Постанова № 66104129, 21.04.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2017 року Справа № 803/378/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

з участю представника позивача Міщук І.В.,

представника відповідача Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Реммеблі" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Реммеблі" (далі - ПП "Реммеблі", позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.11.2016 року №0003431401, №0003441401.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "Реммеблі" щодо показників задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість за період з 01.06.2016 року по 31.07.2016 року, за результатами якої 24.10.2016 року був складений акт №5062/14-01/31836555.

На підставі цього акта перевірки Луцької ОДПІ було винесені податкові повідомлення-рішення від 17.11.2016 року №0003431401, №0003441401. Податковим повідомленням-рішенням від 17.11.2016 року №0003431401 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1634734 грн. та накладено штрафні санкції в розмірі 817367 грн., а податковим повідомленням-рішенням від 17.11.2016 року №0003441401 встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 811930 грн.

Позивач оскаржував зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте вони були залишені без змін, а відповідні скарги - без задоволення.

Позивач не погоджується з висновками акта перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями з наступних підстав.

Підприємство вказує на те, що підставою для винесення вищезгаданих податкових повідомлень-рішень є висновки, викладені в акті перевірки про те, що ПП "Реммеблі" здійснювало операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності, а отже його діяльність була спрямована на отримання податкової вигоди. Висновки акта перевірки ґрунтуються на акті ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 04.08.2016 року №359/14-03-14-02/39139456 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Прометей-Голд", яким встановлено, що постачальником ТОВ "Прометей-Голд" є ТОВ "Зернотрейд Компані", яке придбало ячмінь в ТОВ "Укрекспосервіс" та ТОВ "Перспектива сучасності", що у свою чергу був придбаний у ТОВ "Новітній капітал". Однак, в подальшому придбання ячменю ТОВ "Укрекспосервіс" та ТОВ "Новітній капітал" не відслідковується. Крім того, щодо ТОВ "Зернотрейд Компані" встановлено відсутність руху активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості, відсутні трудові ресурси та основні фонди. На підставі отриманої податкової інформації такі ж висновки зроблені по контрагентах-постачальниках по ланцюгу постачання.

Також позивач зазначає, що висновки відповідача про завищення податкового кредиту ґрунтуються на тому, що ПП "Реммеблі" не надало для перевірки пояснень та документів, які підтверджують транспортування товару, якість та походження товару, документів по розрахунках з контрагентами та інших документів по договорах купівлі-продажу ячменю в ТОВ "Прометей-Голд".

Заперечуючи наведені висновки контролюючого органу, позивач звертає увагу на те, що господарські операції з придбання ячменю в ТОВ "Прометей-Голд" та його реалізацію на підставі договорів комісії з ТОВ "Прометей-Трейд" підтверджуються належним чином складеними первинними документами, а саме: договорами, податковими, видатковими накладними, платіжними документами, актами приймання-передачі, звітами комісіонера та вантажно-митними деклараціями. Крім того, ПП "Реммеблі" здійснювало перевірку контрагентів ТОВ "Прометей-Голд" та ТОВ "Прометей-Трейд" по відкритих інформаційних базах, згідно яких вони в період здійснення зазначених господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи та були платниками ПДВ та щодо них були відсутні судові рішення, які б ставили під сумнів у добросовісності цих контрагентів. Разом з тим, позивач вказує на те, що не зобов'язаний здійснювати контроль дотримання контрагентами податкового законодавства, а висновки податкового органу відносно ПП "Реммеблі" мають ґрунтуватися виключно на аналізі бухгалтерських та податкових документів підприємства, що були досліджені під час проведення податкової перевірки. Водночас, ні акти перевірок інших платників податків, ні відомості баз даних податкових органів в розумінні чинного законодавства не є первинними документами чи документами бухгалтерського або податкового обліку, які могли б підтвердити факт фіктивності згаданих господарських операцій. Також відповідачем не було проаналізовано подальший збут товару ПП "Реммеблі" по ланцюгу постачання контрагентам, у зв'язку з чим не надано всебічної та повної юридичної і економічної оцінки господарській операції, а подальша реалізація придбаного товару через митницю свідчить про реальність здійснення зазначених господарських операцій.

