Рішення № 66096539, 31.03.2017, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5623/16-ц

2/296/576/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2017 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді - Адамовича О.Й.

За участю секретаря судового засідання Світко Т.І., представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 13697,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до договору №б/н від 13.12.2013 року ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 10000грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак належним чином умов договору не виконує, сплату кредиту не здійснює, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 13697,43грн., яка складається з: 6002,28 - заборгованість за кредитом, 5766,70 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 800,00 гривень - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 628,45 грн. штраф (процентна складова).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні, а також його представник ОСОБА_3, який брав участь у справі, позовні вимоги не визнали та вказали, що даний позов є безпідставним та задоволенню не підлягає.

В запереченнях на позов відповідач зазначив, що банк не надав жодного належного та допустимого доказу, яким би підтверджувались зазначені суми боргу. В долученому розрахунку заборгованості не наведено жодних розрахунків та їх нормативного обґрунтування. В ньому зазначено лише кінцеві значення, які на думку позивача відповідають дійсності та мають бути стягнені на його користь. Також вказав, що розрахунок підписаний невідомою особою, чиї повноваження на право підписувати цей документ не встановлено. Крім того, зазначив, що анкета-заява не містить жодних істотних умов договору, тому він не погоджується на зазначену в позові відсоткову ставку, пеню та штрафи. Крім того, кошти, які позивач просить стягнути, були списанні з карткового рахунку без відома відповідача та він вчинив усі необхідні дії для збереження коштів на картці та вчасно повідомив позивача про неналежний переказ, тому саме банк повинен повернути йому всі втрачені кошти на картку (а.с.76-78).

В свою чергу, представник позивача в своїх додаткових письмових поясненнях до позову зазначив, що на підставі поданої Заяви, разом з Умовами та Правилами із зразками підписів і відбитком печатки, Тарифами, розташованих на офіційному сайті Банку складають договір про надання банківських послуг. Відповідачу було відкрито картковий рахунок ключем до карткового рахунку є пластикова Картка отримана відповідачем та мобільний телефон, який вказав відповідач. За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування. Таким чином, банк забезпечив позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, в тому числі за допомогою Картки і фінансового телефону на який приходить динамічний ОТП пароль. При цьому всю відповідальність за здійсненні платежі зі свого рахунку несе відповідач до моменту блокування карти. Представник позивача вважає, що саме відповідач не забезпечив конфеденційність даних, які є необхідними для здійснення платежів (а.с. 154-155, 159-160).

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Глава 71) , якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до вимог ч.ч.1-3 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що 13.12.2013 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір приєднання (відповідачем заповнено відповідну заяву) (а.с. 59).

Відповідно до даного договору ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Зі змісту Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 13.12.2013 року вбачається, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору та шляхом підписання зазначеного письмового документу (а.с. 59).

Відповідно до змісту вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 13.12.2013 року відповідач ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», складає між сторонами договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт (відповідач у справі) дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт (а.с.26).

Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг зазначено, що підписання даного договору являється прямою і безумовною згодою Позичальника (відповідача) відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту встановленого банком (а.с.26).

Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленими Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік (п.2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою) (а.с.31).

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни ОСОБА_3, а також інших умови обслуговування рахунків. Таким чином розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг (а.с.15).

Відповідно до п.1.1.2.3 до обовязків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахунках (а.с.13).

Згідно п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, по перевитратам платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором (а.с.28).

У відповідності до п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку (а.с.28).

Відповідно до п. 1.1.2.7 Умов та правил, власник картки зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафта) (а.с.13).

Згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та правил, при порушенні клієнтом строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій. Штраф враховується на окремому рахунку і підлягає сплаті в першу чергу (а.с.29 ).

Пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов та Правил користування платіжною карткою передбачено, що у випадку виникнення простроченого зобов'язання на суму від 100грн. клієнт сплачує пеню (а.с. 31).

Пунктом 1.1.2.4 Умов та Правил, визначено, що за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», позичальник зобов'язується звернутися в банк для розірвання даного договору та погасити виниклу перед банком заборгованість (а.с.12).

