Ухвала суду № 66102241, 20.04.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/928/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2016 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обгрунтування своїх позовних вимог вказував, що 05 березня 2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір б/н, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 17 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобовязання належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 30 вересня 2016 року складала 47 846,24 гривень, в тому числі: 22 720,95 грн. заборгованість по кредиту; 21 670, 71 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 700 грн. заборгованість по комісії та пені; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 2 254, 58 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просив суд стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2016 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на його незаконність, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно з вимогами п. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову банку, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення умов кредитного договору свої грошові зобовязання не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, згідно кредитного договору б/н від 05 березня 2013 року ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 17 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Договір складається із заяви клієнта, памятки клієнта, умов і правил надання банком послуг та тарифів.

Підписана заява, памятка клієнта разом з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку становлять між банком та клієнтом договір про надання банківських послуг.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Своїм підписом ОСОБА_6 підтвердив, що ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань (неналежне виконання).

Заперечуючи проти заявленого позивачем позову, ОСОБА_6 вказував у апеляційній скарзі, що у матеріалах справи відсутня памятка клієнта, яка є складовою частиною договору про надання банківських послуг разом із заявою та у якій сторонами договору погоджуються істотні умови договору.

Вказане посилання в апеляційній скарзі на те, що між сторонами договір не укладався протирічить матеріалам справи. Договір про приєднання від 05 березня 2013 року підписаний відповідачем. Вказаний підпис свідчить про те, що відповідач згодився із всіма умовами договору приєднання.

Крім того, банком було надано памятку клієнта, що свідчить про укладення між сторонами вказаного кредитного договору та спростовують доводи апеляційної скарги в цій частині.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем та користування ними також підтверджується випискою по картці/рахунку, яка має статус первинного документа, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого Мінюсту від 12.04.2012 року № 578/5 та у відповідності до якої вбачається, що ОСОБА_6 як знімав кошти так і поповнював свій картковий рахунок.

З наданих банком розрахунків вбачається, що відповідач порушував умови договору, не сплачував нараховані банком відсотки, не погашав взяту суму кредитного ліміту, унаслідок чого у нього станом на 30 вересня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 47 846,24 грн., що складається із: 22 720,95 грн. - заборгованість за кредитом; 21 670,71 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 700 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. та 2 254,58 грн. - штрафи (фіксована частина та процентна складова відповідно)

Наданий позивачем розрахунок наявної заборгованості за договором відповідачем не оспорювався, жодних доказів, які б спростовували суму заборгованості відповідачем суду не надано, свій розрахунок не наведений, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Тобто, відповідач не спростував докази, надані банком щодо цього факту.

Доводи апеляційної скарги в частині ненадання банком доказів щодо фактичного отримання відповідачем кредитних коштів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, і ухвалив у справі законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили одразу після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий :

Судді :