Постанова № 66100736, 19.04.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.04.2017 Справа №607/2975/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Киренької Г.Я.,

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Дзюбатого А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 у березні 2017 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нескладанні висновку та неприйнятті рішення про призначення та невиплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з визначенням третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції; зобов'язати відповідача скласти висновок та прийняти рішення про призначення йому такої допомоги, видати відповідний наказ та виплатити цю допомогу. Обгрунтовував позов тим, що з 2003 року по 06 листопада 2015 року перебував на службі в органах внутрішніх справ, а з 07 листопада 2015 року прийнятий на службу в Національну поліцію України, звідки звільнений на підставі наказу від 29 червня 2017 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). В період проходження служби в поліції, а саме 15 червня 2016 року йому встановлено інвалідність третьої групи, яка пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Наказом МВС України № 4 від 11 січня 2016 року (зі змінами згідно з наказом № 916 від 12 вересня 2016 року) затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до якого одним із випадків призначення такої допомоги є обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ. У разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. 07 жовтня 2016 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення одноразової грошової допомоги і подав необхідні документи. Відповідно до вказаного Порядку фінансовий підрозділ у десятиденний строк з дня реєстрації документів мав підготувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги, а керівник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області у п'ятнадцятиденний строк повинен був прийняти рішення про призначення йому виплати одноразової грошової допомоги шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням із зазначенням мотивів відмови. Однак, у порушення зазначених вимог, листом заступника начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 20 лютого 2017 року йому роз'яснено, що випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога, визначені ст. 97 Закону України «Про національну поліцію», тому призначення і виплата допомоги можлива лише у випадку відповідності висновку МСЕК до випадків, визначених цим Законом. Зазначені дії відповідача позивач вважає такими, що не відповідають вимогам закону, порушують його права, тому просив позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з викладених у позовній заяві обставин та просили задовольнити. Представник відповідача вказав, що висновок про причини захворювання позивача складений відповідно до форми, затвердженої Наказом МВС України № 85 від 06 лютого 2001 року, яким передбачено що у всіх випадках при медичному огляді осіб рядового й начальницького складу, військовослужбовців, коли їм встановлено діагноз, ВЛК визначає причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва) (п. 1.77). Пунктом 1.78 визначено конкретні формулювання, в яких виносяться постанови ВЛК про причинний зв'язок, зокрема "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ", якщо воно виникло в період проходження служби в органах внутрішніх справ або коли захворювання, яке виникло до служби, в період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби (п.п. 1.78.8). Зміни до зазначеного Наказу по даний час не внесені, тому в постанові ВЛК про причинний зв'язок захворювання позивача вказано, що це захворювання пов'язане з проходженням в ОВС, а не в поліції. Хоча фактично інвалідність позивача настала під час проходження служби в органах Національної поліції.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав, підтримав письмові заперечення на позов. Вказав, що підстави виплати одноразової грошової допомоги, визначені ст. 97 Закону України «Про національну поліцію», який має вищу юридичну силу за підзаконні нормативно-правові акти. Оскільки права на цю допомогу позивач відповідно до цього Закону не має, то дії відповідача є законними. Позов є передчасним, оскільки на даний час в МВС України та Національній поліції України не врегульоване питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, які отримали захворювання, травму та поранення відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії від причин інвалідності "захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ" і лише в разі прийняття відповідного нормативного документу позивач матиме право на отримання такої допомоги.

Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив такі обставини.

Наказом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області № 39 о/с від 29 червня 2016 року позивач звільнений зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (через хворобу).

Рішенням військово-лікарської комісії - постановою № 14 ДУ "ТМО МВС України по Тернопільській області" від 25 квітня 2016 року встановлений причинний зв'язок захворювань позивача з проходженням служби в органах внутрішніх справ - "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ".

Відповідно до довідки обласної МСЕК № 3 Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи серії 12ААА № 352121 від 15 червня 2016 року, позивачу встановлена ІІІ група інвалідності (захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ) та згідно з довідкою серії 12ААА № 002016 від 15 червня 2016 року визначено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 55%.

08 жовтня 2016 року відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (далі - Порядок № 4) позивач звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області із заявою, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу, у зв'язку із втратою 55% працездатності, під час проходження служби в органах внутрішніх справ та національної поліції. До заяви позивач додав копію паспорта, довідку МСЕК серії 12ААА № 002016 від 15 червня 2016 року, постанову № 14 ДУ "ТМО МВС України по Тернопільській області" від 25 квітня 2016 року, копію виписки з акта огляду МСЕК, свідоцтво про хворобу, ряд інших документів.