Згідно п.2.1.1.3.5 Умов та правил клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта у межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку (а.с.28).

Відповідно до п.2.1.1.12.11 Правил користування платіжною карткою, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обовязків за цим договором (а.с.32).

Згідно п.1.1.3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг, - у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та/або у разі виникнення овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обовязків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обовязків та інших обовязків за цим договором (а.с.15).

У відповідності до п. 1.1.7.12 Умов та правил, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк (а.с.21).

Заперечуючи щодо позову відповідач вказав на те, що він з позивачем не укладав договору про надання кредиту і не погоджувався на зазначені в позові відсоткову ставку, пеню та штраф. Відповідач не був ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, оскільки таке ознайомлення може підтверджуватися лише підписом особи.

Однак, суд не бере до уваги такі доводи відповідача, оскільки підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 13.12.2013 року відповідач дав свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», складає між сторонами договір про надання банківських послуг, і що він ознайомлений з договором про надання банківських послуг до його укладання та згоден з його умовами.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на правову позицію висловлену в постанові Верховного Суду України від 11.03.2015р. у справі №6-16цс15, оскільки в цій постанові висловлено позицію про зміну Умов надання споживчого кредиту фізичним особам в частині збільшення строку позовної давності, де положення ч.1 ст. 250 ЦК України вимагає письмової згоди. В даній справі відповідач вказує, що взагалі не ознайомлювався з Умовами та Правилами як складової договору про надання банківських послуг. Однак, таке твердження спростовується підписом в Анкеті-заяві, про що зазначено вище.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач тривалий час користувався послугами банку, отримував кредитні кошти та погашав їх, сплачував проценти.

Також, заперечуючи щодо позову відповідач вказав, що 07 травня 2015 року з картки Приватбанку 5211537424519648 чотирма трансакціями було несанкціоновано переведено кошти на загальну суму 9180,00 грн. на електронний гаманець системи walletone. Того ж дня, при отриманні СМС-повідомлення про списання з картки коштів у сумі 4998,00 грн. він одразу зателефонував на гарячий номер Банку - 3700, та надавши необхідну інформацію оператору заблокував карту. Після цього, за рекомендацією оператора Банку, він звернувся у поліцію із заявою про вчинення злочину. В подальшому за його зверненням про викрадення коштів було відкрито кримінальне провадження. На наступний день він звернувся вже до Банку для вирішення питання повернення викрадених у його коштів та виявив, що після його дзвінка оператору Банку відбулись ще три операції зі списання коштів. Тоді ж, він написав заяву і до Банку з проханням розібратись у цьому питанні. Вважає, що він вчинив усі необхідні дії для збереження коштів на картці та вчасно повідомив позивача про неналежний переказ.

При цьому відповідач посилається на вимоги ст. 1073 ЦК України, за якою у разі безпідставного списання коштів банком з рахунка клієнта, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта. Також посилається на п. 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі за текстом - Закон), згідно якого у разі ініціації неналежного переказу з рахунка, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню. Також вказав, що відповідно до пунктів 8, 9 глави IV Постанови Правління НБУ від 05.11.2014 р. № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» (далі за текстом - Постанова) банк у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку, при цьому користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Спростовуючи доводи відповідача позивач вказав, що з приводу заяви відповідача про несанкціоноване зняття коштів з карткового рахунку було проведено два службових розслідування, які встановили, що 07.05.2015р. були проведенні наступні транзакції:

-56870552 2015.05.07 14:29web 408.00 UAH success 38093759779852********9648 ПАТ КБ "Центр" 29028113001 Поповнення гаманця № 192842661185 реєстратора Wallet One через Приват24

-56870265 2015.05.07 14:26web 714.00 UAHsuccess 38093759779852********9648 ПАТ КБ "Центр" 29028113001 Поповнення гаманця № 192842661185 реєстратора Wallet One через Приват24

-56870216 2015.05.07 14:25web 3060.00 UAHsuccess 38093759779852********9648 ПАТ КБ "Центр" 29028113001 Поповнення гаманця № 192842661185 реєстратора Wallet One через Приват24

-56869977 2015.05.07 14:23web 4998.00 UAHsuccess 38093759779852********9648 ПАТ КБ "Центр" 29028113001 Поповнення гаманця № 192842661185 реєстратора Wallet One через Приват24.

