Постанова № 66104616, 19.04.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2017 року № 810/810/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Текссол-С" до Київської митниці ДФС, старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Даниленко Т.В. про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності,

в с т а н о в и в:

22 лютого 2017 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Текссол - С" (далі - позивач) з позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач 1), старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Даниленко Т.В. (далі - відповідач 2) про:

- визнання бездіяльності протиправною відповідача 2, що полягала у неприйнятті в строк, встановлений ст. 255 Митного кодексу України рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДТ №125130012/2017/400496 від 18 січня 2017 р.;

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 про коригування митної вартості товарів №125130013/2017/110003/2 від 28 січня 2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 січня 2016 р., при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, позивачем було визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Ця митна вартість була зазначена у митній декларації, до якої були додані усі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу її визначення згідно з вимогами Митного кодексу України (далі - МК України). Проте, відповідач 1 безпідставно не погодився із заявленою позивачем митною вартістю товарів, 28 січня 2017 р. протиправно прийняв рішення про коригування митної вартості №125130013/2017/110003/2 (далі - рішення №125130013/2017/110003/2) та оформив картку відмови у прийняті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України № 125130013/2017/00012 (далі - картка відмови). Вважає, що дане рішення та картка відмови ним були прийняті після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 255 МК України, що є протиправною бездіяльністю. У подальшому, 30 січня 2017 р., з метою випуску задекларованих товарів у вільний обіг, позивачем було подано до відповідача 1 заяву про митне оформлення товарів під гарантійне зобов'язання, нову митну декларацію та сплачено фінансову гарантію згідно з коригуванням митної вартості товарів. Крім того, 24 січня 2017 р., позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про визнання заявленої митної вартості, а у разі неможливості, провести консультацію з метою визначення методу митної вартості товару. Проте, відповідач 2 допустив протиправну бездіяльність, яка полягала в тому, що вказану заяву та додані до неї документи у встановлений законом строк розглянуто не було. Вважає бездіяльність відповідачів 1, 2 протиправною, а рішення №125130013/2017/110003/2 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач 1 позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що подані позивачем документи містили суперечливі відомості, неточності та неповну інформацію, тому працівниками відповідача 1 (в тому числі відповідачем 2) було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем 1 з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах наданих йому повноважень. При цьому зазначив, що надані позивачем додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів не були враховані відповідачем 1, оскільки не спростовували недоліків та неточностей, виявлених у документах, поданих позивачем до митного оформлення товарів.

Відповідач 2 письмових заперечень проти позову до суду не подав, в судове засідання не з'явився.

4 та 12 квітня 2017 р. представники сторін подали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

9 квітня 2008 р. позивач (ідентифікаційний код 35892372, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 22) зареєстрований як юридична особа Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 63-65).

12 жовтня 2012 р. між компанією «Dawood Exports (PVT) LTD», Пакистан (продавець) та позивачем (покупець) було укладено контракт № 1012/12 (далі - Контракт). Згідно з п. 1 цього контракту продавець продав, а покупець купував товар - тканини власного виробництва полікотон 52/48 (р/с 52:48%) по ціні 3,50 USD за кг (а.с. 8-9).

18 січня 2017 р. позивачем до митного оформлення було пред'явлено товар: тканина полікотон (р/с) змішана з вмістом штапельних волокон поліестеру 52% та бавовни 48%, полотняного переплетення, вибивна, поверхнева щільність 115+- 5г/м2, завширшки 220 см, без покриття, без просочення. Країна виробництва - PK (Пакистан), виробник «Dawood Exports (PVT) LTD» (далі - тканина полікотон).

З метою проведення митного оформлення товару, позивачем до відповідача 1 було подано митну декларацію від 18 січня 2017 р. №125130013/2017/400496, в якій було визначено митну вартість товарів, які ввозяться в Україну, за ціною договору (контракту) із застосуванням основного методу (далі - МД №125130013/2017/400496) (а.с. 18).

У цей же день о 21 год. 17 хв. відповідач 2, з метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару, витребував від позивача додаткові документи (а.с. 20).

