щодо погашення ДП «Дослідно - експерементальне підприємство управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» податкового боргу, а також дотримання всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням до Державної пенітенціарної служби України та звернення з позовом до неї.

Зокрема, для цілей стягнення боргу ДП «Дослідно - експерементальне підприємство управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» з відповідача позивач має, крім іншого, довести: відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень п. 96.2 ПК України та приписів Положення № 1954, може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, або ж, у разі ж наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, - недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у підприємства, в контексті положень п. 87.5 ст. 87 та п. 95.22 ст. 95 ПК України, додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості) або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, на виконання вимог п. 96.2 ст. 96 ПК України та у встановлений вище строк Державна пенітенціарна служба України надала відповідь Дніпродзержинській ОДПІ та зазначена відповідь не містить відмови у задоволенні вимог контролюючого органу. Зокрема, Державна пенітенціарна служба України повідомила, що діяльність ДП «Дослідно - експерементальне підприємство управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» призупинена та опрацьовується питання щодо його ліквідації. Відповідно наявність такої відповіді вказує на відсутність підстав для покладання на Державну пенітенціарну службу України обов'язку із сплати податкового боргу ДП «Дослідно - експерементальне підприємство управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області».

Окрім того звертаючись до суду із даним позовом контролюючим органом не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що ним було використано повний перелік дій, визначений законодавцем щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу державного підприємства саме в заявленій частині.

Зокрема, не надано доказів відсутності у підприємства майна, яке в контексті положень п. 96.2 статті 96 ПК України може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, або ж. у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, - недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу, відсутність у підприємства додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості) або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.

З огляду на вищевикладене, та з урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем встановлених ст. 96 ПК України умов для звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, а відтак не вбачає підстав для стягнення з Державної пенітенціарної служби України податкового боргу ДП «Дослідно - експерементальне підприємство управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області».

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов