Вирок № 66097935, 20.04.2017, Фастівський міськрайонний суд Київської області

1-кп/381/30/17

381/3085/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Питель-Тьолушкіної В.Л.,

за участю секретаря - Лисовець В.В.,

прокурорів Пророченка О.С., Бірюкова Р.Г., Кисельової І.А., Коваль Л.М., Куц В.А.

обвинуваченого ОСОБА_1,

його захисників адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

потерпілого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Фастові кримінальне провадження №12016110310001332 від 08.06.2016року по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, офіційно не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуваючого у цивільних шлюбних відносинах, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 24.01.2007 році Фастівським міськрайонним судом Київської області за ст. ст. 185 ч.3, 186 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки; 02.11.2007 року Фастівським міськрайонним судом Київської області за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2, 190 ч.2, 70, 71 до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 02.03.2010 року Полтавським районним судом Полтавської області за ст. 391, 71 КК України до 2 років 9 місяців позбавлення волі; 23.05.2016 року Фастівським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 10 місяців позбавлення волі, з урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_1 було звільнено в залі суду у звязку з відбуттям покарання, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України

встановив:

ОСОБА_1, повторно, після засудження за грабіж та маючи судимості і за інші умисні корисливі злочини, вчинив грабіж за таких обставин.

Так, 06.06.2016 року близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_1 перебуваючи по вулиці Шевченка в місті Фастові Київської області, поблизу приміщення кафе-бару «Арізона», на ґрунті виниклих неприязних відносин почав зясовувати стосунки з відвідувачами вказаного кафе. В дану конфліктну ситуацію втрутився потерпілий ОСОБА_6, якому ОСОБА_1 запропонував пройти за приміщення кафе - бару та поговорити з приводу конфлікту, який виник між ними.

Після чого, перебуваючи вже за приміщенням кафе - бару «Арізона» по вулиці Шевченка в місті Фастові Київської області, ОСОБА_1 під час зясування стосунків з ОСОБА_6, з метою збагачення за рахунок відкритого викрадення чужого майна, вирішив заволодіти особистими речами останнього.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи при цьому повторно, ОСОБА_1 ліктем правої руки наніс один удар в область обличчя ОСОБА_6, від чого той втратив рівновагу та впав на тверду поверхню дорожнього покриття, таким чином ОСОБА_1 подолавши можливий фізичний опір ОСОБА_6, діючи відкрито і свідомо нехтуючи цією обставиною, з внутрішньої кишені жилетки в яку був одягнутий ОСОБА_6, відкрито викрав портмоне з посвідченням учасника бойових дій в зоні АТО, посвідченням водія, двома банківськими картками «Приватбанку», які для потерпілого матеріальної цінності не представляють та грошима в сумі 19000 гривень. Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6, матеріальної шкоди на загальну суму 19000 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину заперечив та пояснив, що 08 червня 2016 року у вечірній час перебував біля кафе - бару «Арізона». У цей час з кафе вийшли троє чоловіків, із одним із них (ОСОБА_7В.) у нього виник конфлікт, і він його вдарив. Потерпілий ОСОБА_6 втрутився та відвів його за кафе поспілкуватись, де почав обзивати. Як далі пояснив ОСОБА_1 він вдарив ОСОБА_8 один раз в обличчя, внаслідок чого останній впав на землю, а він намагався його підняти, і впустив на землю свій мобільний телефон, тоді підняв свій телефон та пішов в напрямку кафе, де повідомив товаришам потерпілого, щоб забрали свого знайомого. Ніхто не бачив як він вдарив потерпілого. Охоронець вийшов та спитав, що сталось, коли він намагався підняти потерпілого. Категорично заперечував факт заволодіння гаманцем та грошовими коштами потерпілого ОСОБА_8

Не дивлячись на повне не визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні даного злочину, його вина за викладених вище обставин підтверджується усією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності.

