Ухвала суду № 66098605, 21.04.2017, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/655/17

Провадження № 1-кс/307/79/17

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

21 квітня 2017 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В., з участю прокурора Рожков В.О., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, Україна, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 .за погодженням з прокурором Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070180000210 від 17.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14 червня 2016 року, близько 23 години, ОСОБА_4, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про місце знаходження ключа від вхідних дверей будинку № 4 по вулиці молодіжній, в с. Широкий Луг, Тячівського району, закарпатської області, де проживає ОСОБА_6, відкрив вказаним ключем двері та незаконно проник у приміщення даного будинку, звідки викрав ноутбук марки «Acer» Z5WBH із зарядним пристроєм до нього, вартість якого згідно висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 11/447 від 22.07.2016 року, з урахуванням ознак зносу та станом цін на 14.06.2016 року, становить 9 998,00 грн., мобільний телефон марки «Samsung S5690», вартість якого згідно висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 11/447 від 22.07.2016 року, з урахуванням ознак зносу та станом цін на 14.06.2016 року, становить 1000,00 грн., а також навушники марки «Ationinspir Monster», висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 11/447 від 22.07.2016 року, з урахуванням ознак зносу та станом цін на 14.06.2016 року, становить 150,00 грн., внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 11148,00 гривень. Своїми умисним діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло.

Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, відповідно до ст. 89 КК України не судимий зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканець с. Широкий Луг, вул. Шевченка, 56, Тячівського району Закарпатської області, Україна.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п.1, 2, 3 ч.1 ст.177КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, про що свідчить його поведінка після вчинення кримінального правопорушення ( переховування від органу досудового розслідування оголошення його в розшук), знаходячись на волі може, створювати докази своєї невинуватості, незаконно впливати на потерпілого, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просить його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні вину свою визнав, просить обрати йому міру запобіжного заходу не повязаного з триманням під вартою.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що органом досудового розслідування належними доказами не підтверджено наявність ризиків, передбачених ст.177 п.п. 1,2,3 КПК України. Разом з цим, у разі задоволення клопотання, просить суд обрати запобіжний захід підозрюваному у виді домашнього арешту.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: заявою ОСОБА_6 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6; протоколом огляду предметів; заявою та поясненням ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.

Таким чином вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний ОСОБА_4, вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке Законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, про що свідчить його поведінка після вчинення кримінального правопорушення (переховування від органу досудового розслідування оголошення його в розшук), знаходячись на волі може, створювати докази своєї невинуватості, незаконно впливати на потерпілого, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Посилання прокурора на можливість підозрюваного такими діями перешкоджати кримінальному провадженню також є доцільними, в наслідок чого, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, до підозрюваного слід застосувати виключний запобіжний захід, із зазначенням розміру застави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, Україна, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, із зазначенням розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту його затримання з 13.30 год. 21 квітня 2017 року.

Строк дії ухвали до 15 травня 2017 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 64000 (шістдесят чотири тисячі) грн., встановленої станом на 01 січня поточного року 1600 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Тячівського районного суду: р/р 37313002018501; МФО (код банку) 812172; ЄДРПОУ 26213408; Банк отримувача ГУ ДКСУ в Закарпатській області; одержувач ТУ ДСА України в Закарпатській області .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області та до суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора Тячівської місцевої прокуратури та слідчого суддю Тячівського районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: В.В. Чопик