Крім того, в ході проведення аналізу виписки рахунку карти 5211537424519648 встановлено, що 07.05.2015 року було проведено чотири операції по переказу коштів на адресу платіжної системи Лігпей, загальна сума переказу складає 9180 грн.

Подальшою перевіркою встановлено, що дані платежі були здійснені в платіжній системі Лігпей через аккаунт + 380937597798 клієнта ОСОБА_2, реєстрація 12.08.2011 14:56 год. на поповнення гаманця №192842661185 платіжної інтернет системи Wallet One. Даний аккаунт також являється фінансовим телефоном клієнта ОСОБА_2 ИНН НОМЕР_1.

В ході проведення бесіди з клієнтом ОСОБА_2 останній підтвердив, що був зареєстрований в платіжній системі Лігпей. Передачу в руки третім особам фінансового телефону, інформації нанесеній на карту клієнта заперечує, однак слід зазначити, що без наявності такої інформації і наявності фінансового телефону здійснення операції по переказу грошових коштів неможливо.

На направлений запит на адресу платіжної системи Wallet One з ціллю надання допомоги у встановленні отримувача платіжок відповіді на момент закінчення перевірки не поступило у звязку з чим встановити адресата не представилось можливим (а.с. 126).

Перевіркою встановлено, що здійснення несанкціонованих транзакцій по переказу коштів з карти клієнта ОСОБА_2 стали можливі в результаті порушення клієнтом Умов та правил надання банківських послуг.

В листі від 02.12.2015 року ПАТ КБ «Приватбанк», за результатами розслідування провідними спеціалістами Служби Безпеки ПАТ КБ Приватбанк» щодо несанкціонованого списання грошових коштів з картки №5211****48, повідомляє про те, що для реєстрації аккаунта в платіжній системі Liqpay необхідно: 1) ввести номер мобільного телефону, який реєструється в якості логіна даної платіжної системи, 2) підтвердити реєстрацію OTP-паролем, який прийшов на даний номер телефону, 3) підключити картку до аккаунту: вказати номер картки, термін дії картки, а також її CVV-код (а.с.100-101).

Таким чином, для реєстрації аккаунта в платіжній системі Liqpay необхідно мати доступ до реквізитів картки, особистого мобільного телефону. Крім того, з метою забезпечення безпеки використання платежів за допомогою використання платіжної системи Liqpay впроваджено процес підтвердження операції банком-емітентом, за відсутності якого підтвердження) аккаунт блокується і грошові кошти повертаються відправникові (а.с. 100-101).

Листом від 14.08.2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» повідомляє про те, що успішне проведення видаткових операцій по карті вимагало від її власника введення на платіжній сторінці Інтернет не тільки номера платіжної картки і терміну її дії, а й спеціального тризначного коду безпеки платежів через Інтернет (CVV), згідно вимог МПС Visa International і MasterCard. Даний код безпеки наноситься банком-емітентом на платіжну карту друкарським способом, а це значить - що третя особа, яка фактично використовувала в мережі інтернет платіжну карту, мала інформацію про номер картки, CVV2-код, термін дії картки та інших персональних даних власника картки (108-109).

Згідно п. 1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобовязаний не передавати ОСОБА_4, Стікер PayPass, ПІНи третім особам, не використовувати ОСОБА_4, стікер Pay/Pass або нанесені на них дані у цілях, не передбачених даним Договором або, що суперечить чинному законодавству. Протягом 10 днів по закінченню терміну дії ОСОБА_4 повернути для ліквідації ОСОБА_4, а також карти, виготовлені довіреним особам Клієнта, крім втрачених/ вкрадених і віртуальних карт (а.с. 13).

