Вирок № 66103703, 19.04.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3907/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бірси О.В.,

секретаря судових засідань Ярмак І.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Мороз О.В.,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016100040010305 від 19.07.2016 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Чернівецької області, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Під час досудового розслідування, на підставі положень ст. 468 КПК України, 01.03.2017 між ОСОБА_3 та представником потерпілого ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_2 було укладено угоду про примирення, у рамках даного кримінального провадження, у зв'язку з чим прокурором, на виконання вимог ч. 1 ст. 474 КПК України, направлено до суду обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою.

Ухвалою суду, згідно ч. 1 ст. 314 КПК України, призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому, винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316, 474 КПК України та безпосередньо можливості затвердження укладеної угоди.

Обвинувачений, в підготовчому судовому засіданні, розуміючи наслідки затвердження угоди та права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, просив суд затвердити угоду про примирення і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України в повному обсязі сформульованого обвинувачення та зазначив, що в повній мірі розуміє наслідки не виконання останньої, визначені ст. 476 КПК України.

Представник потерпілого, розуміючи наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 ч.1 п. 2 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, вважав за необхідне угоду затвердити.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, зауважив, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, тож просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені заходи.

Суд, заслухавши думку сторін угоди та прокурора, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК України) та закону приходить до наступного.

Статтею 468 КПК України регламентовано, що в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно з даною угодою, її сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України визнаючи, шляхом її укладення доведеним, що останній 12 липня 2016 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, зайшов до магазину «Епіцентр» (ТОВ «Епіцентр К», ЄДРПОУ 32490244), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 11.

Перебуваючи в приміщенні магазину ОСОБА_3, побачив на полиці набір ключів комбінованих «Торех 35Б756», та у останнього злочинний умисел на таємне викрадення даного майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3, взяв з полиці вищевказані ключі комбіновані 8 шт., 6-19 мм «Торех 35Б756», артикул № 20627319, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим умислом, розукомплектував їх, витягнувши з коробки, а коробку від ключів «Торех» викинув на підлогу.

У подальшому, ОСОБА_3 ключі комбіновані в кількості 8 штук, поклав собі в кишеню джинсових штанів.

Після цього, не маючи наміру сплачувати за товар, ОСОБА_3 направився на вихід з магазину «Епіцентр» та пройшов повз касову зону. Однак, виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, останній не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, оскільки при виході з магазину був затриманий працівником охорони магазину.

Як наслідок, своїми протиправними діями, які полягали у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3, намагався спричинити ТОВ «Епіцентр К» матеріального збитку на суму 286 гривні 25 копійок.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), але свій злочинний умисел до кінця довести не зміг з причин, що не залежали від його волі.

Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме штраф у сумі 850 грн.

Ініціювання та укладення угоди було здійснено у відповідності до положень ст. 469 КПК України та порушень норм останньої, у підготовчому судовому засіданні, судом не встановлено.

Безпосередньо в самій угоді про примирення викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст. 471 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначені ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за ст. 12 КК України, особливостей обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступіня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують останнє.

Підстав регламентованих п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.

Таким чином, судом, у підготовчому судовому засіданні, встановлено, що умови даної угоди в повній мірі відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та закону.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 та ч. 1 ст. 475 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Питання речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 369-371, 373-374, 468-469, 471, 473-475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про примирення укладену 01.03.2017 між ОСОБА_3 та представником потерпілого ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_2 у рамках кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016100040010305 від 19.07.2016.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.

Речові докази: 8 ключів, пластмасову коробку - залишити у володінні власника.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених ч. 1 ст. 473 КПК України до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження.

С у д д я : О.В. Бірса