Так, допитаний в якості потерпілого ОСОБА_8. в судовому засіданні показав, що він дійсно 06 чи 08 червня 2016 року зранку (точної дати він не пам»ятає), перебуваючи в гаражі МПП «Енергія» у місті Фастові Київської області, де він працює, позичив у свого друга - ОСОБА_9, гроші в сумі 20000 грн., (2000 грн. купюрами по 200 грн., а всі інші кошти, купюрами по 500 грн.) які йому потрібні були на ремонт автомобіля. При чому, гроші він поклав у внутрішній лівий карман жилетки в яку був одягнений та поїхав по роботі на лінію. Після чого, цієї ж доби, на початку сьомої години вечора, приїхавши до міста Фастова, він разом з іншим працівником на імя ОСОБА_7 пішов на Привокзальну площу, щоб їхати додому. Вже на Привокзальній площі, ОСОБА_7 зустрів свого знайомого Толіка та вони втрьох пішли в кафе бар «Арізона» де почали розпивати спиртні напої за які він розраховувався особисто, витративши на це близько 500 грн. Через деякий час, випивши втрьох 0,7 л. горілки, ОСОБА_7 та Толік вийшли на вулицю, а він вийшов трохи згодом, при цьому гроші у сумі вже близько 19000 грн знаходились на тому ж місці куди він їх поклав раніше. Вийшовши на вулицю, він побачив, що між Валіком та ОСОБА_1 виник конфлікт, який був схожий на бійку. Після чого, він разом з ОСОБА_1 з метою зясування стосунків, пішов за приміщення кафе бару «Арізона» де останній почав його обіймати нібито з метою залагодження конфлікту та рукою почав намацувати бумажнік в якому лежали гроші. Після чого, протягом короткого проміжку часу (близько 30 сек.) ОСОБА_1 вдарив його ліктем правої руки в обличчя, від чого він впав на землю, при чому свідомості він не втрачав. Згодом, вже лежачи на землі під парканом, він відчув як ОСОБА_1 поліз до нього у карман де лежали гроші в сумі близько 19000 грн. з документами (посвідчення учасника бойових дій в зоні АТО, посвідчення водія, технічний паспорт на автомобіль, банківські картки), забрав їх і після того як з території підприємства, поблизу якого відбувався конфлікт, вийшов охоронець, пішов з місця події. Також пояснював, що документи, які у нього забрав ОСОБА_1, через три дні після зазначених вище подій, один чоловік знайшов у мікрорайоні Завокзалля у місті Фастові Київської області та побачивши, крім інших, посвідчення учасника бойових дій в зоні АТО, заніс у місцевий військкомат звідки він їх і забрав.

Із досліджених в судовому засіданні заяви про вчинене кримінальне правопорушення, рапорту оперуповноваженого СКП Фастівського ВП лейтенанта поліції ОСОБА_10 та протоколу огляду місця події від 04.07.2016 року встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 вказав, про те, що 06.06.2016 року близько 22 год. 00 хв. на проїзній частині між пропускним пунктом складу ПАТ «Укразалізниця» та кафе баром «Арізона» по вулиці Шевченка у місті Фастові Київської області невідомий чоловік відкрито заволодів його особистими речами, а саме: документами (посвідчення учасника АТО, водійське посвідчення, талон попередження) та грошима в сумі 19000 грн. (т. 1 а.с. 244, 245, 246-248).

При цьому, документи, якими заволодів ОСОБА_1, а саме: портмоне з шкірозамінника темно червоного кольору та документами на імя ОСОБА_6, а саме: посвідчення учасника бойових дій в зоні АТО серія АА№ 266404 видане 16.07.2015 року Управлінням персоналу штабу військової частини А 4583; посвідчення водія серія АІВ № 071234 видане 29.01.2008 року Фастівським РЕВ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області були оглянуті в приміщенні Фастівського ВП Васильківського ВП ГУ НП в Київській області (протокол огляду предметів від 05.07.2016 року) та визнані речовими доказами (т. 2 а.с. 2-4, 5).

Згідно дослідженого в судовому засіданні протоколу предявлення особи для впізнання, потерпілий ОСОБА_6 серед інших та в присутності понятих упізнав ОСОБА_1 як особу, яка 06.06.2016 року поблизу кафе бару «Арізона» відкрито заволоділа його портмоне з документами та грошима (т. 1 а.с. 250-253).