Таким чином, позивач вважає, що ним дотримано встановленого порядку формування податкового кредиту за згаданими господарськими операціями та виконано зобов'язання по сплаті податку на додану вартість.

Щодо відповіді ПП "Реммеблі" на лист-вимогу Луцької ОДПІ від 07.10.2016 року №14655/10/03-18-14-01 про надання пояснень та завірених копій документів, що підтверджують реальність здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Прометей-Голд" та ТОВ "Прометей-Трейд" за червень-липень 2016 року, то позивач звертає увагу на те, що зазначені оригінали документів під час перевірки надавались в повному обсязі для ознайомлення перевіряючим ОСОБА_7 та ОСОБА_3, тому, відповідно, їх не можна вважати відсутніми у підприємства.

На підставі вищенаведеного позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 17.11.2016 року №0003431401, №0003441401.

В поданому до суду письмовому запереченні проти позову представник відповідача адміністративний позов не визнав. Вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Прометей-Голд", ТОВ "Прометей-Трейд" не підтверджені належними первинними документами. Зазначає, що ПП "Реммеблі" не надало для перевірки на запит Луцької ОДПІ наступних пояснень та документів, а саме: документів, що підтверджують транспортування (перевезення) товарів; документів, що підтверджують якість та походження продукції (сертифікати відповідності та якісні посвідчення, тощо); документів щодо розрахунків між контрагентами; документів, на підставі яких продавець (ТОВ "Прометей-Голд") відповідно до умов договору купівлі-продажу №2516/05-1 від 25.05.2016 року гарантує, що він придбав товар у виробника сільськогосподарської продукції (у розумінні п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України); документів, які б дозволяли визначити кількість поставленого в червні 2016 року ячменю врожаю 2015 року та врожаю 2016 року, так як в наданих накладних не конкретизовано ячмінь якого року врожаю постачається; яким чином здійснювалася передача товару по кількості та якості (від продавця до покупця та від комітента до комісіонера), зокрема як відбувалось зважування товару, ким саме проводилась відповідна робота, у чиїй присутності, тощо; документів що підтверджують відрядження осіб, які приймали участь у здійсненні господарських операцій між вищезазначеними контрагентами; хто отримував товар від ТОВ "Прометей-Голд". Також позивачем не надано на запит контролюючого органу для перевірки складські документи на зерно, зокрема подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво або складську квитанцію, а також підписані в тристоронньому порядку акти приймання-передавання.

Крім того, зазначає, що в ході аналізу баз даних, зокрема ЄДРПН, відповідно до зареєстрованих податкових накладних встановлено, що ТОВ "Прометей-Голд" здійснювало придбання ячменю у ТОВ "Зернотрейд Компані", яке придбало його у ТОВ "Укрекспосервіс" та ТОВ "Перспектива сучасності", яке, в свою чергу, придбало у ТОВ "Новітній капітал". Однак, в подальшому придбання ТОВ "Укрекспосервіс" та ТОВ "Новітній капітал" ячменю не відслідковується. Також представник відповідача вказує на те, що діяльність ТОВ "Укрекспосервіс" має ознаки нереальності здійснення господарських операцій.

Згідно акта ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 04.08.2016 року №359/14-03-14-02/39139456 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Прометей-Голд" слідує, що директор ТОВ "Прометей-Голд" та директор ТОВ "Зернотрейд Компані" є однією особою, а також посадовою особою інших суб'єктів господарювання, а саме ТОВ "Прометей", ТОВ "Прометей Грін", ТОВ "Прометей Агрі".