Відповідно до п. 1.1.2.10 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобовязаний вживати заходів щодо запобіганню втрати (викрадення) ОСОБА_4, Стікеру Pay/Pass, ПіНу (персонального ідентифікаційного номеру) або інформації, нанесеної на Картку і магнітну смугу, або їхнього незаконного використання (а.с.13) .

Пунктом 1.1.2.16 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобовязаний підтримувати в актуальному стані номер свого мобільного телефону та інші контактні дані, наявні в розпорядженні банку. У разі їх зміни інформувати про це банк у термін не пізніше 15 днів з моменту їх зміни (а.с. 14).

Згідно п. 1.1.2.11 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобовязаний інформувати банк, а також правоохоронні органи про факти втрати ОСОБА_4, Стікеру PayPass, ПіНу, сім-карти мобільного телефону або отримання повідомлення про їх незаконне використання. У разі настання вищевказаних випадків необхідно звернутися до відділення банку, або за телефонувати (а.с.13).

Відповідно до п.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SMS - повідомленні ПІН - коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24, паролі (ніку) MobileBanking або проведених Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв'язку під час використання цих каналів (а.с. 19).

Згідно п. 1.1.5.13 Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт несе відповідальність в повному об'ємі за всі операції, які супроводжуються авторизацією до моменту письмової заяви блокування карти/рахунку на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг (а.с. 19).

Пунктом 1.1.5.14. Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації (а.с. 19)

Відповідно до п. 1.1.5.29 Умов та правил надання банківських послуг, Держатель несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту звернення ОСОБА_4 в Банк та блокування карти, і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки ОСОБА_4 в СТОП-ЛИСТ Платіжною системою, а в разі підключення до послуги «Екстренні гроші» також протягом часу блокування платіжної карти (а.с. 20).

Згідно ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 37.2. ст. 37 Закону на час встановлення ініціатора та правомірності переказу, але не більше ніж впродовж дев'яносто календарних днів, емітент (банк) має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. У разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Згідно п. 8 розділу VI Постанови №705 емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Пунктом 9 розділу VI Постанови №705 визначено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

З наведених вище норм вбачається, що обов'язок з виявлення ініціатора переказу та встановлення неналежності переказу покладається на банк (емітента). Однак, за наслідками перевірки банком не було встановлено ініціатора переказу. При цьому, згідно ст. 1073 ЦК України обов'язок зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта виникає після виявлення порушення (чого за даними банку не було); згідно п. 37.2. ст. 37 Закону обов'язок банка переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів пов'язується зі встановленням вини ініціатора переказу, що не є платником (ініціатора переказу не виявлено); пункт 9 розділу VI Постанови №705 звільняє користувач від відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача.

Як встановлено в судовому засіданні, переказ супроводжувався електронною ідентифікацією самого електронного платіжного засобу і його користувача (службовою перевіркою було встановлено, що успішне проведення видаткових операцій по карті вимагало від її власника введення на платіжній сторінці Інтернет не тільки номера платіжної картки і терміну її дії, а й спеціального тризначного коду безпеки платежів через Інтернет (CVV), згідно вимог МПС Visa International і MasterCard).

Згідно п.1, п.6 розділу VI Постанови №705 користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме заяви ОСОБА_2 (а.с. 106), операції зі списання коштів відбувалися 07.05.2015р. о 14год. 23хв., о 14год. 25хв., о 14год.26хв. та о 14год. 29хв. Виходячи з відомостей позивача, в т.ч. з аудиозапису дзвінка відповідача на "гарячу лінію" ПАТ "Приват Банк", відповідач зателефонував з повідомленням про неналежний переказ 07.05.2015р.о 14год. 35хв. (а.с. 154-156).

Таким чином, виходячи з умов договору та Постанови №705 саме відповідач несе відповідальність та ризик збитків від здійснення операцій, які він не виконував до моменту повідомлення банку про такі платіжні операції.