24 січня 2017 р. о 8 год 59 хв. декларантом було подано до відповідача 2 витребувані ним документи та заяву про проведення з позивачем у разі неможливості визнання митної вартості товарів консультації у письмовому вигляді перед винесенням рішення про коригування митної вартості товарів. (а.с. 16-17, 45).

За результатами розгляду поданих позивачем документів, 28 січня 2017 р. о 22 год 35 хв. уповноваженою особою відповідачем 1 ОСОБА_2 було прийнято рішення №125130013/2017/110003/2, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів, що підтверджується ідентифікатором повідомлення (а.с. 48-49, 87).

Крім того, 28 січня 2017 р. відповідачем 2 було оформлено картку відмови у прийняті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125130013/2017/00012 (а.с. 52-53).

До того ж позивач, керуючись ч. 7 ст. 55 МК України, здійснив заходи щодо випуску товару у вільний обіг під фінансову гарантію заявленого до митного оформлення товару за митною декларацією.

Зокрема, ним було сплачено фінансову гарантію згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів, що підтверджується митною декларацією від 30 січня 2017 р. № 125130013/2017/401124 та здійснено випуск товарів за вказаною декларацією (а.с. 54).

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача 2 та визначеною митною вартістю товарів, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Спірні правовідносини врегульовані МК України.

Відповідно до вимог ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з вимогами ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) ( ст. 257 МК України).

Вимогами ст.ст. 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч.ч. 4,5 ст. 58 МК України).

Як убачається з ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з вимогами с. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як убачається з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

При цьому, згідно з вимогами ч. 8 ст. 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Як убачається з ч. 9 ст. 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом

Водночас, якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом (ч. 10 ст. 55 МК України).

Порядок завершення митного оформлення врегульовано ст. 255 МК України.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

І. Стосовно позовних вимог в частині визнання бездіяльності протиправною відповідача 2, що полягала у неприйнятті в строк, встановлений ст. 255 Митного кодексу України рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДТ №125130012/2017/400496 від 18 січня 2017 р., судом встановлено таке.

Як вже зазначалося, 18 січня 2017 р. позивачем до митного оформлення було пред'явлено товар: тканину полікотон.

З метою проведення митного оформлення товару, позивачем до відповідача 1 була подана митна декларація від 18 січня 2017 р. №125130013/НОМЕР_1, в якій вартість товару була визначена із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну - за ціною договору (контракту) (а.с. 18).

Зокрема, контрактна вартість товарів становила 5000000, 00 USD на умовах поставки FOP Карачі (Пакистан).

На підтвердження цієї вартості товару та обраного методу її визначення, позивачем до відповідача 1 було подано:

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи (1505);

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (1701);

- міжнародна автомобільна накладна (CMR) (2730);

- коносамент (Bill of Lading) (2761);

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги (3004);

- два документи, що підтверджують вартість перевезення товару (3007).

У цей же день, 18 січня 2017 р., відповідач 2, з метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару, витребував від позивача додаткові документи, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправника, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с. 20).

Підставою для витребування додаткових документів була та обставина, що під час митного оформлення спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості, яка видала відомості про те, що у попередні періоди такий же товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач.

24 січня 2017 р. о 8 год 59 хв., на виконання цієї вимоги, позивач направив на адресу відповідача 1 лист з додатковими документами вих. № 2401/17-05, в якому, зокрема, просив завершити митне оформлення МД № 125130013/2017/400496 (а.с. 16-17, 45).

Так, до названого листа позивачем було долучено:

- фотокопію МД № 125130013/2017/400496;

- роздруківку Запиту (повідомлення) відповідача 1 від 18 січня 2017 р. щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за МД №125130013/2017/400496;

- фотокопію доповнення № 140/1 від 8 жовтня 2016 р. до Контракту;

- фотокопію інвойсу від 8 жовтня 2017 р. № DE/INV/3787/16;

- фотокопію рахунку-фактури №СФ-0002194 від 6 грудня 2016 р.;

- фотокопію акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0000002194 від 6 грудня 2016 р.;

- фотокопію прайс-листа DAWOOD EXPORTS (PVT) LTD на 2016 р. на товари сток, які постачаються на умовах FOP м. Карачі, Ісламська республіка Пакистан;