Враховуючи вищенаведене, представник відповідача вважає висновки акта перевірки Луцької ОДПІ від 24.10.2016 року №5062/14-01/31836555 про завищення позивачем податкового кредиту вірними, у зв'язку з чим контролюючим органом правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а тому просить відмовити у задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ в період з 03.10.2016 року по 17.10.2016 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Реммеблі" щодо показників задекларованих в поданій звітності з податку на додану вартість за період з 01.06.2016 року по 31.07.2016 року, про що було складено акт №5062/14-01/31836555 від 24.10.2016 року (а.с.11-36).

В акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу (ПК) України, в результаті чого ПП "Реммеблі" завищено податковий кредит по взаємовідносинах із ТОВ "Прометей-Голд" на загальну суму 2446664 грн., в тому числі за червень 2016 року на 1401664 грн., за липень 2016 року на 1045000 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету в загальній сумі 1634764 грн., в тому числі за червень 2016 року - 780220 грн., за липень 2016 року - 854514 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21 декларації за липень 2016 року) на суму 811930 грн.

На підставі складеного акта перевірки від 24.10.2016 року №5062/14-01/31836555 Луцькою ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.11.2016 року №0003431401, №0003441401 (а.с.9-10, том 1). Податковим повідомленням-рішенням від 17.11.2016 року №0003431401 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1634734 грн. та накладено штрафні санкції в розмірі 817367 грн., а податковим повідомленням-рішенням від 17.11.2016 року №0003441401 встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 811930 грн.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, проте скарга ПП "Реммеблі" була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін, про що свідчить рішення Державної фіскальної служби України від 27.02.2017 року №3968/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги (а.с.37-42, том 1).

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності прийняті податкових повідомлень-рішень з огляду на таке.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

ґ) виключено;

д) виключено;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені (п.186.1 ст.186 ПК України).

Місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме: а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг; б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна; в) послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання; г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном (п.186.2 ст.186 ПК України).

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, нормами податкового законодавства встановлено, що податкова накладна є звітним та одночасно розрахунковим документом. Наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХІV) (в редакції, чинній на момент здійснення господарських операцій) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Такі ж вимоги до первинних документів встановлені пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Договори, податкові, видаткові накладні, платіжні доручення є підставою для податкового та бухгалтерського обліку, якщо вони засвідчують факт вчинення господарської операції.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ про непідтвердження позивачем господарських операцій придбання ячменю в ТОВ "Прометей-Голд" та його реалізацію згідно укладених договорів комісії з ТОВ "Прометей-Трейд", судом під час розгляду справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит та задекларовано суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, а також належного оформлення первинних документів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПП "Реммеблі" мало правовідносини з ТОВ "Прометей-Голд" та ТОВ "Прометей-Трейд".

Так, між ТОВ "Прометей-Голд" (продавець) та ПП "Реммеблі" (покупець) було укладено договори купівлі-продажу №2516/05-1 від 25.05.2016 року та №0716/07-2 від 07.07.2016 року, на підставі яких позивач придбав в червні-липні 2016 року сільськогосподарську продукцію, що зазначається в додатках до цих договорів.

Відповідно до договору купівлі-продажу №2516/05-1 від 25.05.2016 року та додатків №1, №2 від 25.05.2016 року, №3 від 02.06.2016 року до нього, а також додаткової угоди про внесення змін до цього договору від 26.05.2016 року позивачу ТОВ "Прометей-Голд" в червні 2016 року було здійснено поставку ячменю 3 класу, не насіннєвого, для кормових потреб, українського походження, врожаю 2015/2016 року, 100% насипом, на загальну суму 8409986 грн., в т.ч. ПДВ - 1401664 грн. (а.с.49-54, том 1).

На підставі договору купівлі-продажу №0716/07-2 від 07.07.2016 року та додатків №1 від 07.07.2016 року та №2 від 26.08.2016 року позивач придбав у ТОВ "Прометей-Голд" в липні 2016 року ячмінь 3 класу, не насіннєвий, для кормових потреб, українського походження, врожаю 2016 року, 100% насипом, на загальну суму 6270000 грн., в т.ч. ПДВ - 1045000 грн. (а.с.55-57, том 1).