Листом № 96/05/3-2017 від 20 лютого 2017 року Головне управління Національної поліції в Тернопільській області позивачу роз'яснено, що випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога, визначені ст. 97 Закону України «Про національну поліцію», тому призначення і виплата допомоги можлива лише у випадку відповідності висновку МСЕК до випадків, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ від 02.07.2015 року (далі - Закон №580-VІІІ ).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону №580-VІІІ одноразова грошова допомога призначається та виплачується у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до ч. 2 ст. 97 Закону №580-VІІІ порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначає Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (далі - Порядок № 4).

Положеннями п. 1 розділу ІІ Порядку № 4 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

За приписами п. 1 розділу ІІІ Порядку № 4 формування пакета документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського. Пунктом 5 вказаного розділу передбачено, що для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу заяву (рапорт) із документами, що визначені цим пунктом.

Пунктами 1, 2 розділу IV Порядку № 4 передбачено, що фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.

Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Судом установлено, що з 15 червня 2016 року (з дати встановлення інвалідності) позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності відповідно до ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" за умови подання до відповідача заяви та інших документів, перелік яких визначений Порядком № 4. Обов'язок вчинення дій, передбачених Порядком № 4, спрямованих на отримання позивачем такої одноразової грошової допомоги виникає у відповідача після отримання від поліцейського відповідної заяви.

Проте, як встановлено в ході розгляду справи, керівником Національної поліції рішення про призначення виплати позивачу одноразової грошової допомоги чи про відмову у її виплаті згідно з Порядком № 4 не приймалось.

З приводу причинного зв'язку захворювання позивача з проходженням ним служби в поліції суд бере до уваги, що рішення військово-лікарської комісії - постанова № 14 ДУ "ТМО МВС України по Тернопільській області" від 25 квітня 2016 року складена відповідно до Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого Наказом МВС України № 85 від 06 лютого 2001 року.

Зокрема, п. 1.77 цього Порядку передбачено, що у всіх випадках при медичному огляді осіб рядового й начальницького складу, військовослужбовців, коли їм встановлено діагноз, ВЛК визначає причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва).

Пунктом 1.78 визначено конкретні формулювання, в яких виносяться постанови ВЛК про причинний зв'язок, зокрема "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ", якщо воно виникло в період проходження служби в органах внутрішніх справ або коли захворювання, яке виникло до служби, в період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби (п.п. 1.78.8).

Зміни до Порядку, затвердженого Наказом МВС України № 85 від 06 лютого 2001 року, по даний час не внесені, тому в постанові ВЛК про причинний зв'язок захворювання позивача вказано, що це захворювання пов'язане з проходженням в органах внутрішніх справ.

Фактично інвалідність позивачу встановлено 15 червня 2016 року, тобто під час проходження служби в органах Національної поліції.

Суд вважає необгрунтованими доводи представника відповідача в судовому засіданні про те, що вимоги позивача є передчасними, у зв'язку з тим, що на даний час в МВС України та Національній поліції України не врегульоване питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, які отримали захворювання, травму та поранення відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії від причин інвалідності "захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ" і лише в разі прийняття відповідного нормативного документу позивач матиме право на отримання такої допомоги.

Невнесення законодавцем змін до підзаконних нормативно-правових актів для приведення їх у відповідність із Законом України "Про Національну поліцію" не може бути підставою обмеження права позивача на отримання допомоги.

За таких обставин суд вважає, що відповідач, не прийнявши рішення про призначення виплати позивачу одноразової грошової допомоги або відмови в призначенні такої виплати, своєю протиправною бездіяльністю допустив порушення вимог чинного законодавства, що визначає гарантії соціального і правового захисту працівників поліції, а також норми, які встановлюють порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності таких працівників.

Разом з тим, суд не вправі підміняти орган, на який покладено вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 11 Кодексу адміністративного суду України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Тому, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Тернопільській області повторно розглянути заяву позивача від 07 жовтня 2016 року та прийняти за результатами її розгляду рішення по суті.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4, керуючись, керуючись ст.ст. 6 - 11, 14, 71, 94, 159 - 163, 167, 186, ч. ч. 1, 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, яка полягає у нескладанні висновку та неприйнятті рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07 жовтня.2016 року про призначення одноразової грошової допомоги та прийняти за результатами її розгляду рішення по суті.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддяН. М. Сташків