- оригінал бухгалтерської довідки позивача №0120 від 20 січня 2017 р.;

- роздруківку податкової накладної №638 від 27 грудня 2016 р., виданої позивачем;

- роздруківку податкової накладної №649 від 28 грудня 2016 р., виданої позивачем;

- фотокопію екпертного висновку Київської торгово-промислової палати № Ц-57 від 19 січня 2017 р.;

- фотокопію листа Організації з питань інтелектуальної власності Уряду Пакистану за вих. №ТМ-Search/178064/2016 від 23 листопада 2016 р. та доданих до нього Результатів пошуку торговельної марки;

- фотокопію диплому КВ №42516946, виданого 31 травня 2012 р. Київським національним університетом імені Тараса Шевченка;

- фотокопію перекладу листа Організації з питань інтелектуальної власності Уряду Пакистану №ТМ-Search/178064/2016 від 23 листопада 2016 р. та доданих до нього Результатів пошуку торговельної марки, виконаного 6 грудня 2016 р. ОСОБА_4

Отримання 24 січня 2017 р. о 8 год 59 хв. відповідачем 1 перелічених документів підтверджується ідентифікатором повідомлення (а.с. 45).

26 січня 217 р. відповідач через систему обміну електронними повідомленнями надіслав позивача повідомлення, в якому повідомив про прийняте рішення про коригування митної вартості товару (а.с. 47).

У подальшому, 28 січня 2017 р., за результатами розгляду поданих позивачем додаткових документів, відповідачем 1 було прийнято рішення №125130013/2017/110003/2, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів (а.с. 48-49).

Наведене свідчить, що відповідачем 1 рішення №125130013/2017/110003/2 було більш як через 3 дні після отримання від позивача додаткових документів, тобто після закінчення строку, встановленого ст. 255 МК України.

Крім того, 28 січня 2017 р. відповідачем 1 було оформлено картку відмови у прийняті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125130013/2017/22212 (а.с. 52).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 255 МК України строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:

1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу;

2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;

3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу;

4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п'ятої цієї статті;

5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";

6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;

7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Як убачається з ч. 3 ст. 256 МК України, рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного ст. 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем 2 було допущено протиправну бездіяльність, яка полягала в неприйнятті у строк, встановлений ст. 255 МК України, рішення про відмову у митному оформленні товарів, а отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ІІ. Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 № 125130013/2017/110003/2, судом встановлено таке.

Як вже зазначалося, 18 січня 2017 р. позивачем до відповідача 1 була подана митна декларація від 18 січня 2017 р. №125130013/НОМЕР_1, в якій вартість товару була визначена із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну - за ціною договору (контракту) (а.с. 18).

На підтвердження цієї вартості товару та обраного методу її визначення, позивачем до відповідача 1 було подано:

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи (1505);

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (1701);

- міжнародна автомобільна накладна (CMR) (2730);

- коносамент (Bill of Lading) (2761);

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги (3004);

- два документи, що підтверджують вартість перевезення товару (3007).

18 січня 2017 р. відповідач 2, з метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару, витребував від позивача додаткові документи, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправника, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с. 20).

Підставою для витребування додаткових документів була та обставина, що під час митного оформлення спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості, яка видала відомості про те, що у попередні періоди такий же товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач.

24 січня 2017 р. о 8 год 59 хв., на виконання цієї вимоги, позивач направив на адресу відповідача 1 лист з додатковими документами вих. № 2401/17-05, в якому, зокрема, просив завершити митне оформлення МД № 125130013/2017/400496 (а.с. 16-17, 45).