Вищенаведені суми податку на додану вартість в загальному розмірі 2446664 грн. були включені до складу податкового кредиту позивача.

Відповідно до умов поставки, визначених в цих договорах та додатків до них, товар поставляється на умовах самовивезення покупцем, тобто ПП "Реммеблі", зі складу продавця - ТОВ "Прометей-Голд".

Пунктами 2.4 згаданих договорів визначено, що для підтвердження поставки продавцем надаються наступні документи: рахунок-фактура на 100% вартості товару, що поставляється за договором із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати; видаткова накладна, виписана на 100% товару у відповідності до діючого законодавства України; копію квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.49, 55, том 1).

Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі рахунку-фактури в строк, зазначений у додатках до даних договорів, про що передбачено пунктами 3.1 цих договорів.

Також додатковою угодою від 26.05.2016 року та пунктом 1.4 договору купівлі-продажу №2516/05-1 від 25.05.2016 року передбачено, що продавець гарантує, що він придбав товар у виробника сільськогосподарської продукції (у розумінні пункту 209.6 ст.209 Податкового кодексу України).

На підтвердження зазначених господарських операцій позивач надав для перевірки вищезазначені договори та додатки до них, видаткові накладні №РН-0000380 від 01.06.2016 року, №РН-0000381 від 02.06.2016 року, №РН-0000382 від 03.06.2016 року, №РН-0000416 від 03.06.2016 року, №РН-0000417 від 04.06.2016 року, №РН-0000383 від 04.06.2016 року, №РН-0000418 від 05.06.2016 року, №РН-0000419 від 06.06.2016 року, №РН-0000420 від 07.06.2016 року, №РН-0000421 від 08.06.2016 року, №РН-0000422 від 09.06.2016 року, №РН-0000474 від 15.06.2016 року, №РН-0000477 від 16.06.2016 року, №РН-0000479 від 27.06.2016 року, №РН-0000590 від 29.07.2016 року, №РН-0000605 від 31.07.2016 року, (а.с.88, 96, 101, 106, 114, 119, 124, 129, 134, 139, 144, 149, 159, 166, 171, том 1), податкові накладні №385 від 01.06.2016 року, №386 від 02.06.2016 року, №387 від 03.06.2016 року, №420 від 03.06.2016 року, №421 від 04.06.2016 року, №388 від 04.06.2016 року, №422 від 05.06.2016 року, №423 від 06.06.2016 року, №424 від 07.06.2016 року, №425 від 08.06.2016 року, №426 від 09.06.2016 року, №479 від 15.06.2016 року, №482 від 16.06.2016 року, №484 від 27.06.2016 року, №577 від 29.07.2016 року, №592 від 31.07.2016 року (а.с.90, 98, 103, 108, 116, 119, 121, 126, 131, 136, 141, 151, 156, 161, 169, 173, том 1) та акти приймання-передачі за цими договорами.

Так, з актів приймання-передачі №01 від 01.06.2016 року, №02 від 02.06.2016 року, №03 від 03.06.2016 року, №01 від 03.06.2016 року, №02 від 04.06.2016 року, №04 від 04.06.2016 року, №03 від 05.06.2016 року, №04 від 06.06.2016 року, №05 від 07.06.2016 року, №06 від 08.06.2016 року, №07 від 09.06.2016 року, №08 від 15.06.2016 року, №09 від 16.06.2016 року, №01 від 27.06.2016 року за договором купівлі-продажу №2516/05-1 від 25.05.05.2016 року та додатках до нього, а також відповідно до актів приймання-передачі №01 від 29.07.2016 року, №03 від 31.07.2016 року за договором купівлі-продажу №0716/07-2 від 07.07.05.2016 року та додатках до нього слідує, що місцем приймання-передачі товару є: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Індустріальна, буд.3 (а.с.89, 97, 102, 107, 115, 120, 125, 130, 135, 145, 150, 155, 160, 168, 172, том 1).

