Ухвала суду № 66104964, 21.04.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2324/17

УХВАЛА

21 квітня 2017 року15:45 год. м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши матеріали подання Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Досуг Інфо про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2017 року о 14:14 год. до суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Досуг Інфо про стягнення заборгованості по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1024951,58 грн. та по податку на додану вартість у сумі 884015,47 грн.

Ухалою суду від 20.04.2017 року подання було залишено без руху, оскільки: заявником не сплачено судовий збір; у поданні не зазначено ім'я представника, який підписав та звернувся до суду з даним поданням, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; не надано усіх доказів на підтвердження викладених у поданні обставин.

Позивачу було надано строк для усунення недоліків подання до 21.04.2017 року до 14:10 год.

Текст ухвали від 20.04.2017 року надісланий заявнику на адресу електронної пошти 20.04.2017 року о 18:07 год., про що було додатково повідомлено представника заявника за номером телефону, зазначеному у поданні. 21.04.2017 року о 09:32 год. на електронну скриньку суду надійшло підтвердження про отримання тексту ухвали від 20.04.2017 року.Тому суд із врахуванням зазначених обставин, керуючись приписами ч.1 ст.38 КАС України, вважає, що ухвала від 21.04.2017 року вручена заявнику належним чином 21.04.2017 року о 09:32 год.

21.04.2017 року о 13:05 годині на виконання ухвали суду від 20.04.2017 року до суду надійшло клопотання ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, у якому зазначено інформацію щодо поштової адреси, електронної адреси та номеру засобу звязку представника заявника ОСОБА_1, а також додано до клопотання копію постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 року № 815/1435/16.

Разом з вказаним клопотанням до суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване тим, що на даний час ДПІ не має можливості сплатити судовий збір у звязку з арештом рахунку, призначеного для сплати судового збору. Також заявник посилається на лист ГУ ДФС в Одеській області, яким останнє зазначило про необхідність забезпечити подання позовів до суду, зокрема, про стягнення заборгованості з ТОВ «Тейкойл», з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, а також листи УДКСУ у м. Одесі Одеської області від 20.02.2017 року № 06-13/23-602 та № 06-13/24-603 Про здійснення безспірного списання коштів, якими було доведено, що видатки по незахищених статтях на період арешту рахунків проводитися не будуть. Розмір безспірного списання загалом складає 835986,75 грн.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів ОСОБА_1 Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Європейський суд з прав людини у справах Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, Ейрі проти Ірландії (Airey v. Ireland) від 28 жовтня 1998 року та Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року зазначив, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Тобто, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд та ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених норм вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Так, на думку суду, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виняткових обставин та не суперечити приписам чинного законодавства.

Разом з тим, позивачем, в порушення ч. 1 ст. 71 КАС України, ч. 2 ст. 106 КАС України, не надано до суду доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подане ним подання у встановленому законом порядку, а наведені ним у клопотанні обставини не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

При цьому, суд вважає необґрунтованим посилання заявника на листи УДКСУ у м. Одесі Одеської області, згідно яких платіжні доручення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області не будуть проводитися управлінням казначейства за всіма видатками крім захищених - оскільки факт непогашення відповідних сум судового збору, який заявник повинен сплатити в межах інших судових справ, не є підтвердженням його скрутного матеріального становища.

Крім того, лист ГУ ДФС в Одеській області, яким заявнику повідомлено про необхідність звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з ТОВ «Тейкоійл» з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, є лише розпорядчим документом для заявника, який жодним чином не підтверджує перебування заявника у скрутному матеріальному становищі, яке перешкоджає йому сплатити судовий збір.

Суд також вважає, що факт подачі позову субєктом владних повноважень, якому не виділені бюджетні кошти на сплату судового збору, не є безумовною підставою для відстрочення його сплати.

Перелік осіб, яких Держава вважала за необхідне звільнити від сплати судового збору, наведено у ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір, і позивач до цього переліку не входить.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду позов. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, невмотивоване відстрочення сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших субєктів звернення до суду за захистом. Адже, відповідно до п.3 ч.1 ст.7 КАС України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

З огляду на викладене, суд вважає, що підстави для відстрочення позивачу сплати судового збору відсутні.

Крім того, позивачу в ухвалі від 20.04.2017 року було зазначено про необхідність усунути недоліки шляхом надання суду виправленого подання з доказами його надіслання відповідачу, проте вимоги суду заявником не виконані.

Таким чином, у встановлений судом строк ухвала суду від 20.04.2017 року не виконана, недоліки не усунено. Клопотання про продовження строку для усунення недоліків заявником не надавалося.

Згідно з абз.2 ч.4 ст.183-3 КАС України, невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 165, ч.4 ст.183-3 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Матеріали подання Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Досуг Інфо про стягнення коштів за податковим боргом повернути заявнику.

Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Андрухів В.В.