Постанова № 66104595, 20.04.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року № 810/1098/17

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддя Виноградова О.І.,

при секретарі судового засідання Мкртчян Н.Ц.,

за участю:

представників позивача - Неділько М.М., Фень В.С., Вінтоняк К.В.,

представника відповідача 1 - Левчук С.М.,

представника відповідача 2 - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом колективного підприємства "Васильківська шкіряна фірма"

до Головного управління ДФС у Київській області, заступника начальника Головного управління ДФС у Київській області Гришка Руслана Юрійовича

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

20 березня 2017 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося колективне підприємство "Васильківська шкіряна фірма" (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач 1), заступника начальника Головного управління ДФС у Київській області Гришка Р.Ю. (далі - відповідач 2) про:

- визнання протиправними дій відповідача 2 щодо видання наказу від 14 березня 2017 р. "Про проведення документальної планової виїзної перевірки КП "Васильківська шкіряна фірма" № 446 (далі - наказ № 446);

- визнання протиправним та скасування наказу відповідача 1 (підписаного відповідачем 2) № 466.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 1 протиправно видано оскаржуваний наказ (підписаний відповідачем 2). Зазначив, що на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади - Державної фіскальної служби України до 25 грудня 2016 р. не було оприлюднено план-графік документальних перевірок на 2017 р., що є підставою для скасування наказу № 466. Крім того, зазначив, що до плану-графіку проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства. Стверджував, що позивач не належить до таких платників податків. До того ж зазначив, що згідно з вимогами Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 3 листопада 2016 р. № 1728-VIII (далі - Закон № 1728-VIII) продовжено мораторій на проведення перевірок платників податків до 31 грудня 2017 р., що унеможливлює перевірку позивача в поточному році.

Відповідач 1 позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що оскаржуваний наказ видано відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на І квартал 2017 р., затвердженого Головою Державної фіскальної служби України Насіровим Р.М. 30 грудня 2016 р. Зазначив, що згідно з вимогами п. 5 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків" від 2 червня 2015 р. № 524 (далі - наказ № 524) затверджені плани-графіки є обов'язковими до виконання, а, отже, відповідач 1 був зобов'язаний видати наказ про проведення перевірки позивача. Стверджував, що дія мораторію на проведення перевірок платників податків не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальними органами (ст. 6 Закону № 1728-VIII ). Крім того, зазначив, що названий план-графік не підлягав оприлюднення, оскільки його було затверджено головою ДФС України до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 р. № 1797-VIII (з 1 січня 2017 р.) (т. 1 а.с. 94-96).

Відповідач 2 позов не визнав, подав до суду заяву про розгляд справи здійснювати за його відсутності (т. 1 а.с. 76).

Суд, у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

22 червня 2005 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серія А01 № 245517 (т. 1 а.с. 30).

14 березня 2017 р. відповідачем 2 було видано наказ № 446 (т. 1 а.с.11).

Згідно з п. 1 названого наказу передбачено провести документальну планову виїзну перевірку позивача тривалістю 20 робочих днів з 27 березня 2017 р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2014 р. по 31 грудня 2016 р. (т. 1 а.с. 11).

У зв'язку з тим, що позивач вважає дії відповідача 2 щодо видання оскаржуваного наказу та сам наказ № 466 протиправними, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 р. № 71-VIII (далі - Закон № 71-VIII) та Законом № 1728-VIII.

Згідно з вимогами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Як убачається з п.77.1 ст. 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно з вимогами п. 77.2 ст. 77 ПК України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до вимог п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Як убачається з п. 77.7 ст. 77 ПК України, строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 82.1 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Законом № 71-VIII у 2015 та 2016 р. встановлено мораторій на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік або з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону № 1728-VIII встановлено до 31 грудня 2017 р. мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності.

Водночас, ст. 6 названого Закону встановлені випадки, на які даний мораторій не поширюється. Зокрема, на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальними органами.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Згідно з листом в.о. директора Департаменту аудиту ДФС від 4 січня 2017 р. № 107/7/99-99-14-03-01-17 "Про затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на І квартал 2017 р." план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на І квартал 2017 р. було затвердженого головою Державної фіскальної служби України Насіровим Р.М. 30 грудня 2016 р. (т. 1 а.с. 51).

Як убачається з витягу з Інформації про платника згідно плану-графіку проведення документальних перевірок, у І кварталі 2017 р. було заплановано проведення документальної перевірки позивача за період з 1 січня 2014 р. по 31 грудня 2016 р. тривалістю 20 днів (т. 1 а.с. 52).

Як вже зазначалося, 14 березня 2017 р. відповідачем 2 було видано наказ № 466 з посиланням на п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України (а.с. 11).

Зокрема, з п. 1 наказу № 466 передбачалося проведення документальної планової виїзної перевірки позивача тривалістю 20 робочих днів з 27 березня 2017 р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2014 р. по 31 грудня 2016 р. (т. 1 а.с. 11).

Наказ № 466 разом з повідомленням про проведення перевірки від 14 березня 2017 р. № 97/10-36-14-01 відповідачем 1 було направлено на адресу позивача, та отримано останнім 17 березня 2017 р. Дана обставина підтверджується наданою позивачем копією наказу № 466 з відміткою (вх. від 17 березня 2017 р. № 16), копією зворотного повідомлення про вручення 17 березня 2017 р. позивачу поштового відправлення та поясненнями представників позивача про те, що копія наказу № 466 надійшла в одному конверті разом з копією повідомлення про проведення перевірки (т. 1 а.с. 42, т. 1 а.с. 97 на звороті, т. 2 а.с. 193).

При вирішенні справи судом враховано таке.

Як убачається з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження відповідачів 1, 2 визначені Положенням про Головне управління ДФС у Київській області, затвердженим наказом ДФС України від 21 серпня 2014 р. № 62 (далі - Положення) та Регламентом відповідача1, затвердженим наказом відповідача 1 від 18 грудня 2014 р. № 92 із змінами, внесеними згідно з наказом відповідача 1 від 18 січня 2017 р. № 42 (далі - Регламент) (т. 2 а.с. 104-117, 122-166).

Згідно з п. 1 Положення відповідач 1 є територіальним органом ДФС, який підпорядковується ДФС України та забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території Київської області (т. 2 а.с. 104).

Відповідно до вимог п. 12 названого Положення заступники начальника відповідача 1:

- підзвітні та підконтрольні голові ДФС та начальнику відповідача 1;

- забезпечують виконання повноважень відповідно до затвердженого розподіл обов'язків (т. 2 а.с. 115).

Як убачається з п. 3.1.4 Регламенту, перші заступники, заступники начальника відповідача (відповідно до розподілу обов'язків) підписують, зокрема, накази про здійснення документальних планових, позапланових та фактичних перевірок (т. 2 а.с. 142).

Названа норма внесена до Регламенту згідно з наказом від 18 січня 2017 р. "Про внесення змін до Регламенту Головного управління ДФС у Київській області" № 42 (т. 2 а.с. 165-166).

Відповідно до наказу ДФС України від 2 грудня 2016 р. № 3838-с "Про призначення Гришка Р.Ю.", відповідача 2 було призначено в порядку переведення на посаду заступника начальника відповідача 1 на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 97).

У подальшому, 15 лютого 2017 р., наказом № 290-о "Про переведення Гришка Р.Ю." відповідача 2 було переведено з посади заступника начальника відповідача 1, призначеного на період відпустки для догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_7, на посаду заступника начальника відповідача 1 (т. 2 а.с. 96).

Згідно з наказом відповідача 1 від 14 лютого 2017 р. "Про тимчасовий розподіл обов'язків між керівництвом Головного управління ДФС у Київській області" № 256 на відповідача 2 покладено обов'язки: юридичне управління (в частині керівництва роботою відділу досудового врегулювання спорів); управління аудиту; відділ погашення боргу; управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів; управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури; управління інформаційних технологій; з кураторства роботи підпорядкованих ОДПІ (т. 2 а.с. 167-169).

Як убачається з п. 5 Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 2 червня 2015 р. № 524, затверджені плани-графіки є обов'язковими для виконання всіма підрозділами органів ДФС (т. 1 а.с. 126).

Отже, відповідач 2 при виданні наказу № 466 діяв:

- на виконання плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на І квартал 2017 р., затвердженого Головою Державної фіскальної служби України Насіровим Р.М. 30 грудня 2016 р.;

- в межах повноважень (п. 3.1.4 Регламенту);

- у спосіб, встановлений чинним законодавством (п. 3.1.4 Регламенту, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 ПК України).

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу № 466, суд зазначає таке.

Текст оскаржуваного наказу свідчить, що в ньому зазначено:

- дату видання наказу (14 березня 2017 р.);

- назву наказу ("Про проведення документальної планової виїзної перевірки КП "Васильківська шкіряна фірма");

- підстави його видання (п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України);

- тривалість проведення перевірки (20 робочих днів);

- предмет перевірки (дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2014 р. по 31 грудня 2016 р.);

- особу, яка видала наказ (відповідач 2) (т. 1 а.с. 11).

Водночас, у тексті оскаржуваного наказу відсутня інформація про його видання на підставі затвердженого 30 грудня 2016 р. головою ДФС України плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків, тобто, не зазначено конкретну підставу проведення перевірки.

Проте, як убачається з постанови Вищого адміністративного суду України від 28 серпня 2014 р. № 2а/0370/2146/11, позови платників про оскарження наказів про призначення перевірки, дій контролюючого органу щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

При вирішенні справи судом враховано, що у судовому засіданні 11 квітня 2017 р. було встановлено, що позивач, на виконання наказу № 466, допустив представників відповідача 1 до проведення документальної планової виїзної перевірки.

Дана обставина підтверджується:

- поясненнями представника позивача Неділько М.М. у судовому засіданні 11 квітня 2017 р. (т. 2 а.с. 81);

- довідкою відповідача 1 від 4 квітня 2017 р., згідно з якою перевірка позивача розпочата 27 березня 2017 р. (т. 1 а.с. 104);

- поясненнями представника позивача Фень В.С. у судовому засіданні 20 квітня 2017 р. щодо реєстрації у позивача одного із перевіряючих відповідача 1 (т. 2 а.с. 194-198).

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні документальної планової виїзної перевірки.

Водночас, Водночас, при вирішенні справи судом не може бути взято до уваги посилання представників позивача на, ніби-то, порушення ДФС України порядку оприлюднення плану-графіку документальних планових перевірок, що, на їх думку, є підставою для скасування наказу № 466, враховуючи таке.

Як вже зазначалося, згідно з вимогами п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Названа норма була доповнена абз. 2 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 р. № 1797-VIII, згідно з яким план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Водночас, розділом ІІ названого Закону "Прикінцеві та перехідні положення" передбачено, що він набирає чинності з 1 січня 2017 р. (т. 1 а.с. 149-151).

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 р. № 1-рп/99у за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, дія абз. 2 п. 77.1 ст. 77 ПК України поширюється на порядок оприлюднення планів-графіків документальних планових перевірок, затверджених після набрання чинності Законом № 1797-VIII, тобто, з 1 січня 2017 р.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що твердження позивача про те, що план-графік на 2017 р. мав бути оприлюднений ДФС України після 1 січня 2017 р., є необґрунтованим.

Крім того, судом не може бути взято до уваги твердження представників позивача щодо видання спірного наказу під час дії мораторію на проведення перевірок, з огляду на таке.

Дійсно, п. 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 р. № 71-VIII передбачено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Тобто, дія наведеної норми у часі була обмежена періодом 2015-2016 р.р.

У подальшому, ст. 2 Закону № 1728-VIII, було встановлено до 31 грудня 2017 р. мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності.

Проте, згідно з вимогами ст. 6 Закону № 1728-VIII дія цього Закону, з поміж іншого, не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальними органами.

Наведене свідчить, що дія ст. 2 Закону № 1728-VIII не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки, наказ № 466:

- видано в межах правовідносин, що виникли під час реалізації своїх повноважень територіальним органом, який реалізує державну податкову політику;

- видано територіальним органом ДФС (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику);

- видано 14 березня 2017 р. (тобто, після закінчення періоду, визначеного п. 3 розділу ІІ Закону № 71-VIII);

- видано на підставі затвердженого головою ДФС України 30 грудня 2016 р. плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на І квартал 2017 р.

При вирішенні справи судом також враховано, що позивачем не оскаржуювалися дії ДФС України щодо включенню позивача до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на І квартал 2017 р. та не оскаржувався безпосередньо названий план-графік, а отже, правомірність/неправомірність таких дії та графіку не є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи.

Крім того, судом не може бути взято до уваги посилання представників позивача на:

- п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", оскільки наведена норма стосується оцінки судами нормативно-правових актів, яким наказ № 466 не являється (є актом індивідуальної дії);

- витяг з кримінального провадження № 42017110000000207, оскільки він стосується акту планової виїзної перевірки ТОВ "СлаВа" (одного із засновників позивача) від 19 вересня 2016 р., тобто суб'єкта господарської діяльності, який не є стороною в адміністративній справі № 810/1098/17 та його було складено майже за 3 місяці до дати призначення відповідача 2 на посаду заступника голови відповідача 1 (т. 2 а.с., 96-97, 192).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, чого не було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що і було зроблено відповідачами 1,2.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 21 квітня 2017 р.