Відповідно до акта приймання-передачі №02 від 29.07.2016 року за договором купівлі-продажу №0716/07-2 від 07.07.2016 року та додатком №1 від 07.07.2016 року слідує, що місцем приймання-передачі товару є: Миколаївська область, Казанківський район, смт. Казанка, вул. Жовтнева, 40 (а.с.167, том 1).

Також позивач під час судового розгляду надав акти приймання передачі зі зберігання №№1-19 за договором купівлі-продажу №0716/07-2 від 07.07.2016 року (а.с.38-55, том 3).

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ПП "Реммеблі" та ТОВ "Прометей-Голд" позивач надав суду належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних (а.с.177-249, том 1, а.с.1-75, 117-250, том 2, а.с.1-30, том 3), платіжних доручень (а.с.80-110, том 2) та банківських виписок (а.с.111-114, том 2).

Судом також встановлено, що з метою реалізації придбаного в ТОВ "Прометей-Голд" ПП "Реммеблі" уклало з ТОВ "Прометей-Трейд" договори комісії №25/05-1 від 25.05.2016 року, №02/06-1 від 02.06.2016 року та №03/08-1 від 03.08.2016 року, згідно яких комітент (ПП "Реммеблі") доручає, а комісіонер (ТОВ "Прометей-Трейд") зобов'язується за дорученням комітента за плату здійснювати від свого імені та за рахунок комітента наступні юридично значимі дії: здійснювати реалізацію на експорт з України товару, що належить комітенту на праві власності. Найменування товару, асортимент, кількість і ціна товару визначається в додатках до дійсного договору; укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах комітента, а також діяти в інтересах комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів; укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом; інші дії, пов'язані з вищевказаними операціями, які необхідні для виконання доручень комітента (а.с.58-60, 66-68, том 1, а.с.56-58, том 3).

Одними з обов'язків комісіонера відповідно до умов цих договорів є: після реалізації товару надати комітенту звіт комісіонера в погодженій сторонами формі, який після його затвердження комітентом, прирівнюється до акту виконаних робіт; прийняти на відповідальне зберігання від комітента товар, що є предметом даних договорів (пункти 3.6, 3,7 договорів комісії).

Додатками №1, №2 від 25.05.2016 року та додатковими угодами від 08.07.2016 року до договору комісії №25/05-1 від 25.05.2016 року, додатком №1 від 02.06.2016 року, та додатковими угодами від 08.07.2016 року до договору комісії №02/06-1 від 02.06.2016 року, а також додатком №1, №2 та додатковою угодою до договору комісії №03/08-1 від 03.08.2016 року передбачено наступне: товар, який комісіонер продає на експорт; кількість товару; умови постачання товару на експорт; терміни передачі товару на комісію; терміни відвантаження товару на експорт; розмір комісійної винагороди комісіонера за реалізацію товару на експорт; умови надання комітенту комісіонером звіту та інші умови до укладених договорів комісії (а.с.61-65, 69-71, том 1, а.с.59-61, том 3).

Так, відповідно до цих додатків та додаткових угод до договорів комісії комісіонер продає на експорт від свого імені, але за рахунок і на користь комітента ячмінь 3 класу, не насіннєвий, для експортування, українського походження, врожаю 2015/2016 року, 100% насипом. Умовами поставки товару на експорт є: DAP - Перевантажувальний термінал ТОВ СП "НІБУЛОН" (Залізнична станція призначення Миколаїв-Вантажний), м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1 та згідно з Інкотермс 2010.

