Постанова № 66104571, 21.02.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 року № 810/3135/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі також позивач або ТОВ "Фоззі-Фуд") з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі також відповідач або Броварська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000444002 від 20.07.2016 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 17000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що оскаржуваним рішенням були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу на суму 17000,00 грн. у звязку з порушенням вимог ст. 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а саме: зберігання позивачем з метою реалізації пляшки алкогольного напою Текіла ОСОБА_1 ОСОБА_2, місткістю 0,5 л., міцністю 38 % з пошкодженою маркою акцизного податку, що унеможливлює встановлення реквізитів, передбачених чинним законодавством.

На думку позивача встановлене порушення є безпідставним, оскільки алкогольний напій, на якому є у наявності пошкоджена або розірвана марка акцизного податку не свідчить про те, що такий продукт є немаркованим маркою акцизного податку. Позивач вважає, що встановлене порушення не підтверджується, а факт зберігання алкогольного напою із пошкодженою чи розірваною маркою акцизного податку не є податковим правопорушенням у розумінні чинного законодавства.

Позивач звернув увагу, що всі реквізити акцизної марки, передбачені чинним законодавством, можна було побачити, що підтверджується фотознімком пляшки алкогольного напою Текіла ОСОБА_1 ОСОБА_2. Позивач вказав, що перевіряючі не стали порівнювати дані про закупівлю, реалізацію та залишок аналогічного товару, щоб встановити факт легальності або нелегальності «немаркованої пляшки». Крім цього, весь товар, що реалізується у магазині, маркований належним чином, а виявлене порушення перевіряючими не доведено.

Також позивач зазначив про те, що в акті перевірки не надані докази, що конкретно перевіряючі не змогли дослідити з акцизної марки, у звязку з чим позивач не може визнати правильність та відповідність висновків, зазначених в акті, дійсності.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та вказав, що працівниками контролюючого органу 17.06.2016 проведено фактичну перевірку ТОВ «Фоззі-Фуд». Перевірку здійснено з метою організації контролю за діяльністю субєктів господарювання у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на виконання листів ДФС України та виконання вимог ст.ст. 75, 80, 81 Податкового кодексу України.

Відповідач зазначив, що у ході проведення перевірки встановлено факт зберігання з метою реалізації алкогольного напою Текіла ОСОБА_1 ОСОБА_2, місткістю 0,5 л., 38% об., виробництва «Хоес ОСОБА_3 де С.В.» Мексика, по ціні 314,00 грн., маркованою маркою акцизного податку з пошкодженнями, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абз. 8 п. 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 №1251. Відповідно до пункту 20 зазначеного Положення, вказана пляшка алкогольного напою, на думку відповідача, вважається немаркованою, чим порушено ст.11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Під час проведення перевірки було здійснено фотофіксацію.

З огляду на встановлене порушення, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2016 №0000444002, яким застосовано до ТОВ «Фоззі-Фуд» штрафні санкції у розмірі 17000,00 грн.

Під час розгляду справи судом було допитано в якості свідків головних державних ревізорів-інспекторів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які проводили фактичну перевірку і складали акт перевірки, а також ОСОБА_7 керуючу магазином позивача, в якому було проведено спірну перевірку.

У судовому засіданні 01.12.2016 представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні по справі 01.12.2016 проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

У судове засідання, призначене на 21.02.2017, сторони не зявились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Разом з цим, матеріали справи містять клопотання представника позивача від 02.02.2017 про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду та у відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, враховуючи подане клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження, протокольною ухвалою суду від 21.02.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд даної справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" зареєстроване в якості юридичної особи 02.12.2002, місцезнаходження юридичної особи: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.06.2013 (а.с.9-10).