Суд не бере до уваги правову позицію висловлену в постанові Верховного Суду України від 11.03.2015р. №6-16цс15 (а.с. 81-83), оскільки "Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням", затверджене постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, та яке покладене в основу правової позиції, втратило чинність в 2014році. При цьому, зі змісту постанови вбачається, що позивачем у справі була особа з платіжної картки якої були зняті готівкові кошти з банкомату в іншій країні, в той час, коли позивач перебував на території України, при цьому дана обставина доведена експертним висновком. В даній справі відбувалося електронне списання коштів з допомогою платіжних систем. Проведеною банком перевіркою виявлено порушення відповідачем умов договору щодо обов'язку належним чином зберігати ПІН код та іншу інформацію, яка необхідна для успішного ініціювання електронної операції з переказу коштів.

Слід зазначити, що відповідач відмовився проводити судову експертизу з метою встановлення обставин списання коштів з банківського рахунку та спростування доводів позивача про порушення умов договору.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що після списання коштів 07.05.2015р., правомірність чого заперечується відповідачем, останній здійснював погашення кредиту, зокрема 23.06.2015р. сплачено 500грн., 02.07.2015р. сплачено 3000грн. та 07.07.2015р. сплачено 1000грн. Пояснення відповідача, що таке погашення проводилося ним з метою зменшення суми боргу та нарахувань, не спростовує такий факт. При цьому, із заявою про вчинення кримінального правопорушення відповідач звернувся лише 31.07.2015р. (а.с. 67). На даний час досудовим слідством так і не встановлено особу, яка ініціювала списання коштів. Суд не бере до уваги довідку, що досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_2 не знімав та не пересилав кошти, оскільки таку обставину не можна вважати преюдиційною в силу ст.61 ЦПК України.

Згідно розрахунку позивача, станом на 09.05.2016 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 13697,43, яка складається з: 6002,28 - заборгованість за кредитом, 5766,70 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 800,00 гривень - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 628,45 грн. штраф (процентна складова) (а.с.5-6).

Проте, суд вважає, що заявлена до стягнення сума процентів є необґрунтованою та погоджується з доводами відповідача, що проведений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом не відповідає умовам укладеного сторонами договору.

В долученому до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором №б/н від 13.12.2013 року не наведено жодних формул розрахунку та їх нормативного (договірного) обґрунтування, тому виходячи з наведеного, беручи до уваги погоджені умови договору, виходячи з фактично використаних позивачем кредитних коштів, зазначеної в розрахунку кількості днів користування коштами та відсоткової ставки річних, а також, враховуючи, що згідно Умов та Правил надання банківських послуг, банк нараховує відсотки за користування кредитом з розрахунку 360 календарних днів на рік, суд вважає обґрунтованою наступну суму процентів:

- з 08.07.2015 року по 09.05.2016 року включно: (6002,28 грн. (заборгованість за кредитом) : 360 календарних днів*307 днів (фактична кількість днів користування кредитними коштами згідно розрахунку позивача)*43,20% (відсоткова ставка) = 2211,23 грн.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В зв'язку з цим суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитом в сумі 6002,28 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаній сумі, а вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами - у розрахованій судом сумі, яка становить 2211,23 гривень.

Що ж стосується нарахування неустойки суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідач порушив умови договору, тому у позивача виникло право нарахувати суму пені та штрафу відповідно до умов договору.

Однак, неустойка (штраф процентна складова) підлягає перерахунку, оскільки заборгованість по відсоткам за користування кредитом була перерахована судом та становить 2211,23 грн., у звязку з цим сума штрафу (процентна складова) складає 410,67 грн. (6002,28 грн.+ 2211,23 *5%=410,67 грн.)

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повній мірі щодо стягнення тіла кредиту, пені, неустойки (штраф фіксована частина), та частковому задоволенню щодо стягнення процентів та неустойки (штраф процентна складова).

Відповідно до статті 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) 6002 грн. 28 коп. - заборгованість по кредиту, 2211 грн. 23 коп. - заборгованість за відсотками, 800 грн. пені, 500 грн. неустойки (штраф - фіксована частина) та 410,67 грн. неустойка ( штраф - процентна складова).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) - 998 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя О. Й. Адамович