Зазначені договори комісії та додатки до них, крім договору комісії №03/08-1 від 03.08.2016 року та додатків до нього, який був наданий під час розгляду справи, були надані позивачем відповідачу під час проведення перевірки. Також були надані акти приймання-передачі №1 від 01.06.2016 року, №2 від 02.06.2016 року, №3 від 03.06.2016 року, №4 від 04.06.2016 року, №1 від 27.06.2016 року за договором комісії №25/05-1 від 25.05.2016 року (а.с.92, 100, 105, 123, 162, том 1), акти приймання-передачі №1 від 03.06.2016 року, №2 від 04.06.2016 року, №3 від 05.06.2016 року, №4 від 06.06.2016 року, №5 від 07.06.2016 року, №6 від 08.06.2016 року, №7 від 09.06.2016 року, №8 від 15.06.2016 року, №9 від 16.06.2016 року, за договором комісії №02/06-1 від 02.06.2016 року (а.с.110, 118, 128, 133, 138, 143, 148, 153, 158, том 1).

Відповідно до цих актів приймання-передачі місцем приймання-передачі товару на комісію є: Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки.

Крім того, на підтвердження реальності виконання цих договорів позивач надав суду належним чином завірені копії звітів №1 від 04.01.2017 року, №1 від 17.01.2017 року, №1 від 05.12.2016 року, №1 від 17.01.2017 року комісіонера ТОВ "Прометей-Трейд" перед комітентом ПП "Реммеблі" до вищезгаданих договорів комісії та додатків до них (а.с.93, 111, 163, 174, том 1, а.с.62, том 3), а також актів приймання-передачі №1 від 13.08.2016 року, №№2,3 від 14.08.2016 року, №№4,5 від 15.08.2016 року, №6 від 16.08.2016 року, №7 від 17.08.2016 року, №8 від 18.08.2016 року за договором комісії №03/08-1 від 03.08.2016 року, вантажно-митних декларацій від 08.07.2016 року №504050000/2016/301917, від 13.07.2016 року №504050000/2016/301949, від 20.07.2016 року №504050000/2016/302003, від 31.08.2016 року №504050000/2016/302267 (а.с.94-95, 112-113, 164-165, том 1, а.с.63-73, том 3).

Отже, позивачем на підтвердження господарських операцій з придбання ячменю в ТОВ "Прометей-Голд" надано належним чином завірені копії договорів купівлі-продажу та додатків до них, податкових та видаткових накладних, актів приймання-передачі, платіжних доручень, банківських виписок, товарно-транспортних накладних, а також документів, що підтверджують реалізацію цих товарів через договори комісії, а саме: звітів комісіонера, які замінюють акти виконаних робіт, актів приймання-передачі товару від комітента до комісіонера та вантажно-митні декларації, що засвідчують реалізацію придбаного товару за кордон.

Суд вважає, що вказані первинні документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про спірні господарські операції та підтверджують факт їх виконання. Крім того, правильність заповнення податкових та видаткових накладних, а також інших первинних документів не оспорюється відповідачем. Під час судового розгляду позивачем надано копії товарно-транспортних накладних (а.с.177-249, том 1, а.с.1-75, 117-250, том 2, а.с.1-30, том 3), які засвідчують транспортування товару зі складів ТОВ "Прометей-Голд" на Перевантажувальний термінал ТОВ СП "НІБУЛОН" (Залізнична станція призначення Миколаїв-Вантажний), м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1 та згідно з Інкотермс 2010 з метою експорту. Як зазначалося вище, згідно умов договорів купівлі-продажу товару та додатків до них, товар поставляється на умовах самовивезення покупцем зі складу продавця. Враховуючи те, що позивачем укладено договори комісії з ТОВ "Прометей-Трейд", тому транспортування товару з метою експорту зі складів ТОВ "Прометей-Голд" здійснювалося на замовлення ТОВ "Прометей-Трейд", про що відображено в товарно-транспортних накладних, які засвідчують реальність здійснення господарських операцій.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що позивачем не надано для перевірки складські документи на зерно, сертифікати відповідності та якісні посвідчення на нього, однак суд вказує на те, що такі документи не є обов'язковими для підтвердження реальності здійснення згаданих господарських операцій.