16 червня 2016 року начальником Головного управління ДФС у Київській області прийнято наказ №389 "Про проведення фактичної перевірки", згідно з яким зобовязано організувати проведення фактичної перевірки ТОВ "Фоззі-Фуд" (код ЄДРПОУ 32294926) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 76 та м. Васильків, вул. Соборна, 64/1, починаючи з 17.06.2016, тривалістю 10 діб з метою організації контролю за діяльністю субєктів господарювання у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на виконання листів ДФС України від 27.04.2016 №15044/7/99-99-12-01-03-17, від 14.06.2016 №20662/7/99-99-12-01-01-17 та на виконання вимог ст.ст. 75, 80 ,81 Податкового кодексу України (а.с.11-12).

Зі змісту зазначеного наказу вбачається, що для проведення перевірки створено робочу групу у складі головних державних ревізорів-інспекторів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

На виконання зазначеного наказу №389 та на підставі підпунктів 80.2.2., 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Київській області були видані направлення на перевірку від 17.06.2016 №1987, №1988 та №1989 (а.с.13-15).

Як вбачається із зазначених направлень, метою перевірки є контроль за дотриманням ТОВ «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 76, вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів.

Судом встановлено, що направлення на перевірку від 17.06.2016 №1987, №1988 та №1989 були предявлені керуючій магазину ТОВ «Фоззі-Фуд» ОСОБА_7 17.06.2016 у день, коли відбувалась перевірка, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_7 на вищевказаних направленнях (а.с.105 зворотній бік, 106 зворотній бік, 107 зворотній бік)

Крім цього, як вбачається із зазначених направлень, у цей же день вищевказаній особі позивача вручено копію наказу від 16.06.2016 №389 "Про проведення фактичної перевірки".

17.06.2016 головними державними ревізорами-інспекторами було проведено фактичну перевірку магазину, розташованого за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 76, діяльність в якому здійснює ТОВ «Фоззі-Фуд».

За результатами проведення перевірки на бланку №001166 був складений Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 17.06.2016 № 934/10-36-40/32294926 (а.с.108-109).

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом встановлено факт зберігання з метою реалізації пляшки алкогольного напою Текіла ОСОБА_1 ОСОБА_2 місткістю 0,5 л, 38% об., виробництва «Хоес ОСОБА_3 де С.В.» Мексика по ціні 314,00 грн., маркованої маркою акцизного податку з пошкодженнями, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом 8 пункту 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 №1251. Відповідно до пункту 20 вказаного Положення, дана пляшка алкогольного напою вважається немаркованою, чим порушено статтю 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 №481/95-ВР.

Під час проведення перевірки здійснювалася фотофіксація порушення. Алкогольний напій залишений на місці торгівлі.

З огляду на зазначене, працівники контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями).

Як вбачається з акту перевірки, перевірку проведено у присутності керуючої магазином ОСОБА_7.

В акті перевірки зазначено, що примірник даного акту отримано керуючою магазином ОСОБА_7 17.06.2016, що підтверджується розпискою останньої на примірнику акта перевірки.

Крім цього, ОСОБА_7 в акті перевірки у графі зауваження до акта перевірки зазначено, що з актом не погоджується, а заперечення будуть надані в установлений законодавством строк. Також зазначено, що реквізити (інформація) на марці акцизного податку можливо прочитати та ідентифікувати.

Судом встановлено, що додатками до акту перевірки є матеріали фотофіксації.

Не погоджуючись із актом про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 17.06.2016 № 934/10-36-40/32294926, позивачем були надіслані заперечення від 22.06.2016 вих. №10/11-3292 до Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників, які були отримані останнім 29.06.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.60-64). Відповіді на заперечення на акт перевірки позивач не отримав.

На підставі акту перевірки від 17.06.2016 № 934/10-36-40/32294926, керуючись підпунктом 54.3.3 пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України та абзацом 15 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» Бориспільським відділенням Броварської обєднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2016 №0000444002, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. (а.с.32).