До того ж, згідно дослідженого в судовому засіданні протоколу предявлення особи для впізнання, свідок ОСОБА_11 серед інших та в присутності понятих упізнав ОСОБА_1 як особу, яка 06.06.2016 року поблизу пропускного пункту складу ПАТ «Укразалізниця», за кафе баром «Арізона» по вулиці Шевченка у місті Фастові Київської області, заволодів у незнайомого чоловіка його особистими речами (т. 2 а.с. 7-10).

Крім того, згідно дослідженого в судовому засіданні протоколу предявлення особи для впізнання, свідок ОСОБА_7 серед інших та в присутності понятих упізнав ОСОБА_1 як особу, яка 06.06.2016 року за приміщенням кафу бару «Арізона» по вулиці Шевченка у місті Фастові Київської області пограбував потерпілого ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 11-14).

З дослідженого в судовому засіданні СD-R диску з відеозаписом з камер відео спостереження складу матеріальних ресурсів Філії «Центру забезпечення виробництва ПАТ «Укрзалізниця» за 06.06.2016 року, вилученого згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 05.07.2016 року, видно, що цієї доби, ОСОБА_1 спілкуючись із потерпілим ОСОБА_8 почав його обіймати. Після чого, протягом короткого проміжку часу вдарив його ліктем правої руки в обличчя, від чого потерпілий впав на землю. Коли потерпілий лежав на землі, ОСОБА_1 поліз до нього у карман та витягнув предмет схожий на гаманець та поклав його за пояс штанів (т. 2 а.с. 18-20, 21).

З протоколу обшуку від 26.07.2016 року, видно, що за місцем проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 нічого виявлено та вилучено не було (т.2 а.с. 28-29).

Крім того, як встановлено із дослідженого в судовому засіданні протоколу проведення з участю підозрюваного ОСОБА_1 слідчого експерименту від 21.07.2016 року, ОСОБА_1 в присутності понятих детально розповів про обставини конфлікту, що виник між ним та потерпілим 06.06.2016 року поблизу кафе бару «Арізона» по вулиці Шевченка у місті Фастові Київської області, при чому наполягав на тому, що він лише наніс потерпілому тілесні ушкодження, а будь яких речей у нього не забирав взагалі ( т. 2 а.с. 40-44).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомив, що вони з потерпілим є друзями з дитинства, при чому деякий час вони спільно займались бізнесом, а в даний час працюють разом. Повідомив, що в один з днів, влітку 2016 року (точної дати він не памятає), перебуваючи на роботі в гаражі МПП «Енергія» у місті Фастові Київської області, у період часу з 7 до 8 год. ранку, він позичив потерпілому ОСОБА_8 гроші, в сумі 20000 грн., які були необхідні останньому для ремонту автомобіля. Гроші він особисто передав ОСОБА_8, після чого той поклав їх у своє портмоне. Також повідомив, що того дня ОСОБА_8 він більше не бачив, а про пограбування він знає виключно зі слів останнього.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив, що влітку 2016 року (точної дати він не памятає) у вечірній час після 18 год він разом із потерпілим ОСОБА_8 та своїми товаришами, з якими воював у зоні АТО, відпочивав в барі «Арізона». Перебували там протягом 2 годин. Вживали спиртне. Потім він з товаришем вийшов на вулицю біля кафе, де у нього з ОСОБА_1 виник словесний конфлікт, після якого ОСОБА_1 вдарив його правою рукою в обличчя. Свідок хотів дати ОСОБА_1 відсіч, однак втрутився потерпілий ОСОБА_8. Потерпілий разом з ОСОБА_1 пішли за бар «Арізона», її не було близько 10-15 хв, після чого із-за рогу з»явився ОСОБА_1 і сказав нам, щоб ми забрали свого знайомого. Коли зайшли за кафе, то побачив потерпілого, який лежав, чи сидів на землі, у нього був розбитий ніс, він з товаришем допоміг потерпілому підвестись, потерпілий не виявив портмоне із грошима та документами, поруч портмоне не знайшли, хотіли наздоганяти ОСОБА_1 потім ще раз повернулись за кафе, спитали в охоронця, можливо він щось знаходив. Коли вийшов охоронець, то сказав, що нічого не знаходив. Потім він переглянув відео з камер спостереження, де будо видно як ОСОБА_1 вдарив потерпілого, він впав, і ОСОБА_1 витягнув в нього портмоне. ОСОБА_1 того дня був одягнений у спортивний одяг, речей у нього не було. Яка сума грошей була у портмоне, свідку невідомо.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомив, що влітку 2016 року він перебував на стажуванні охоронником у Філії «Центр забезпечення виробництва «Укрзалізниця», оскільки хотів туди влаштуватися на роботу. 06.06.2016 року після 17 год. 00 хв. (точної дати та часу він не пригадує) він перебував на чергуванні та вже ввечері побачив ОСОБА_1 та ще одного чоловіка, які спочатку обіймалися як добрі друзі, але згодом ОСОБА_1 один раз вдарив ліктем правої руки в обличчя того чоловіка від чого останній впав на землю. Вийшовши на вулицю, він побачив, що ОСОБА_1 почав підіймати потерпілого, який був у стані алкогольного спяніння. При цьому у обвинуваченого не вийшло підняти потерпілого та він сказав, що піде покличе друга щоб той допоміг і пішов. Більше того дня він його не бачив. Трохи згодом, тієї ж доби, у період часу з 23 год. 00 хв. до 00 год. 00 хв., він побачив як двоє чоловіків, один з яких був потерпілий, щось шукали, як йому вони повідомили, що шукають бумажнік. Після чого, він подивився запис з камер відеоспостереження та побачив як ОСОБА_1, вже після нанесення удару, витягнув з кармана потерпілого, який лежав на землі, бумажнік і засунув собі за пояс штанів в які був одягнений.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 - тітка обвинуваченого, повідомила що знає ОСОБА_1М він з дитинства проживає з нею, бабусею, цивільною дружиною та двома дітьми за однією адресою. Характеризує його позитивної сторони, алкоголь та наркотики він не вживає, працював неофіційно вантажником на ст.. Київ-Волинський. Про крадіжку грошей їй нічого невідомо, під час обшуку у них вдома нічого не знайшли. Заперечує можливість скоєння злочину ОСОБА_1, оскільки якби у нього були гроші, то він дав їх дружині для придбання каші та молока для дітей.