Так, статтею 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" встановлено, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов'язаний здійснити аналіз його якості.

Здійснивши аналіз наведеної правової норми, суд вказує на те, що власники зерна мають право, а не зобов'язані укладати договори складського зберігання зерна, а тому наявність складських документів на зерно та документів, що підтверджують його якість залежить від волевиявлення власника зерна щодо укладення таких договорів.

Факт отримання та передачі товару підтверджується підписами уповноважених представників сторін у видаткових накладних та актах приймання-передачі товару, а саме: передача та отримання товару здійснювалося директором ПП "Реммеблі" ОСОБА_4, директором ТОВ "Прометей-Голд" ОСОБА_5, директором ТОВ "Прометей-Трейд" ОСОБА_6 Зазначене спростовує доводи Луцької ОДПІ в акті перевірки про те, хто отримував товар від ТОВ "Прометей-Голд", оскільки товар від імені ПП "Реммеблі" отримував саме директор ПП "Реммеблі" ОСОБА_4, тому відсутня інформація у видатковій накладній про довіреність на директора цього підприємства, яка в даному разі може не видаватися.

Відсутність документів про те, яким чином здійснювалася передача товару по кількості та якості, а також документів щодо визначення кількості поставленого ячменю врожаю 2015 року та врожаю 2016 року та придбання його у виробника сільськогосподарської продукції не спростовують реальності здійснення вищенаведених господарських операцій, оскільки вони не є першочерговими документами, що впливають на підтвердження валових витрат. Не передача таких документів добросовісному платнику податків не може свідчити про нереальність здійснених господарських операцій.

Також під час перевірки контролюючим органом був використаний акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 04.08.2016 року №359/14-03-14-02/39139456 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Прометей-Голд" (а.с.74-101, том 3), яким встановлено, що постачальником ТОВ "Прометей-Голд" є ТОВ "Зернотрейд Компані", яке придбало ячмінь в ТОВ "Укрекспосервіс" та ТОВ "Перспектива сучасності", що у свою чергу був придбаний у ТОВ "Новітній капітал". Однак, в подальшому придбання ячменю ТОВ "Укрекспосервіс" та ТОВ "Новітній капітал" не відслідковується. Відтак, контролюючим органом поставлено під сумнів придбання позивачем в ТОВ "Прометей-Голд" ячменю та реальність здійснення господарських операцій з його поставки в ланцюгу вказаних постачальників. Однак, з такими твердженнями контролюючого органу погодитись не можна, з огляду на таке.

Аналіз норм Податкового кодексу України вказує на той факт, що у його змісті не міститься норм, які б покладали відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг), щодо обов'язку здійснювати контроль за дотриманням постачальниками вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності, декларуванні ними податкової звітності.

Крім того. на час укладення та виконання договорів контрагенти позивача були зареєстрованими в ЄДРПОУ, тобто були юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, та платниками податку на додану вартість.

Доводи контролюючого органу про непідтвердження реальності зазначених господарських операцій з огляду на непідтвердження поставок товару в ланцюгу до позивача, не можуть бути підставою для позбавлення платника (позивача) права на формування податкового кредиту, оскільки законодавець не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

У розумінні статті 124 Конституції України та статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними та допустимими доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 та ст. 212 Кримінального кодексу України, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Однак, наявності вищезазначених обставин, на підтвердження факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулися, судами не встановлено.

У даному випадку спірні господарські операції були належним чином відображені позивачем у податковому обліку, жодних свідчень того, що їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судами не встановлено.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначними доказами, однак такі докази на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не надано, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку Луцькою ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 17.11.2016 року №0003431401, №0003441401, відтак останні є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги ПП "Реммеблі" підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 48960,47 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 24.03.2017 року №69.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 17.11.2016 року №0003431401, №0003441401.

Присудити на користь Приватного підприємства "Реммеблі" за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 48960,47 грн. (сорок вісім тисяч дев'ятсот шістдесят гривень 47 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 26 квітня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук