Ухвала суду № 66095691, 20.04.2017, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 296/3990/16-к

Провадження № 1-кп/272/49/17

УХВАЛА

20 квітня 2017 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі колегії суддів :

головуючого судді Брагіна В.І.

суддів Палазюк В.М.,Чуб І.А.

при секретарі Ахановій О.А.

з участю прокурора Романенко Л.В.

з участю захисника ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2,ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка кримінальне провадження № 22015060000000020 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 2583 КК України, ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 2582, ч. 1 ст. 161, ч. 1 ст. 2583 КК України,-

встановив:

14 березня 2017 року до Андрушівського районного суду Житомирської області з апеляційного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 4922015060000000020 від 03.04.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.258-3 ч.І КК України, ОСОБА_3 за ст.ст.258-3 ч.І, 258-2 ч.2, 161 ч.І КК України. Вказаний обвинувальний акт надійшов на розгляд разом з ухвалою апеляційного суду від 14 березня 2017 року, якою провадження визнано підсудним Андрушівському районному суду Житомирської області.

В ході підготовчого судового засідання прокурор зазначив,що перешкод для призначення кримінального провадження до судового розгляду не має. При цьому заявив клопотання про продовження кожному з обвинувачених строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на два місяці. Вважає, що ризики визнані судом при обранні такого запобіжного заходу відносно обвинувачених не зникли та не змінились. Перебуваючи на волі обвинувачені можуть переховуватись від суду, знищити або спотворити речі та документи зі слідами скоєного злочину, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, продовжити сприяння терористичній діяльності.

Захисник ОСОБА_1, на противагу тверджень прокурора, звернулась до суду із клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору як такого, що не відповідає вимогам КПК України. Своє клопотання мотивує неконкретністю та безпідставністю предявленого ОСОБА_4,ОСОБА_3 обвинувачення. Наполягає на тому, що дії обвинувачених безпідставно кваліфіковано 258-3 ч.І КК України, а складу інших інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень в його діях не має. Також на її думку аналіз доказів по справі свідчить про грубе порушення в ході досудового слідства норм КПК України,в тому числі і в частині забезпечення підозрюваним права на захист. Також стверджує про недопустимість ряду доказів здобутих в ході проведення досудового розслідування у справі. На її думку обвинувальний акт містить суперечливі твердження та надумані обставини.Наполягає на тому, що підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_2,ОСОБА_3Г під вартою не має, оскільки таке клопотання прокурором належно не мотивовано, а будь-яких доказів існування названих ризиків не подано.

Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що будь-яких доказів існування ризиків наведених

стороною обвинувачення не надано,жодних ризиків не має,він не має наміру ухилятися від

суду,має родину,яка потребує його допомоги. Він є приватним підприємцем,постійне місце роботи та проживання,міцні соціальні звязки. Відсутність альтернативи у виборі застосованого до нього запобіжного заходу на його думку, суперечить практиці Європейського суду з прав людини з цього приводу. Заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору як такого, що не відповідає вимогам КПК України. Своє клопотання мотивує тим,що предявлене йому обвинувачення на його думку є неконкретним, безпідставним та абсурдним,оскільки ніяких протиправних дій він не вчиняв,а діяв виключно як журналіст.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що жодних ризиків не має,він на його думку безпідставно утримується тривалий час під вартою,обвинувальний акт та висунуте проти нього обвинувачення йому не зрозуміло та безпідставне.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши подані до суду матеріали, колегія суддів приходить до наступних висновків :

Поданий до суду обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України, підсудність провадження Андрушівському районному суду Житомирської області визначено ухвалою Апеляційного суду Житомирської області. Підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акта прокурору судом не встановлено.

При цьому, вирішуючи питання щодо наявності підстав для повернення обвинувального акту прокурору та визнання здобутих доказів недопустимими, судом враховується те, що поданий до суду обвинувальний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам встановленим до такого процесуального документу ст.291 КПК України. Виходячи зі змісту ст.314-315 КПК України, встановлення та доведення обставин скоєння злочину, кваліфікація дій обвинуваченого, наявність в його діях обтяжуючих або помякшуючих обставин, а також розгляд доказів на предмет їх належності або допустимості не може бути предметом судового розгляду на стадії підготовчого судового засідання.

В той же час, перелік рішень, які можуть бути прийняті судом у підготовчому судовому засіданні, визначено ст.314 ч.З КПК України. Розгляд клопотання про визнання доказів неналежними або недопустимими,питання про доведеність вини обвинувачених,правильності кваліфікації їх дій,на даній стадії процесу буде суперечити загальним принципам судового розгляду та буде вирішений судом при ухваленні рішення в порядку ст.368 КПК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинувачених під вартою суд зважає на наступне.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим обрано ухвалою Корольовського районного суду від 17 червня 2016 року та в подальшому неодноразово продовжувався судами та останній раз дію цього запобіжного заходу продовжено Андрушівським районним судом Житомирської області до 12 травня 2017 року включно.

При обранні такого запобіжного заходу, у відповідності до вимог ст.ст.176-178, 182, 183- 184, 395 КПК України, враховувалась данні щодо особи кожного з обвинувачених, їх вік, міцність соціальних звязків, наявність місця роботи, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим в разі визнання їх винуватими.

Так судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років. Тяжкість обвинувачення та обставини вчинення кримінальних правопорушень дають підстави вважати, що ризики зазначені у ст.177 КПК України, які враховувались при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 та ОСОБА_3, не зменшились та не відпали.

Підстав вважати строки тримання обвинувачених під вартою, а також строки судового розгляду даного провадження такими, що виходять за рамки розумних, необхідних і достатніх для досягнення визначеного процесуальним законом завдання кримінального провадження, враховуючи поведінку учасників кримінального провадження та його складність, на даний час не має.

Згідно ст.315 ч.3 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати,змінити чи скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Ст.183 ч.3 КПК України передбачає,що суд при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,зобовязаний визначити розмір застави,достатній для забезпечення виконання підозрюваним,обвинуваченим обовязків,передбачених КПК України. Враховуючи,що запобіжний захід обирався обвинуваченим ухвалою Корольовського районного суду від 17 червня 2016 року, суд в підготовчому судовому засіданні в даний час вирішує два клопотання учасників кримінального провадження,а саме сторони обвинувачення про продовження строку тримання обвинувачених під вартою,сторони захисту про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Таким чином,на думку суду,оскільки суд не обирає стосовно обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,суд повинен керуватися не ст.183 ч.3 КПК України,а ст.176 ч.5 КПК України,відповідно до якої запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258- 258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.З зазначених мотивів суд вважає неможливим при продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави,як альтернативного виду запобіжного заходу.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою,оскільки у звязку зі складністю справи закінчити її розгляд по суті до 12 травня 2017 року неможливо. Підстав для зміни вказаного запобіжного заходу на інший, більш мякий запобіжний захід суд не вбачає.

Керуючись ст.314-316 КПК України суд,-

ухвалив:

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.258-3 ч.І КК України, ОСОБА_3 за ст.ст.258-3 ч.І, 258-2 ч.2, 161 ч.І, КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду Андрушівського районного суду Житомирської області (м.Андрушівка, вул. Зозулінського 13) на 11 год. 00 хв. 28 квітня 2017 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити без змін та продовжити його дію на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 червня 2017 року включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити без змін та продовжити його дію на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16 червня 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяОСОБА_5

Судді: І.А.Чуб

ОСОБА_6