Так, до названого листа позивачем було долучено:

- фотокопію МД № 125130013/2017/400496;

- роздруківку Запиту (повідомлення) відповідача 1 від 18 січня 2017 р. щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за МД №125130013/2017/400496;

- фотокопію доповнення № 140/1 від 8 жовтня 2016 р. до Контракту;

- фотокопію інвойсу від 8 жовтня 2017 р. № DE/INV/3787/16;

- фотокопію рахунку-фактури №СФ-0002194 від 6 грудня 2016 р.;

- фотокопію акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0000002194 від 6 грудня 2016 р.;

- фотокопію прайс-листа DAWOOD EXPORTS (PVT) LTD на 2016 р. на товари сток, які постачаються на умовах FOP м. Карачі, Ісламська республіка Пакистан;

- оригінал бухгалтерської довідки позивача №0120 від 20 січня 2017 р.;

- роздруківку податкової накладної №638 від 27 грудня 2016 р., виданої позивачем;

- роздруківку податкової накладної №649 від 28 грудня 2016 р., виданої позивачем;

- фотокопію екпертного висновку Київської торгово-промислової палати № Ц-57 від 19 січня 2017 р.;

- фотокопію листа Організації з питань інтелектуальної власності Уряду Пакистану за вих. №ТМ-Search/178064/2016 від 23 листопада 2016 р. та доданих до нього Результатів пошуку торговельної марки;

- фотокопію диплому КВ №42516946, виданого 31 травня 2012 р. Київським національним університетом імені Тараса Шевченка;

- фотокопію перекладу листа Організації з питань інтелектуальної власності Уряду Пакистану №ТМ-Search/178064/2016 від 23 листопада 2016 р. та доданих до нього Результатів пошуку торговельної марки, виконаного 6 грудня 2016 р. ОСОБА_4

Розглянувши подані позивачем додаткові документи, 28 січня 2017 р. о 22 год 35 хв. уповноваженою особою відповідачем 1 ОСОБА_2 було прийнято рішення №125130013/2017/110003/2, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів, що підтверджується ідентифікатором повідомлення (а.с. 48-49, 87).

Крім того, 28 січня 2017 р. відповідачем 2 було оформлено картку відмови у прийняті митної декларації, оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 125130013/2017/00012 (а.с. 52-53).

Зі змісту оскаржуваного рішення №125130013/2017/110003/2 слідує, що відповідач 1 не погодився із застосуванням позивачем методу визначення митної вартості за ціною договору у зв'язку з тим, що декларантом не подано всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в ч. 2 ст. 53 МК України, а саме - документів, що містять відомості про заявлену митну вартість.

Разом з тим, у поданих позивачем документах (подання яких передбачено ч. 2 ст. 53 МК України) відсутні розбіжності та/або ознаки підробки, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд вважає зазначені документи такими, що повною мірою ідентифікують оцінювані товари та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують їх ціну, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначених товарів за ціною договору.

Таким чином, у відповідача 1 були відсутні підстави для застосування ч. 3 ст. 53 МК України шляхом пропонування декларанту подати додаткові документи.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2012 р. у справі №К/9991/89900/11.

Тобто, єдиною підставою для коригування митної вартості стало - наявність у відповідача 1 інформації, що подібний товар був розмитнений за вищою ціною.

На думку суду, така позиція суперечить положенням МК України, оскільки формально нижчий рівень вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2015 р. у справі № 826/19920/13-а.

Навіть наявність інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, відповідач 1 має діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті відповідних рішень.

Крім того, наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Крім того, відповідачем не надано суду жодного документа на підтвердження застосування ним послідовно 2, 3, 4 та 5 методу визначення митної вартості товарів.

Вимога щодо послідовного застосування кожного наступного методу міститься у постанові Верховного Суду України від 21 березня 2012 р. № 21-15а12.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення № 125130013/2017/110003/2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого не було зроблено відповідачем 1.

Як убачається з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом встановлено, що позивачем за звернення з позовною заявою до суду, було сплачено судовий збір у сумі 3200 грн 00 коп.

Враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги задоволено у повному обсязі, сума судового збору, яка підлягає присудженню позивачу становить 3200 грн 00 коп.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність старшого державного інспектора Київської митниці ДФС Даниленко Тетяни Володимирівни, яка полягала у неприйнятті у строк, встановлений ст. 255 Митного кодексу України рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДТ №125130012/2017/400496 від 18 січня 2017 р.

Визнати протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №125130013/2017/110003/2 від 28 січня 2017 р.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Текссол-С" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС судовий збір у сумі 3200 (три тисячі двісті) гривень 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.