Проте, не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, звернувшись із первинною скаргою до Державної фіскальної служби України від 28.07.2016 вих. №10/11-4012 (а.с.35-39).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 16.08.2016 №17702/6/99-99-11-03-01-25, керуючись главою 4 Податкового кодексу України, пунктом 4 розділу VІІІ Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916, скаргу позивача від 28.07.2016 вих. №10/11-4012 (вх. ДФС №19139/6 від 01.08.2016) на податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 20.07.2016 №0000444002 залишено без розгляду та повернуто позивачеві (т. 1, а.с.21-23).

Як вбачається із зазначеного рішення ДФС України підставою для залишення первинної скарги позивача без розгляду слугувало те, що ТОВ «Фоззі-Фуд» не було направлено первинну скаргу на спірне податкове повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у Київській області, чим порушено встановлений адміністративний порядок оскарження, передбачений статтею 56 Податкового кодексу України.

У свою чергу, ТОВ «Фоззі-Фуд» звернулось до Головного управління ДФС у Київській області із аналогічною скаргою від 28.07.2016 №10/11-4012 (вх. №6537/10/10-36 від 31.08.2016), у відповідь на яку Головне управління ДФС у Київській області листом від 20.09.2016 № 2161/10/10-36-10-01-04 повідомило, що, керуючись главою 4 Податкового кодексу України та розділом VІІІ Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916, зазначену скаргу на податкове повідомлення-рішення від 20.07.2016 №0000444002 залишає без розгляду у звязку з простроченням 10-ти денного терміну, наданого для оскарження, відповідно до чинного законодавства України.

У звязку з зазначеним, не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням відповідача, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн., позивач звернувся з позовом до суду.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бориспільського відділення Броварської обєднаної держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області №0000444002 від 20.07.2016 суд зазначає таке.

Основними видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" є: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.06.2013 серії АБ №785264 (а.с.9-10).

Варто зазначити, що приміщення за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 76, знаходиться у користуванні позивача на підставі Договору оренди від 01.10.2015, посвідченого нотаріально та зареєстрованого за реєстраційним №864, укладеного між Бориспільським районним споживчим товариством (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (орендар), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає у строкове платне користування (оренду) частину будівлі Коопунівермагу (літера А-2) загальною площею 2136,5 кв.м, а саме:

1) приміщення на першому поверсі Коопунівермагу загальною площею 972,3 кв.м. (кімнати №1, №2, №3, №4 (частина), №5, №6, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27, №28, №29, №49);

2) приміщення на другому поверсі Коопунівермагу загальною площею 795,5 кв.м. (кімнати №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27, №28, №30, №31, №32, №35, №36, №40, №41, №42), згідно поверхового плану, що належить Орендодавцю на підставі відповідних документів та обладнання, перелік якого зазначений в акті прийому-передачі, що розташоване за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, 76 (а.с.71-78).

Відповідно до п. 1.4. вищезазначеного договору, приміщення передається в оренду з метою здійснення орендарем роздрібної торгівельної діяльності товарами продовольчого призначення, тютюновими і алкогольними виробами, а також супутніми товарами, здійснення орендарем роздрібної торгівельної діяльності товарами непродовольчого призначення, розміщення офісних, підсобних і складських приміщень. Орендар також має право займатись іншою, не забороненою законодавством діяльністю за умови письмового погодження з Орендодавцем.

Згідно з п. 6.1. вказаного договору оренди, останній укладений на строк з 1 жовтня 2015 року до 1 жовтня 2020 року (включно) і набирає чинності з моменту підписання акту приймання-передачі майна в оренду.

01.10.2015 на виконання Договору оренди від 01.10.2015 №864 комісією Бориспільського районного споживчого товариства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" складено Акт приймання-передачі майна в оренду, який є невідємною частиною вищезазначеного Договору оренди (а.с.86).

Також варто зазначити, що позивачем отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, терміном дії з 23.10.2015 по 22.10.2016 на місце торгівлі: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 76, магазин (а.с.69).