Детальним аналізом всіх показань потерпілого ОСОБА_6 встановлено, що вони є логічними та послідовними, такими що узгоджуються з фактичними даними зафіксованими як протоколом огляду місця події від 04.07.2016 року (з фактичного боку), так і з протоколами впізнання, показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_11та іншими доказами, а тому суд також визнає всі його показання, а також ці протоколи належними і допустимими доказами сторони обвинувачення.

За таких обставин, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчиненого повторно.

Обставин, що помякшують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким та умисним корисливим (ч. 2 ст. 186 КК України), дані про особу винного, який: судимий за вчинення умисних тяжких корисливих злочинів, натомість належних висновків для себе не зробив і свою поведінку не виправив, а навпаки став на стійкий шлях незаконного заволодіння чужим майном, в побуті за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працевлаштований, перебивається тимчасовими заробітками, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні цивільну дружину ОСОБА_14 та двох малолітніх дітей.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що виправлення і ОСОБА_1 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому пов'язаний з такою ізоляцією вид покарання за вчинений ним злочин в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, при цьому правових підстав для застосування ст.ст. 69 та 75 КК України суд не вбачає, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Питання з речовими доказами суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 100, 124, 368, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити покарання у виді 5 (пять) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк відбування покарання у виді позбавлення волі зарахувати строк попереднього ув'язнення під час досудового розслідування та судового розгляду, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з дня затримання 07.07.2016 року і до дня набрання даним вироком законної сили.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 у виді тримання під вартою залишити без змін та утримувати його у Київському СІЗО Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази: портмоне з шкірозамінника темно червоного кольору та документи на імя ОСОБА_6, а саме: посвідчення учасника бойових дій в зоні АТО серія АА№ 266404 видане 16.07.2015 року Управлінням персоналу штабу військової частини А 4583; посвідчення водія серія АІВ № 071234 видане 29.01.2008 року Фастівським РЕВ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, які передані під розписку потерпілому ОСОБА_6, залишити у його власності (т. 2 а.с. 5-6).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляції через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя В.Л. Питель-Тьолушкіна