Таким чином, суд зазначає, що позивач на момент проведення перевірки здійснював господарську діяльність із роздрібної торгівлі алкогольними напоями на підставі отриманої ліцензії у магазині, що знаходиться у користуванні позивача за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 76, що відповідає основним видам діяльності позивача.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 Податкового кодексу України) (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 20.1.19. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 109.1. статті 109 ПК України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до положень пункту 113.1. статті 113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Пунктом 113.3. вищевказаної статті встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Наведене свідчить про те, що контролюючі органи, до яких у спірних правовідносинах відноситься відповідач, у своїй діяльності при вирішенні питання про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій та відповідальність платника податків за порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, повинні керуватися виключно нормами Податкового кодексу України.

При цьому, на відповідача покладено обовязок щодо контролю за дотриманням субєктами господарювання іншого законодавства, зокрема, Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів №481/95-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 481/95-ВР, у редакції, чинній на момент складання акту перевірки 17.06.2016), що прямо передбачено статтею 16 цього Закону, відповідно до якої контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Як закріплено у преамбулі Закону №481/95-ВР, цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з підпунктом 14.1.107. пункту 14.1. статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Підпунктом 14.1.109. пункту 14.1. статті 14 ПК України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Питання щодо виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів врегульовані положеннями статті 226 ПК України.

Так, пунктом 226.1. вказаної статті закріплено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України (п.226.5. ст. 226 ПК України).

Згідно з пунктом 226.2. статті 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Пункт 226.3. статті 226 ПК України передбачає, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 226.6. та 226.7. статті 226 ПК України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно з пунктом 226.9. статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Нормами пункту 228.2. статті 228 ПК України встановлено, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

Відповідно до пункту 228.9. статті 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Суд зазначає, що відповідач застосував до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штраф), передбачених абзацом 15 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин станом на день складання акту перевірки 17.06.2016), відповідно до якого до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

На реалізацію положень статті 226 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі Положення №1251, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у даному випадку станом на день проведення перевірки 17.06.2016).

Відповідно до пункту 20 Положення №1251 маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:

пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;

наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);

пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;

відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Згідно з пунктом 5 Положення №1251 на кожну марку наносяться такі реквізити:

слова "УКРАЇНА", "ОСОБА_8 ПОДАТКУ", "ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ" (для тютюнових виробів);

позначення виду марки, що складається з початкових літер слів "алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)" - "АВ ЛГП", "алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)" - "АВ ВП", "алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)" - "АІ ЛГП", "алкоголь імпортний (виноробна продукція)" - "АІ ВП", "тютюн вітчизняний з фільтром" - "ТВ ЗФ", "тютюн вітчизняний без фільтра" - "ТВ БФ", "тютюн імпортний з фільтром" - "ТІ ЗФ", "тютюн імпортний без фільтра" - "ТІ БФ";

індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів) через скісну риску та сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Суд зазначає, що перевіркою встановлено факт зберігання з метою реалізації пляшки текіли ОСОБА_1 ОСОБА_2, обємом 0,5 літрів, міцністю 38%, виробництва «Хоес ОСОБА_3 де С.В.» Мексика, по ціні реалізації 314,00 грн., яка маркована маркою акцизного податку з пошкодженнями, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом 8 пункту 5 Положення №1251. Отже, за даними, які містяться в акті перевірки, слідує, що перевіркою встановлений факт зберігання немаркованого алкогольного напою, на якому марка акцизного податку має пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом 7 пункту 5 Положення №1251.

Перевіряючи обґрунтованість таких висновків перевірки, та, досліджуючи питання наявності факту зберігання пляшки текіли Хоче ОСОБА_3 ОСОБА_2 саме з пошкодженою маркою акцизного податку встановленого зразка, та наявності підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-ВР, суд виходив з наступного.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Так, у судовому засіданні по справі 02.02.2017 було допитано в якості свідка керуючу магазином позивача - ОСОБА_7, яка попереджена судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від надання показань за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Свідок ОСОБА_7 повідомила суду про те, що у магазині «Сільпо» (супермаркет 800 кв.м.) за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 76 працювала на посаді керуючої з 2009 року.

17.06.2016 до обіду прийшли посадові особи контролюючого органу на перевірку. Свідка викликали на касову зону. Прийшовши, побачила двох перевіряючих, які представились, показали посвідчення, наказ та направлення на перевірку.

ОСОБА_7 зазначила, що за інструкцією вона зобовязана була повідомити керівництву про те, що прибули перевіряючі на перевірку, отримати відповідний дозвіл у юридичного та адміністративного відділу про допуск перевіряючих до перевірки. Наданий пакет документів перевіряючими передала в юридичний відділ.

Свідок відмітила, що третій працівник контролюючого органу вже знаходився у відділі алкогольних напоїв та нікого у відділ не пускав, окрім покупців. Відповідно, персонал магазину не міг підійти до вітрин відділу з алкогольними напоями. Свідок звернула увагу, що фактично питання про допуск працівників до перевірки ще не було вирішено, у той час як один з трьох перевіряючих вже перебував у відділі алкогольних напоїв та перешкоджав допуску персоналу магазину до відділу алкогольних напоїв, а інші двоє чекали на прийняття рішення про допуск до перевірки.

Свідок зазначила, що перевіряючі були допущені до перевірки. Контрольної закупки не здійснювали.

Під час здійснення перевірки працівниками контролюючого органу перевірялись акцизні марки на алкогольних напоях та тютюнових виробах (сигаретах та сигарах). Свідок відмітила, що огляд полиці, на якій виявлено пляшку алкогольного напою з пошкодженою маркою акцизного податку, було здійснено за її відсутності, але у присутності завідуючої відділом алкогольних напоїв.

Свідок ОСОБА_7 вказала, що виявлене порушення під час перевірки полягало у тому, що була надірвана марка акцизного податку на алкогольному напої текіла. Тобто, кут марки був відірваний, але у подальшому був знайдений. Свідок відмітила, що із результатами перевірки не погодилась, про що зазначила в акті перевірки.

Крім цього, свідок звернула увагу, що у магазині «Сільпо» ведеться з 01.03.2016 внутрішній журнал з перевірки акцизних марок з метою перевірки кожного дня наявності акцизних марок на продукції, у тому числі встановлення цілісності марок на алкогольних напоях. У випадку, якщо марка відірвана чи надірвана, то таку продукцію відносять на склад. Свідок зазначила, що за 17.06.2016 у такому журналі зроблена відмітка працівника магазину, який у цей день здійснював перевірку акцизних марок, що означає, що перевірка цілісності марок акцизного податку на алкогольних напоях перевірена, порушень не встановлено.

Також у судовому засіданні 02.02.2017 були допитані в якості свідків головні державні ревізори-інспектори ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_6, які проводили фактичну перевірку позивача.

Зазначені особи попереджені судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від надання показань за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Так, свідок ОСОБА_4 повідомив суду про те, що 17.06.2016 троє працівників контролюючого органу прибули на обєкт перевірки позивача та відразу предявили відповідні документи направлення на перевірку та наказ про проведення перевірки. Перевірка проводилась трьома інспекторами, які показали свої службові посвідчення. Зайшли на територію магазину та покликали відповідну особу, яка є керуючою магазином, тобто старшого, для вручення зазначеній особі документів на перевірку та отримання дозволу на перевірку. До перевірки перевіряючі були допущені та відповідна уповноважена особа позивача розписалась у направленнях та наказі, оскільки поки не розпишуться, перевіряючі не мають права проводити перевірку.

Також свідок зазначив, що перевірка безпосередньо здійснювалась у відділі алкогольних напоїв з продукцією вітчизняного виробництва.

Свідок ОСОБА_4 відмітив, що порушення було виявлене перевіряючим ОСОБА_5, яке полягало у тому, що на пляшці алкогольного напою текіли, яка перебувала на вітрині, була надірвана марка акцизного податку у частині зазначення суми акцизного податку. Виявлена марка була наявна, але не відповідала Положенню №1251 щодо маркування продукції. Тобто, свідок наголосив, що виявлене порушення полягало у тому, що відірваний шматок марки акцизного податку унеможливлював ідентифікацію реквізитів (суму акцизного податку), передбачених законодавством, які наносяться на марку.

Свідок ОСОБА_5 зазначив, що 17.06.2016 на підставі направлення та наказу про проведення перевірки було здійснено виїзд на обєкт за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 76, з метою здійснення фактичної перевірки щодо дотримання чинних вимог законодавства у сфері реалізації та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як відмітив свідок, виявлене порушення полягало у тому, що виявлена пляшка алкогольного напою була з пошкодженою маркою акцизного податку (відсутній шматочок марки), що унеможливлювало ідентифікацію її реквізитів, передбачених пунктом 5 Положення №1251, а саме, у частині суми акцизного податку, що наноситься на марку.

Свідок ОСОБА_5 зазначив, що на момент проведення перевірки виявлене порушення у розумінні пункту 20 Положення №1251 полягало у тому, що алкогольний напій текіли був немаркованим, оскільки марка мала пошкодження, які унеможливлювали встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 Положення №1251.

Крім цього, свідок відмітив, що коли перевіряючі прибувають на обєкт перевірки, вони повідомляють менеджера чи керуючого обєкта перевірки для предявлення відповідних документів. Лише після ознайомлення із документами уповноважена особа субєкта надає дозвіл на проведення перевірки або відмовляє у допуску, про що складається відповідний акт про відмову у допуску до перевірки. Також, свідок звернув увагу, що поки не отримують дозвіл на перевірку, ніхто із перевіряючих не має права здійснювати огляд відповідної продукції, у тому числі алкогольних напоїв.

Свідок ОСОБА_5 вказав, що перевірка алкогольних напоїв здійснювалась у присутності працівників магазину, тобто лише у присутності представника магазину проводився огляд алкогольних напоїв.

Також, свідок відмітив, що виявлена пляшка текіли з пошкодженою маркою акцизного податку знаходилась на верхній полиці, тобто її дістати та відірвати шматок марки було здійснити неможливо та нереально.

Свідок ОСОБА_6 зазначив, що 17.06.2016 здійснювали перевірку підакцизної продукції алкогольних напоїв та тютюнових виробів на обєкті ТОВ «Фоззі-Фуд» супермаркету «Сільпо» за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 76.

Прибувши на обєкт, попросили працівників, щоб хтось із керівництва чи уповноважена особа прийшли з метою предявлення відповідних документів (направлення, наказу на перевірку та посвідчення) для отримання допуску до перевірки. Свідок зазначив, що лише після отримання допуску перевіряючі можуть здійснювати перевірку.

Свідок ОСОБА_6 відмітив, що порушення полягало у тому, що на марці акцизного податку були відсутні реквізити акцизної марки, що унеможливлювало ідентифікувати реквізити, передбачені Положенням №1251, про що й зазначено в акті перевірки.

Судом з метою встановлення обставин справи було досліджено фотозображення, виявленої пляшки алкогольного напою з пошкодженою маркою акцизного податку, а саме, пляшки текіли ОСОБА_1 ОСОБА_2, зроблених перевіряючими під час перевірки (а.с.110-111).

Оглянувши зазначений речовий доказ, суд звертає увагу, що на момент перевірки на пляшці текіли ОСОБА_1 ОСОБА_2, відсутній кут марки з частиною нанесеної суми акцизного податку, що призвело до неможливості ідентифікації зазначеного реквізиту.

Крім цього, свідком ОСОБА_7 зазначено, що дійсно під час перевірки була надірвана марка акцизного податку на пляшці алкогольного напою текіла, тобто шматочок марки був відірваний, який у подальшому був знайдений.

Будь-яких доказів того, що перевіряючі самі відірвали зазначений шматок марки, про що зазначалось представником позивача в судових засіданнях, а саме заяв до вищестоящих податкових органів про перевищення службових повноважень перевіряючими, або звернення до правоохоронних органів із відповідними заявами про злочин, або надання відеозапису з обєкта перевірки у день здійснення перевірки, суду не надано.

Щодо наданого суду внутрішнього журналу з перевірки акцизних марок ТОВ «Фоззі-Фуд», який ведеться в магазині з метою перевірки кожного дня наявності акцизних марок на продукції, у тому числі встановлення цілісності марок на алкогольних напоях, який на думку позивача доводить факт відсутності порушень цілісності марок акцизного податку на всіх алкогольних напоях, які знаходились на реалізації в день перевірки, суд зазначає, що ведення такого журналу не є обовязком субєкта господарювання, отже такий журнал може використовуватись виключно для внутрішнього контролю, та не може бути доказом, що спростовує виявлене перевіркою порушення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що алкогольний напій Текіла ОСОБА_1 ОСОБА_2 є немаркованим, оскільки на момент проведення перевірки мав пошкодження, які унеможливлювали встановлення суми акцизного податку, що є одним із основних реквізитів, які наносяться на марку акцизного податку. У звязку з цим, порушення статті 11 Закону №481/95-ВР встановлено правильно.

Разом з цим, суд зазначає, що позивачем в обґрунтування заявленого позову надані додаткові пояснення від 07.02.2017, зі змісту яких вбачається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000444002 від 20.07.2016 було прийнято структурним підрозділом контролюючого органу Бориспільським відділенням Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки структурний підрозділ (Бориспільське відділення) наділений лише повноваженнями щодо складання та роздрукування податкового повідомлення-рішення з подальшою передачею на підпис керівнику або заступнику керівника контролюючого органу (Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області). У той же час, податкове повідомлення-рішення №0000444002 від 20.07.2016 було складене та підписане начальником структурного підрозділу контролюючого органу - Бориспільського відділення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

З огляду на зазначене, суд звертає увагу на наступне.

Нормами податкового законодавства України повноваження на прийняття податкових повідомлень-рішень належать виключно контролюючим органам.

Відповідно до підпункту 14.1.157. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з пунктом 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

У свою чергу, пунктом 41.1 статті 41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Суд звертає увагу на те, що Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС була утворена як територіальний орган ДФС постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311, однак постановою КМУ від 04.11.2015 №892 була реорганізована шляхом приєднання до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Відповідно до пункту 1 Положення про Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 13.04.2016 №314, Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області з центром у м. Броварах з Баришівсько-Березанським, Бориспільським, Згурівським, Переяслав-Хмельницьким, Яготинським відділеннями та відділенням у м. Славутичі є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується Державній фіскальній службі та Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області. Об'єднана державна податкова інспекція є органом доходів та зборів.

Об'єднана державна податкова інспекція забезпечує реалізацію повноважень Державної фіскальної служби на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Об'єднана державна податкова інспекція є правонаступником усіх прав та обовязків Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Державної фіскальної служби ДФС у Київській області, Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (а.с.169-175).

Наказом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 02.07.2016 №344 затверджено Тимчасове положення про Бориспільське відділення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (а.с.176-203).

Згідно з пунктом 1.1 вказаного Тимчасового положення Бориспільське відділення є структурним підрозділом Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та безпосередньо підпорядковується начальнику Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Таким чином, Бориспільське відділення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не є контролюючим органом, який у розумінні вищенаведених норм податкового законодавства України наділений повноваженнями на прийняття податкового повідомлення-рішення, оскільки є лише структурним підрозділом контролюючого органу Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, який у даному випадку і був уповноваженим органом на прийняття оскаржуваного рішення.

Так, згідно з пунктом 4 Положення про Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області, об'єднана державна податкова інспекція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого:

- визначає в порядку, встановленому законом, суми грошових зобовязань платників податків (підпункт 6);

- застосовує санкції за несвоєчасність подання звітності, встановленої законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на ДФС (підпункт 40).

Відповідно до підпункту 19 пункту 6 Положення про Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області, ОДПІ для виконання покладених на неї завдань має право визначати у передбачених Податковим кодексом України випадках суми податкових та грошових зобовязань платників податків.

Начальник ОДПІ приймає податкові повідомлення-рішення та інші рішення, повязані з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів у порядку, встановленому законодавством (підпункт 17 пункту 11 Положення).

З огляду на зазначене, суд звертає увагу на те, що прийняття оскаржуваного ППР структурним підрозділом контролюючого органу не відповідає вищенаведеним положенням чинного податкового законодавства України.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254 (далі Порядок №1204), контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо:

- згідно із законодавством з питань державної митної справи, податковим та іншим законодавством відповідальним за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 3).

Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку №1204 передбачено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

- "С" - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (додаток 10).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №1204 структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою "Ф" - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (заступнику керівника) контролюючого органу, а складене відповідно до Митного кодексу України - керівнику або виконуючому його обов'язки.

Після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою "Ф") не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення за формою "Ф" надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб.

Отже, структурний підрозділ контролюючого органу (у даному випадку - Бориспільське відділення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) наділений повноваженнями лише на складання та роздрукування податкового повідомлення-рішення, після чого передає його на підпис керівнику або заступнику керівника контролюючого органу (у даному випадку Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області).

Водночас, спірне податкове повідомлення-рішення №0000444002 від 20.07.2016 було складено, роздруковано та підписано керівником (заступником керівника) структурного підрозділу контролюючого органу - Бориспільського відділення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, а отже за відсутності відповідних повноважень.

Під час судового розгляду судом зясовано, що ОСОБА_10, як особа, підпис якої проставлений на податковому повідомленні-рішенні №0000444002 від 20.07.2016, станом на момент складання зазначеного податкового повідомлення-рішення обіймав посаду заступника начальника Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту територіальних органів ДФС у Київській області (http://kyivobl.sfs.gov.ua/okremi-storinki/struktura/75978.html) (а.с.206).

Проте, зі змісту податкового повідомлення-рішення №0000444002 від 20.07.2016 вбачається, що ОСОБА_10 підписав оспорюване податкове повідомлення-рішення саме як керівник (заступник керівника) Бориспільського відділення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. Також у графі «найменування контролюючого органу та його місцезнаходження» на бланку податкового повідомлення-рішення №0000444002 від 20.07.2016 вказано, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято Бориспільським відділенням Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із зазначенням адреси місцезнаходження: м.Бориспіль, вул. Котляревського, 2.

Вказані обставини дають підстави стверджувати, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято саме Бориспільським відділенням Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, а не Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Суд також зазначає, що наявність відтиску печатки Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на бланку податкового повідомлення-рішення №0000444002 від 20.07.2016 не свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення №0000444002 від 20.07.2016 прийнято Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Отже, судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000444002 від 20.07.2016 прийнято саме Бориспільським відділенням Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області за відсутності у вказаного структурного підрозділу контролюючого органу повноважень на його прийняття.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача не надав та не довів відсутності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0000444002 від 20.07.2016 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 17000,00 грн.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За приписами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 грн. на підставі платіжного доручення №3539991 від 28.09.2016, оригінал якого знаходиться у матеріалах адміністративної справи (а.с.2), підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159 - 163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000444002 від 20.07.2016 Бориспільського відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 17000,00 грн.

3. Стягнути судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (місце знаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5, ідентифікаційний код 32294926) за рахунок бюджетних асигнувань Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 286, ідентифікаційний код 39463945).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.